Вирок № 105238202, 05.07.2022, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/21062/19-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.07.2022 Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Константінової К.Е.,

при секретарі - Тригуб В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесені до ЄРДР за № 12019100060000078 від 09.11.2019, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Санкт-Петербурга Російської Федерації, українця, громадянина України, освіта базова загальна середня, який неодружений, не працює, не зареєстрований на території України, без визначеного місця поживання, судимий:

- 30.04.2002 Новозаводський районним судом м. Чернігова за ст.ст. 185 ч.3, 185 ч.4, 190 ч.1, 70 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, звільненого 08.07.2005 на підставі акту амністії;

- 20.02.2007 Деснянським районним судом м. Чернігова за ст. 185 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 3 роки;

- 01.07.2008 Деснянським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186, ч.2 ст. 187, ч.1 ст. 153, ч.2 ст.15 ч.2 ст.186, 70, 71 КК України на 7 років 1 місяць позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого 12.02.2015 за відбуттям покарання;

- 05.09.2017 Дніпровським районним судом м. Києва за ст.309 ч.1 КК України на 2 роки позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки, -

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 121 КК України,-

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Ткача А.В.,

захисника - Стороняка В.Я.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , будучи раніше судимим і маючи судимість, що не знята і не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив і під час іспитового строку за попереднім вироком Дніпровського раонного суду м. Києва від 05.09.2017 знов вчинив умисні злочини за наступних обставин.

29.12.2018, у невстановлений органом досудового розслідування час доби ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_2 , а саме в приміщенні квартири АДРЕСА_1 , де він періодично проживав з дозволу господарів - ОСОБА_2 та його брата - ОСОБА_3 , з корисливих спонукань, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, керуючись раптово виниклим умислом, спрямованим на повторне заволодіння чужим майном та оберення його на свою користь, узяв в приміщенні квартири мобільний телефон "Astro" серійний номер: НОМЕР_1 , IМЕІ №1: НОМЕР_2 , IМЕІ: НОМЕР_3 , вартістю 381 грн. 00 коп., належний ОСОБА_2 та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_2 майнову шкоду на суму 381 грн. 00 коп.

Крім того ОСОБА_1 , 02.01.2019 року близько 20 год. 00 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись за місцем проживання ОСОБА_2 , а саме в приміщенні квартири АДРЕСА_1 , в ході словесного конфлікту, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, усвідомлюючи та передбачаючи наслідки своїх дій, умисно наніс численні удари руками та ногами в область грудної клітини, голови та по різним частинам тіла ОСОБА_2 , спричинивши останньому тяжкі тілесні ушкодження, які є небезпечними для життя в момент заподіяння, від яких 08.01.2019 року приблизно об 09 год. 30 хв. у приміщенні вказаної квартири настала смерть потерпілого ОСОБА_2 .

Відповідно до судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_2 встановлено наявність ушкоджень - сполучної травми тіла: ушкодження м`яких тканин рук і ніг - великі крововиливи в підшкірну клітковину та м`язи правого і лівого плечей на правих та лівих стегнах, колінах і гомілках, вогнищева деструкція (розмізчення) м`яких тканин в зоні цих крововиливів; травми грудей і живота - крововиливи у клубові м`язи тазу, у м`язи живота, в заочеревинну клітковину зліва до лівої нирки, у м`які покрови грудей зліва, перелом грудини, 12 переломів правих з третього по одинадцяте ребра, 8 переломів лівих 2-4 і 8-11 ребер, ушкодження плеври уламком лівого десятого ребра, забій лівої легені; ушкодження на голові - забій рани на переніссі (дві), на лівій брові (одна) і на верхній губі з внутрішньої сторони (одна), крововиливи у м`які покриви голови навколо правого ока, в лобній і тім`яній ділянках справа; ушкодження шиї - крововиливи у м`які тканини навколо хрящів гортані і під`язикової кістки, перелом лівого великого рогу під`язикової кістки. Між вказаними ушкодженнями (сполучною травмою тіла) і настанням смерті ОСОБА_2 існує прямий зв`язок.

Смерть ОСОБА_2 настала від сполучної травми тіла (численних переломів ребер, з ушкодженням плеври, перелому грудини, ушкодженням лівої легені, травми шиї з переломом під' язикової кістки та ушкодженням м`яких тканин кінцівок), що призвело до жирової емболії з тромбозом судин в легенях, наднирниках і розвитку гострої ниркової недостатності.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованих злочинів не визнав і пояснив, що приблизно у листопаді 2018 року він, розпиваючи спиртні напої поблизу станції метро «Палац Спорту», познайомився з ОСОБА_4 , який звернувся до нього, щоб разом випити алкоголь, оскільки йому було зле. В розмові він повідомив ОСОБА_5 , що заробляє на життя випадковими заробітками, «дійшов до ручки», і йому не має де жити. Тоді ОСОБА_5 запропоновував йому жити в його квартирі по АДРЕСА_2 , на що він погодився і почав періодично там проживати. В цій квартирі також жив брат ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , який був психічно хворою людиною, за що отримував пенсію по інвалідності, на яку ОСОБА_5 міг купляти собі алгольні напої, оскільки ОСОБА_7 їх не вживав. Між братами часто виникали сварки, оскільки ОСОБА_7 казав ОСОБА_5 йти кудись працювати, «не висіти на його шиї», а той не хотів і постійно вживав спиртні напої. ОСОБА_5 , в свою чергу, погрожував ОСОБА_8 , що викличе швидку допомогу, а той не хотів цього, оскільки не хотів їхати до лікарні, в якій він колись був. Проживаючи у цій квартирі з братами, він також вживав з ОСОБА_5 алкогольні напої, давав йому гроші на це. Незадовго до Нового 2019 року у вечірній час ОСОБА_5 , у якого не було на той момент грошей на горілку, запропонував йому за це свій мобільний телефон «Астро». Він згадав, що його знайомий ОСОБА_9 приблизно за тиждень до цього якраз запитував його, чи не має в нього якогось зайвого мобільного телефону. Тоді він взяв у ОСОБА_5 вказаний мобільний телефон, який наступного дня продав ОСОБА_10 за місцем його проживання по АДРЕСА_3 за 200 грн., які витратив на власні потреби. Таким чином, мобільний телефон у ОСОБА_11 він не викрадав, а той віддав йому добровільно «за випивку».

02.01.2019 якось ввечорі вони повернулись з ОСОБА_5 до його квартири АДРЕСА_1 , де знов почали розпивати разом спиртні напої. Між ОСОБА_5 і його братом ОСОБА_12 знов виник конфлікт, під час якого ОСОБА_5 знов став погрожувати, що викличе ОСОБА_8 швидку допомогу і його заберуть до психіатричної лікарні, а останній просив його не робити цього. В цей час вони перебували в коридорі біля телефону. Він вирішив заступитись за ОСОБА_13 , спочатку «розтягнув їх», а потім дав ОСОБА_5 декілька ударів - «підзатильників» (приблизно два) правою рукою по голові, а також пинок коліном по сідницях. Таким чином він заштовхнув ОСОБА_5 на кухню. Після цього ОСОБА_5 ще був у «нормальному стані», перебув на кухні, де він ще казав ОСОБА_5 заспокоїтись і не чіпати ОСОБА_13 . Потім вони ще посиділи і лягли спати. Наступного дня він пішов по своїх справах. В період між 2 та 8 січня 2019 року він продовжував проживати у цій квартирі, іноді ходив по своїх справах. Одного разу вночі він чув, як ОСОБА_5 впав на кухні, а ОСОБА_7 його піднімав. Він допоміг ОСОБА_8 , і вони довели ОСОБА_5 до ліжка. Наступного дня ОСОБА_5 стало зле, і ОСОБА_7 викликав йому швиду допомогу. Його в цей момент в квартирі не було. Зі слів ОСОБА_13 йому стало відомо, що швидка приїхала і поїхала, залишивши ОСОБА_5 в квартирі. 08.01.2019 вранці він пішов на роботу, а коли після обіду зателефонував ОСОБА_8 , то дізнався, що ОСОБА_5 помер. Хто міг нанести ОСОБА_5 тілесні ушкодження, від яких він помер, йому не відомо, той постійно «десь ходив». Але це не міг зробити ОСОБА_7 , який за складом характеру був доброю людиною, не вживав спиртні напої, до того ж ОСОБА_5 був його рідний брат. Стверджував, що всі визнавальні покази на досудовому розслідуванні він давав лише під психологічним тиском працівників поліції, які йому постійно погрожували, а він їх боявся.

Приймаючи рішення по обставинах даної справи, суд оцінював наступні докази, досліджені в судовому засіданні.

Свідок ОСОБА_14 - начальник сектору відділу кримінальної поліції Печерського УП ГУ НП України в м. Києві показав, що разом із о/у ОСОБА_15 він проводив НСРД у зв`язку із злочином за ст.121 ч.2 КК України, яке сталось по АДРЕСА_4 . Там було два брати, один, який тоді помер, другий - психічно хворий, який вже помер. Ними було встановлено, що на місці події зник мобільний телефон померлого ОСОБА_11 подальшому, їх техніка зафіксувала, що із вказаного мобільного телефону було здійснено телефонний дзвінок з квартири по АДРЕСА_3 . Провівши за цією адресою обшук «по гарячих слідах» ними було встановлено, що там проживає ОСОБА_16 , у якого було виявлено викрадений мобільний телефон. Він їм пояснив, що вказаний телефон він купив у свого знайомого ОСОБА_1 за 200 грн., який в свою чергу його привіз «десь з центру». В подальшому, цей телефон у ОСОБА_17 взяв ОСОБА_18 , здійснив один дзвінок, повернув його ОСОБА_17 , і таким чином цей телефон ними було встановлено. Крім того, свідок також приймав участь при затриманні ОСОБА_1 , який спочатку назвався вигаданими анкетними даними, і його особу було встановлено лише по базі Армор. На цю зустріч ОСОБА_1 запросив за їх проханям ОСОБА_18 , який знав обвинуваченого і той йому розповідав, що у нього «проблеми з поліцією» і просив його надати можливість пожити в нього. Під час їх спілкування ОСОБА_1 повідомив, що дійсно проживав в квартирі з братами ОСОБА_19 по АДРЕСА_2 , де в подальшому було виявлено труп ОСОБА_11 зі слідами насильницької смерті.

Аналогічні за змістом показання надав свідок ОСОБА_20 , який доповнив, що працюючи о/у Печерського УП ГУ НП України в м. Києві в січні місяці 2019 року по виклику вони прибули за адресою, де було виявлено труп чоловіка зі слідами насильницької смерті. В квартирі також знаходився брат померлого з явними ознаками психічного захворювання. Під час опитування тітки померлого ОСОБА_11 - ОСОБА_21 ними було встановлено, що вбитий користувався мобільним телефоном марки «Астро» та його номер. Ці обставини їм також підтвердив брат покійного. Вказаного мобільного телефону в квартирі з вбитим не було. За дорученням слідчого він став здійснювати оперативний супровід даної справи, і проведеними оперативно-розшуковими заходами ними було встановлено, що цей мобільний телефон спрацював з адреси по вул. П.Запорожця в квартирі подружжя ОСОБА_17 , які неодноразово притягувались до кримінальної відповідальності за збут наркотичних засобів. Під час проведення ними обшуку в порядку ст. 250 КПК України у вказаній квартирі ними було виявлено викрадений у потерпілого ОСОБА_11 мобільний телефон. При цьому ОСОБА_22 пояснив, що вказаний телефон йому продав знайомий ОСОБА_23 , який також повідомив, що взяв його у одного з братів, з яким разом проживав на ОСОБА_24 , при цьому один з цих братів є психічно хворим. ОСОБА_1 також пропонував йому з метою покращення їх матеріального становища знайти чорних ріелторів, за допомогою яких продати квартиру цих братів по АДРЕСА_2 , або ж продати їм інформацію про таке. Крім того, ОСОБА_22 пояснював їм, що ОСОБА_1 в розмові із ним також вихвалявся, що під час його проживання у цій квартирі виник конфлікт, під час якого він побив одного з братів, який після цього ще день або два лежав без свідомості. Викликати швидку він не міг, тому що один із братів був психічно хворий і не хотів, щоб його забрали в лікарню. Після цього побиття ОСОБА_1 казав, що ще жив в цій квартирі декілька днів, але потім потерпілий помер, тому він вимушений був піти з цієї квартири. В подальшому проводились дії по затриманню ОСОБА_1 через одного їх спільного знайомого, який домовився про зустріч з ним. Під час їх спілкування в Печерському УП та весь час досудового розслідування ОСОБА_1 визнавав обставини конфлікту в цій квартирі та факт побиття ним померлого ОСОБА_11 , зазначивши, що він «майже чекав» на них. ОСОБА_1 також поцікавився «хто його здав», а коли йому повідомили, що за допомогою мобільного телефону, викраденого у померлого, було встановлено ОСОБА_25 , який їм все розповів, ОСОБА_1 визнав, що так, цей телефон - «це була помилка з його боку». Під час досудового розслідування ОСОБА_1 в присутності захисника визнавав факт спричинення ним численних тілесних ушкоджень по тулубу та в область голови потерпілого ОСОБА_11 , від яких настала його смерть.

Свідок ОСОБА_26 підтримав свої показання на досудовому розслідуванні і пояснив, що будучи лікарем швидкої медичної допомоги, під час одного чергування, 08.01.2019 вони отримали виклик, що людина без свідомості. Прибувши на адресу до квартири АДРЕСА_1 , разом із фельдшером ОСОБА_27 , ними було виялено тіло чоловіка, в якого було діагностовано смерть до приїзду, приблизно за годину. Діагноз було відображено у картці виклику. В квартирі також перебувало двоє чоловіків, одни з яких був брат померлого, який виявився психічною хворою людиною, як він їм пояснив, що має довідку і перебуває на обліку в психдиспансері, який нічого не міг їм пояснити по суті ситуації. Іншою людиною був чоловік, якого він бачив декілька хвилин, але запам`ятав його за індивідуальними рисами обличчя і неохайним зовнішнім виглядом. В подальшому, з ним проводив слідчий впізнання за фотознімками, де він вказав на того чоловіка, обвинуваченого ОСОБА_1 , який тоді був у цій квартирі. Цей чоловік був знервований, казав їм, що кілька днів тому померлого побили, але вони й самі це бачили. Коли вони сказали, що людина мертва і почали шукати документи, щоб викликати поліцію, цей чоловік, почувши це миттєво з квартири зник. Вони також за номером телефону, який їм дав брат померлого, зателефонували якійсь їх тітці, яку попросили приїхати та займатись померлим. В подальшому її номер вони передали слідчому.

Вказані показання підтвердила в судовому засіданні свідок ОСОБА_27 - фельдшер в бригаді щвидкої медичної допомоги, яка виїзджала на виклик разом зі ОСОБА_28 у Печерському районі. Прибувши до квартири, вони виявили чоловіка, в якого провівши огляд, вони констатували смерть. В квартирі був безлад, всі речі розкидані. Померлий сидів на підлозі поблизу дивану. У квартирі також перебували психічно хворий брат померлого та чоловік, схожий на обвинуваченого ОСОБА_1 , який невдовзі пішов. Вона в цей час записувала тілесні ушкодження померлого у карточку, а потім вони викликали поліцію. Поліцейським вони пояснили, що в квартирі був ще третій чоловік, на що брат померлого сказав, що це їх знайомий, який тут не проживає, і де він проживає, йому не відомо.

Свідок ОСОБА_16 показав, що він знайомий з ОСОБА_1 близько 4-5 років, останній раз бачились приблизно наприкінці 2018 року. ОСОБА_1 запропонував йому купити в нього мобільний телефон, що він і зробив. На той період він проживав по АДРЕСА_5 . Де ОСОБА_1 взяв цей телефон, він йому не казав, лише розповідав, що живе десь у Печерському районі з братами, один з яких є психічно хворим. Через день йому зателефонував знайомий ОСОБА_29 і попросив надати йому якийсь телефон, щоб зробити дзвінок, на що він погодився і дав йому цей телефон, який попередньо купив у ОСОБА_1 . Через 4-5 днів ОСОБА_30 повернув йому цей телефон. Приблизно через 4 дні йому зателефонував ОСОБА_1 , який під час розмови розповідав, що там де він жив, будучи «випившим», він викрав з кишені сусіда цей мобільний телефон, а той це помітив і почав «лізти на нього з обшуком», просити показати кишені. ОСОБА_1 відмовився і штовхнув його, потерпілий знов почав «до нього лізти», тоді він вдарив його і втік. Потім до свідка додому прийшли працівники поліції, які вказаний телефон, який він купив у ОСОБА_1 , вилучили, повідомивши, що він викрадений з місця злочину, де сталось вбивство.

Свідок ОСОБА_31 показала, що проживає в тому ж будинку, де стався злочин. Вона разом з іншою сусідкою приймала участь в якості понятих під час слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника. Обвинувачений все розповідав на відеозапис, показував як вчиняв злочин. Потім вони піднімались до квартири, де ОСОБА_1 показував, як він бив потерпілого спочатку в коридорі, потім тягнув його на кухню, на стілець і там бив. На «куклі» в їх присутності ОСОБА_1 показував, куди він наносив удари померлому, по тулубу, в голову. Ніякого тиску на обвинуваченого під час цієї слідчої дії вона не помітила, він все розповідав добровільно. Ніхто нічого йому не підказував, захисник весь час була присутня поруч.

Свідок ОСОБА_32 показав, що будучи співробітником Печерського УП ГУ НП України в м. Києві, він здійснював відеозйомку слідчого експерименту, який проводився 16.01.2019 за участю ОСОБА_1 та інших учасників. ОСОБА_1 добровільно і без примусу показував на манекені механізм нанесення ним тілесних ушкоджень померлому ОСОБА_33 . Під час цієї слідчої дії пересування ані понятих, ані захисника не обмежувалось, все відбувалось в їх присутності. Після проведення слідчого експерименту, всі учасники вказаної слідчої дії прочитали зміст протоколу, до якого ніким з них зауважень не вносилось. Відеозапис слідчої дії він віддав слідчому.

Свідок ОСОБА_21 показала, що є двоюрідною тіткою померлого ОСОБА_11 , який проживав разом зі своїм молодшим братом ОСОБА_6 в одній квартирі, в якій вона останній раз була, коли хоронили їх батька у 1994 році. В подальшому, їх родина допомагала братам матеріально, оскільки ОСОБА_7 був інвалід 2 групи по серцю і отримував пенсію, а старшому вони давали фіксовану суму щомісяця. Останній раз з ОСОБА_5 вона спілкувалась наприкінці 2018 року, в подальшому зв`язок із ним зник. На початку 2019 року вона зателефонувала та від ОСОБА_13 дізналась про те, що ОСОБА_5 погано себе почуває і не може підійти до телефону. 06.01.2019 вона знов зателефонувала їм і стала наполягати на тому, щоб по телефону із нею поговорив ОСОБА_5 . Коли він почав із нею говорити, розмова його була незрозуміла, незв`язна. Тоді вона стала наполягати, щоб ОСОБА_7 негайно викликав швидку. В подальшому від ОСОБА_13 , який під час слідства помер і не був допитаний, вона дізналась про те, що ОСОБА_5 тоді побив ОСОБА_34 , який разом з ними проживав в одній квартирі. Ніякі детальні обставини цього побиття їй не відомі. З цим ОСОБА_34 вона спілкувалась лише по телефону, який казав, що конфлікт був на підгрунті політики, але вона сумнівається в цьому, оскільки «так за це не б`ють». Вона тоді зрозуміла, що вони погано жили разом, сварились один з одним. Від ОСОБА_13 вона знала, що цього ОСОБА_34 привів до них ОСОБА_5 . Коли вона впізнавала його в лікарні, на ньому не було жодного живого місця, він не дожив 2 дні до свого 52-річчя.

Крім того, в судовому засіданні були досліджені письмові докази, а саме:

протокол огляду місця події від 08.01.2019 та фототаблиці до нього, згідно якого в квартирі АДРЕСА_1 на 2 поверсі, в якій безлад, брудно, речі розкидані, в одній з кімнат на підлозі виявлено труп чоловіка в позі напівсидячи, спиною обпертого до ліжка з ознаками насильницької смерті. Відповідно до документів - це ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.3 а.с. 9-24);

протокол огляду місця події від 09.01.2019, згідно якого з вищевказаної квартири, обстановку в якій детально описано, вилучено 5 слідів відбитків пальців рук, наволочка зі слідами речовини бурого кольору, які поміщені до спеціальних конвертів та опечатані (т.3 а.с. 25-28);

акт щодо встановлення факту смерті людини, згідно якого фельдшер ШМД ОСОБА_26 о 09 год. 53 хв. 08.01.2019 за адресою АДРЕСА_4 констатував біологічну смерть ОСОБА_11 (т.3 а.с. 32);

копія свідоцтва про смерть ОСОБА_11 (т.3 а.с. 31);

протокол огляду від 10.01.2019, згідно якого працівники Печерського УП виявили і вилучили у працівників моргу №1 по АДРЕСА_6 , речі ОСОБА_11 , в яких його було доставлено, а також отримали його відбитки пальців рук та зрізи з нігтьових пластин, що було поміщено до конвертів, опечатано та скріплено підписами понятих (т.3 а.с. 34-35);

довідка №36 від 11.01.2019 КМПНД №2 ТМО «Психіатрія» у м. Києві про те, що ОСОБА_6 , 1973 р.н. (брат померлого) перебуває на обліку у лікаря-психіатра, та копія свідоцтва про його смерть ІНФОРМАЦІЯ_4 (т.3 а.с. 32, 76);

протокол обшуку від 10.01.2019 та протокол перегляду відеозапису вказаної слідчої дії від 10.01.2019, згідно яких в квартирі АДРЕСА_7 , де проживає ОСОБА_16 , у останнього було виявлено і вилучено мобільний телефон "Astro" серійний номер: НОМЕР_1 , IМЕІ №1: НОМЕР_2 , в якому знаходилась сім-карта «Київстар», а також адаптер до флешки та флешнакопичувач, які були опечатані (т.3 а.с. 43-52);

протокол огляду предметів від 10.01.2019 та фототаблиця до нього, згідно якого було оглянуто вказаний мобільний телефон "Astro" серійний номер: НОМЕР_1 , IМЕІ №1: НОМЕР_2 , IМЕІ: НОМЕР_3 та сім-карту «Київстар», які визнані речовими доказами у справі (т.3 а.с. 57-63, 147-148);

протоколи пред`явлення фотознімків для впізнання від 10.01.2019, згідно з якими свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_18 впізнали ОСОБА_1 як особу, у якого ОСОБА_17 придбав вказаний мобільний телефон «Astro» (т.3 а.с. 68-73);

протоколи пред`явлення фотознімків для впізнання свідкам ОСОБА_26 та ОСОБА_27 від 22.04.2019, згідно з якими останні впізнали ОСОБА_1 як особу, яка 08.01.2019 знаходилась в квартирі АДРЕСА_1 ( т.3 а.с. 78-83), куди вони прибули на виклик в складі бригади ШМД.

При цьому, будучи допитаним в судовому засіданні свідок ОСОБА_26 підтвердив об`єктивність і правильність інформації, викладеної у вказаному протоколі слідчої дії і те, що він і ОСОБА_27 відразу впізнали за цими фотознімками обвинуваченого ОСОБА_1 як чоловіка, який 08.01.2019 перебував в квартирі із померлим ОСОБА_4 , на виклик до якого прибула їх бригада ШМД, а в подальшому пішов, не зважаючи на їх застереження нікуди не уходити, коли вони зазначили, що людина мертва, і вони будуть викликати поліцію.

висновок товарознавчої експертизи №13-1/208 від 08.02.2019, згідно якої ринкова вартість мобільного телефону "Astro" серійний номер: НОМЕР_1 , IМЕІ №1: НОМЕР_2 , IМЕІ: НОМЕР_3 станом на 29.12.2018 могла становити 381 грн. (т.3 а.с. 141-146);

протокол відібрання біологічний зразів крові у ОСОБА_1 (т.3 а.с. 159-162);

висновки експертих досліджень та висновок судово-медичної експертизи №012-27-130-2019 від 13.03.2019, згідно яких у ОСОБА_11 встановлено наявність ушкоджень - сполучної травми тіла: ушкодження м`яких тканин рук і ніг - великі крововиливи в підшкірну клітковину та м`язи правого і лівого плечей на правих та лівих стегнах, колінах і гомілках, вогнищева деструкція (розмізчення) м`яких тканин в зоні цих крововиливів; травми грудей і живота - крововиливи у клубові м`язи тазу, у м`язи живота, в заочеревинну клітковину зліва до лівої нирки, у м`які покрови грудей зліва, перелом грудини, 12 переломів правих з третього по одинадцяте ребра, 8 переломів лівих 2-4 і 8-11 ребер, ушкодження плеври уламком лівого десятого ребра, забій лівої легені; ушкодження на голові - забій рани на переніссі (дві), на лівій брові (одна) і на верхній губі з внутрішньої сторони (одна), крововиливи у м`які покриви голови навколо правого ока, в лобній і тім`яній ділянках справа; ушкодження шиї - крововиливи у м`які тканини навколо хрящів гортані і під`язикової кістки, перелом лівого великого рогу під`язикової кістки. Між вказаними ушкодженнями (сполучною травмою тіла) і настанням смерті ОСОБА_11 існує прямий зв`язок.

Смерть ОСОБА_2 настала від сполучної травми тіла (численних переломів ребер, з ушкодженням плеври, перелому грудини, ушкодженням лівої легені, травми шиї з переломом під' язикової кістки та ушкодженням м`яких тканин кінцівок), що призвело до жирової емболії з тромбозом судин в легенях, наднирниках і розвитку гострої ниркової недостатності. В крові і сечі трупа ОСОБА_11 спиртів не виявлено, на час настання смерті він був тверезий. (т.2 а.с. 40-78).

Допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_35 підтвердив об`єктивність і правильність висновків, зроблених ним за результатами дослідження трупа ОСОБА_11 , зазначивши, що всі вказані ушкодження у останнього відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, між якими і настанням смерті ОСОБА_11 існує прямий причинний зв`язок. (т.2 а.с. 79-86).

протоколи за результатами проведення тимчасових доступів до речей і документів за відповідними ухвалами слідчих суддів та матеріали до них, в тому числі за номерами мобільних телефонів померлого ОСОБА_11 , за номером телефону з його квартири, тощо (т.3 а.с. 168-183; 186-196);

довідка ст.слідчого СВ Печерського УП ГУНП України в м. Києві Мартиненка Є.С., складеної за результатами інформації, отриманої за наслідками аналізу матеріалів за результатами проведених тимчасових доступів до речей і документів у даному кримінальному провадженні за ухвалами слідчих суддів, зокрема в частині аналізу з`єднань мобільних номерів телефонів: за адресою: АДРЕСА_8 , - встановлений стаціонарний номер телефону НОМЕР_4 ПАТ «Укртелеком», по якому згідно ухвали слідчого судді отримано інформацію про телефонні з`єднання за період 01.12.2018 - 11.01.2019. Також встановлено, що ОСОБА_21 (двоюрідна тітка ОСОБА_11 ), користується номером телефону НОМЕР_5 . Так, ОСОБА_21 здійснила зі свого номеру на стаціонарний номер НОМЕР_6 телефонних дзвінків, з яких 20 разів тривало з`єднання, зокрема 04.01.2019, 11:35 тривалість 85 сек.; 05.01.2019, 5:39 тривалість 431 сек.; 08.01.2019, 8:43 тривалість 53 сек., тощо. (т.3 а.с.184-187).

висновок судово-імунологінчої експертизи №081-93-2019 від 05.04.2019, згідно якого на наволочці з квартири померлого ОСОБА_11 виявлена кров останньго (т.3 а.с. 200-205);

доручення та протоколи проведення НСРД, згідно яких було виявлено за номером мобільного терміналу та картки оператора «Київстар» місцезнаходження викраденого мобільного телефону померлого ОСОБА_11 в квартирі у свідка ОСОБА_16 (т.3 а.с. 217-229).

Оцінюючи позицію обвинуваченого ОСОБА_1 щодо заперечення ним своєї вини як у вчиненні крадіжки мобільного телефону у потерпілого ОСОБА_11 , так і у вчиненні ним побиття 02.01.2019 потерпілого ОСОБА_11 , під час якого останньому були ним спричинені тяжкі тілесні ушкодження, від яких ІНФОРМАЦІЯ_3 настала його смерть, а також позицію ОСОБА_1 щодо надання ним визнавальних показань на досудовому розслідуванні з підстав здійснення на нього психологічного тиску з боку працівників поліції, - то суд вважає такі пояснення ОСОБА_1 як надумані, безпідставні, такі, що спрямовані на уникнення кримінальної відповідальності за свої злочинні дії, оскільки вказане спростовується сукупністю вищенаведених доказів, досліджених в судовому засіданні, а також з огляду на наступні висновки.

Так, щодо факту причетності ОСОБА_1 до крадіжки мобільного телефону «Астро» потерпілого ОСОБА_11 29.12.2018, то суд крім зазначеного вище враховує той факт, що обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні 30.11.2021 (під головуваванням судді Білоцерківця О.А. за участю прокурора Ткача А.В. та захисника Стороняка В.Я. (т.4 а.с.76) визнавав, що вкрав мобільний телефон ОСОБА_11 , проте заперечував факт нанесення йому тяжких тілесних ушкоджень. Пояснити причину зміни показань в частині невизнання факту цієї крадіжки в іншому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 не зміг, на тиск з боку судді Білоцерківця О.А., прокурора і захисника в судовому засіданні 30.11.2021 скарг не висловлював.

Таким чином з огляду на вказані визнавальні показання ОСОБА_1 в судовому засіданні, його визнавальні показання в частині викрадення мобільного телефону у потерпілого ОСОБА_11 під час слідчого експерименту 16.01.2019, з огляду на показання свідка ОСОБА_16 , який також підтверджував обізнаність зі слів ОСОБА_1 у тому, що мобільний телефон, який йому продав ОСОБА_1 і який в подальшому у нього під час обшуку було вилучено працівниками поліції, був ОСОБА_1 попередньо викрадений у одного з братів на Печерську, де він проживав, враховуючи також показання свідка ОСОБА_20 та інші вищенаведені докази, - суд вважає доведеним в судовому засіданні факт того, що ОСОБА_1 викрав 29.12.2018 у потерпілого ОСОБА_11 мобільний телефон «Астро», тобто вчинив крадіжку, а не заволодів вказаним телефоном добровільно і зі згоди власника, на чому побудована надумана позиція захисту, а в подальшому збув викрадене майно ОСОБА_16 .

При цьому захистом не було доведено суду обставин надання вказаним свідком ОСОБА_16 неправдивих свідчень чи обставин перебування його у будь-якій залежності від органів досудового розслідування, які б могли б вплинути на оцінку судом наданих ним свідчень, які він давав в судовому засіданні в присутності обвинуваченого ОСОБА_1 , будучи попередженим про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, з огляду також на той факт, що ці показання він надавав відносно людини, яку зі слів останнього він знав 4-5 років до цього.

З тих же міркувань, суд приймає до уваги також як правдиві і показання цього свідка ОСОБА_16 в частині підтвердження ним факту обізнаності зі слів ОСОБА_1 і щодо обставин побиття ним володаря цього мобільного телефону, який викрив його у цьому і між ними стався конфлікт.

Посилання обвинуваченого ОСОБА_1 на те, що всі визнавальні показання на досудовому розслідуванні ним давались під фізичним і психологчним тиском з боку працівників Печерського УП ГУ НП України в м.Києві, були предметом ретельної судової перевірки та оцінки в сукупності з іншими доказами у справі, і визнані судом також надуманими і безпідставними з огляду на наступне. Так, свідок ОСОБА_31 (понята) та ОСОБА_32 заперечували обставин здійснення будь-якого тиску на ОСОБА_1 під час слідчого експерименту 16.01.2019 з боку кого-небудь з учасників, в тому числі працівників поліції, зазначаючи, що всі пояснення під час слідчого експерименту ОСОБА_1 надавав в присутності свого захисника добровільно, самостійно і детально пояснюючи, та показуючи на манекені обставини нанесення ним тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_33 02.01.2019 в квартирі останнього.

Згідно листа першого заступника керівника Печерської окружної прокуратури м. Києва Сітар Д. від 28.06.22 перевіркою інформаційних баз даних - Єдина система статистики та аналітики прокуратури та Системи електронного документообігу прокуратури, а також інтегрованої інформаційно-пошукової системи МВС України (ІІПС «Армор»), встановлено, що у період 11.01.2019 по 27.06.22 відсутня вхідна кореспонденція від ОСОБА_1 та його захисників - Оверчук Ю.О. та Стороняка В.Я., які б звертались у його інтересах з приводу неправомірних дій працівників правоохоронних органів відносно ОСОБА_1 при проведенні досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до органів прокуратури, або до поліції м. Києва.

За таких обставин, з огляду також на показання свідка ОСОБА_20 в судовому засіданні, який заперечив обставини вчинення будь-якого тиску на ОСОБА_1 під час досудового розслідування, з огляду на факт відсутності жодних видимих ознак тілесних ушкоджень на обвинуваченому ОСОБА_1 під час перегляду в судовому засіданні диску із відеозаписом слідчого експерименту, враховуючи присутність під час вказаної слідчої дії захисника - адвоката Оверчук Ю.О., якою не висловлювалось жодних зауважень на тиск відносно її підзахисного з метою надання ним неправдивих свідчень, не вносилось ніяких зауважень на таке у протокол, не направлялось жодних скарг на неправомірні дії відносно ОСОБА_1 з боку працівників поліці під час досудового розслідуваня, - суд вважає такими, що можуть бути визнані як правдиві і покладені в основу судового рішення визнавальні показання обвинуваченого ОСОБА_1 під час слідчого експерименту 16.01.2019, оскільки жодних доказів надання цих пояснень обвинуваченим ОСОБА_1 під тиском з боку працівників поліції, про який він зазначав в судовому засіданні, здобуто не було.

Так, згідно протоколу проведення слідчого експерименту та відеозапису до нього від 16.01.2019, ОСОБА_1 в присутності свого захисника - адвоката Оверчук Ю.О., понятих та інших учасників слідчої дії детально розповів, як 02.01.2019 приблизно о 21:00 год., після спільного розпитання спиртних напоїв з ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1 , він став свідком сварки між братами ОСОБА_19 , під час якої взяв ОСОБА_11 за руку в коридорі в той момент, коли він намагався по телефону викликати психіатричну допомогу ОСОБА_8 , таким чином намагаючись заступитись за останнього. Антону це не сподобалось, він вирвався і вдарив його. Ця поведінка ОСОБА_1 «зачепила» та стан алкогольного сп`яніння, і між ними почалась бійка, під час якої він наніс приблизно 5 ударів різними кулаками в обличчя ОСОБА_5 . Після чого він потягнув ОСОБА_5 (спиною до себе) на кухню, посадив на стілець і там наніс йому ще декілька ударів в голову, та декілька ударів ногами по тулубу. Вказані обставини нанесення ударів ОСОБА_1 детально продемонстрував на манекені. Зазначив, що після цього ОСОБА_5 ще приблизно тижень був вдома, у нього була температура. Він давав йому аспірін, якійсь пигулки. Одного разу вночі ОСОБА_5 впав на кухні, і вони вдвох з ОСОБА_12 намагались його підняти. 08.01.2019 зранку він побачив, що ОСОБА_5 зле, тоді він сказав ОСОБА_8 , що якщо йому стане ще гірше, щоб він викликав швидку, а сам пішов по своїх справах. Потім коли він в цей день подзвонив ОСОБА_8 , той сказав, що ОСОБА_5 помер. Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що з квартири з речей, що йому не належали, він взяв мобільний телефон ОСОБА_5 фірми «Астро», який продав своєму знайомому ОСОБА_10 за 200 грн. (т.3 а.с. 134-136, т.4 а.с.83) При цьому, як вбачається зі змісту цього протоколу та відеозапису до нього ані ОСОБА_1 , ані його захисником чи іншими учасниками слідчої дії жодних зауважень внесено не було.

В цьому контексті суд також приймає до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснював, що потерпілий ОСОБА_36 не казав йому, хто наніс йому тілесні ушокодження в тій кількості, яка в подальшому обумовила його смерть. Ймовірність нанесення потерпілому таких тілесних ушкоджень з боку брата ОСОБА_37 заперечив. Вказане також в сукупності з усім вищенаведеним опосередковано вказує на хибність незавершеної версії свого надуманого алібі обвинуваченим ОСОБА_1 , оскільки потерпілий ОСОБА_2 , проживаючи з обвинуваченим ОСОБА_1 протягом близько 6 днів у одній квартирі із тяжкими тілесними ушкодженнями (давність виникнення до настаття смерті встановлена згідно висновку СМЕ) ймовірно міг би повідомити ОСОБА_1 про осіб і обставини нанесення йому цих тілесних ушкоджень, якби це були якійсь інші особи, аніж він.

Стороною захисту висловлювалась думка щодо ймовірності отримання ОСОБА_2 тілесних ушкоджень після 06.01.2019, що як наслідок не відповідає обставинам, які інкримінуються ОСОБА_1 у пред`явленому обвинуваченні. На підтвердження чого захист посилався на показання свідка ОСОБА_21 (тітка померлого) в судовому засіданні 27.08.2019.

Однак, жодним достовірним доказом, дослідженим в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт того, що 06.01.2019 до квартири, де перебував ОСОБА_2 на той час з тяжкими тілесними ушкодженнями, зафіксованими у висновку СМЕ, від якого ІНФОРМАЦІЯ_3 настала його смерть, буцім-то приїжджала карета ШМД. Відтак, суд розцінює як неправдиві показання свідка ОСОБА_21 в частині того, що «коли вона 06.01.2019 спілкувалась з лікарем, то від нього дізналась, що у ОСОБА_5 струс мозку, стан важкий, і що він ймовірно не доживе до 08.01.2019. Так і сталось, того ж дня вранці ОСОБА_5 помер, друга швидка, яка приїхала до них, констатувала цей факт». При цьому, з огляду на той факт, що вказаний свідок станом на червень 2022 року проживав в окупованому країною-агресором м.Херсоні, суд під головуванням іншого судді був позбавлений можливості допитати повторно вказаного свідка в частині перевірки зазначених свідчень, а відтак, лише надає оцінку її показанням в судовому засіданні 27.08.2019 (т.1 а.с. 55-60) в сукупності з іншими здобутими по справі доказами. Показання в цій частині свідка ОСОБА_21 суд розцінює як неправдиві і такі, що не можуть бути прийняті судом до уваги і покладені в основу вироку.

Згідно показань свідка ОСОБА_26 (фельдшер ШМД, який констатував смерть ОСОБА_11 ), обставини приїзду будь-якої іншої карети ШМД до квартири, де перебував ОСОБА_36 до того, як туди приїхала їх бригада ШМД (08.01.2019), йому не відомі, ніхто такі обставини йому не повідомляв. При цьому свідок стверджував, що йому вочевидь було зрозуміло по зовнішньому вигляду померлого, що він попередньо побитий, і тому вважав малоймовірним те, що при обставинах тої кількості тілесних ушкоджень, які описані в СМЕ (зачитані йому прокурором), і які він безпосередньо бачив на померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 , будь-яка ШМД могла приїхати до ОСОБА_11 і залишити його в такому стані у квартирі і нікуди не забрати.

З огляду на викладене, суд розцінює позицію сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не міг нанести 02.01.2019 потерпілому ОСОБА_33 ту кількість тяжких тілесних ушкоджень, які описані у висновку СМЕ, і від яких ІНФОРМАЦІЯ_3 настала його смерть, оскільки це буцім-то не тільки не відповідає обставинам щодо кількості їх нанесення зі слів ОСОБА_1 в судовому засіданні, але й під час слідчого екперименту на досудовому розслідуванні, адже 06.01.2019 до ОСОБА_11 приїжджала якась ШМД, яка не забрала його до лікарні, а відтак, ці тілесні ушкодження ймовірно могли у нього виникнути після 06.01.2019 за невідомих ОСОБА_1 обставин, - як надуману та безпідставну позицію захисту, яка спрямована на уникнення обвинуваченим кримінальної відповідальності за свої злочинні дії. Така позиція спростовується сукупністю здобутих по справі зазначених вище доказів, а також вищенаведеним аналізом доказів, на яких побудована сама ця вигадана позиція сторони захисту.

В цьому контексті суд також враховує висновок судово-медичної експертизи №012-27-130-2019 від 13.03.2019, в частині того, що всі описані у ньому тяжкі тілесні ушкодження у ОСОБА_11 , від яких настала його смерть, виникли в результаті ударів тупими предметами, можливо руками і ногами та виникли приблизно за 6-7 днів до настання смерті. Встановити послідовність нанесення ушкоджень в даному випадку не є можливим.

Давність та механізм виникнення тілесних ушкоджень на голові, шиї та тулубу у ОСОБА_11 загалом можуть відповідати обставинам, вказаним ОСОБА_1 при проведенні слідчого експерименту - приблизно за 6,5 діб до настання смерті, в результаті численних ударів руками в голову ( можливо один з ударів був нанесений і в шию), а також руками і ногами по грудям і животу потерпілого (при нанесенні частини ударів ОСОБА_2 упирався спиною в кухонний стіл). Ушкодження на руках у ОСОБА_11 також могли утворитись за цих обставин при захисті від ударів, що наносились. В протоколі і відеозаписі слідчого експерименту ніяких даних про удари по ногам потерпілого немає. Ушкодження на ногах утворились від дії тупих предметів, більш ймовірно при нанесенні нападником ударів ногами (т.2 а.с. 71-78).

Правильність і об`єктивність даних, встановлених у даному висновку СМЕ, експерт ОСОБА_35 підтвердив під час його допиту в судовому засіданні, стверджуючи на запитання сторони захисту на тому, що ОСОБА_2 прожив після нанесення йому цих тяжких тілесних ушкоджень близько 6 днів, на це йому вказувала клітинна реакція та зміни тканин в міцях ушкоджень. Якщо б ці травми були отримані ним у строк, менший ніж 3 дні до настання смерті, ці клітинні зміни були б іншими, аніж ті, що він бачив під час дослідження. Ускладнення у ОСОБА_11 максимально розвинулись на шосту добу. Якби ОСОБА_33 у першу ж добу нанесення цих тілесних ушкоджень була надана медична допомога у виді стаціонарноно лікування та спеціального медичного догляду, він міг би залишитись живим.

З огляду на викладене, суд вважає позицію обвинуваченого ОСОБА_1 щодо його непричетності до вчинення інкримінованих йому злочинів, а також позицію захисника щодо необхідності виправдання обвинуваченого, як безпідставні і такі, що спростовуються сукупністю вищенаведених доказів.

Оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що винність ОСОБА_38 у вчиненні інкримінованих йому злочинів доведена повністю, а його умисні дії правильно кваліфіковані органами досудового розслідування:

- за ст. 185 ч.2 КК України, як крадіжка - таємне викрадення чужого майна, вчинена повторно;

- за ст. 121 ч.2 КК України, як нанесення умисних тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого.

При призначенні покарання суд, у відповідності до положень ст. ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення злочину, дані, які характеризують особу обвинуваченого, наявність та/або відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом визнається вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, та рецидив злочинів.

Враховуючи ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим ОСОБА_1 злочинів, один з яких є тяжких і спричинив загибель людини, дані про особу обвинуваченого, який будучи раніше неодноразово судимим, належних висновків для себе не зробив, і під час судимостей, що не зняті і не погашені у встановленому законом порядку, а також під час іспитового строку за вироком Дніпровського районного суду від 05.09.2017 знов вчинив два умисні злочини, що свідчить про її відверте небажання стати на шлях виправлення, суспільно корисною працею ОСОБА_1 не займався, вів асоціальних спосіб життя, на що вказує іноформація з бази даних Армор, за що притягувався також до адміністративної відповідальності, не мав ані визначеного місця реєстрації, ані визначеного місця проживання, з огляду на висновок амбулаторної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи №156 від 14.03.2019 ОСОБА_1 виявляв і виявляє ознаки психічних і поведінкових розладів внаслідок поєднаного вживання наркотиків та використання інших психоактивних речовин, синдром залежності, потребує протинаркоманійного лікування, однак є осудним (т.3 а.с.212-216), хоча і приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, згідно характеристики Райківської ВК №73 Житомирської області характеризується задовільно, є ВІЛ-інфікованим, 1 клінічна стадія, однак враховуючи також обставини, що обтяжують його покарання, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк, справедливий і достатній для досягнення цілей покарання.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 вчинив вказані злочини під час іспитового строку за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 05.09.2017, яким його засуджено за ст.309 ч.1 КК України на 2 роки позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено з випробуванням на 2 роки, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю вироків з урахуванням положень ст. 71 КК України.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення експертиз суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 370, 371, ч. ч. 2,3 ст. 373, ст. 374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч.2 ст. 185 КК України у виді 4 /чотирьох/ років позбавлення волі;

- за ч.2 ст. 121 КК України у виді 9 /дев`яти/ років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_1 покарання у виді 9 /дев`яти/ років позбавлення волі.

Остаточне покарання ОСОБА_1 визначити за сукупністю вироків відповідно до ст.71 КК України шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 05.09.2017 року, яким його засуджено за ст. 309 ч.1 КК України на 2 роки позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки, - у виді 10 /десяти/ років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обраховувати з дня його фактичного затримання та взяття під варту - з 12 січня 2019 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (Банк отримувача: ДКСУ, м.Київ, код ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089) процесуальні витрати у кримінальному провадженні на проведення експертиз, а саме:

- висновок товарознавчої експертизи №13-1/208 від 08.02.2019 (т.3 а.с.142) на суму 429 грн. 00 коп.;

- висновок судово-імунологічної експертизи (наволочки) №081-93-2019 від 05.04.2019 (т.3 а.с.204) на суму 12658 грн. 00 коп.;

- висновок судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_11 №012-27-130-2019 від 13.03.2019 (т.4 а.с. 78) на суму 11065 грн. 50 коп., -

а всього на загальну суму 24 152 грн. 50 коп.

Речові докази:

- мобільний телефон "Astro" серійний номер: НОМЕР_1 , IМЕІ №1: НОМЕР_2 , IМЕІ: НОМЕР_3 , батарея чорного кольору із написом «Astro», кришка від мобільного телефону із написом «Astro», сім картка «Київстар», на які ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.01.2019 накладено арешт, - які передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Печерського УП ГУНП України в м. Києві (т.3 а.с. 62-67, 147-149) (квитанція Печерського УП №972);

- паперовий пакет із зрізами нігтів з правої та лівої руки ОСОБА_11 , а також наволочка, вилучена з квартири померлого, - які передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Печерського УП ГУНП України в м.Києві (т.3 а.с.157-158, 206-207) (квитанції №985, 986), -

знищити.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити у виді тримання під вартою.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, у разі не подачі на нього апеляції.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту отримання ним копії вироку.

Копію вироку негайно вручити учасникам кримінального провадження.

Суддя К.Е. Константінова