Постанова № 10519684, 22.07.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-2328/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Супруна Є.Б.,

при секретарі Дубовик О.І.,

за участю:

представників позивача - Козубець А.І., Лопатіної В.Г., Жовковського М.В.,

представника відповідача - Серкова Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства "Полтавський лікеро-горілчаний завод"до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро визнання податкових повідомленнь-рішеннь недійсними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

26 травня 2010 року Закрите акціонерне товариство (надалі ЗАТ) "Полтавський лікеро-горілчаний завод" звернулосядо Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції (надалі ДПІ) у м. Полтавіпро визнання недійсними податкових повідомленнь-рішеннь від 19.02.2010 р. №0000121504/0, №0000131504/0 та зобов'язання вчинити дії щодо списання безнадійного податкового боргу у розмірі 219,7 тис. грн.

Мотивуючи свої вимоги позивач вказував, що ЗАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод» у період з 31 серпня по 29 вересня 2009 року було виконано зобов'язання зі сплати акцизного збору по векселю №1412451 на загальну суму 236085,05 грн., по векселю №1412452 на загальну суму 236085,05 грн., по векселю №1412453 на загальну суму 236085,05 грн. та по векселю №1412454 на загальну суму 429243,20 грн. при кінцевому строку сплати 30.10.2009 р. Таким чином, акцизний збір по розрахунку за вересень 2009 року позивачем було сплачено вчасно, у звязку з чим у відповідача відсутні правові підстави для застосування фінансових санкцій за прострочення сплати податкового боргу на 21 день у сумі 47 495 грн., які визначені до сплати податковим повідомленням-рішенням від 19.02.2010 р. №0000121504/0 та на 73 дні у сумі 13025,16 грн., які визначені до сплати податковим повідомленням-рішенням від 19.02.2009 р. №0000131504/0. Крім того, наявність заборгованості позивач пов'язує з умисним, у порушення вимог Закону України від 21.12.2000 р. №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(надалі Закон №2181-ІІІ), несписанням відповідачем безнадійного податкового боргу на загальну суму 219,7 тис. грн.

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали та просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись те, що проведеною невиїзною документальною (камеральною) перевіркою ЗАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод»з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з акцизного збору по розрахунку за вересень 2009 року (акт №835/15-522(32174761) від 08.02.2010 р.) встановлено несвоєчасну сплату позивачем узгодженого податкового зобов'язання з акцизного збору по розрахунку за вересень 2009 року в розмірі 474950,67 грн. із затримкою на 21 день, чим порушено п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181-ІІІ, що стало підставою, відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 цього ж Закону, для винесення податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій у розмірі 10% від суми прострочення 47495,07 грн. Крім цього, перевіряючими встановлено несвоєчасну сплату позивачем узгодженого податкового зобов'язання з акцизного збору в розмірі 65125,79 грн. із затримкою на 73 дні, чим порушено п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181-ІІІ, що стало підставою, відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ, для винесення податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій у розмірі 20% від суми прострочення 13025,16 грн. Відповідач також зазначав, що підприємство не має безнадійного податкового боргу по акцизному збору, який підлягає списанню у відповідності до абз. «в»п.п.18.2.1 п.18.2 ст. 18 Закону №2181-ІІІ, оскільки податкові зобов'язання по розрахункам акцизного збору за липень 2000 року, за вересень 2000 року та грудень 2001 року були погашені за рахунок переплати, а тому податковий борг не виникав взагалі та в обліковій картці не відображений. Разом з тим, вказував, що аналогічна вимога щодо списання безнадійного податкового боргу містилася в адміністративній справі №2а-45789/09/1670, за наслідками розгляду якої у зазначеній частині вимог постановлено рішення про відмову у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 01.07.2010 р. провадження у даній справі в частині позовних вимог про зобовязання ДПІ у м. Полтаві вчинити дії щодо списання безнадійного податкового боргу у розмірі 219,7 тис. грн. закрито.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію ЗАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод»18.10.2002 р. зареєстровано юридичною особою Виконавчим комітетом Полтавської міської ради (код ЄДРПОУ 32174761).

01.02.2010 р. відповідачем проведена невиїзна документальна (камеральна) перевірка ЗАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод»з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з акцизного збору по розрахунку за вересень 2009 року, за результатами якої складено акт №835/15-522 (32174761) від 08.02.2010 р.

Перевіркою встановлено несвоєчасну сплату позивачем узгодженого податкового зобов'язання з акцизного збору по розрахунку акцизного збору за вересень 2009 року в розмірі 474950,67 грн. із затримкою до 30 днів та в розмірі 65125,79 грн. із затримкою на 73 дні, чим порушено підпункт 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181-ІІІ.

На підставі акту перевірки від 08.02.2010 р. ДПІ у м. Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення від 19.02.2010 р. №0000121504/0 про визначення штрафу за затримку на 21 день граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання на суму 47495,07 грн. та податкове повідомлення-рішення від 19.02.2010 р. №0000131504/0 про визначення штрафу за затримку на 73 дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання на суму 13025,16 грн.

Не погоджуючись із висновками податкового органу, позивач оскаржив вказані податкові повідомлення-рішення в судовому порядку.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (надалі КАС) України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 20 статті 7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби»від 15.09.1995 р. №329/95-ВР до отримання суб'єктом підприємницької діяльності з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на іншу підакцизну продукцію (за винятком виноматеріалів), такий платник акцизного збору зобов'язаний надати органу державної податкової служби України за своїм місцезнаходженням податковий вексель, авальований банком (податкову розписку), який є забезпеченням виконання зобов'язання цього платника у термін до 90 календарних днів починаючи від дня видачі векселя (податкової розписки), сплатити суму акцизного збору, розраховану за ставками для цієї продукції.

Пунктом 10 та 11 Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), які видаються до отримання спирту етилового неденатурованого і є забезпеченням виконання зобов'язання зі сплати акцизного збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2005 р. №498, встановлено, що податковий вексель погашається шляхом сплати до бюджету суми акцизного збору, розрахованої за ставками акцизного збору на готову продукцію. Податковий вексель вважається погашеним векселедавцем у разі сплати суми акцизного збору в повному обсязі та в зазначений у податковому векселі строк.

Судом встановлено, що податковий вексель №1412451 на суму 236500 грн. від 09.06.2009 р. (із зазначенням кінцевого строку сплати 06.09.2009 р.) погашено позивачем шляхом сплати коштів у сумі 70099,35 грн. платіжним дорученням №1476 від 31.08.2009 р., у сумі 26000 грн. платіжним дорученням №1491 від 01.09.2009 р., у сумі 40000 грн. платіжним дорученням №1507 від 03.09.2009 р., у сумі 21000 грн. платіжним дорученням №1518 від 04.09.2009 р., у сумі 39000 грн. платіжним дорученням №1524 від 07.09.2009 р., долучених позивачем до матеріалів справи.

Податковий вексель №1412452 на суму 236500 грн. від 15.06.2009 р. (із зазначенням кінцевого строку сплати 12.09.2009 р.) було погашено позивачем шляхом сплати коштів у сумі 236085,05 грн. платіжним дорученням №1557 від 14.09.2009 р., долученого до матеріалів справи.

Податковий вексель №1412453 на суму 236500 грн. від 18.06.2009 р. (із зазначенням кінцевого строку сплати 15.09.2009 р.) було погашено позивачем шляхом сплати коштів у сумі 236085,05 грн. платіжним дорученням №1561 від 15.09.2009 р., долученого до матеріалів справи.

Податковий вексель №1412454 на суму 430000 грн. від 25.06.2009 р. (із зазначенням кінцевого строку сплати 22.09.2009 р.) погашено позивачем шляхом сплати коштів у сумі 218243,20 грн. платіжним дорученням №1589 від 22.09.2009 р., у сумі 140000 грн. платіжним дорученням №1643 від 29.09.2009 р., у сумі 21000 грн. платіжним дорученням №1590 від 23.09.2009 р., у сумі 5000 грн. платіжним дорученням №1605 від 24.09.2009 р., у сумі 15000 грн. платіжним дорученням №1627 від 25.09.2009 р., у сумі 30000 грн. платіжним дорученням №1633 від 28.09.2009 р., долучених позивачем до матеріалів справи.

Відповідно до пункту 4.1 Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19.03.2001 р. №111, платники акцизного збору самостійно обчислюють суму податкового зобов'язання, яку зазначають у розрахунку акцизного збору (надалі Розрахунок). Платники акцизного збору не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, подають до органів державної податкової служби за місцем реєстрації Розрахунок за формою згідно з додатком 1 до Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору (надалі Положення). Порядок складання платниками Розрахунку наведено в додатку 2 цього Положення. Прийняття Розрахунку без попередньої перевірки зазначених у ньому показників здійснюється через канцелярію органу державної податкової служби. Відмова службової (посадової) особи прийняти Розрахунок з будь-яких причин забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом. Якщо службова (посадова) особа порушує норми цього пункту, платники зобов'язані до закінчення граничного терміну подання Розрахунку надіслати такий Розрахунок поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якого долучається заява на ім'я керівника, складена в довільній формі, із зазначенням прізвища особи, яка відмовилася прийняти Розрахунок, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому Розрахунок вважається поданим у момент його вручення пошті, а граничний десятиденний термін, установлений для поштових відправлень, не застосовується. Незалежно від наявності відмови в прийнятті Розрахунку платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такому Розрахунку, протягом строків, установлених пунктом 5.3 статті 5 Закону №2181-ІІІ.

Згідно з пунктом 4.12 цього Положення податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податку, вважається узгодженим від дня подання Розрахунку акцизного збору до органу державної податкової служби за місцем реєстрації і не може бути оскаржене платником в адміністративному або судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем 12.10.2009 р. подано до ДПІ у м. Полтаві розрахунок акцизного збору за вересень 2009 року, а 11.01.2010 р. уточнюючий розрахунок акцизного збору за вересень 2009 року, у якому платник самостійно визначив податкове зобов'язання за податковими векселями № 1412451, № 1412452, № 1412453 та № 1412454 у сумі 1137498 грн., з яких згідно графи 15 розрахунку підлягає сплаті до бюджету 1097512 грн. та згідно графи 11 розрахунку фактичні втрати визначено на рівні 39986 грн.

Як зазначено вище, узгоджене податкове зобов'язання станом на 11.01.2010 р. було сплачено позивачем у вересні 2009 року.

У платіжних дорученнях №1476 від 31.08.2009 р., №1491 від 01.09.2009 р., №1507 від 03.09.2009 р., №1518 від 04.09.2009 р. та №1524 від 07.09.2009 р. позивачем самостійно визначено призначення платежу: «акцизний збір в рахунок погашення векселя №1412451 від 09.06.09».

У платіжному дорученні №1557 від 14.09.2009 р. позивачем самостійно визначено призначення платежу: «акцизний збір в рахунок погашення векселя №1412452 від 15.06.09».

У платіжному дорученні №1561 від 15.09.2009 р. позивачем самостійно визначено призначення платежу: «акцизний збір в рахунок погашення векселя №1412453 від 18.06.09».

У платіжних дорученнях №1589 від 22.09.2009 р., №1643 від 29.09.2009 р., №1590 від 23.09.2009 р., №1605 від 24.09.2009 р., №1627 від 25.09.2009 р. та №1633 від 28.09.2009 р. позивачем самостійно визначено призначення платежу: «акцизний збір в рахунок погашення векселя №1412454 від 25.06.09».

Разом з тим, відповідно до облікової картки позивача, відповідачем було зараховано кошти по платіжним дорученням №1476, №1491, №1507, №1518, №1524, №1557, №1561, №1589, №1643, №1590, №1605, №1627, №1633, як переплату по невизначеному документу, та у подальшому за рахунок цих коштів погашено податкові зобов'язання минулих періодів, які обліковувалися в картці особового рахунку платника на дату нарахування розрахунків акцизного збору.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України «Про Національний банк України»від 20.05.1999 р. №679-ХІV Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. №22, визначено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученням власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому, згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції, «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені у реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Таким чином, право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань, з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону №2181-ІІІ, слід вважати сплаченими день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначенням у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань, визначених платником податків.

Законом №2181-ІІІ, який є спеціальним законом з питань оподаткування і встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає такого, як зміна призначення платежу самостійно визначеного платником податків.

Отже, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податку.

Таким чином, зарахування ДПІ у м. Полтаві сплачених платником податку сум по розрахунку акцизного збору за вересень 2009 року із зазначенням у платіжних дорученнях призначення платежу «акцизний збір в рахунок погашення векселя №1412451 від 09.06.09», «акцизний збір в рахунок погашення векселя №1412452 від 15.06.09», «акцизний збір в рахунок погашення векселя №1412453 від 18.06.09»та «акцизний збір в рахунок погашення векселя №1412454 від 25.06.09», як переплату по невизначеному документу, та подальше за рахунок цих коштів погашення податкових зобов'язань минулих періодів, є неправомірним у звязку з чим висновок, зроблений у акті перевірки від 08.02.2010 р. щодо несвоєчасності сплати позивачем узгодженого податкового зобов'язання з акцизного збору по розрахунку акцизного збору за вересень 2009 року у розмірі 474950,67 грн. із затримкою до 30 днів та в розмірі 65125,79 грн. із затримкою на 73 дні, не відповідає фактичним обставинам справи.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині доводів щодо незаконності податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Полтаві від 19.02.2010 р. №0000121504/0, №0000131504/0, у звязку з чим такі підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби», Законом України «Про Національний банк України», Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Порядком випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), які видаються до отримання спирту етилового неденатурованого і є забезпеченням виконання зобов'язання із сплати акцизного збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2005 р. №498, Положенням про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19.03.2001 р. №111, Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. №22, статтями 9, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Закритого акціонерного товариства «Полтавський лікеро-горілчаний завод» до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання податкових повідомлень-рішень недійсними задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 19.02.2010 р. №0000121504/0 та податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 19.02.2010 р. №0000131504/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Полтавський лікеро-горілчаний завод» витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 23 липня 2010 року.

СуддяЄ.Б. Супрун