Постанова № 10531413, 28.04.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2010 року справа № 2-а-3566/10/1070Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н. Д. при секретарі судового засідання Філімонові К.О., за участю представників сторін:

від прокуратури: Матвієць В.В.,

від позивача: Гостищєва Н.В. (довіреність від 13.01.2010 р. № 03-02-11),

від відповідача: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Прокурора м. Біла Церква Київської області в інтересах держави в особі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Біла Церква Київської області дотовариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ЦВЗВ»простягнення заборгованості, - ВСТАНОВИВ:

Прокурор м. Біла Церква Київської області (надалі - прокурор) звернувся до Київського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Біла Церква Київської області (надалі позивач) з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ЦВЗВ» (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у розмірі 2270, 76 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач має заборгованість зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, що підтверджується наданою відповідачем розрахунковою відомістю про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 2009 рік.

Прокурор та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Відповідач заперечень проти позову не надав, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності не надсилав, у судове засідання не зявився.

Враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, однак своїм правом, встановленим приписами статті 49 КАС України не скористався, суд вважає за можливе здійснити її розгляд за відсутності відповідача або його представника на підставі наявних доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 р. № 1105-XIV (далі Закон України № 1105-ХІV), суб'єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в окремих випадках - члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик. Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування. Страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи. Страховик - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (Фонд соціального страхування від нещасних випадків).

Частинами четвертою та пятою статті 10 Закону України № 1105-XIV встановлено, що юридичні особи, як роботодавці, набувають статусу страхувальників з дня взяття їх на облік Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Як свідчать матеріали справи (а.с.5), відповідач знаходиться на обліку у Фонді соціального страхування від нещасних випадків з 13.09.2002 р. та йому присвоєно реєстраційний номер 1026001839, а отже, є страхувальником в розумінні положень Закону України № 1105-XIV.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 45 Закону № 1105-ХІV, роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Пунктом 4.10 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 12.07.2007 р. № 36 (надалі - Інструкція № 36), визначено, що розміри страхових внесків страхувальників обчислюються для роботодавців у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.

Згідно пункту 7.5 Інструкції № 36, юридичні особи - платники страхових внесків щокварталу у двох примірниках складають розрахункову відомість, один примірник якої подається до робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцем обліку страхувальника в такі строки: до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня поточного року, до 25 січня року, наступного за звітним. Усі примірники розрахункової відомості підписуються керівником і головним бухгалтером підприємства, виконавцем та завіряються печаткою. Другий примірник звіту залишається в бухгалтерії платника.

Відповідно до поданої відповідачем до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Біла Церква Київської області розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків за 2009 рік, самостійно узгоджена відповідачем сума несплачених платежів (рядок 29), станом на 20.01.2010 р., становить 2270, 76 грн.

За поясненнями позивача, на час розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, заборгованість зі сплати страхових внесків відповідачем в самостійному порядку не погашена.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не надано.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та з огляду на те, що недоїмка зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідачем в самостійному порядку не сплачена, її існування підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки, спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ЦВЗВ» (ідентифікаційний код 32175330) на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Біла Церква Київської області (р/р № 37175400900002 в УДК у Київській області, МФО 821018) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 76 коп.

Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Н. Д. Панченко

постанову складено у повному обсязі та підписано 30.04.2010 р.