Постанова № 1052623, 31.08.2007, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

31.08.07 Справа № 8/381ад.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П., розглянувши матеріали справи за позовом

Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Луганська

до Міського комунального підприємства «Благоустрій», місто Луганськ,

про звернення стягнення на активи на суму 181898 грн. 41 коп.,

при секретарі судових засідань Монастирському Д.Д.,

в присутності представників сторін:

від позивача –Шуст Ю.В. –державний податковий інспектор, - довіреність №11801/10 від 16.07.07 року; Дрей Є.В. –головний державний ревізор-інспектор, - довіреність №14609/24 від 31.08.07 року;

від відповідача – Рубан О.Г. –юрисконсульт, - довіреність №12 від 02.01.07 року, -

встановив:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про:

звернення стягнення на активи відповідача на суму 181898,41 грн. (у тому числі: основний платіж –171663,24 грн. та пеня - штрафні (фінансові) санкції) –10235,17 грн.) у зв’язку з несплатою ним податкового боргу з податку на додану вартість (далі –ПДВ) у названій сумі, яка мається у нього станом на 12.07.07 року за період з 18.05.2007 року по 02.07.2007 року;

вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке належить відповідачу.

На підставі розпорядження заступника голови –в.о. голови господарського суду Луганської області Воронька В.Д. від 14.08.07 року розгляд справи доручено судді цього суду Середі А.П.

На підставі ст. 111 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАСУ) попереднє судове засідання призначене та фактично відбулося 14.08.07 року; відповідач до цього засідання не прибув.

Представниками сторін подано клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.41 та п 2-1 розділу УІІ «Прикінцеві та перехідні положення»КАС України, а тому його задоволено судом.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали у повному обсязі.

Крім того, він звернувся до суду з заявою про збільшення позовних вимог (вих. №14597/10від 31.08.07 року, в якій просить суд стягнути з відповідача податковий борг з ПДВ у сумі 301663,14 грн., у т.ч.: основний платіж –299108,52 грн. та пеня –2554,62 грн., який мається у нього за період з 02.07.07 року по 30.08.07 року станом на 31.08.07 року, - шляхом звернення стягнення на активи боржника.

Відповідач позов визнав у повному обсязі (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), про що зазначив у своєму відзиві на нього (вих. №б/н від 31.08.07 року).

І.Заслухавши представника позивача, дослідивши обставини справи та додатково надані матеріали, суд дійшов наступного.

1. 01.11.1999 року Міське комунальне підприємство «Благоустрій», ідентифікаційний код 30597150, відділом ліцензування, державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради зареєстроване в якості юридичної особи, про що до ЄДРПОУ внесено реєстраційний запис за №2604.

28.05.2005 року виконавчим комітетом Луганської міської ради Міське комунальне підприємство «Благоустрій» (далі –МКП «Благоустрій», - відповідач), ідентифікаційний код 30597150, перереєстроване в якості юридичної особи, у зв’язку з чим до ЄДР внесено реєстраційний запис №13821220004003124.

Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі міста Луганська (далі –ДПІ, - позивач) 11.11.99 року за №3732 підприємство взято на облік в якості платника податків, у тому числі –ПДВ (10.05.02 року. свідоцтво №17152509).

Підприємство на виконання вимог п. 5.1 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі –ЗУ №2181-ІІІ) надало до ДПІ декларації з податку на додану вартість, а саме:

№234100 від 18.05.07 року на суму 58161,24 грн.;

№23248 від 18.05.07 року на суму 59177,00 грн.;

№25220 від 14.06.07 року на суму 54325,00 грн.;

№34757 від 20.07.07 року на суму 2167543,00 грн.;

№44046 від 30.08.07 року на суму 76617,00 грн., -

згідно яким самостійно узгодило свої податкові зобов’язання з названого податку.

Вищеперелічені документальні докази наявності податкового боргу, а також його розрахунок позивачем додано до матеріалів справи.

Позивач довів суду, що податковий борг у відповідача виник у зв'язку з несплатою ним самостійно визначених по кожному з вищезгаданих податків податкових зобов'язань згідно підпункту 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України №2181-ІІІ, в якому сказано, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідач і до виникнення цього податкового боргу уже мав такий за попередні звітні періоди, у зв’язку з чим ДПІ було вжито низку заходів, спрямованих на погашення цього боргу, у тому числі:

спрямовано на адресу боржника першу (03.04.07 року за №1/398 на суму 82714,42 грн.) та другу (за №2/514 від 14.05.07 року на суму 50127,41 грн.) податкові вимоги, - кожна з яких отримана платником податку;

21.06.07 року ДПІ винесено рішення №13, згідно з яким вирішено здійснити стягнення коштів та продаж інших активів, що перебувають у власності платника податків –МКП «Благоустрій», а також тих активів, права власності на які він набуде у майбутньому, в рахунок погашення ним узгодженої суми податкового боргу (рішення платником податку отриманого того ж дня).

Крім вищезгаданих доказів, сума податкового боргу підтверджується:

повним визнанням податкового боргу з боку відповідача;

обліковою карткою платника ПДВ станом на 11.06.07 року;

довідкою про суму податкового боргу, складеною позивачем;

розрахунком суми податкового боргу станом на 31.08.07 року;

актом взаємозвірки стану податкового боргу станом на 31.08.07 року, підписаним обома сторонами по цьому спору.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не вжив заходів, спрямованих на повне погашення спірного податкового боргу.

ІІ.Заслухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з таких підстав.

1.Кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом (частина 1 ст. 67 Конституції України).

Згідно статті 4 Закону України від 25.06.1991 року №1251-ХІІ „Про систему оподаткування” (далі –ЗУ №1251-ХІІ) платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні та фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Пунктам 1 частини 1 ст.14 цього Закону податок на додану вартість віднесено до загальнодержавних податків.

Платником цього податку є юридичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі) (ст. 4 ЗУ №1251-ХІІ).

2.Матеріалами справи належним чином доведено, що відповідач щодо сплати податку на додану вартість припустився порушення вимог підпункту 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яким встановлено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.

У зв’язку з несплатою самостійно узгодженого податкового зобов’язання у відповідача виник податковий борг, - тобто податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання (пункт 1.3 ст. 1 ЗУ №2181-ІІІ).

Сума цього боргу з ПДВ документально підтверджена та визнана відповідачем у повному обсязі.

Законом №2181-ІІІ визначено лише один спосіб стягнення податкового боргу у судовому порядку –шляхом звернення стягнення на активи боржника.

Відповідно до п.п.3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Активами платника податків за змістом п.1.7 статті 1 ЗУ №2181-ІІІ є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі на праві власності або повного господарського відання.

3.Право ДПІ на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна передбачене пунктом 11 статті 10 Закону України в ід 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні».

Таким чином, позивач, будучи суб’єктом владних повноважень, довів законність та обґрунтованість своїх позовних вимог.

Відповідач позовні вимоги не спростував.

Приймаючи до уваги те, що матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача податкового боргу з ПДВ, а також факт його ухилення від його сплати, - суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до повного задоволення.

Відповідно до частини 4 ст.94 КАС України суд не стягує з відповідача судові витрати.

Судом прийнято до уваги те, що позивач згідно ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 року №7/93 “Про державне мито” при зверненні до суду з позовом звільнений від сплати державного мита.

На підставі викладеного, частини 1 ст. 67 Конституції України; ст.14 ЗУ від 25.06.1991 №1251-ХІІ „Про систему оподаткування”; п.1.7 ст.1; п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону України від 20.12.2000 року №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, керуючись ч. 6 ст. 71, ст. 86, ч. 3 ст. 122, ст.ст. 158-163 та 167 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Міського комунального підприємства «Благоустрій», ідентифікаційний код 30597150, яке знаходиться за адресою: юридична: місто Луганськ, кв.Норінського, 4-а; фактична адреса: місто Луганськ, кв. Волкова, 1-а, - на користь Державного бюджету, - податковий борг з податку на додану вартість у сумі 301663 (триста одна тисяча шістсот шістдесят три) грн. 14 коп., у тому числі: основний платіж –299108 грн. 52 коп. та пеня –2554 грн.62 коп., - звернувши стягнення на активи боржника.

Відповідно до частини 4 ст. 167 КАС України за згодою представників сторін у судовому засіданні 31.08.2007 року оголошено тільки вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 04.09.2007 року.

Суддя А.П.Середа