Ухвала суду № 10519935, 13.07.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 14/260(2-а-10075/08) Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.

Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"13" липня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Данилової М.В., Бєлової Л.В.,

при секретарі: Пеньковій О.Г.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2009 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ректіс»до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва про скасування податкових повідомлень рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2008 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Ректіс»звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції в Дарницькому районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва №0000292308/0/2810 від 25.01.2008 року, №0000282308/0/2811 від 25.01.2008 року, №0000272308/0/2812 від 25.01.2008 року, №0001482308/0/15002 від 14.02.2008 року, №0000282308/1/15003 від 14.04.2008 року, №0001492308/1/11504 від 14.04.2008 року.

Постановою Окружного адміністративного суду від 12 лютого 2009 року вимоги позивача задоволено частково.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, про відмову в задоволенні вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає, апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення вимог позивача.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлення від 28.11.2007 №1862 працівниками податкового органу проведена виїзна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Ректіс»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004 року по 30.09.2007 року, внаслідок якої складено акт перевірки від 09.01.2008 року №5/2308/30936844.

На підставі зазначеного акту перевірки Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі міста Києва винесені податкові повідомлення-рішення №0000282308/0/2811 від 25.01.2008 року, №0000272308/0/2812 від 25.01.2008 року, №0000292308/0/2810 від 25.01.2008 року.

В результаті адміністративного оскарження позивачем спірних податкових повідомлень-рішень, податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення №0001482308/0/15002 від 14.04.2008 року, №0000282308/1/15003 від 14.04.2008 року, №0001492308/1/15004 від 14.04.2008 року.

Внаслідок повторного оскарження позивачем зазначених податкових повідомлень-рішень, Державною податковою адміністрацією України прийнято податкові повідомлення-рішення №0001482308/3/33269 від 29.08.2008 року, №0000282308/3/33270 від 29.08.2008 року, №0002462308/3/33271 від 29.08.2008 року, №0002482308/3/33268 від 29.08.2008 року, №0000292308/3/33273 від 29.08.2008 року.

Податкові зобовязання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища та з податку на прибуток залишено без змін, а податковими повідомленнями-рішеннями №0001482308/0/15002 від 14.04.2008 року та №0002462308/3/33271 від 29.08.2008 року додатково визначені зобов'язання з податку на прибуток на суми 9 783,67 грн. та 15 902,56 грн..

Податкові зобов'язання з податку на додану вартість змінювались і відповідно до останнього рішення №0002482308/3/33268 від 29.08.2008 року становлять 179 552,10 грн..

Задовольняючи вимоги позивача, щодо визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток, суд першої інстанції виходив з наступного.

Відповідно до пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська діяльність будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або не матеріальній формах, яка безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних, як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп.. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати не підтвердженні відповідними розрахунковими документами, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до підпункту 5.4.4 пункт 5.4 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до валових витрат включаються витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку. Витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) з рекламними цілями, але не більше двох відсотків від оподаткованого прибутку платника податку за попередній звітний (податковий) рік.

Частинами 2, 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведенні облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинна мати обовязкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що виконання умов договорів, щодо надання маркетингових послуг підтверджуються наявними у справі актами виконаних робіт.

Вірним є висновок суду першої інстанції, що зазначені акти є первинними документами та мають всі необхідні обовязкові реквізити.

Доводи апелянта, що витрати по маркетинговими, інформаційно-консультаційним, рекламним та іншим послугам стосуються ведення господарської діяльності покупців, не заслуговують на увагу, оскільки зазначені послуги стосуються господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Ректіс», з метою просування товару на споживчому ринку, та на виконання договорів, укладених з товариством з обмеженою відповідальністю «ВВН», приватним підприємством «Білла», товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТРО Кеш енд Кері Україна».

Колегія суддів не приймає доводи апелянта, щодо правомірності визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість, з наступних підстав.

Відповідно до пункту 7.1 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відносить до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно пп.. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з наступних подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплаті товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні виписані Приватним підприємством «Біла», Товариством з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш енд Кері Україна», Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВН»відповідають вимогам пп.. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а тому позивач правомірно включив зазначені витрати до складу податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з урахуванням вимог підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед державними цільовими фондами», податковий орган дійшов помилкового висновку, що сума штрафних санкцій за податковим зобовязанням зі збору за забруднення навколишнього природного середовища складає 4080,00 грн., оскільки відповідно до вимог зазначеної статті, якщо платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначенні законодавством, він сплачує штраф у розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, доводи апелянта не спростовують висновків суду.

Доводи апеляційної скарги відповідача не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2009 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ректіс»до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва про скасування податкових повідомлень рішень - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 19.07.2010 року.

Головуючий суддя: (підпис)

Судді: (підпис)

Суддя: Бистрик Г.М.