Постанова № 10531343, 26.02.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2010 року справа № 1227/10/1070

(№ 2-а-8951/09/1070)

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н. Д., при секретарі судового засідання Філімонові К.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: Футорян С.М. (довіреність № 13372 від 31.12.2009 р.),

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 21.12.2009 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Броварської обєднаної державної податкової інспекції Київської області до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Броварська обєднана державна податкова інспекція Київської області (надалі - позивач) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості до бюджету у розмірі 5936, 25 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у ході проведення перевірки позивачем встановлено заниження відповідачем суму податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності за II квартал 2008 року. За вказане порушення податкового законодавства відповідачу визначено суму податкового зобовязання у розмірі 5860, 50 грн. Окрім цього, відповідачем несплачено узгоджену суму податкового зобовязання по вказаному податку за III квартал 2008 року у розмірі 75, 75 грн.

Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обовязкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкової заборгованості.

У судовому засіданні 26.02.2010 р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні 26.02.2010 р. проти позову заперечив, просив суд у його задоволенні відмовити.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що відповідач як фізична особа підприємець зареєстрований виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області 28.09.2005 р., про що зроблено відповідний запис № 2355000 0000 002766, та перебуває на податковому обліку як платник податків з 03.10.2005 за № 6861

Відповідно до поданої відповідачем позивачеві декларації про доходи за 2008 рік (вх. № 1990 від 10.11.2008 р.) (а.с.9, 10), сума чистого доходу від підприємницької діяльності становить 505, 00 грн. Сума податку з доходів від підприємницької діяльності, що підлягає сплаті відповідачем згідно перерахунку за 3 квартал 2008 р. від 14.11.2008 р. (а.с.10), складає 75, 75 грн.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вiд 21.12.2000 р. № 2181-III (надалі Закон України № 2181).

Платник податків, відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України № 2181, самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті та подає її до податкового органу за базовий податковий (звітний) період у строки, встановлені підпунктом 4.1.4 Закону України № 2181.

Водночас, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України № 2181, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації та не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Суму податкового зобовязання, яка зазначена у поданій до контролюючого органу платником податку податковій декларації, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації (підпункт 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України № 2181).

Однак, відповідно до тверджень позивача, що не було спростовано відповідачем зазначена вище сума узгодженого податкового зобовязання у розмірі 75, 75 грн. на день подання адміністративного позову відповідачем самостійно не сплачена.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, старшим державним податковим ревізором інспектором Броварської обєднаної державної податкової інспекції Київської області на підставі направлення на перевірку від 04.11.2008 р. № 1260/17-1 було проведено виїзну планову перевірку фізичної особи підприємця ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 03.10.2005 р. по 30.09.2008 р.

У ході проведення перевірки встановлено порушення відповідачем частини третьої статті 11 Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва», пунктів 1, 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва», пункту 22.10 статті 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV (надалі Закон України № 889-IV), статті 13 Декрету Кабінету міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» № 13-92 від 26.12.1992 р.

За результатами перевірки складений акт № 148/1701/661/2781419644 від 12.11.2008 р. (надалі акт перевірки), на підставі якого, враховуючи приписи пункту 17.1 статті 7, пункту 22.3 статті 22 Закону України № 889-IV, відповідачу донараховано суму податкового зобовязання (податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності) у розмірі 5860, 50 грн., про що прийняте податкове повідомлення рішення форми «Р» № 0003001701/0 від 21.11.2008 р.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України № 2181, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Вказане податкове повідомлення рішення було вручено відповідачеві 21.11.2008р., про що свідчить його підпис на копії корінця податкового повідомлення рішення.

За поясненням позивача, що не було спростовано відповідачем, в адміністративному чи судовому порядку податкове повідомлення рішення форми «Р» № 0003001701/0 від 21.11.2008 р. відповідачем не оскаржувалось.

Таким чином, загальна сума узгоджених податкових зобовязань відповідача на день звернення до суду становить 5936, 25 грн. (5860, 50 грн. + 75, 75 грн.).

Згідно з підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України № 2181, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

За твердженням позивача, сума податкового зобовязання у розмірі 5936, 25 грн. відповідачем у встановлений строк не сплачена, у звязку з чим, враховуючи приписи Закону України № 2181, набула статусу податкового боргу.

Згідно із підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Позивач, керуючись пунктом 6.2 статті 6 Закону України № 2181, надіслав відповідачеві першу податкову вимогу форми «Ф1» № 1/2255 від 21.11.2008 р. на суму 75,80 грн. та другу податкову вимогу форми «Ф2» № 2/1824 від 25.03.2009 р. у розмірі 5936, 30 грн.

Вказані податкові вимоги були вручені відповідачеві, відповідно, 18.02.2009 р. та 03.06.2009 р. про що свідчать його підписи на копіях повідомлень про вручення поштових відправлень, відповідно, № 494361 та № 525825.

Доказів щодо оскарження зазначених податкових вимог в адміністративному чи судовому порядку, їх скасування у спосіб та відповідно до процедури, що регламентована статтями 5 та 6 Закону України № 2181, суду не надано.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не надано.

На підставі зазначеного та пояснень позивача, на день розгляду справи, судом встановлений факт наявності у відповідача податкового боргу в розмірі 5936, 25 грн.

Приписами статті 67 Конституції України встановлено обовязок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України № 2181, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Право органів державної податкової служби на звернення до суду з вимогами про стягнення фінансових (штрафних) санкцій, суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами державної податкової служби України, встановлено положеннями пункту 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та з огляду на те, що податковий борг в розмірі 5936, 25 грн. відповідачем в самостійному порядку не погашений, його існування підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки, спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статями 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до бюджету (р/р 235719251 в УДК в Київській області, МФО 34198983, код ЄДРПОУ 20575286) податковий борг у розмірі 5936 (пять тисяч девятсот тридцять шість) грн. 25 коп.

Постанова відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Н. Д. Панченко

постанову виготовлено в повному обсязі та підписано 26.02.2010 р.