Ухвала суду № 10530485, 27.07.2010, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа № 22ц-10495/10 Головуючий у 1 інстанції Геєнко М.Г.

Категорія 57 Доповідач Соломаха Л.І.

_________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Пономарьової О.М.

суддів Соломахи Л.І., Бондаренко Л.І.

при секретарі Сироті Д.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу відповідача Управління Пенсійного фонду України в м. Словянську Донецької області на рішення Словянського міськрайонного суду Донецької області від 27 квітня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Словянську Донецької області про зобовязання здійснити перерахунок підвищення до пенсії, як дитині війни, -

В С Т А Н О В И В :

10 березня 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Словянську Донецької області (далі УПФУ в м. Словянську Донецької області ) про зобовязання здійснити перерахунок підвищення до пенсії, як дитині війни,.

Зазначала, що є дитиною війни. В порушення вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії їй, як дитині війни, у 2006-2007 роках не виплачувалося, а в 2008 році виплачувалося у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, замість передбачених законом 30 % мінімальної пенсії за віком. Недоплата за 2006-2008 роки складає 4471 грн. 20 коп.

Просила визнати дії відповідача щодо невиплати їй підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком неправомірними та з обовязати відповідача здійснити їй нарахування та виплату підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за 2006 2008 рока у розмірі 4 471 грн. 20 коп. (а.с. 2-4).

Рішенням Словянського міськрайонного суду Донецької області від 27 квітня 2010 року визнані неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Словянську Донецької області щодо несплати ОСОБА_1, як дитині війни, в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Зобовязано Управління Пенсійного Фонду України в м. Словянську Донецької області нарахувати ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як дитині війни, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в сумі 1426 грн. 14 коп. В решті вимог відмовлено (а.с. 18-19).

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Зазначає, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Після ухвалення Конституційним Судом України рішень від 09 липня 2007 року про неконституційність п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення на 2007 рік дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», від 22.05.2008 року про неконституційність п/п 2 п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо змін до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з аконодавчим органом не було прийнято нормативного акту на виконання вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та не було виділено відповідних коштів з Державного бюджету. З аконодавством не передбачено автоматичне відновлення дії норми, яка втратила чинність на підставі нормативно-правового акту, який було визнано у подальшому неконституційним. Для врегулювання ситуації 28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова N 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою було визначено розміри підвищення пенсії дітям війни з 22 травня 2008 року. Саме в такому розмірі позивачу і виплачується підвищення до пенсії (а.с. 23).

В судове засідання апеляційного суду сторони не зявилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідач просить розглянути справу у його відсутність.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав:

При розгляді справи суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має правовий статус дитини війни, що підтверджується її паспортом та пенсійним посвідченням (а.с. 7-8).

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що УПФУ в м. Словянську Донецької області, як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і здійснити позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне забезпечення», але в порушення вимог закону такі нарахування у 2007 році не проводило, а в 2008 році проводило у меншому розмірі.

Відмовляючи позивачу в задоволенні вимог про нарахування та виплату підвищення до пенсії за 2006 рік в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, суд виходив з того, що вони є необгрунтованими, оскільки в 2006 році пільги, встановлені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджені не були.

Зазначені висновки суду відповідають вимогам закону та наданим по справі доказам.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-IV дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Судом встановлено та відповідачем визнається той факт, що позивач ОСОБА_1 є громадянином України, народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому, як дитина війни, має право на отримання пільг, встановлених Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції закону від 18.11.2004 року № 2195-IV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до п. 17 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року № 3235-IV на 2006 рік було зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19.01.2006 року № 3367-IV, який набрав чинності з 15 березня 2006 року, пункт 17 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» виключено, згідно статті 110 цього Закону встановлено, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету».

Проте такий порядок у 2006 році запроваджений не був.

Стаття 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року № 3235-IV в редакції Закону від 19.01.2006 року № 3367-IV діяла до 31 грудня 2006 року і питання щодо її конституційності не вирішувалося.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у відповідача підстав на протязі 2006 року для підвищення пенсії позивачу, як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року № 489-У на 2007 рік було зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням статті 111 цього Закону, згідно якої у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Відомості про інвалідність позивача в матеріалах справи відсутні.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року N 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) положення п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що позивач має право на підвищення пенсії, як дитина війни, в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, проте таке їй не виплачувалося.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-1У внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни», тобто згідно ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року № 3551-XII для позивача, стосовно якої в матеріалах справи відсутні відомості щодо її нагородження орденами і медалями, - 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Проте рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 зміни, внесені п/п 2 п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-1У, щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Враховуючи конституційні положення щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у редакції Закону від 18.11.2004 року № 2195-IV поновили свою дію з 22.05.2008 року, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо застосування до спірних правовідносин положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у редакції Закону від 18.11.2004 року № 2195-IV і необхідності задоволення позовних вимог позивача щодо перерахунку підвищення пенсії, як дитині війни, в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Доводи апеляційної скарги, що підвищення до пенсії позивачу проводилося відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» не можуть бути прийняті до уваги.

Частина 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначає, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Проте абзацом першим пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року N 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» встановлено, що підвищення пенсії дітям війни проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 грн., з 1 липня - 48,2 грн. та з 1 жовтня - 49,8 грн., тобто не в залежності від розміру мінімальної пенсії за віком.

За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, якою є наведена вище постанова Кабінету Міністрів України, вона істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача, в звязку з чим постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 червня 2009 року по справі № 2/385 «Про визнання акта незаконним та відшкодування шкоди» п. 8 постанови Кабінету Міністрів України N 530 від 28.05.2008 р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» визнано незаконним.

Суд першої інстанції правильно виходив з того, що розмір мінімальної пенсії за віком для виплати підвищення пенсій дітям війни згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначений частиною 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону від 23.12.2004 року N 2291-IV.

Відповідно до вимог ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року № 489-V (у редакції Закону України від 15.03.2007 року N 749-V) прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, в 2007 році був встановлений в таких розмірах: з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. Для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, збільшений на 1 відсоток, тобто з 1 квітня 410 грн. 06 коп., з 1жовтня 415 грн. 11 коп.

Відповідно до вимог ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року N 107-VI прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, в 2008 році був встановлений в таких розмірах: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.

Задовольняючи позовні вимоги щодо зобовязання УПФУ в м. Словянську Донецької області здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1, як дитині війни, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, суд першої інстанції виходив саме з цих розмірів мінімальної пенсії за віком.

Доводи апеляційної скарги про відсутність бюджетного фінансування на виплату підвищення до пенсій дітям війни не можуть бути причиною невиконання покладених на Пенсійний фонд зобовязань, оскільки реалізація особою права, що повязане з отриманням бюджетних коштів, яке базується, на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Відповідно до частини 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи у апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Д оводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

При зверненні до суду відповідачем з апеляційної скарги не були сплачені судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Відповідно до п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року № 7-93, п. 5 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» ЦПК України Пенсійний Фонд України від сплати судового збору звільнений.

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про відхилення апеляційної скарги відповідача, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в апеляційному суді відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача в розмірі 37 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. № 1258 «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів» в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2009 р. № 825 як із справи позовного провадження з розгляду спору немайнового характеру.

Керуючись ст. 307, ст. 308, ст. 314, ст. 315 ЦПК України, Апеляційний суд Донецької області, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відповідача - Управління Пенсійного фонду України в м. Словянську Донецької області відхилити.

Рішення Словянського міськрайонного суду Донецької області від 27 квітня 2010 року залишити без змін.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Словянську Донецької області на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 (тридцять сім) гривень (на розрахунковий рахунок 31213263700004, одержувач державний бюджет м. Донецька Ворошиловський район, ЄДРПОУ 34686537, банк ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код бюджетної класифікації 22050002).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: О.М. Пономарьова

Судді: Л.І. Соломаха

Л.І. Бондаренко