Постанова № 10519581, 25.05.2010, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

25.05.10 копія

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2010 р. Справа № 2а-2685/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М. <Текст > при секретаріЛоба Е.Г. за участю: представника позивача представника відповідача Вікулової І.С. Солода Р.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №14" про звернення стягнення на активи боржника, - ВСТАНОВИВ: 23 лютого 2010 року Північна міжрайонна державна податкова інспекція у м. Кривому Розі звернулась до суду з позовною заявою до комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №14», в якій просить звернути стягнення на активи комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №14» на користь державного бюджету суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 2079183,89 гривень. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що за відповідачем лічиться податковий борг з податку на додану вартість підприємств у сумі 2079183,89 грн. Заборгованість відповідача по податку на додану вартість приватних підприємств виникла внаслідок порушення граничних строків сплати податкових зобовязань по податку на додану вартість. Відповідачу було направлено податкові вимоги № 1/38 від 17.10.2001 р. та № 2/137 від 26.11.2001 р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надавши письмові заперечення на позов, в яких зазначив, що Північною міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Кривому Розі не враховано, що комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація №14» не є власником майна, та не взято до уваги порядок стягнення податкового боргу, встановлений ст.ст. 8-11 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-ІІІ.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація №14» є платником податків та обовязкових платежів і знаходиться на обліку в Північній міжрайонній державній податковій інспекції у м. Кривому Розі.

Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація №14» в порушення вимог Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 року№1251-ХІІ, Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-ІІІ, Закону України "Про податок на додану вартість" має податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість у сумі 2079183,89 грн., який є несплаченим.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що згідно податкових декларацій з податку на додану вартість поданих комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційна організація №14» до Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі №17618 від 19.05.2009 року, №0010161502 від 10.06.2009 року, №9000191816 від 18.06.2009 року, №9000800887 від 17.08.2009 року, №9001033624 від 16.09.2009 року, №9001856714 від 17.11.2009 року, №9002189347 від 16.12.2009 року, відповідачем самостійно визначені зобовязання по податку на додану вартість на загальну суму 1480860,89 грн.

Також на підставі акту невиїзної документальної перевірки комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №14» №245/1502/20282526 від 02.12.2009 року Північною міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Кривому Розі винесено податкове повідомлення-рішення від 02.12.2009 року № 0011381502/0 на суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість у розмірі 351345,24 грн., яке отримано головними бухгалтером комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №14» 02.12 2009 року.

10.06.2009 року Північною міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Кривому Розі було проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку з питань дотримання граничних термінів сплати податку на додану вартість по уточненому розрахунку з податку на додану вартість №1288 від 09.02.2006 р., податковим деклараціям по ПДВ №2465 від 20.02.06 р., №4057 від 20.03.06 р, №10738 від 20.04.06 р., №15100 від 22.05.06 р., №16703 від 20.06.06 р., №22760 від 18.07.06 р., №27644 від 17.0806 р., №29285 від 19.09.06 р., №29285 від 19.09.06 р., №36198 від 19.10.06 р., №40759 від 16.11.06 р., №43392 від 20.12.06 р., №50046 від 19.01.07 р., №2604 від 20.02.07 р., №4042 від 19.03.07 р., №10622 від 19.04.07 р. за результатами якої складено акт №125/1502/20282526.

Перевіркою встановлені порушення граничних строків сплати податкових зобовязань по податку на додану вартість, чим порушено положення абз.1 п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5, абз. «а» п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 р.

На підставі акту перевірки від 10.06.2009 р. начальником Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі винесено податкове повідомлення рішення № 0010161502/12705 від 10.06.2009 р. на суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість у розмірі 93308,30 грн., яке отримано головними бухгалтером комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №14» 10.06. 2009 року.

Порядок погашення зобовязань юридичних та фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами визначено Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 року.

Статтею 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 року визначено податковий борг як податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого зобовязання.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації і в такому випадку обчислена сума податкового зобовязання вважається узгодженою та не може бути оскаржена в адміністративному порядку.

Відповідно до підпунктів 5.2.1. пункту 5.1. статті 5 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ, податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2. та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно з п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 2181 платник податків зобовязаний погасити нараховану контролюючим органом суму податкового зобовязання протягом 10-ти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, при цьому п. 17.3 ст. 17 зазначеного Закону вказує, що сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку.

Вказані податкові повідомлення рішення не були у встановленому порядку оскаржені відповідачем. У відповідності із п.п 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України № 2181, узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки визначені Законом визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до вимог п.5.1 ст.5 Закону № 2181-Ш, податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації, зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Як передбачено Законом № 2181-Ш, платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

У разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, то, відповідно до Закону, платник податків зобовязаний сплатити штраф.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 6.1.1 - 6.1.6 цього пункту, чи ні.

При цьому, складається податкове повідомлення за формою та згідно з вимогами, установленими Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 р. № 253, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 р. за № 567/5758 (зі змінами та доповненнями).

Повідомлення про застосування штрафів, зазначених у цьому підпункті, складається в залежності від терміну затримки сплати (погашення) узгодженого податкового зобов'язання:

1) при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати (погашення) узгодженої суми податкового зобов'язання, на наступний день після закінчення зазначених 30 календарних днів повідомлення про застосування штрафу приймається у розмірі десяти відсотків від суми фактично сплаченого (погашеного) за цей період податкового боргу.

Тобто, повідомлення приймається одне на всю суму сплаченого (погашеного) податкового боргу за період з 1 до 30 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період;

2) при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати (погашення) узгодженої суми податкового зобов'язання, на наступний день після закінчення зазначених 90 календарних днів повідомлення про застосування штрафу приймається у розмірі двадцяти відсотків від суми фактично сплаченого (погашеного) за цей період податкового боргу.

Аналогічно до попереднього повідомлення приймається одне повідомлення за весь період;

3) при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати (погашення) узгодженої суми податкового зобов'язання, повідомлення приймається у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми фактично сплаченого (погашеного) податкового боргу.

Податкове повідомлення приймається одне на всю суму сплаченого (погашеного) податкового боргу за період від 91 календарного дня до дня фактичного погашення всієї суми податкового зобов'язання, незалежно від кількості випадків сплати за цей період.

У разі несплати узгодженої суми штрафу в установлений термін така сума визнається сумою податкового боргу і до неї застосовуються процедури стягнення на загальних підставах.

Відповідно до п.1.5 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами": штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Відповідно до п.2.6 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №253 від 21.06.2001 р.: податкове повідомлення-рішення (далі - податкове повідомлення) - це рішення керівника податкового органу (його заступника) щодо виявленого перевищення (заниження) бюджетного відшкодування або відмови у наданні бюджетного відшкодування, а також обов'язку платника податків:

сплатити нараховану або донараховану суму податкового зобов'язання;

сплатити суми застосованих штрафних (фінансових) санкцій (у тому числі пеню за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності) за порушення податкового законодавства та інших нормативно-правових актів, що приймаються за результатами перевірок платника податків (у т.ч. камеральних);

сплатити суми штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання;

сплатити штраф за самостійне відчуження активів, які перебувають у податковій заставі та потребують обов'язкової попередньої згоди податкового органу на таке відчуження.

Відповідно до п. 3.1. вищевказаного Порядку: податковий орган здійснює розрахунок суми податкового зобов'язання (визначає суму бюджетного відшкодування ПДВ) та складає податкове повідомлення у таких випадках:

а) якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

в) якщо податковий орган унаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки в поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження суми податкового зобов'язання.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

г) якщо згідно із законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є податковий орган;

ґ) якщо за наслідками перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування ПДВ сумі, заявленій у податковій декларації;

д) в інших випадках, коли здійснення такого розрахунку передбачено чинним законодавством.

Згідно п.3.2 вищевказаного Порядку, за порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання складається податкове повідомлення-рішення за формою «Ш».

Примусове стягнення податкової заборгованості передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.

Відповідно до довідки-розрахунку загальна сума боргу платника податків комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №14» перед бюджетом складає 2079183,89 грн., а саме податок на додану вартість 1480860,89 грн., пеня 153669,46 грн. та штрафні санкції 444653, 54 грн.

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону України № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ (із змінами і доповненнями) податковою інспекцією відповідачеві направлялися податкові вимоги за №1/38 від 17.10.2001 р. та №2/137 від 26.11.2001 р., які отримані відповідачем особисто, що підтверджується поштовими повідомленнями. Вказані вимоги залишилися без виконання, заходи, здійсненні позивачем, не призвели до добровільного погашення відповідачем заборгованості.

Згідно ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що активи платників податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобовязань виключно за рішенням суду.

Як зазначено у пункті 1.7 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Суд не погоджується з доводами відповідача про те, що позивачем порушені вимоги ст. 11 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами", яка передбачає погашення податкового боргу комунальними підприємствами.

Відповідно до ст. 11 вищевказаного Закону, у разі коли платник податків, який перебуває у державній або комунальній власності, не погашає суму податкового боргу у строки, встановлені цим Законом, податковий орган здійснює заходи щодо продажу активів такого платника податків, які не входять до складу цілісного майнового комплексу, що забезпечує здійснення основної діяльності платника податків.

У разі коли сума коштів, отримана від такого продажу, не покриває суму податкового боргу та витрат, пов'язаних з продажем активів, податковий орган зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, що здійснює управління таким платником податків, з пропозицією щодо прийняття рішення про продаж частини акцій корпоратизованого підприємства за кошти або під зобов'язання щодо погашення його податкового боргу протягом поточного бюджетного року. Інформація зазначеного органу управління щодо прийняття або відхилення запропонованого рішення має бути надіслана податковому органу протягом тридцяти календарних днів з дня направлення такого звернення. Організація такого продажу здійснюється за правилами і у строки, встановлені законодавством з питань приватизації. У разі коли зазначений орган не прийме рішення про продаж частини акцій для погашення податкового боргу у зазначені цим пунктом строки, податковий орган зобов'язаний у місячний строк з дня отримання такої відмови або після закінчення встановленого для надання відповіді строку звернутися до суду із заявою про визнання такого платника податків банкрутом.

У разі коли податковим боржником визнається платник податків, який не підлягає приватизації, податковий орган здійснює заходи щодо продажу його активів, які не входять до складу цілісного майнового комплексу, що забезпечує ведення його основної діяльності.

У разі коли сума коштів, отриманих від такого продажу, не покриває суму податкового боргу такого платника податків та витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, податковий орган зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням про прийняття рішення щодо:

надання відповідної компенсації бюджету, до якого має зараховуватися сума податкового боргу такого платника податків, за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить платник податків;

реорганізації такого платника податків з урахуванням правил, встановлених цим Законом;

ліквідації такого платника податків та списання податкового боргу;

оголошення такого платника податків банкрутом у порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень має бути надіслана податковому органу протягом тридцяти календарних днів з дня направлення звернення. У разі коли податковий орган не отримує зазначену відповідь у визначений цим пунктом строк або отримує незадовільну відповідь, податковий орган зобов'язаний звернутися до суду із заявою про визнання такого платника податків банкрутом.

З наданих позивачем та оглянутих в судовому засіданні документів вбачається, що на виконання вимог ст. 11 Закону України № 2181 позивач декілька разів звертався з відповідними листами до Криворізької міської ради, однак, належної реакції на листи так і не отримав.

На теперішній час сума заборгованості в добровільному порядку відповідачем не погашена, у звязку з чим з відповідача слід стягнути суму заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 2079183,89 грн.

Керуючись ст.ст. 122, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №14» (код ЄДРПОУ 20282526) на користь державного бюджету суму податкового боргу з податку на додану вартість (р/р 31112019600025, код платежу 14010100, одержувач ВДК у Тернівському районі м. Кривого Рогу, код ЗКПО 24244864, Банк УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012) у розмірі 2 079 183,89 гривень (два мільйона сімдесят девять тисяч сто вісімдесят три гривні 89 коп.)

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складений 25 травня 2010 року.

Суддя (підпис)

З оригіналом згідно.

< Список >

СуддяВ.М. Олійник

< суддя учасник колегії >

< ПІБ Судді >

В.М. Олійник