Рішення № 10530058, 24.05.2010, Хрестівський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Кіровський міський суд Донецької області)

Кіровський міський суд Донецької області

Справа № 2- 503 2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2010 р. Кіровський міський суд Донецької області у складі :

головуючого судді Волкової Н.Ю.

при секретарі Ярусової О.В.

з участю представника позивача Алімахіної А.А.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у місті Кіровське Донецької області справу за позовом ОКП « Донецьктеплокомуненерго » в особі Виробничої одиниці «Жданівкатепломережа» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання, -

в с т а н о в и в :

ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці «Жданівкатепломережа», 30 березня 2010 р. звернулося до Кіровського міського суду з позовом до ОСОБА_2, що є наймачем квартири про стягнення з неї заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання у квартиру АДРЕСА_1 за період з 1 лютого 1997 р. до 01 березня 2010 р. у розмірі 10360 грн. 00 коп., які вона, незважаючи на попередження, не сплатила та не уклала договір на реструктуризацію заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання. Позивач вказав, що відповідачка проживає в АДРЕСА_1 та фактично користуються тепловою енергією, а виробнича одиниця «Жданівкатепломережа» постачає теплову енергію в дану квартиру з 01 липня 2006 р. до теперішнього часу внаслідок реорганізації ВО «Кіровськтепломережа», котра постачала теплову енергію в дану квартиру до цих пір та приєдналася до ВО «Жданівкатепломережа» на підставі наказу ОКП «Донецьктеплокомуненерго» №124 від 18 квітня 2006 р., що є правонаступником всіх прав та обов»язків ВО «Кіровськтепломережа».

Ухвалою Кіровського міського суду від 24 травня 2010 р. закрите провадження по справі за позовом ОКП "Донецьктеплокомуненерго" в особі Виробничої одиниці "Жданівкатепломережа" до ОСОБА_2 про стягнення з неї заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання у квартиру АДРЕСА_1, - в частині стягнення заборгованості за постачання теплової енергії з 01 лютого 1997 р. до 01 червня 2003 р. у сумі 2394 грн. 04 коп. через наявність чинного рішення Кіровського міського суду Донецької області від 28 липня 2003 р. (справа 2-907/2003 р.) , постановленого по спору між тими ж сторонами, про то й же предмет і з тих же підстав .

У судовому засіданні представник позивача Алімахіна А.А. підтримала свої позовні вимоги, просила стягнути заборгованість з ОСОБА_2 в тій частині, в якій провадження по справі не закрито, тобто з 01 червня 2003 р. до 01 березня 2010 р. у сумі 7965, 96 грн. без застосування строку позовної давності.

Відповідачка ОСОБА_2 просила застосувати позовну давність та відмовити у тій частині позову, строк позовної давності на яку сплив; визнала позов у межах строку позовної давності та пояснила, що згодна з нарахованою сумою у межах строку позовної давності. Відповідач пояснила, що вона є наймачем вказаної квартири , проживає у ній, фактично користується послугами позивача, проте навіть частково не сплачувала кошти за спожиту теплову енергію через скрутне матеріальне становище. Відповідач пояснила, що на укладення договору реструктуризації заборгованості за послуги тепломережі не згодна.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справі, суд вважає, що позов повинен бути задоволений частково.

Згідно із ст. ст. 67,68 ЖК України плата за комунальні послуги ( водопостачання, каналізація, теплова енергія ) наймачами повинна проводиться щомісячно. Це ж положення міститься в ст. ст. 815, 816, 820 ЦК України 2004 р. та у п.14, 17 Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковою територією, затверджених Постановою КМ України № 572 від 8 жовтня 1992 р. Згідно зі ст. 815 ЦК України наймач зобовязаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором , а відповідно до ст. 816 ЦК України саме наймач несе відповідальність перед наймодавцем за порушення умов договору особами, які проживають разом з ним. Разом з тим відповідно до ст. 64 ЖК України, що є спеціальною нормою закону щодо житлових прав та обовязків, повнолітні члени сім»ї наймача несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність по обовязкам, що випливають з договору найма житлового приміщення.

Відносини з приводу теплопостачання фізичними особами регулюються: ЦК України,

Законами України “Про житлово-комунальні послуги” №1875-1У від 24 червня 2004 р. з наступними змінами,

“Про теплопостачання” №2633- 1У від 02 червня 2005 р. з наступними змінами,

Правилами надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, затвердженими постановою КМ України №630 від 21 липня 2005 р. зі змінами, внесеними постановами КМ України №1268 від 31 жовтня 2007 р., №933 від 03 вересня 2009 р., №151 від17 лютого 2010 р.;

Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою КМ України №1198 від 03 жовтня 2007 р.

Згідно ст. 1, 19, 24 Закону України “Про теплопостачання” споживач - фізична особа, що використовує теплову енергію на підставі договору, зобовязаний щомісяця здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману (спожиту) теплову енергію.

Таким чином, у відсутності договору на споживання послуг, суд вважає потрібно користуватися доведеністю фактичного споживання послуг, що є єдиною підставою (у відсутності договору) на стягнення заборгованості за фактично спожиті послуги, тобто за фактичну поставлену до квартиру споживачів теплову енергію.

ОСОБА_2 є наймачем АДРЕСА_1 на підставі ордеру №2047 від 17 листопада 1995р. ; зареєстрована за даною адресою та проживає в даній квартирі разом з неповнолітньою дочкою , повинна нести відповідальність по виконанню обовязків по сплаті за спожиту теплову енергію як наймач квартири.

ОСОБА_2 фактично користувалася послугами ВО «Кіровськтепломережа” з 01 червня 2003 р. до 01 липня 2006 р., потім послугами ВО “Жданівкатепломережа” з 01 липня 2006 р. до 01 березня 2010 р., на цей час має заборгованість за спожиті послуги з теплопостачання , надані до АДРЕСА_1 з 01 червня 2003 р. до 01 березня 2010 р. у сумі 7965, 96 грн. , бо на протязі всього цього часу за постачання теплової енергії за вказану квартиру не було внесено ніяких коштів , хоча теплова енергія весь цей час надходила до даної квартири.

Оскільки строк загальної позовної давності у відповідності зі ст.257 ЦК України встановлено тривалістю у три роки, а у відповідності до ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною в спорі (а саме, відповідачем), є підставою для відмови у позові;

відповідачка заявила про застосування строку позовної давності письмово та усно під час судового засідання;

згідно з випискою із особистого рахунку, з відповідача підлягає стягненню заборгованість у сумі 5279 грн. 12 коп. за період з 01 березня 2007 р. до 01 березня 2010 р., тобто за три роки до подачі позовної заяви, оскільки позовну заяву до суду подано 30 березня 2010 р., (а послуги передбачені до сплати до 10 числа наступного за розрахунковим місяця, отже право на вимогу у позивача за березень 2007 р. виникла 10 квітня 2007 р.)

Суд вважає за необхідне в позові про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості у сумі 2686 грн. 84 коп., що виникла за період з 01 червня 2003 р. до 01 березня 2007 р. ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці «Жданівкатепломережа» відмовити через сплив позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем.

При цьому суд бере до уваги, що за період з 01 березня 2007 р. до теперішнього часу відповідачка не вчинила жодної дії, що свідчить про визнання нею свого боргу, бо тільки ці дії відповідно до ст. 264 ЦК України переривають перебіг строку позовної давності.

Заборгованість відповідача підтверджено витягом з особистого рахунку відповідача, копія якого надана суду позивачем та направлялася відповідачу рекомендованим листом, проте договору реструктуризації заборгованості до подачі позову до суду не уклали.

Рішенням Кіровської міської Ради № 5/53-1 від 24 грудня 2009 р. ОКП “Донецьктеплокомуненерго” в особі виробничої одиниці “Жданівкатепломережа” на підставі ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” та ст. 25 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” , звільнено у 2010 році від сплати державного мита при поданні позовних заяв до Кіровського міського суду про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.

Відповідно до п.5 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України 2001 р. до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита.

Згідно ст. 88 ЦПК України якщо сторона, на користь якої постановлене рішення, звільнена від сплати судового збору, то судовій збір стягується з іншої сторони на користь держави. Таким чином, з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь держави судовий збір у сумі 52,79 грн. , що відповідає вимогам ст .88 ЦПК України.

Крім того, відповідно до ст .88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати, до яких, згідно ст. 79 ЦПК України належать витрати на інформаційно-технічне забезпечення . Оскільки позивачем при подачі позову відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України сплачено 30 грн. за інформаційне-технічне забезпечення справи за платіжним дорученням №259 від 29 березня 2010 р. через Жданівське відділення ПриватБанку, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача витрати на інформаційне-технічне забезпечення по справі у сумі 30 грн.

Керуючись ст. ст. 64, 67, 68 ЖК України, ст. ст. 815, 816, 820 , 257 , 267 ЦК України, Правилами користування приміщеннями житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених постановою КМ України № 572 від 8 жовтня 1992 р. , Законом України “Про теплопостачання”, ст. ст. 88,212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в особі Виробничої одиниці «Жданівкатепломережа» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці «Жданівкатепломережа» на розрахунковий рахунок № 26006300001260 в АТ “Злато банк” в м. Києві МФО 380612 ЗКПО 26221744 заборгованість за спожиті послуги з теплопостачання за період з 01 березня 2007 р. до 01 березня 2010 р. у сумі 5279 грн. 12 коп. (пять тисяч двісті сімдесят девять грн. 12 коп. )

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 52 грн. 79 коп. (пятдесяти двох грн. 79 коп.)

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці «Жданівкатепломережа» на розрахунковий рахунок 26002060246125 в Донецькій області РУ ПриватБанка МФО 335496 ЗКПО 26502130 понесені ним судові витрати за інформаційне-технічне забезпечення справи у сумі 30 грн. (тридцяти грн.)

В позові про стягнення з ОСОБА_2 решти заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання у сумі 2686 грн. 84 коп., що виникла за період з 01 червня 2003 р. до 01 березня 2007 р. ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в особі в иробничої одиниці «Жданівкатепломережа» відмовити через сплив позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений ст.294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя : підпис

З оригіналом згідно

Суддя : Н.Ю. Волкова

Секретар : Ю.П. Гудзь

30 червня 2010 р.