Постанова № 10523834, 09.06.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

09.06.10Справа №2а-11427/09/11/0170 о 12 годині 58 хвилин Окружний адміністративний суд АР Крим у складі судді Москаленка С.А., при секретарі Бурдейній Г.Ю. розглянувши за участю

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2, довіреність №94 від 17.11.2009р.,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Первомайської міжрайонної Державної податкової інспекції АР Крим

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Первомайської міжрайонної Державної податкової інспекції АР Кримпро визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій №0001052330 від 10.09.2009р. на суму 9102,75грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, позивачем не було здійснено реалізацію підакцизного товару, а саме розчинника «Уайт Спіріт», замість нього було продано його замінювач, який не є підакцизним товаром, а відтак позивач не повинен був застосовувати реєстратор розрахункових операцій, оскільки знаходиться на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку.

У судовому засіданні позивач та його представник наполягали на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про місце, час та дату розгляду справи повідомлений належним чином та в строк, про що свідчить розписка про отримання судової повістки (а.с.49), про поважність причин неявки суду не повідомив.

Згідно ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача субєкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач про поважність причин неявки у судове засідання, призначене на 09.06.2010р. суду не повідомив, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності його представника.

У письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с.17) відповідач зазначив, що згідно Закону України «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)» від 11.07.1996р. №313/96-ВР, Уайт спірит відноситься до категорії підакцизних товарів, у звязку із чим позивач платник єдиного податку повинен був перейти на загальну систему оподаткування і здійснювати розрахунки із споживачами через належним чином зареєстрований РРО. На підставі викладеного, відповідач вважає, що оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій винесене обґрунтовано, у звязку із чим у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

28.08.2009 р. податковими інспекторами Гавріловим М.О., Назаренко С.В. на підставі плану графіку перевірок субєктів господарювання, що здійснюють діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на серпень 2009р. (а.с.24), направлень на проведення перевірки №172/23-30 від 27.08.2009р., №171/23-30 від 27.08.2009р. (а.с.25-26), була проведена перевірка господарської одиниці - магазину, що належить фізичній особи-підприємцю ОСОБА_1 та розташований за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якої складено акт №00113 (реєстраційний №0143/01/21/23/НОМЕР_1 (а.с.27-28).

Актом перевірки від 28.08.2009р. встановлено:

- реалізація 1 банки «Уайт спіриту» за ціно. 7,00грн. без застосування РРО;

- невидача розрахункового документа;

- здійснення підприємницької діяльності без придбання торгового патенту;

- на місці проведення розрахунків находилося 1820,55грн.

На підставі акту перевірки від 28.08.2009р. посадові особи відповідача дійшли висновку про порушення позивачем п.п.1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», ст. 1 Закону України «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)».

Окрім того, актом перевірки встановлено, що позивач є платником єдиного податку, що також підтверджується свідоцтвом про сплату єдиного податку серії С №250988 від 01.01.2009р. (а.с.9).

До акту перевірки додається опис наявної готівки на місці проведення розрахунків, із якого випливає, що на момент проведення перевірки на місці проведення розрахунків були наявні готівкові кошти у сумі 1820,55грн. (а.с.29).

Перевірка проведена в присутності продавця Книга С.В., про що свідчить її особистий підпис на акті перевірки, направленнях на перевірку та не заперечується позивачем.

Акт перевірки підписаний позивачем без заперечень.

На підставі вказаного акту відповідач 10.09.2009 р. прийняв рішення №0001052330 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, згідно якого до позивача за порушення п.1,2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовані штрафні (фінансові) санкції на підставі пункту 1 ст.17 зазначеного Закону, у розмірі 9102,75грн.(а.с.30).

Зазначене рішення отримане позивачем 10.09.09р., про що свідчить його особистий підпис на корінці рішення(а.с.30).

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Загальні підстави та порядок проведення перевірок, права органів державної податкової служби встановлені Законом України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ.

Відповідно до ч.1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Згідно п.2 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари(послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Статтею 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Згідно з п. 1,2 ст. 3 зазначеного Закону субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через реєстратори розрахункових операції з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункової операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Відповідальність за порушення вимог п.1,2 ст.3 Закону встановлена п.1 т.17 Закону, відповідно до якої за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: 1) у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Згідно п.6 ч.1 ст.9 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.

Відповідно до п.2 Постанови Верховної Ради України «Про перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір» від 12.09.1996р. № 365/96-ВР встановлено, що перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір, визначається і обмежується переліками підакцизних товарів, які ввійшли до законів України від 6 лютого 1996 року "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на тютюнові вироби", від 7 травня 1996 року "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої", від 24 травня 1996 року "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби та шини до них", від 11 липня 1996 року "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)".

Законом України «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)» N 313/96-ВР від 11.07.1996 (з подальшими змінами та доповненнями) затверджена ставка акцизного збору на товар «Уайт-спірит», код по УКТЗЕД 2710002100 12 євро за 1000кг.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме видаткової накладної №ГЛ-0005432 від 15.08.2009р., виданої ПП ОСОБА_3 ПП «ОСОБА_4» та накладної б\н від 15.08.2009р., виданої ПП «ОСОБА_4» ПП ОСОБА_1, остання отримала замінник «Уайт-спірит» у кількості 2 шт. за ціною 7,00грн. (а.с.5,6).

Позивач у судовому засіданні пояснив, що ним було здійснено реалізацію не «Уайт-спириту», а його замінювача розчинника.

У судовому засіданні було допитано у якості свідків посадових осіб державної податкової служби, які проводила перевірку, а саме, ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Допитаний у якості свідка ОСОБА_5 інспектор податкової служби завідувач сектору контролю за розрахунковими операціями підтвердив, що 28.08.2009р. придбав саме пляшку розріджувача, замінника «Уайт спірит» (фракція легка суміш вуглеводів С3 і вище). Пляшка розріджувача, заміннику «Уайт спірит», що була предявлена свідку для огляду у судовому засіданні, долучена до матеріалів справи у якості речового доказу.

Згідно довідки ТОВ «Хімтон» від 11.03.2010р., який здійснює фасування розріджувача замінника «Уайт спірит» (фракція легка суміш вуглеводів С3 і вище), рідина, яка використовувалася для виробництва розріджувача замінника «Уайт спірит» (фракція легка суміш вуглеводів С3 і вище) виготовлена у 2009р. по ТУ 23.2-00149943-554-2004 і згідно з Державним класифікатором продукції та послуг відноситься до 23.20.13 Фракції легкі інші (класифікація 23.20.13.900 Фракції легкі інші, н.в.і.у., код ОКП 025000, що підтверджується сертифікатом відповідності №709167 (а.с.53).

Із наведеного випливає, що позивач здійснював реалізацію розріджувача, замінника «Уайт спірит» (фракція легка суміш вуглеводів С3 і вище), який не є підакцизним товаром, а не «Уайт спірит», який відповідно Закону України «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)» є підакцизним товаром, відтак, позивач не зобовязаний при здійснення розрахунків при продажу товарів застосовувати реєстратор розрахункових операцій, оскільки використовує спрощену систему оподаткування.

Крім того, суд звертає увагу сторін, що відповідно до акту перевірки встановлена реалізація позивачем без застосування РРО товарів на суму 7,00грн. Таким чином, відповідно до п.1 ст.17 Закону відповідач, у разі продажу позивачем підакцизного товару, мав застосувати до позивача за зазначене правопорушення штрафні санкції у розмірі 35,00грн.(7,00грн. х 5).

Застосування відповідачем до позивача штрафних санкцій у розмірі 9102,75грн.(1820,55грн.х5), тобто з урахуванням готівкових грошових коштів, які знаходилися на місці проведення розрахунку є необґрунтованими оскільки актом перевірки зафіксована наявність готівкових грошових коштів на місці проведення розрахунків у сумі 1820,55грн., а не проведення розрахункові операції без застосування РРО на цю суму.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Під час судового засідання, яке відбулось 09.06.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено та підписано 14.06.2010р.

Керуючись ст.ст. 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Первомайської міжрайонної Державної податкової інспекції АР Крим про застосування фінансових санкцій №0001052330 від 10.09.2009р. на суму 9102,75грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40грн.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Москаленко С.А.