Постанова № 10531227, 23.06.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 2-а-3760/10/1070

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2010 рокум. Київ

Київський окружний адміністративний суд у складі

головуючої судді Старової Н.Е.,

при секретарі судового засідання Пшик Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПрокурора Вишгородського району в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської областідоДочірнього підприємства Механізаціїпростягнення податкової заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Вишгородського району (далі прокурор) звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області (далі позивач) з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства Механізації (далі відповідач) податкового боргу в сумі 4722,55 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на здійсненні податковим органом наданої законом компетенції щодо контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплати податків і зборів (обовязкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами.

Представник позивача звернувся до суду з клопотанням, яким підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив розглянути справу за його відсутності.

Частиною 3 статті 122 КАС України встановлено, що особи, які беруть участь у справі мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Прокурор в судове засідання не зявився, із клопотанням про його відкладення до суду не звертався.

Відповідача в судове засідання не зявився, із клопотанням про відкладення засідання до суду не звертався, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно зі статтею 18 Закону №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними.

Повідомленні відповідача про час, дату та місце слухання даної справи здійснювалось шляхом направлення судових повісток за місцезнаходженням відповідача вказаним у свідоцтві про його державну реєстрацію як юридичної особи.

Поштове відправлення, яким відповідачу направлялось повідомлення про розгляд справи повернулось до суду з відміткою підприємства поштового звязку про відсутність адресата за вказаною адресою.

В силу частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру.

Неприбуття в судове засідання представників сторін без поважних причин або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи (частина друга статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України).

За даних обставин суд вважає, що повідомлення відповідача про час, дату та місце розгляду справи здійснено належним чином та наполягає на можливості розгляду справи за його відсутності.

Всебічно та обєктивно дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідач зареєстрований як юридична особа Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією 17.10.1996р., ідентифікаційний код: 24572215, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Оранжерейна, 3.

Як платник окремих податків відповідач знаходиться на обліку в ДПІ Вишгородського району.

Відповідно до довідки Управління земельних ресурсів у Вишгородському районі № 554 від 05.05.2009р. в користуванні відповідача знаходиться земельна ділянка площею 0,1045 га.

Відповідачем подано до ДПІ у Вишгородському районі:

податковий розрахунок земельного податку за 2008 рік (вх. № 342 від 23.01.2008р.), яким самостійно нараховано земельний податок в сумі 3364,70 грн.; уточнюючий податковий розрахунок земельного податку за 2008 рік (вх. № 16361 від 23.05.2008р.), яким донараховано земельний податок в сумі 0,73 грн. податковий розрахунок земельного податку за 2009 рік (вх. № 3677 від 12.03.2009р.), яким самостійно нараховано земельний податок в сумі 3877,37 грн.

Відповідно до пункту 1.11 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платниками податків перед бюджетами та державними цільовим фондами» № 2181-ІІІ (далі Закон № 2181-ІІІ), податкова декларація, розрахунок документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та /або сплата податку, збору (обовязкового платежу).

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону № 2181-ІІІ податкове зобовязання самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Сума зобовязання визначена відповідачем самостійно у розрахунках земельного податку за 2008 рік сплачена лише частково, у звязку з чим у нього утворився борг по земельному податку в розмірі 675,18 грн.

Сума зобовязання визначена відповідачем самостійно у розрахунку земельного податку за 2009 рік відповідачем не сплачена повністю.

Посадовими особами ДПІ у Вишгородському районі було проведено перевірку відповідача з питань дотримання ним податкового законодавства в частині своєчасності подання податкового розрахунку з земельного податку за 2009 рік, під час якої було встановлено несвоєчасне подання розрахунку за перевіряємий період.

За результатами перевірки було складено Акт № 194/16-3-24572215 від 12.03.2009р., який підписано директором відповідача.

На підставі даного Акту перевірки, відповідно до підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-ІІІ, заступником начальника прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001401503/0 від 12.03.2009р., яким відповідачу визначено штрафну санкцію в розмірі 170,00 грн. Дане податкове повідомлення-рішення отримане директором відповідача того ж дня, у суду немає відомостей щодо адміністративного чи судового його оскарження.

В добровільному порядку відповідач заборгованість не сплатив, у звязку з чим ДПІ Вишгородського району, відповідно статті 6 ЗУ «Про порядок погашення зобовязань платниками податків перед бюджетами та державними цільовим фондами» та Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог, затвердженого наказом ДПА України № 266 від 03.07.2001р.. зареєстрованого Міністерством юстиції України 16.07.2001р., йому було виставлено першу податкову вимогу № 1/1016 від 03.12.2008р. на загальну суму 114,21 грн.

Оскільки дана податкова вимога залишилась без задоволення, ДПІ Вишгородського району було виставлено відповідачу другу податкову вимогу № 2/24 від 16.01.2009р. на загальну суму 394,69 грн.

Поштові відправлення, якими дані податкові вимоги надсилались відповідачу за його юридичною адресою рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення, повернулись до ДПІ з поштовою відміткою про відсутність адресата, у звязку з чим їх було вивішено на дошці податкових оголошень.

Податкові вимоги залишені відповідачем без задоволення.

Оскільки відповідач у судове засідання не зявився, заперечень проти позовних вимог та будь-яких пояснень щодо даного позову суду не надав, то при визначенні суми, яка підлягає стягненню з нього, суд виходить з доказів наявних у матеріалах справи.

На день судового розгляду, у суду відсутні відомості про погашення відповідачем свого податкового боргу.

Згідно з пунктом 1.3 статті 1 Закону №2181-ІІІ податковий борг (недоїмка) це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону № 2181-ІІІ, є виключно податкові органи.

У разі, коли платник податків, як це передбачено підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону №2181-ІІІ, не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Статтею 5 Закону № 2181-ІІІ встановлено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Згідно пунктом 11 статті 10 Закону України від 04.12.1990 № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

За наведених обставин, суд вважає вимоги позивача правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, який в силу пункту 15 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення ним інших витрат, повязаних з розглядом справи, суду не надано, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 122, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Прокурора Вишгородського району в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Дочірнього підприємства Механізації (ідентифікаційний код: 24572215) на користь Новосілківської сільської ради заборгованість поземельному податку в сумі 4722 (чотири тисячі сімсот двадцять дві) грн. 55 коп. на р/р 33213811700263, Банк УДК в Київській області, МФО 821018.

Судові витрати розподіляються відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя