Ухвала суду № 105258186, 07.07.2022, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/2415/22

Провадження № 2-з/405/65/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2022 року Суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Іванова Л.А., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі № 405/2415/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Кіровограда з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому (позові) просить в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ним ( ОСОБА_1 ) право власності на Ѕ частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 17 червня 2022 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Крім того, позивачем ОСОБА_1 подана заява, яка зареєстрована в суді 04 липня 2022 року за вх. № 11743 про забезпечення зазначеного позову, в якій позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , а також заборонити ОСОБА_2 або іншій особі від її імені, відчужувати у будь-який спосіб зазначену квартиру.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначив, що він звернувся до Ленінського районного суду м. Кіровограда з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, на обґрунтування якого зазначив, що під час перебування з відповідачем у шлюбі у 2007 році за спільні кошти ними була придбана квартира за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку було зареєстровано на відповідача ОСОБА_2 . При цьому, після розірвання шлюбу, а саме: 27.05.2022 року, відповідач ОСОБА_2 продовжує одноосібно проживати в зазначеній квартирі та забороняє йому (позивачу) користуватись своєю частиною спільної квартири та спільним майном, що знаходиться у ній. Крім того, відповідач ОСОБА_2 не визнає його ( ОСОБА_1 ) права на квартиру та на його (позивача) переконання, до прийняття рішення судом по суті може вжити заходи та відчужити або переоформити вказану квартиру на третіх осіб, щоб уникнути поділу та унеможливити виконання рішення суду про визнання за ним (позивачем) права власності на 1/2 частину квартири, в зв`язку з чим, є достатніми підставами вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог.

Заява про забезпечення позову розглянута судом в порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України, без повідомлення учасників справи.

Крім того, відповідно до п.п. 4, 10 роз`яснень пленуму Верховного Суду України, викладені в постанові «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження в ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відтак, при обранні заходів забезпечення позову слід також враховувати необхідність збереження балансу прав і законних інтересів усіх учасників спірних правовідносин та інших осіб, не допускаючи використання заходу забезпечення позову у якості тиску на відповідача.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасників справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов може бути забезпечений, серед іншого, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, при цьому, згідно з ч. 3 зазначеної статті, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Так, співмірність, зокрема, полягає у тому, щоб засіб забезпечення позову відповідав предмету позову.

Судом встановлено, що предметом позову позивача ОСОБА_1 є вимога майнового характеру: а саме: поділ спільного майна подружжя з визнанням за ним (позивачем) права власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Підставою позову позивач зазначив на те, що в період шлюбу, за спільні кошти ними ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) було придбано зазначену квартиру, відповідно вона (квартира) є спільною сумісною власністю чоловіка та жінки, що підлягає поділу в рівних частинах відповідно до вимог ст. ст. 60, 70 СК України, разом з тим, ОСОБА_2 , вважає майно своєю особистою приватною власністю, має наміри продати або ж переоформити зазначену квартиру на третіх осіб, щоб уникнути поділу між ними.

Крім того, з заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, вбачається, що позивач обрав декілька видів забезпечення позову, а саме: накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , а також, заборони ОСОБА_2 або іншій особі від її імені, відчужувати у будь-який спосіб зазначену квартиру.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову обраними вище способами в заяві позивач ОСОБА_1 зазначив про те, що він не виключає можливості того, що ОСОБА_2 до прийняття рішення судом по суті може продати зазначену квартиру, що унеможливить в подальшому виконання рішення суду, ухваленого за результатами розгляду даної цивільної справи.

З аналізу положень статті 150 ЦПК України слідує, що арешт, як вид забезпечення позову, може бути накладений лише на майно або грошові кошти, які належать саме відповідачу по справі (є власністю відповідача).

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта № 303647658 від 27.06.2022 року, наданої позивачем до заяви, встановлено, що в Державному реєстрі є наявною актуальна інформація про об`єкт нерухомого майна, Реєстраційний номер майна: 2888430; Тип майна: квартира; Адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1 ; Дата прийняття рішення про державну реєстрацію: 16.11.2007; Дата внесення запису: 16.11.2007; ПІБ: ОСОБА_3 ; Форма власності: приватна; Частка власності: 1/1; Підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, 1714, 16.11.2007, Приватний нотаріус Кіровоградського міського нотаріального округу Яценко О.П.

Крім того, згідно з отриманою судом в порядку п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України інформацією судом також встановлено, що відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 30.11.2007 року зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно чи продати його.

Окрім того, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, а також те, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення до нього позову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні і тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися належним йому майном з метою ухилення від виконання судового рішення.

З огляду на викладене вище, керуючись наведеними нормами процесуального права, розглядаючи заяву про забезпечення позову в межах доводів, викладених в заяві про забезпечення позову, приймаючи також до уваги, що між сторонами існує спір майнового характеру про поділ спільного майна подружжя, а саме: квартири за адресою: АДРЕСА_1 , враховуючи також, що відповідач ОСОБА_3 , на яку зареєстровано право власності на зазначену квартиру не визнає права позивача ОСОБА_1 , на об`єкт спільної сумісної власності подружжя та до прийняття рішення судом по суті може відчужити зазначену квартиру на користь третіх осіб, що, в свою чергу, може свідчити про можливе порушення законних прав та інтересів позивача та відповідно вчинення відповідачем дій, направлених на ухилення від можливого виконання рішення суду, та є достатніми підставами вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, на підставі чого та з урахуванням вимог розумності та справедливості, забезпечення збалансованості інтересів учасників справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви про забезпечення позову, та вважає за необхідне задовольнити заяву позивача про забезпечення позову частково, застосувати захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на об`єкт нерухомого майна квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , право приватної власності на яку зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу № 1714, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Яценко О.П. 16.11.2007 року.

В іншій частині заяву позивача про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 або іншій особі від її імені, відчужувати у будь-який спосіб квартиру за адресою: АДРЕСА_1 залишити без задоволення, з підстав її (заяви) необґрунтованості в цій частині, оскільки позивачем не конкретизовано яким саме особам необхідно встановити заборону на відчуження зазначеної квартири, а також не доведено, в чому полягають ризики невиконання майбутнього рішення суду, у разі задоволення позову, в разі невжиття заходів забезпечення позову у заявлений спосіб.

Керуючись ст.ст.149, 150, 153, 353 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі № 405/2415/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,- задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову по цивільній справі № 405/2415/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, шляхом накладення арешту на об`єкт нерухомого майна квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , право приватної власності на яку зареєстровано за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на підставі договору купівлі-продажу № 1714, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Яценко О.П. 16.11.2007 року.

В іншій частині заяву про забезпечення позову, - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня її винесення апеляційної скарги.

У разі, якщо ухвалу було постановлено без повідомлення учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Дата постановлення ухвали 07.07.2022 року.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання три роки.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова