Рішення № 10530560, 27.07.2010, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа № 22ц-9642/10 Головуючий у 1 інстанції: Святоха Л.В.

Категорія: 48 Доповідач: Соломаха Л.І.

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого-судді Пономарьової О.М.

суддів Бондаренко Л.І., Соломахи Л.І.

при секретарі Сироті Д.Є.

за участю:

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 03 червня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на утримання дружини ,-

В С Т А Н О В И В:

12 травня 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на утримання дружини .

Зазначала, що з 20 березня 2009 року по 02 вересня 2009 року вони перебували у шлюбі, від якого мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Донька проживає з нею.

В звязку із малолітнім віком дитини вона не працює, знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а тому потребує матеріальної допомоги.

Ні на її утримання, ні на утримання дитини відповідач матеріальної допомоги не надає, хоча працює і може надавати їм таку допомогу.

Просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь:

- аліменти на її утримання в розмірі ј частки доходу відповідача щомісяця до досягнення донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, трирічного віку;

- аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ј частки доходу відповідача щомісяця до досягнення донькою повноліття (а.с. 1-2).

Рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 03 червня 2010 року , повний текст якого знаходиться в матеріалах справи, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. З ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуті аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частини всіх видів доходів щомісячно, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12 травня 2010 року до досягнення дитиною повноліття.

З ОСОБА_2 на користь держави стягнуто судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

Рішення суду в межах платежу за один місяць піддано негайному виконанню (а.с. 18).

Згідно технічного запису судового засідання 03 червня 2010 року в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини рішення, згідно яких позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. З ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуті аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частини всіх видів доходів, починаючи з 12 травня 2010 року до досягнення дитиною повноліття.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення аліментів на її утримання відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду змінити та задовольнити її вимоги про стягнення аліментів на її утримання та вирішити питання про відшкодування їй витрат на правову допомогу.

Зазначає, що суд вирішив не всі позовні вимоги, а саме, не вирішив її позовні вимоги про стягнення аліментів на її утримання у розмірі ј частини всіх видів доходів, починаючи з 12 травня 2010 року до досягнення дитиною трирічного віку.

Суд не вирішив питання про відшкодування їй витрат на правову допомогу, а саме, на складання позовної заяви (а.с. 21-22).

В судовому засіданні апеляційного суду позивач ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримала, просила її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив її відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав:

При розгляді справи суд першої інстанції встановив, що сторони перебували у шлюбі з 20 березня 2009 року по 02 вересня 2009 року (а.с. 8-9).

Від шлюбу вони мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 10), яка мешкає з матірю ОСОБА_1 (а.с. 5) та на час розгляду справи не досягла віку трьох років.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач записаний батьком ОСОБА_3 і відповідно до ст.180 СК України зобовязаний її утримувати, але добровільно матеріальної допомоги не надає.

В повному тексті судового рішення від 03 червня 2010 року, яке приєднано до матеріалів справи, про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення аліментів на її утримання не зазначено, а відповідно не зазначені і підстави відмови у цій частині позову.

Апеляційний суд вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення через порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 218 ЦПК України р ішення суду або його вступна та резолютивна частини проголошуються негайно після закінчення судового розгляду і прилюдно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин судового рішення суд повідомляє, коли особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитися з повним рішенням суду.

Після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не може сам скасувати або змінити це рішення.

Проте з матеріалів справи встановлено порушення судом першої інстанції вимог частини 2 ст. 218 ЦПК України.

Так згідно технічного запису судового засідання на доданому до матеріалів справи диску 92 98127 LC 2097 (мається рукописний запис «КС 2431 110») в судовому засіданні 03 червня 2010 року були проголошені вступна та резолютивна частини рішення, згідно якого: позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. З ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуті аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частини всіх видів доходів, починаючи з 12 травня 2010 року до досягнення дитиною повноліття. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення аліментів на її утримання відмовлено.

Письмовий текст вступної та резолютивної частин рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 03 червня 2010 року в матеріалах справи відсутній.

Обидві сторони в судовому засіданні апеляційного суду підтвердили той факт, що судом 03 червня 2010 року проголошувалося у судовому засіданні про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення аліментів на її утримання.

Згідно повного тексту рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 03 червня 2010 року , який знаходиться в матеріалах справи, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. З ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуті аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частини всіх видів доходів щомісячно, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12 травня 2010 року до досягнення дитиною повноліття. З ОСОБА_2 на користь держави стягнуто судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. Рішення суду в межах платежу за один місяць піддано негайному виконанню.

Тобто в повному тексті рішення суд змінив рішення проголошене в судовому засіданні, а саме:

- доповнив його тим, що щомісячний розмір аліментів на дитину повинен бути не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;

- додатково вирішив питання про розподіл судових витрат (судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи);

- додатково вирішив питання щодо негайного виконання рішення суду;

- відсутнє рішення щодо позовних вимог про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_1, яке було проголошено в судовому засіданні.

Тобто повний текст судового рішення не відповідає проголошеним в судовому засіданні вступній та резолютивній частині судового рішення, що призводить до неможливості ухвалення додаткового рішення щодо позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення аліментів на її утримання та невизначеності змісту оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до частини 3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, які є обовязковою підставою для скасування рішення.

Відповідно до п. 4 частини 1 ст. 309 ЦПК України порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення.

Відповідно до частини 3 ст. 309 ЦПК України п орушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Апеляційний суд вважає, що порушення судом першої інстанції вимог частини 2 ст. 218 ЦПК України, а саме, зміна рішення суду п ісля його проголошення призвело до неправильного вирішення справи, невизначеності предмету спору, обсягу задоволених позовних вимог та вимог, в задоволенні яких відмовлено, а тому воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

По справі встановлено, що в свідоцтві про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідач зазначений її батьком.

Відповідач визнає, що в теперішній час його донька ОСОБА_3 проживає з матірю, що добровільно матеріальної допомоги на її утримання він не надає.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються ст.ст. 80, ст. 84, ст.ст. 180-182 Сімейного кодексу України (далі СК України).

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставин, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З матеріалів справи встановлено, що відповідач інших неповнолітніх дітей, крім доньки ОСОБА_3, та непрацездатних осіб, яких за законом він зобовязаний утримувати, не має.

Відповідач є працездатною особою та визнає, що в теперішній час працевлаштувався на меблеву фабрику «Grand» і його очікуваний щомісячний дохід складатиме 1 500 грн. Доказів про те, що відповідач має інші доходи, позивач суду не надала.

Позивач через вік дитини не працює, отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 130 грн. щомісячно та цільову одноразову допомогу у звязку із народженням дитини 620 грн. щомісячно.

Враховуючи зазначене, апеляційний суд вважає, що позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини підлягають задоволенню. Враховуючи матеріальний стан дитини та відповідача, апеляційний суд вважає, що аліменти на утримання дитини підлягають стягненню в розмірі ј частки доходу відповідача щомісячно, але не менш, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, який відповідачем після ухвалення судом першої інстанції судового рішення не оскаржувався.

Відповідно до ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років, незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання дружина має і в разі розірвання шлюбу.

Оскільки донька сторін ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зараз проживає з матірю і не досягла трирічного віку, позивач ОСОБА_1 має право на утримання від відповідача, який є батьком її доньки.

Відповідач ОСОБА_2 є працездатним, працює і може надавати матеріальну допомогу позивачу, з якою проживає їх донька, а тому вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів на її утримання підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.

Враховуючи, що позивач в теперішній час знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, крім допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, інших доходів не має, що відповідач інших дітей або непрацездатних осіб, яких за законом він зобовязаний утримувати, крім доньки ОСОБА_3, не має, працює, апеляційний суд вважає, що з відповідача на утримання дружини підлягають стягненню аліменти в розмірі 1/6 частки доходу. При такому розмірі аліментів, враховуючи аліменти, які відповідач буде сплачувати на утримання доньки, відповідачу буде залишатися 7/12 частини його заробітної плати, тобто більше, ніж половина.

Відповідно до ст. 79, ст. 191 СК України аліменти одному з подружжя та аліменти на дитину присуджуються з дня предявлення позову.

Враховуючи викладене, рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 03 червня 2010 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення аліментів на її утримання та на утримання дитини.

Відповідно до частини 5 ст. 88 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Позивач при зверненні до суду з позовом судовий збір не сплачувала. Від його сплати вона звільнена на підставі пункту 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993р. «Про державне мито».

Відповідно до частини 3 ст. 88 ЦПК України я кщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до п/п «а» п. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. «Про державне мито» із позовних заяв майнового характеру справляється державне мито 1% ціни позову, але не менш 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 грн.) і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України у позовах про стягнення аліментів ціна позову визначається сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.

Оскільки позов ОСОБА_1 задоволено, вона при предявленні позову судовий збір не сплачувала, судовий збір підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь держави в розмірі 51 грн. 00 коп., виходячи з доходу відповідача 1500 грн. (1500х1/4х6+1500х1/6х6) х 1%, але не менш 51 грн.

Відповідно до частини 3 ст. 81 ЦПК України не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про стягнення аліментів.

Оскільки позов ОСОБА_1 задоволено, вона при предявленні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення не сплачувала, з відповідача ОСОБА_2 на користь держави підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. № 1258 «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів» з врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2009 року № 825 у розмірі 120 грн., як із справи з розгляду позовної заяви, що випливає з інших сімейних правовідносин.

В звязку із зверненням до суду позивач ОСОБА_1 понесла витрати, повязані з розглядом справи, а саме, витрати на правову допомогу по складанню позовної заяви в сумі 250 грн., що підтверджується довідкою адвоката ОСОБА_4 (а.с. 7).

Оскільки позов ОСОБА_1 задоволено, понесені позивачем витрати на правову допомогу відповідно до ст. 79, ст. 84, частини 1 ст. 88 ЦПК України підлягають присудженню з відповідача.

При зверненні до суду з апеляційною скаргою позивач ОСОБА_1 не були сплачені судовий збір та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. «Про державне мито», п. 5 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» ЦПК України із апеляційних скарг на рішення судів справляється судовий збір в розмірі 50% ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до п. 10 «Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року № 1258, за апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у цивільних справах витрати оплачуються в розмірі, передбаченому за позовну заяву до суду першої інстанції.

Оскільки апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена, судові витрати з апеляційної скарги підлягають стягненню в дохід держави з відповідача ОСОБА_2, а саме, судовий збір у розмірі 25 грн. 50 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_2 на користь держави підлягають стягненню судові витрати з позовної заяви та з апеляційної скарги ОСОБА_1 судовий збір у загальному розмірі 76 грн. 50 коп. (51+25,50) та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 240 грн. (120+120).

Керуючись ст. 307, ст. 309, ст. 314, ст. 316 ЦПК України, Апеляційний суд Донецької області, -

В И Р І Ш ИВ:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Кіровс ького районного суду м. Донецька від 03 червня 2010 року скасувати та ухвалити нове.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця села Спартак Ясинуватського району Донецької області, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частини всіх видів доходів щомісячно, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12 травня 2010 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця села Спартак Ясинуватського району Донецької області, на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини всіх видів доходів щомісячно, починаючи з 12 травня 2010 року до досягнення донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, трирічного віку, тобто до 31 березня 2013 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування витрат на правову допомогу 250 (двісті пятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 76 гривень 50 коп. (на розрахунковий рахунок 31411537700004, отримувач - місцевий бюджет м. Донецька Ворошиловський район, код бюджетної класифікації 22090100, банк ГУ ДКУ в Донецькій області, ЄДРПОУ 34686537, МФО 834016 ) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 240 (двісті сорок) гривень 00 коп. (на розрахунковий рахунок 31213263700004, одержувач державний бюджет м. Донецька Ворошиловський район, ЄДРПОУ 34686537, банк ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код бюджетної класифікації - 22050002 ).

Рішення у частині стягнення аліментів на дитину та стягнення аліментів на дружину в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: О.М. Пономарьова

Судді: Л.І. Соломаха

Л.І. Бондаренко