Рішення № 105217769, 07.07.2022, Кобеляцький районний суд Полтавської області

532/2375/21

2/532/77/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2022 р. м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Макарчука С.М., з участю секретаря судового засідання Демидюк О.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Бобрищева Ілона Русланівна, до ТОВ "Фінпром Маркет", треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Київської області Остапенко Євген Михайлович, Авдіївський міський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Харків), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

08 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Кобеляцького районного суду Полтавської області з позовом, у якому прохає визнати виконавчий напис, вчинений 22.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області Остапенком Євгеном Михайловичем, зареєстрований в реєстрі за № 198080 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, юридична адреса: 08200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, 9А, офіс 204) боргу в сумі 19297 гривень 07 копійок таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою від 18 листопада 2021 року ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору за подання позову та водночас позовну заяву залишено без руху.

На виконання ухвали представником позивача адвокатом Бобрищевою Ілоною Русланівною подано заяву про усунення недоліків, до якої долучена позовна заява у новій редакції, чим усунено недоліки первісної позовної заяви.

Ухвалою від 28 грудня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження; призначено справу до розгляду на 26 січня 2022 року; задоволено клопотання позивача про витребування у ТОВ «Фінпром Маркет» оригіналу кредитного договору № 002-04554-131310 від 13 грудня 2010 року.

25 січня 2022 року до суду надійшли в одному конверті: клопотання ТОВ «Фінпром Маркет» про врегулювання спору за участю судді (зареєстровано за вх. № 714/22); заява про визнання позовних вимог в порядку ст. 206 ЦПК України та вирішення питання розподілу судових витрат в порядку ст. 142 ЦПК України (зареєстровано за вх. № 715/22); клопотання про долучення документів до матеріалів справи в порядку ст. 43 ЦПК України, а саме: виписки з рахунку ОСОБА_1 і копії Договору відступлення права вимоги № 180621-ВП від 18.06.2021 з реєстром заборгованості, а також повідомленням про те, що оригінал кредитного договору № 002-04554-131310 від 13 грудня 2010 року та оригінали матеріалів, що підтверджують повідомлення про порушення кредитних зобов`язань надано приватному нотаріусу Остапенко Є.М., вказані оригінали та копія договору в матеріалах кредитної справи не збереглися (зареєстровано за вх. № 716/22).

26 січня 2022 року представником позивача подано заяву із запереченням проти врегулювання спору за участю судді, розгляд справи за відсутності сторони позивача та підтримання позовних вимог.

Ухвалою від 26 січня 2022 року відмовлено у задоволення клопотання відповідача про врегулювання спору за участю судді через відсутність згоди сторін та відкладено судове засідання на 10 березня 2022 року з огляду на відсутність відомостей про належне повідомлення третьої особи приватного нотаріуса Остапенка Є.М. про дату, час і місце розгляду справи.

10 березня 2022 року представником позивача подано заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача та підтримання позовних вимог.

Ухвалою від 10 березня 2022 року судове засідання відкладено на 05 квітня 2022 року у зв`язку з відсутністю відомостей про належне повідомлення третьої особи приватного нотаріуса Остапенка Є.М. про дату, час і місце розгляду справи; постановлено виклик третьої особи здійснювати в порядку, визначеному ч.11 ст. 128 ЦПК України.

05 квітня 2022 року представником позивача подано заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача та підтримання позовних вимог.

Ухвалою від 05 квітня 2022 року судове засідання відкладено на 19 травня 2022 року у зв`язку з відсутністю відомостей про належне повідомлення відповідача та третьої особи Авдіївського міського відділу ДВС та зважаючи на місцезнаходження відповідача (м. Ірпінь Київської області) і цієї третьої особи (м. Авдіївка Донецької області).

12 травня 2022 року представником позивача подано заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача та підтримання позовних вимог.

Ухвалою від 19 травня 2022 року судове засідання відкладено на 15 червня 2022 року у зв`язку з відсутністю відомостей про належне повідомлення відповідача та третьої особи Авдіївського міського відділу ДВС та зважаючи на місцезнаходження відповідача (м. Ірпінь Київської області) і цієї третьої особи (м. Авдіївка Донецької області).

15 червня 2022 року представником позивача подано заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача та підтримання позовних вимог.

Ухвалою від 15 червня 2022 року судове засідання відкладено на 07 липня 2022 року у зв`язку з відсутністю відомостей про належне повідомлення відповідача та третьої особи Авдіївського міського відділу ДВС та зважаючи на місцезнаходження відповідача (м. Ірпінь Київської області) і цієї третьої особи (м. Авдіївка Донецької області); постановлено здійснити повідомлення відповідача та третіх осіб у порядку, визначеному ч.11 ст. 128 ЦПК України.

У судове засідання 07 липня 2022 року сторони не з`явилися.

07 липня 2022 року представником позивача подана заява про розгляд справи у відсутності сторони позивача та підтримання позовних вимог.

Оголошення про виклик відповідача та третіх осіб розміщені на офіційному вебсайті судової влади України 17.06.2022, тобто в розумінні положень ч.11 ст. 128 ЦПК України відповідач і треті особи є такими, що належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Інші учасники справи заяв та клопотань не подавали, про причини неприбуття не повідомляли.

Відповідач заяву про визнання позову не відкликав.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників на підставі наявних у справі матеріалів та доказів.

Перевіривши доводи позовної заяви та наявні матеріали у їх сукупності, суд робить такі висновки.

Судом встановлено, що відповідно до копії паспорта громадянина України, серія НОМЕР_2 , ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; місце народження: м. Артемівськ Донецької області) з 04 лютого 2011 року зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , (а.с. 4), є внутрішньо переміщеною особою та, відповідно до Довідки про взяття на облік №16120006007 від 16.10.2014, з 26 липня 2014 року зареєстрованим місцем перебування ОСОБА_1 є АДРЕСА_2 (а.с. 5).

22 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, на підставі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 198080, про стягнення з ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження невідомо, місце роботи невідомо, що зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 , що проживає за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ТОВ «Фінпром Маркет», якому ТОВ «Фінансова компанія управління активами» відступлено право вимоги на підставі Договору відступлення прав вимоги № 180621-ВП віл 18.06.2021, якому в свою сергу ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» відступлено право вимоги на підставі Договору відступлення прав вимоги № 17062021 від 17.06.2021, якому в свою чергу ПАТ «Дельта Банк» на підставі Договору відступлення права вимоги № 2240/К від 07.05.2020, відступлено право вимоги за кредитним договором № 002-04554-131210 від 13.12.2010, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 , за період з 06.05.2020 по 22.06.2021 суму в розмірі: 19246 гривні 83 копійки заборгованості за тілом кредиту; 0 гривень 24 копійки заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами; 50 гривень 00 копійок плати за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 19297 гривень 07 копійок (а.с. 7).

27 липня 2021 року заступником начальника відділу Авдіївського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Тепляковим А.П. винесено постанову ВП № 66290876 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису № 198080, виданого 22.06.2021 (а.с. 6). Водночас державним виконавцем було винесено постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 27.07.2021 (а.с. 8), про арешт коштів боржника від 01.08.2021 (а.с. 9), про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 23.08.2021 (а.с. 10), про арешт майна боржника від 25.08.2021 (а.с. 11).

Подані відповідачем виписка з рахунку ОСОБА_1 із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором № 002-04554-131210 від 13.12.2010 (а.с. 43), Договір відступлення прав вимоги № 180621-ВП від 18.06.2021, укладений між ТОВ «Фінпром Маркет» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» з додатками (а.с. 44-60), який сам по собі не є нотаріально посвідченим, не містять відомостей про те, що кредитний договір № 002-04554-131210 від 13.12.2010 був посвідчений нотаріально. Оригінал кредитного договору суду надано не було із посиланням на те, що він та його копія у кредитній справі не збереглися.

Таким чином, із зазначеного слід зробити висновок, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис про стягнення з фізичної особи, ОСОБА_1 , заборгованості за кредитним договором № 002-04554-131310 від 13.12.2010, який не був посвідчений нотаріально.

При цьому суд зауважує, що всі зазначені постанови державного виконавця містять посилання за адресу боржника « АДРЕСА_5 », що не відповідає реальним зареєстрованим адресам місця проживання та місця перебування ОСОБА_1 .

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Так, ст. 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Зміст виконавчого напису повинен відповідати вимогам ст. 89 Закону України «Про нотаріат».

Вчинення виконавчого напису здійснюється в порядку, передбаченому главою 16 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» (далі Порядок), затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Зобов`язано КМУ опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови КМУ № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року у справі № 826/20084/14 відмовлено в задоволенні заяви ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року.

З урахуванням наведено вище, відповідно до пункту 1 Переліку «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 12.03.2020 року у справі № 757/24703/18-ц, а висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що серед документів, наданих нотаріусу для вчинення оспорюваного виконавчого напису, оригінал нотаріально посвідченого договору, за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, відсутній, виконавчий напис є таким, що виданий з порушенням зазначених норм.

Аналогічні правові висновки сформовані в постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року в справі № 172/1652/18 (провадження № 61-16749св19), від 06 жовтня 2021 року в справі № 361/4793/20 (провадження № 61-5910св21) від 03 листопада 2021 року в справі № 461/1940/20 (провадження № 61-13280св21).

Тож за таких обставин, суд приходить до висновку, що доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки судом встановлено, що приватним нотаріусом не було дотримано умов вчинення виконавчого напису, зокрема щодо подання стягувачем документів відповідно до Переліку, а саме: відсутність оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Крім того позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 року у справі № 305/2082/14-ц. У вказаній постанові також зазначено, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на і підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 ЗУ «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.09.2019 року в справі № 357/12818/17.

У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).

Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів:

- перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса;

- другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).

Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Матеріали справи відомостей про отримання позивачем відповідного повідомлення з відміткою на такому письмовому повідомленні про його отримання не містять, а тому слід зробити висновок, що позивач був позбавлений можливості надати свої заперечення щодо наявності заборгованості чи оспорити вимоги відповідача.

Зазначені вище обставини у сукупності свідчать про обґрунтованість вимог позивача.

За таких обставин, оскільки визнання відповідачем позову не суперечить закону та наявні підстави для задоволення позову, суд робить висновок про можливість прийняття визнання позову та його задоволення.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

У цій справі при зверненні з позовом підлягали сплаті судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 908,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

За таких обставин, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, відповідачем позов визнаний до початку розгляду справи по суті, про що подано відповідну заяву, стягненню з відповідача на користь держави підлягає 50 відсотків судового збору, який підлягав сплаті, тобто, у сумі 454,00 грн. за подання позовної заяви.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 5, 76-81, 83, 95, 247, 265, 141, 354-355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Прийняти визнання ТОВ «Фінпром Маркет» позову ОСОБА_1 .

Позов задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 22.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області Остапенком Євгеном Михайловичем, зареєстрований в реєстрі за № 198080 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, юридична адреса: 08200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, 9А, офіс 204) боргу в сумі 19297 (дев`ятнадцять тисяч двісті дев`яносто сім) гривень 07 копійок таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, юридична адреса: 08200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, 9А, офіс 204) на користь держави судові витрати зі сплати судового збору в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст рішення суду складено 07 липня 2022 року.

Суддя