Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 375/1456/21
Провадження№ 2/375/90/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2022 року смт Рокитне
Рокитнянський районний суд Київської області у складі:
головуючої судді Чорненької О.І.,
при секретарі судового засідання Киричок В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Рокитне, в порядку спрощеного позовного провадження, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛІТ ФІНАНС", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал Олександр Олександрович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
В С Т А Н О В И В:
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
Позивач звернувся до суду з позовом, про визнання виконавчого напису від 09.06.2021 № 117609 вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., про стягнення на користь ТОВ "Фінансова компанія "ЕЛІТ ФІНАНС" заборгованості у розмірі 8 736,18 грн, таким що не підлягає виконанню.
Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що нотаріус при вчиненні вищевказаного напису не переконався належним чином у безспірності заборгованості, що підлягають стягненню за написом, чим порушив норми ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», та п. 1 Переліку документів для одержання виконавчого напису, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 з відповідними змінами.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, пояснень щодо поданого позову не надали.
Заяви ( клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі
Позивач подала до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 67362277 з виконання виконавчого напису № 117609 від 09.06.2021, оскільки невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 21.02.2022 задоволено заяву позивача про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 67362277 по виконанню виконавчого напису № 117609 від 09.06.2021.
Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 28.03.2022 відкрито провадження у цивільній справі, справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та роз`яснено сторонам порядок і строки виконання ними вимог цього Кодексу.
Копію позовної заяви та доданих до неї документів відправлено відповідачу рекомендованим поштовим відправленням на адресу вказану у позовній заяві.
Відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи,на судовий розгляд справи не прибув.
Треті особи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибули, про причини неявки суд не повідомили.
Таким чином, визначений частиною 3 статті 279 ЦПК України строк для реалізації особами своїх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків сплив.
За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності; якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів (частина третя статті 211 ЦПК України).
Враховуючи, що відповідач, відповідно до вимог статті 128 ЦПК України, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, в судове засідання не з`явився, суд вважає можливим ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.
Будь-які інші заяви чи клопотання щодо проведення інших процесуальних дій, в тому числі забезпечення доказів, зупинення і поновлення провадження у справі, учасниками справи не заявлялися.
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Фактичні обставини встановлені судом
З матеріалів справи судом встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис від 11.06.2021 року, який зареєстрований в реєстрі за №117609, посвідчений цим самим приватним нотаріусом, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛІТ ФІНАНС" грошових коштів у сумі 8736,18 грн., якому ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ", код ЄДРПОУ 43311346, відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 250521-ФК від 25 травня 2021 року, якому в свою чергу ТОВ "Фінансова компанія управління активами", код ЄДРПОУ 35017877, відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 18102020-ФК від 18 жовтня 2020 року, якому в свою чергу ТОВ "ФК "СІТІ ФІНАНС", код ЄДРПОУ 39508708, відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 1/Р від 15 жовтня 2020 року, якому ПАТ "Банк "Київська Русь", код ЄДРПОУ 24214088, на підставі Договору факторингу № UA-EA-2018-06-22-000031-Ь від 09 серпня 2018 року, відступлено право вимоги за Кредитним договором № 13371-44.18-14-2 від 06 лютого 2014 року, укладеного між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ОСОБА_1 .
У виконавчому написі від 11.06.2021 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. зазначає, що стягнення заборгованості проводиться за період з 25.05.2021 року по 03.06.2021 року, загальна сума заборгованості складає 8736,18 грн., з якої: 4973,66 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 712,52 грн. - заборгованість за відсотками та комісією; 3000,00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями; 50,00 грн. - плата за вчинення виконавчого напису.
Відтак, загальна сума, що підлягає стягненню з боржника на користь стягувача за цим виконавчим написом становить 8736,18 грн.
Виконавчий напис набирає чинності з дня його вчинення, тобто з 11.06.2021. Строк пред`явлення виконавчого напису до виконання 3 роки.
ТОВ "Фінансова компанія "ЕЛІТ ФІНАНС" звернулося до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Канцедала О.О. із заявою про відкриття виконавчого провадження, на підставі якої відкрито виконавче провадження за виконавчим написом від 11.06.2021 року за №117609, виданим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 , коштів у розмірі 8736,18 грн.
08.11.2021 з електронного додатку "Дія" позивачу стало відомо про про відкриття приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Канцедалом Олександром Олександровичем виконавчого провадження № 67362277, яким стягнуто з нього на користь ТОВ "Фінансова компанія "ЕЛІТ ФІНАНС" кошти на суму 8736,18 грн.
08.11.2021 позивач звернувся з вимогою до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Канцедала О.О. про надання копії виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М., який вчинено 09.06.2021, зареєстрований в реєстрі за №117609 та копії кредитного договору № 13371-44.18-14-2 від 06.02.2014. Проте по даний час відповіді не отримав.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Згідно з частиною 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини справи та, перевіривши їх наданими доказами, вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи із наступного.
Відповідно до статті 87 Закону України "Про нотаріат", для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі статтею 88 вказаного Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Відповідно до пункту 1.2 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 (далі - Порядок), перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів"), для одержання виконавчого напису по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подається: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині доповнення переліку після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин", відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.
Підставою для скасування вказаного нормативного акту слугувало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у ст. 88 Закону України "Про нотаріат". Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені ст. 88 Закону України "Про нотаріат" умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням ст. 87 цього Закону.
При прийнятті постанови 22.02.2017 колегією суддів застосовано вимоги положення п. 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", згідно якого визнання акту суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акту.
Київський апеляційний адміністративний суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважав за необхідне визнати нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, з моменту її прийняття.
Ухвалою від 06.03.2017 у справі № 826/20084/14 Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 та до закінчення касаційного розгляду зупинив її виконання.
Касаційний розгляд справи було закінчено винесенням ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017, яка згідно інформації ЄДРСР України була опублікована 13.11.2017. Тобто на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису дія постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 була відновлена.
Встановлено, що резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України" № 23 від 21.03.2017. Резолютивну частину ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України" № 92 від 24.11.2017.
Таким чином, застосуванню при вирішенні спору підлягає саме Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку та підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України № 2075 від 11.11.1999, № 693 від 24.04.2000 та № 1602 від 29.11.2001.
Пунктом 1 зазначеного Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.
Таким чином, після скасування внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, виконавчий напис міг бути вчинений лише за умови подання оригіналу нотаріально посвідченого договору чи його дублікату, що має силу оригіналу.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності необхідних оригіналів нотаріально посвідчених договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Так, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
В постанові Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 310/9293/15-ц зазначено, що при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Вказана правова позиція висловлена також Верховним Судом України у справі № 6-887цс17.
На спростування викладеного стороною відповідача не надано суду докази того, що виконавчий напис від 09.06.2021 був вчинений на підставі оригіналу нотаріально посвідченого кредитного договору, що є обов`язковим з 22.02.2017.
Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі №754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).
Однією з ознак безспірності вимоги, є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен впевнитися в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх.
Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо одна із цих дій не виконана, заборгованість не вважається безспірною.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.10.2021 у справі № 554/6777/17-ц, від 30.09.2019 у справі № 357/12818/17, від 27 серпня 2020 року у справі № 554/6777/17 (з посиланням на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 30 вересня 2019 року (справа № 357/12818/17), від 15 січня 2020 року (справа №305/2082/14-ц).
Відповідачем не надано доказів направлення стягувачем листа-вимоги про повернення боргу та отримання боржником такого листа. Не надано самого розрахунку заборгованості, враховуючий, що кредитний договір за яким виникла заборгованість, укладено 06.02.2014, в свою чергу свідчить про порушення процедури стягнення та про відсутність безспірності вимог, що також є підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до практики Верховного Суду КЦС №758/14854/20 від 10.10.2021 неотримання боржником вимоги про усунення порушень від стягувача, означає неможливість подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису, що об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За таких обставин, беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом з недотриманням вимог чинного законодавства, у зв`язку із чим, підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Щодо розподілу судових витрат
Відповідно до частин 1, 3 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Пунктом 1 частини 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 28.03.2022 позивача ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору на підставі п .9 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір", як особу з інвалідністю ІІ групи та учасника ліквідації аварії на Чорнобильської АЕС.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Оскільки, позивач згідно пункту п .9 ч. 1 ст. 5Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, то з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за одну немайнову вимогу у розмірі 908 гривень.
Крім того, представник позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 11780 грн.
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
За змістом статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено (постанова Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19).
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Як вбачається з матеріалів справи адвокат Якименко О.В. надавав правничу допомогу позивачу ОСОБА_1 .
На підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача до матеріалів справи долучено договір про надання правничої допомоги № 85/21 від 23.11.2021,відповідно до якого вартість наданих юридичних послуг становить 2500 гривень, акт виконаних робіт до договору про надання правничої допомоги адвокатом від 23.11.2021, квитанція № 85/21 про оплату витрат за надання правової допомоги у розмірі 2500 грн.
У зв`язку із чим, суд доходить висновку, що позивачем обґрунтовано розмір витрат на правничу допомогу в їх повному обсязі, сума таких витрат є співмірною, оскільки відповідає складності справи та наданому об`єму юридичної допомоги.
Керуючись ст.ст.12, 23, 76, 81, 141, 200, 206, 247 ч.2, 258, 263, 264, 265, 273 ЦПК України,ст.ст.87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат», суд-
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛІТ ФІНАНС", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал Олександр Олександрович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню- задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 117609 виданого 09 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгенієм Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛІТ ФІНАНС" заборгованості у розмірі 8736,18 грн.
Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛІТ ФІНАНС", код ЄДРПОУ 40340222, на користь держави судовий збір у розмірі у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень, який сплатити на рахунок:
Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
р/р: UA908999980313111256000026001;
Банк отримувача (ГУДКСУ): Казначейство України (ЕАП);
Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛІТ ФІНАНС", код ЄДРПОУ 40340222, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судові витрати, які складаються з витрат на надання правничої допомоги у розмірі 2 500 (дві тисячі п`ятсот) гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення виготовлено 08 липня 2022 року.
Повне найменування сторін
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;
представник позивача: адвокат Якименко О.В., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 3207/10 від 18.01.2007, договір про надання правничої допомоги № 85/21 від 23.11.2021, місце здійснення діяльності за адресою: АДРЕСА_2 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія " "ЕЛІТ ФІНАНС"", код ЄДРПОУ 40340222, адреса місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Солом`янська, буд. 2;
треті особи, які не заявляють самостійних вимог:
приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал Олександр Олександрович, місце здійснення діяльності: 07300, Київська область, м. Вишгород, "Карат" промисловий майданчик (Бізнес Центр "Карат") буд. 5. офіс 507, електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2;
приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, адреса місця діяльності: 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, 6/5.
Головуюча суддя Олена ЧОРНЕНЬКА
Судове рішення № 105314999, Рокитнянський районний суд Київської області було прийнято 08.07.2022. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 375/1456/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: