Рішення № 105204880, 11.07.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2022Справа № 910/1720/22

Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 168 425,50 грн.

без повідомлення учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (далі - ПрАТ "ММК імені Ілліча", позивач) до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця", відповідач) про стягнення штрафу у сумі 168 425,50 грн.

У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язання зі своєчасної доставки вантажу до пункту призначення, що є порушенням ст. 41 Статуту залізниць України. У позові ПрАТ "ММК імені Ілліча" просить стягнути з відповідача штраф у сумі 168 425,50 грн., нарахований за таке порушення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2022 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників спору, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, із порушенням строку, визначеного законом, надав суду відзив, у якому проти позову заперечив, вказав на неправильний розрахунок штрафних санкцій, здійснений позивачем, а також заявив клопотання про зменшення розміру штрафу на 95 %. Зазначений відзив відповідач просив прийняти до розгляду та поновити йому пропущений процесуальний строк для подання цього відзиву.

Розглянувши заяву відповідача про поновлення пропущеного строку, суд дійшов висновку, що вона є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Згідно з ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ч. 1, 2 ст. 114 ГПК України).

Так, ухвалою Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі від 14.02.2022 відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву - не менше 15-ти днів з дня вручення цієї ухвали. Із наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105492046627 вбачається, що вищевказана ухвала суду була отримана відповідачем - 23.02.2022, а відзив ним поданий - 15.06.2022, тобто з пропуском визначеного законом строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Обґрунтовуючи причини пропуску строку для подачі відзиву, АТ "Українська залізниця" зазначило про введення в країні воєнного стану, у зв`язку із чим уповноважені представники регіональної філії "Одеська залізниця" (які безпосередньо забезпечують участь у справі) були виведені у простій з 01.03.2022 по 31.03.2022, внаслідок чого був відсутній доступ до робочих місць, а тому надати відзив у встановлений законом строк відповідач не мав можливості.

Суд, розглянувши зазначені доводи, враховує, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 з 24.02.2022 в Україні введений воєнний стан, який триває на даний час. На підставі наказу АТ "Українська залізниця" № 078 від 01.03.2022 уповноважені представники відповідача були виведені у простій з 01.03.2022 по 31.03.2022 та у них був відсутній доступ до своїх приміщень і документів, що унеможливило у встановлений законом строк реалізацію права відповідача на подання відзиву стосовно позову ПрАТ "ММК імені Ілліча".

За таких обставин суд визнає поважними причини пропуску подачі відзиву на позов, поновлює відповідачу встановлений законом процесуальний строк і приймає наданий відзив до розгляду.

Отже, розглянувши заяви сторін по суті спору та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Установлено, що у червні, серпні та жовтні 2021 на адресу вантажоодержувача - ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" від вантажовідправника - ПрАТ "ММК імені Ілліча" за залізничними накладними: № 49009749, 49665920, 49665938, 49667520, 49667538, 49667546, 49703028, 50260850, 50261213, 50261254, 50271436, 50271444, 50271527, 50271535, 50279520, 50279660, 50475029, 50476175, 50484484, 50577840, 50602184, 50602226, 50602259, 50602572, 50602598, 50606243, 50606334, 50607654, 50607662, 50609932, 50660752, 50660968 відповідачем був доставлений вантаж (сталь листова), що підтверджується наявними у справі копіями вказаних накладних та свідчить про виникнення між сторонами відносин з перевезення вантажу.

Відповідно до статті 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За змістом статей 909 ЦК України, 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Статтею 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 (далі - Статут), передбачено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 919 ЦК України, ч. 1 ст. 313 ГК України перевізник зобов`язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

Зокрема, відповідно до ст. 41 Статуту залізниць України залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами обчислення термінів доставки вантажу, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (далі - Правила), виходячи з технічних можливостей залізниць.

Згідно з пунктами 1.1, 1.2 вказаних Правил термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Відповідно до підпункту 1.1.1 Правил у разі перевезення вантажною швидкістю: маршрутними відправками; вагонними відправками та відправками у великотоннажних контейнерах; дрібними відправками та відправками в середньотоннажних контейнерах, терміни доставки вантажу обчислюються виходячи з 1 доби на кожні повні та неповні 320, 200 та 150 км.

Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. Терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу. Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (п. 2.9 Правил).

Відповідно до п. 2.10 Правил вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно з п. 8 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.

Згідно зі статтею 920 ЦК України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами). Зокрема, відповідно до ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт" перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України.

Відповідно до ст. 116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:

10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;

20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;

30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.

Як встановлено судом та вбачається з календарного штемпелю станції призначення в графі 51 накладних, що містяться в матеріалах справи, вантаж був доставлений відповідачем з порушенням терміну доставки, визначеного ст. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу. При цьому відповідач не заперечив того факту, що з його боку мало місце прострочення господарського зобов`язання.

У той же час судом встановлено, що за деякими накладними позивачем неправильно здійснено обчислення термінів доставки вантажу.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/420/2012 від 04.04.2012 нарахування штрафу за несвоєчасну доставку вантажу здійснюється в залежності від кількості повних прострочених діб, але не менш ніж двох діб. Установлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш, ніж на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченого статтею 116 Статуту штрафу відсутні.

У даному випадку суд враховує, що по залізничній накладній № 49009749 вантаж було прийнято до перевезення 17.06.2021, дата повідомлення про прибуття вантажу 25.06.2021 о 17:10 год. Встановлений термін доставки становить 5 діб, фактично вантаж доставлено за 7 діб. Доставка вантажу прострочена на 2 доби (7-5). Отже, розмір штрафу складає 1 883,70 грн. (18 837,00 х 10 %).

Щодо залізничних накладних № 49665920, 49665938, 49667520, 49667538, 49667546: вантаж прийнято до перевезення 26.07.2021, дата повідомлення про прибуття вантажу 04.08.2021 о 19:20 год. Встановлений термін доставки становить 5 діб, фактично вантаж доставлено за 8 діб. Доставка вантажу прострочена на 3 доби (8-5). Отже, розмір штрафу по кожній вказаній накладній становить 3 714,60 грн. (18 573,00 х 20 %). Всього за накладними № 49665920, 49665938, 49667520, 49667538, 49667546 сума штрафу становить 18 573,00 грн.

Щодо залізничних накладних № 50260850, 50261213, 50261254: вантаж прийнято до перевезення 27.08.2021, дата повідомлення про прибуття вантажу 05.09.2021 о 19:40 год. Встановлений термін доставки становить 5 діб, фактично вантаж доставлено за 8 діб. Доставка вантажу прострочена на 3 доби (8-5). Отже, розмір штрафу по кожній накладній становить 3714,60 грн. (18 573,00 * 20 %). Всього за накладними № 50260850, 50261213, 50261254 сума штрафу становить 11 143,80 грн.

Щодо залізничної накладної № 50577840: вантаж прийнято до перевезення 12.09.2021, дата повідомлення про прибуття вантажу 21.09.2021 о 16:50 год. Встановлений термін доставки становить 5 діб, фактично вантаж доставлено за 8 діб. Доставка вантажу прострочена на 3 доби (8-5). Отже сума штрафу складає 3 714,60 грн. (18 573, 00 грн. х 20%).

Щодо залізничних накладних № 50602184, 50602226, 50602259, 50602572, 50602598, 50606243, 50606334: вантаж прийнято до перевезення 13.09.2021, дата повідомлення про прибуття вантажу 22.09.2021 о 07:40 год. Встановлений термін доставки становить 5 діб, фактично вантаж доставлено за 8 діб. Доставка вантажу прострочена на 3 доби (8-5). Отже, сума штрафу за кожною з накладних № 50602184, 50602259, 50602572, 50606243 становить 3714,60 грн. (18 573,00 х 20 %); по накладній № 50602226 - 3767,40 грн. (18 837 х 20%); по накладній № 50602598 - 3662,40 грн. (18 312,00 х 20%); по накладній № 50606334 - 3946,80 грн. (19 734,00 х 20 %). Всього за накладними № 50602184, 50602226, 50602259, 50602572, 50602598, 50606243, 50606334 сума штрафу становить 26 235,00 грн.

Щодо залізничної накладної № 50660752: вантаж прийнято до перевезення 16.09.2021, дата повідомлення про прибуття вантажу 25.09.2021 о 17:10 год. Встановлений термін доставки становить 5 діб, фактично вантаж доставлено за 8 діб. Доставка вантажу прострочена на 3 доби (8-5). Отже, сума штрафу складає 3714,60 грн. (18 573 х 20 %).

Таким чином, сума штрафу за накладними № 49009749, 49665920, 49665938, 49667520, 49667538, 49667546, 50260850, 50261213, 50261254, 50577840, 50602184, 50602226, 50602259, 50602572, 50602598,50606243,50606334, 50602184, 50602259, 50602572, 50606243 становить 65 264,70 грн.

Таким чином, здійснивши власний розрахунок штрафних санкцій, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню штраф у сумі 134 851,30 грн, тобто у меншому розмірі, ніж просив позивач, а значить - позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Стосовно клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій суд вважає, що у його задоволенні необхідно відмовити, враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч. 3 ст. 551 ЦК України).

За змістом п. 42 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/211 від 07.04.2008 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України" суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин.

Отже, зазначені вище норми про право суду на зменшення неустойки ставлять його в залежність від співвідношення розміру неустойки і збитків. При цьому слід врахувати, що правила частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником.

Правовий аналіз вказаних положень свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються на розсуд суду за визначених умов та на підставі аналізу конкретної ситуації.

Як на підставу для зменшення розміру штрафних санкцій відповідач посилається на скрутне фінансове становище АТ "Українська залізниця", що було викликано внесенням змін у податкове законодавство, внаслідок чого залізниця була позбавлена пільг по сплаті земельного податку. Також відповідач вказує на недоотримання коштів від місцевих органів виконавчої влади та органів державної влади за перевезення пільгових категорій громадян; наявність військової агресії Російської Федерації проти України, у зв`язку із чим залізниця несе збитки; здійснення евакуаційних рейсів, пошкодження та втрату майна внаслідок бойових дій.

З приводу вказаних обставин суд зазначає, що скрутний фінансовий стан відповідача не є виключною підставою для зменшення розміру штрафних санкцій, а введення військового стану на території України має загальнодержавний характер та впливає на результати господарської діяльності не тільки АТ "Укрзалізниця", а й позивача. При цьому встановлено, що несвоєчасна доставка залізницею вантажу відбулась до початку воєнних дій на території України (червень, серпень та жовтень 2021).

Також обов`язок своєчасної доставки вантажу не ставився сторонами в залежність від відшкодування державними або місцевими органами коштів залізниці за перевезення пільгових категорій громадян та цей обов`язок не був обумовлений сплатою боргових зобов`язань перед відповідачем у відносинах з третіми особами.

Посилання АТ "Укрзалізниця" на проміжну скорочену консолідовану фінансову звітність (аудит якої не проводився) суд так само відхиляє, оскільки така звітність була сформована станом на 30.06.2021 та вона є неактуальною.

Крім того, суд враховує, що правопорушення аналогічного характеру (несвоєчасна доставка вантажу) з боку АТ "Укрзалізниця" не є виключенням у відносинах з позивачем, а має системний характер, про що свідчать численні судові спори у подібних правовідносинах між тими ж сторонами.

Щодо посилань АТ "Українська залізниця" на судові рішення, якими відповідачу було зменшено суму штрафу в інших господарських спорах, то суд зазначає, що питання про зменшення штрафних санкцій вирішується судом окремо у кожній справі з урахуванням конкретних обставин справи та доказів, які мають підтверджувати такі виключні обставини.

Отже, суд вважає, що відповідач не довів наявність виняткових обставин у справі, не навів доводів щодо неспівмірності штрафу з розмірами збитків, понесених позивачем, що може бути підставою для зменшення штрафних санкцій.

Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі часткового задоволення позову витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення штрафу у сумі 168 425,50 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, місто Київ, вулиця Єжи Гедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (69008, Запорізька обл., місто Запоріжжя, Південне шосе, будинок 80, кабінет 9; ідентифікаційний код 00191129) штраф у сумі 134 851 (сто тридцять чотири тисячі вісімсот п`ятдесят одна) грн. 30 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 022 (дві тисячі двадцять дві) грн. 77 коп.

У решті вимог - відмовити.

Повне судове рішення складене 11 липня 2022 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К. І.