Рішення № 1051927, 15.08.2007, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2007 р. Справа № 47/289-07 (н.р. 35/247-06)

вх. № 6756/5-47 (н.р. 6508/5-35)

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В.

при секретарі судового засідання Малахова О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Олександрова Н.Н., дов. №08/25 від 01.09.2006р. відповідача - Бережна Т.В., дов. б/н від 01.06.2006р.; Козіна В.В., за довіреністю б/н від 07.06.2006р.

розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Старокраматорський машинобудівнийзавод", м. Краматорськ

до Українсько-американського спільного підприємства з іноземними інвестиціями "Влада-Промтекс", м. Харків

про стягнення 785187,12 грн.

та зустрічної позовної заяви за позовом

Українсько - американського спільного підприємства з іноземними інвестиціями „Влада-Промтекс”, м. Харків

до Відкритого акціонерного товариства „Старокраматорський машинобудівний завод”, м.Краматорськ

про стягнення 95 550,36 грн. та витребування технічної документації

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Відкрите акціонерне товариство „Старокраматорський машинобудівний завод” звернувся до господарського суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором комісії №4380 від 09.02.2004р. в розмірі 708 533,24 грн., суму інфляційних в розмірі 27 978,52 грн., 3% річних в розмірі 6 871,90 грн., 41 803,46 грн. пені, витребувати у відповідача оригінали документів, а саме: ВМД №700020009/5/007193 від 17.11.2005р., ВМД №700020009/5/007195 від 17.11.2005р., CMR на відвантаження ЗИП до перевантажувача мостового від 17.11.2005р., належним чином оформлений звіт комісіонера, а також в порядку ст.90 Господарського процесуального кодексу України винести окрему ухвалу відносно відповідача. В обґрунтування позовних вимог ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” посилається на виконання зі свого боку обов’язків за Договором комісії №4380 від 09.02.04р. щодо відвантаження та передачі на комісію перевантажувача.

З урахуванням наданого 01.09.2006р. уточнення позовних вимог ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” просив стягнути з УАСП з ІІ „Влада-Промтекс” суму заборгованості в розмірі 708 533,24 грн., суму інфляційних в розмірі 33 845,43 грн., 3% річних в розмірі 15 956,55 грн. та пені в розмірі 98 046,82 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, вважає позовні вимоги необґрунтованими, просить відмовити в їх задоволенні, посилаючись на невиконання позивачем обов’язків за Договором комісії №4380 у частині повного надання технічної документації, що свідчить про не здійснення поставки перевантажувача у комплекті. Зазначив про обов’язок позивача відшкодувати УАСП з ІІ „Влада-Промтекс” понесені останнім за Договором комісії №4380 витрати у розмірі 673 513,95 грн. та збитки у розмірі 130 569,65 грн.

13.06.2006р. відповідач подав до суду зустрічний позов, в якому, з урахуванням зробленого 11.07.2006р. уточнення зустрічних позовних вимог, просив стягнути з ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” на свою користь суму понесених за Договором комісії №4380 витрат в розмірі 95 550, 36 грн., зобов’язати останнього надати УАСП з ІІ „Влада-Промтекс” документацію на перевантажувач, а саме: робочу документацію (робочий проект), зокрема ескізне пророблення окремих вузлів, креслення загальних видів перевантажувача (креслення технічного проекту основних вузлів мостового перевантажувача), робочі креслення швидкозношуємих вузлів та деталей, а також прочностні розрахунки деталей та вузлів, акти попередніх випробувань механізмів і каталог запасних частин. Враховуючи те, що відповідно до ст.60 ГПК України відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом, суд визнав зустрічну позовну заяву відповідача такою, що відповідає вимогам ст. ст. 1, 2, 3, 5, 10, 12, 21, 32-38, 45, 54-58, 60 ГПК України та підлягає прийняттю до розгляду сумісно з первісним позовом.

ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” у своєму відзиві на зустрічний позов та уточненнях до відзиву на зустрічний позов вказав, що зустрічний позов вважає необґрунтованим з наступних підстав: оскільки ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” повністю виконав обов’язки за Договором комісії №4380, тому не має зв’язку зустрічного позову з первісним, УАСП з ІІ „Влада-Промтекс” порушений порядок приймання продукції згідно Інструкцій №П-6 та №П-7, затверджених Постановами Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. №П-6 та від 25.04.1966р. №П-7, факт передачі відповідачу за первісним позовом технічної документації підтверджується актом передачі техдокументації по мостовому перевантажувачу від 10.11.2005р. і листами ВАТ „Уральська сталь” від 16.02.2006р. та від 22.08.2006г., вимоги щодо передачі прочностних розрахунків деталей та вузлів є незаконними з огляду на п.2.12.2. Договору комісії №4380, а надання УАСП з ІІ „Влада-Промтекс” робочої документації, робочих креслень швидкозношуємих вузлів і деталей та каталогу запасних частин не передбачено умовами згаданого Договору комісії. Отже, на думку позивача за первісним позовом, не має законних підстав для стягнення з нього збитків у вигляді сплаченого штрафу. Крім того, вказав на відсутність у Договорі комісії №4380 положень, якими б на нього покладався обов’язок зі сплати витрат УАСП з ІІ „Влада-Промтекс” по доставці перевантажувача на території Росії, митному оформленню перевантажувача та здійсненню інших митних платежів і зборів при експорті перевантажувача на територію Російської Федерації. 05.09.2006р. представник позивача за первісним позовом звернувся до суду з клопотанням про залучення до участі у розгляді справи ВАТ „Уральська сталь” в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.09.2006р. у справі № 35/247-06 відмовлено в задоволенні клопотання позивача за первісним позовом щодо залучення до участі у розгляді справи в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ВАТ „Уральська сталь”, та відмовлено у задоволенні первісного позову про стягнення з УАСП з ІІ „Влада-Промтекс” на користь ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” заборгованості за Договором комісії №4380 в розмірі 708 533,24 грн., інфляційних в розмірі 33 845,43 грн., 3% річних в розмірі 15 956,55 грн. та пені в розмірі 98 046,82 грн., в решті позовних вимог за первісним позовом провадження у справі припинено, зустрічний позов УАСП з ІІ „Влада-Промтекс” до ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” про стягнення з останнього суми понесених за Договором комісії №4380 витрат у розмірі 95 550,36 грн. та витребування технічної документації задоволено у повному обсязі.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 31.10.2006р. рішення господарського суду Харківської області від 12.09.2006р. по справі №35/247-06 залишено без змін, а апеляційну скаргу ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.02.2007р. постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.10.2006 року та рішення господарського суду Харківської області від 12.09.2006 року по справі №35/247-06 було скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного суду України від 12.04.2007р. відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 14.02.2007 року по справі №35/247-06.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.05.2007р. справа №47/289-07 (н.р. 35/247-06) призначена до розгляду у судовому засіданні на 18.06.2007р.

14.06.2007р. ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” надав через канцелярію господарського суду уточнену позовну заяву, в які просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом заборгованість за відвантажену та реалізовану продукцію за Договором комісії №4380 у розмірі 708 533,24 грн., пеню у розмірі 63 768,00 грн., інфляційні у розмірі 140 270,00 грн., 3% річних у розмірі 31 447, 29 грн. та судові витрати. Первісний позов мотивовано тим, що надання УАСП з ІІ „Влада-Промтекс” всієї технічної документації разом з перевантажувачем підтверджується стандартом підприємства СТП 02.510.82 «Документація товаросупроводжувальна», згідно якому документація повинна відправлятися замовнику разом з виробом і укладатися у пакувальне місце №1, листами кінцевого покупця перевантажувача - ВАТ „Уральська сталь” № 18обп/526 від 16.02.2006р., № 10/08 від 22.08.2007р., № 6/954 від 13.10.2006р., а також листом позивача за первісним позовом № 81-4/129 від 03.06.2005р.

Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Представник ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” у судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

14.06.2007р. позивач за первісним позовом надав суду клопотання, в якому він просить суд залучити до участі у справі в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ВАТ „Уральська сталь”.

Суд, розглянувши дане клопотання, визнав за можливе прийняти його до розгляду.

Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 18.06.2007р. розгляд справи було продовжено строком на один місяць – до 15.08.2007р.

У судовому засіданні 25.07.2007р. позивач за первісним позовом відмовився від заявленого 14.06.2007р. клопотання щодо залучення до участі у справі в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ВАТ „Уральська сталь”, та просив його по суті не розглядати.

25.07.2007р. відповідач за первісним позовом надав відзив на позовну заяву з урахуванням уточнень позовних вимог, наданих ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” 14.06.2007р. Відповідач за первісним позовом проти позовних вимог ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” заперечує з мотивів, викладених у відзиві.

13.08.2007р. відповідач за первісним позовом надав через канцелярію суду заяву, в якій повідомив про незмінність зустрічних позовних вимог, викладених у заявленому 13.06.2006р. зустрічному позові, з урахуванням зробленого 11.07.2006р. уточнення зустрічних позовних вимог. Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні зустрічні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” проти зустрічного позову заперечує, вважає, що зустрічні позовні вимоги є необґрунтованими, просить відмовити в їх задоволенні, посилаючись на те, що вся технічна документація по перевантажувачу була відправлена разом із обладнанням, факт порушення ним обов’язків за Договором комісії №4380 не знайшов документального підтвердження, отже не має законних підстав для задоволення зустрічних вимог стосовно компенсації витрат у розмірі 95 550,36 грн. та витребування технічної документації.

13.08.2007р. на виконання вимог суду сторонами надані документи про проведення звірки розрахунків.

У судовому засіданні 25.07.2007р. оголошувалась перерва до 13.08.2007р. о 12:00 год., а з 13.08.2007р. було оголошено перерву до 15.08.2007р. для підготовки повного тексту рішення.

Представник ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” надав через канцелярію господарського суду 13.08.2007р. заперечення на відзив, які було прийнято судом та залучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, надані докази та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що 09.02.04р. між сторонами укладено Договір комісії №4380, який додатковою угодою від 15.03.05р. викладений у новій редакції. Відповідно до умов Договору комісії №4380 (п.1.1.) відповідач за первісним позовом зобов’язався від свого імені та за дорученням і в інтересах позивача за первісним позовом укласти зовнішньоекономічний договір на продаж і продати перевантажувач мостовий вантажопідйомністю 30 тон, пролітом 76,2 м., заводський №001 у комплекті з ЗИП виробництва ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” за межі митної території України третій особі, відповідно до специфікацій №1 та №2.

У відповідності з вище наведеними умовами, 12.02.2004р. відповідачем за первісним позовом було укладено з ТОВ „Влада-Промтекс” ПТО” Контракт №ВП-12 на поставку останньому зазначеного перевантажувача. Про що відповідач за первісним позовом негайно повідомив ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” у звіті №1 від 19.02.2004р. З боку позивача за первісним позовом заперечень щодо вибору третьої особи – кінцевого покупця перевантажувача не заявлялося, звіт №1 від 19.02.2004р. затверджений ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод”.

Пунктами 4.1. та 4.4. Договору комісії №4380 передбачено, що передача перевантажувача на комісію здійснюється залізничним транспортом на умовах DAF (ст.Козача Лопань, кордон України-Росії) у строк 7,5 місяців з моменту надходження передоплати на рахунок позивача за первісним позовом.

Згідно п. 5.1. Договору комісії №4380 мінімальна ціна продажу перевантажувача складає 4 822 710,04 грн., і містить у собі вартість перевантажувача, комплекту ЗИП, транспортні витрати (залізничний тариф до ст.Козача Лопань), вартість навантажувальних робіт та комісійної винагороди у розмірі 47 748,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Згідно п. 5.4. Договору комісії №4380 оплата за перевантажувач здійснюється у наступному порядку:

- 500 000,00 грн. - після підписання зовнішньоекономічного договору з кінцевим покупцем перевантажувача, але не пізніше 10 банківських днів з моменту підписання Договору комісії №4380;

- 1 150 000,00 грн. - до 15.03.2005р.;

- 1 500 000,00 грн. - протягом п’яти банківських днів з часу повідомлення про готовність перевантажувача до відвантаження;

- кінцевий розрахунок - протягом п’яти банківських днів з моменту передачі ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” перевантажувача на комісію.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем за первісним позовом була зроблена передплата у розмірі 4 100 834,60 грн. на рахунок ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод”, що підтверджується банківськими виписками, які містять посилання на підставу перерахувань - платіжні доручення: №ВП-0000035 від 19.02.2004р. на суму 500 000,00 грн., №ВП-0000116 від 03.06.2004р. на суму 120 000,00 грн., №ВП-0000142 від 07.07.2004р. на суму 120 000,00 грн., №ВП-0000171 від 13.08.2004р. на суму 100 000,00 грн., №ВП-0000247 від 17.11.2004р. на суму 202 334,60 грн., №ВП-0000024 від 25.01.2005р. на суму 293 000,00 грн., №ВП-0000044 від 14.02.2005р. на суму 115 500,00 грн., №ВП-0000081 від 14.03.2005р. на суму 200 000,00 грн., №ВП-0000109 від 04.04.2005р. на суму 1 500 000,00 грн., № ВП-0000190 від 06.06.2005р. на суму 500 000,00 грн., № ВП-0000488 від 26.12.2005р. на суму 250 000,00 грн., № ВП-0000024 від 25.01.2006р. на суму 200 000,00 грн.

За цих обставин у ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” виник зустрічний обов’язок - передати перевантажувач на комісію на встановлених Договором комісії №4380 умовах та строки.

Як свідчать відповідні акти приймання-передачі, вантажні митні декларації та залізничні транспортні накладні, 14.04.2005р. позивачем за первісним позовом було відвантажено перевантажувач, а 17.11.2005р. - комплект ЗИП до нього.

Частиною 3 ст.1012 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов’язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну. За своєю правовою природою Договір №4380 є договором комісії на продаж перевантажувача, тому до нього повинні застосовуватися вимоги статей 682, 683 ЦК України, відповідно до яких продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, що відповідає умові договору щодо комплектності. Якщо договором встановлений обов’язок продавця передати покупцеві певний набір товару у комплекті (комплект товару), зобов’язання є виконаним з моменту передання продавцем усього товару, включеного до комплекту.

Вимоги до комплектності перевантажувача наведені у п.п. 3.4., 4.2. Договору комісії №4380 та у Технічному завданні №81-4-04 (р.22 та р.8 ТЗ №81-4-04), згідно з яким перевантажувач комплектується наступною документацією: паспортом на перевантажувач; сертифікатом відповідності РФ на перевантажувач, сертифікатом якості на механічне устаткування, інструкцією по експлуатації перевантажувача; СТ-1 (оригінал і копію, що засвідчена ТПП), відвантажувальною відомістю з розбивкою по місцях та зазначенням нетто та брутто по кожному місцю, пакувальними аркушами з розбивкою по місцях та зазначенням нетто та брутто по кожному місцю, схемою навантаження перевантажувача, калькуляцією, технічною документацією на перевантажувач, зокрема документацією, що відноситься до експлуатації продукції, кресленнями загальних видів та складальними кресленнями основних вузлів, робочими кресленнями швидкозношуємих вузлів і деталей, каталогом запасних частин, електросхемами, програмою та методикою випробувань, актами попередніх випробувань механізмів, а також монтажними кресленнями. У комплект поставки входить експлуатаційна та інша технічна документація у відповідності з вимогами ОСТ 24.010.01-80, щодо проектно-конструкторської документації, то її обсяг визначається у договорі на виготовлення устаткування.

Про встановлені Договором комісії №4380 вимоги щодо комплектації перевантажувача технічною документацією позивачу за первісним позовом повинно було бути відомо під час відвантаження перевантажувача на комісію. Однак останнім, в порушення умов Договору комісії №4380, фактично не передано разом з перевантажувачем всього обсягу технічної документації, що включається у комплект поставки. Зокрема, у матеріалах справи відсутні документи і докази про передачу відповідачу за первісним позовом креслень загальних видів перевантажувача (креслень технічного проекту основних вузлів мостового перевантажувача), робочих креслень швидкозношуємих вузлів і деталей, актів попередніх випробувань механізмів та каталогу запасних частин.

Позивач за первісним позовом в обґрунтування належного виконання обов’язків з передачі всієї технічної документації на перевантажувач посилається на стандарт підприємства СТП 02.510.82 «Документація товаросупроводжувальна», а також на лист ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” № 81-4/129 від 03.06.2005р. Суд вважає, що вказані документи не можуть бути належними доказами виконання ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” обов’язків з передачі всієї документації на перевантажувач, оскільки містять суперечливі взаємовиключні відомості. Згідно стандарту підприємства СТП 02.510.82 «Документація товаросупроводжувальна» документація повинна відправлятися замовнику разом з виробом і укладатися у пакувальне місце №1. Про те що вся технічна документація на перевантажувач відправлялася разом з перевантажувачем у першому тарному місці неодноразово вказував представник позивача за первісним позовом у судових засіданнях та у наданих доповненнях та уточненнях позовних вимог. Але наявний у матеріалах справи пакувальний лист не містить даних щодо знаходження у місці №1/75 документації, що є предметом спору.

Щодо листа ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” № 81-4/129 від 03.06.2005р., який за ствердженням представника останнього містить прямо протилежні дані щодо отримання документації особисто робітниками відповідача за первісним позовом, то по-перше, в ньому відсутня інформація стосовно особи, якою надавалася документація, і коли за часом, по-друге, із даного листа не вбачається, що особа, яка отримала документацію, взагалі має будь-яке відношення до УАСП з ІІ „Влада-Промтекс”, має належні повноваження на отримання документації, не містить даний лист і печатки підприємства УАСП з ІІ „Влада-Промтекс”. Представник позивача за первісним позовом також не зміг надати пояснення з цього приводу.

Розглянувши подані позивачем за первісним позовом листи ВАТ „Уральська сталь” № 18обп/526 від 16.02.2006р., № 10/08 від 22.08.2007р., № 6/954 від 13.10.2006р. та дослідивши інші матеріали справи у їх сукупності, суд встановив, що у позивача за первісним позовом або відповідача за первісним позовом не має жодних договірних відносин з ВАТ „Уральська сталь”. За таких обставин, ВАТ „Уральська сталь” не є стороною спірного Договору комісії №4380, а відтак не є обізнаним ані щодо його основних положень, ані щодо належного виконання ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” своїх обов’язків перед відповідачем за первісним позовом. Крім того, про свою непоінформованість з вище наведених обставин ВАТ „Уральська сталь” прямо вказує у листі № 18обп/526 від 16.02.2006р.

Наданий позивачем за первісним позовом акт передачі техдокументації по мостовому перевантажувачу від 10.11.2005р., не приймається судом до уваги, оскільки не містить всього переліку встановленої Договором комісії №4380 технічної документації, яка входить до комплекту перевантажувача.

Статтею 1016 ЦК України передбачено, що комітент зобов’язаний забезпечити комісіонера усім необхідним для виконання обов’язку перед третьою особою. Але зазначений обов’язок ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” не виконав в частині передачі всієї технічної документації на перевантажувач.

Виходячи з вищевказаного, а також з вимог Договору комісії №4380 щодо комплектації перевантажувача технічною документацією та включення її у комплект поставки, не можна вважати виконаною (такою, що відбулася) поставку перевантажувача на комісію.

Згідно положень п.5.4. Договору комісії №4380 основною та суттєвою умовою виникнення у відповідача за первісним позовом зобов’язань здійснити остаточні розрахунки за перевантажувач є поставка ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” перевантажувача на комісію. За цих обставин, господарський суд вважає, що позивач за первісним позовом своїми діями з непоставки перевантажувача у комплекті порушив умови Договору комісії №4380, внаслідок чого, на думку суду, на даний момент часу у позивача за первісним позовом не виникло право вимоги згідно умов Договору комісії №4380 про стягнення з УАСП з ІІ „Влада-Промтекс” оплати за перевантажувач у розмірі 708 533,24 грн., та відповідно штрафних санкцій у вигляді пені в розмірі 63 768,00 грн., інфляційних у розмірі 140 270,00 грн. та 3% річних у розмірі 31 447, 29 грн.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

На підставі вищевказаного господарський суд вважає, що позивач за первісним позовом не надав в судовому засіданні належних доказів, які б свідчили, що ним були виконані зобов’язання з поставки перевантажувача за Договором комісії №4380. При таких обставинах, суд не знаходить правових підстав для задоволення позовних вимог ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод”.

Розглянувши вимоги УАСП з ІІ „Влада-Промтекс” за зустрічним позовом щодо стягнення з ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” на користь відповідача за первісним позовом понесених ним витрат за Договором комісії №4380 на суму 95 550, 36 грн. та витребування документації на перевантажувач: робочої документації (робочого проекту), зокрема ескізного пророблення окремих вузлів, креслень загальних видів перевантажувача (креслень технічного проекту основних вузлів мостового перевантажувача), робочих креслень швидкозношуємих вузлів та деталей, а також прочностних розрахунків деталей та вузлів, актів попередніх випробувань механізмів та каталогу запасних частин, суд встановив наступне.

Відповідно до вимог п.1.1. та п.4.4. Договору комісії №4380 позивач за первісним позовом повинен був передати УАСП з ІІ „Влада-Промтекс” на комісію перевантажувач у термін 7,5 місяців з часу надходження передоплати на поточний рахунок позивача за первісним позовом. Сума передоплати у розмірі 3 150 834,60 грн. перерахована ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” протягом 19.02.2004р. - 04.04.2005р. Отже з 04.04.2005р. у ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” виник обов’язок протягом 7,5 місяців передати відповідачу за первісним позовом перевантажувач на комісію.

Частиною 3 ст.1012 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов’язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну. За своєю правовою природою Договір №4380 є договором комісії на продаж перевантажувача, тому до нього повинні застосовуватися вимоги статей 682, 683 ЦК України, відповідно до яких продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, що відповідає умові договору щодо комплектності. Якщо договором встановлений обов’язок продавця передати покупцеві певний набір товару у комплекті (комплект товару), зобов’язання є виконаним з моменту передання продавцем усього товару, включеного до комплекту.

Вимоги до комплектності перевантажувача наведені у п.п. 3.4., 4.2. Договору комісії №4380 та у Технічному завданні №81-4-04 (р.22 та р.8 ТЗ №81-4-04), згідно з яким перевантажувач комплектується наступною документацією: паспортом на перевантажувач; сертифікатом відповідності РФ на перевантажувач, сертифікатом якості на механічне устаткування, інструкцією по експлуатації перевантажувача; СТ-1 (оригінал і копію, що засвідчена ТПП), відвантажувальною відомістю з розбивкою по місцях та зазначенням нетто та брутто по кожному місцю, пакувальними аркушами з розбивкою по місцях та зазначенням нетто та брутто по кожному місцю, схемою навантаження перевантажувача, калькуляцією, технічною документацією на перевантажувач, зокрема документацією, що відноситься до експлуатації продукції, кресленнями загальних видів та складальними кресленнями основних вузлів, робочими кресленнями швидкозношуємих вузлів і деталей, каталогом запасних частин, електросхемами, програмою та методикою випробувань, актами попередніх випробувань механізмів, а також монтажними кресленнями. У комплект поставки входить експлуатаційна та інша технічна документація у відповідності з вимогами ОСТ 24.010.01-80, щодо проектно-конструкторської документації, то її обсяг визначається у договорі на виготовлення устаткування.

Таким чином, вищенаведеними положеннями Договору комісії №4380 та Технічного завдання ТЗ №81-4-04, якому повинен відповідати переданий на комісію перевантажувач, встановлені вимоги стосовно його комплектації технічною документацією, а також передбачено включення у комплект поставки експлуатаційної та іншої технічної документації.

Крім цього, за умовами п.3.3. Договору комісії №4380 ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” є генеральним проектувальником перевантажувача за згаданим договором. Тому до кола зобов’язань позивача за первісним позовом входила розробка технічних проектів та робочої документації, обсяги яких визначені у акті від 13.04.2004р. про готовність проектних робіт за Договором комісії №4380. Згідно вищенаведеного акту позивач за первісним позовом здійснює розробку та затвердження технічного завдання, ескізне пророблення окремих вузлів та підготовку технічної пропозиції, розробку креслень технічного проекту основних вузлів мостового перевантажувача, виконання прочностних розрахунків деталей та вузлів, розробку технічного завдання на проектування електроприводів засобів та систем управління мостовим перевантажувачем. Пунктом 2.12. Договору комісії №4380 передбачено, що технічна документація, якою сторони обмінюються у процесі виконання даного договору, є їх спільною сумісною власністю. Згідно ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Згідно ст.369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, користуються ним спільно.

Отже, можна зробити висновок, що УАСП з ІІ „Влада-Промтекс” належить право володіти та користуватися поряд з позивачем за первісним позовом розробленими останнім технічними проектами та робочою документацією, а у ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” існує обов’язок не перешкоджати та не обмежувати право відповідача за первісним позовом на спільну власність.

Як свідчать відповідні акти приймання-передачі, вантажні митні декларації та залізничні транспортні накладні, 14.04.2005р. позивач за первісним позовом було відвантажено перевантажувач, а 17.11.2005р. - комплект ЗИП до нього.

Разом з тим в порушення умов Договору комісії №4380 ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” не була передана відповідачу за первісним позовом технічна документація на перевантажувач: робоча документація (робочий проект), зокрема ескізне пророблення окремих вузлів, креслення загальних видів перевантажувача (креслення технічного проекту основних вузлів мостового перевантажувача), робочі креслення швидкозношуємих вузлів та деталей, а також прочностні розрахунки деталей та вузлів, акти попередніх випробувань механізмів та каталог запасних частин.

Виходячи з вищевказаного, а також з вимог Договору комісії №4380 щодо комплектації перевантажувача технічною документацією та включення її у комплект поставки, поставку перевантажувача на комісію не можна вважати виконаною (такою, що відбулася).

Статями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” не були виконані обов’язки з передачі відповідачу за зустрічним позовом технічної документації на перевантажувач, що суперечить умовам Договору комісії №4380, вимогам діючого законодавства і порушує законні права УАСП з ІІ „Влада-Промтекс”.

Статтею 1016 ЦК України передбачено, що комітент зобов’язаний забезпечити комісіонера усім необхідним для виконання обов’язку перед третьою особою. Але зазначений обов’язок ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” не виконав в частині передачі всієї технічної документації на перевантажувач.

Внаслідок порушення ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” зобов’язань за Договором комісії №4380, відповідачем за первісним позовом були порушені обов’язки за Контрактом №ВП-12 від 12.02.2004р. в частині передачі покупцю перевантажувача (ТОВ „Влада-Промтекс” ПТО”, Росія, Білгородська обл., м. Шебекіно) всієї технічної документації на нього. В зв’язку з чим 06.03.2006р. до УАСП з ІІ „Влада-Промтекс” звернулося ТОВ „Влада-Промтекс” ПТО” з вимогою про надання робочого проекту, креслень основних вузлів мостового перевантажувача, прочностних розрахунків деталей та вузлів, а також про сплату штрафу за прострочення передачі документації в розмірі 2 548 000,00 рублів РФ. За цих умов, УАСП з ІІ „Влада-Промтекс” був вимушений сплатити на користь ТОВ „Влада-Промтекс” ПТО” штрафні санкції у розмірі 695 000,00 рублів РФ, що по курсу НБУ на день подання зустрічного позову складає 130 569,65 грн. Наведені обставини підтверджуються наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №9 від 19.05.2006р.

Згідно п. 9.6. Договору комісії №4380 сторона, що порушила умови даного договору, зобов’язана відшкодувати іншій стороні спричинені внаслідок цього прямі збитки.

Відповідно до вимог статті 610 ЦК України виконання зобов’язання з порушенням умов, визначених його змістом і/або неналежне виконання зобов’язання є порушенням зобов’язання, що спричиняє згідно статті 611 ЦК України правові наслідки у вигляді відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно ст. 22 ЦК України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Предметом доказування при розгляді даної категорії спорів є наявність у поведінці відповідача складу цивільно-правової відповідальності. Зокрема, умовами цивільно-правової відповідальності є: протиправність поведінки; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що наданими в судові засідання доказами підтверджується наявність всіх вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільно-правової відповідальності, відтак існують правові підстави для притягнення ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” до відповідальності за невиконання зобов’язання у вигляді відшкодування збитків у розмірі 130 569,65 грн.

Умовами п.4.1. Договору комісії №4380 передбачено, що передача перевантажувача на комісію здійснюється залізничним транспортом на умовах DAF (ст.Козача Лопань, кордон України-Росії). Поряд з цим, у п.2.7. Договору комісії №4380 сторони встановили застереження про обов’язок відповідача за первісним позовом виконати всі обов’язки, що випливають із договору, укладеного з покупцем (ТОВ „Влада-Промтекс” ПТО”, Росія, Білгородська обл., м. Шебекіно), у тому числі виконати всі необхідні формальності, пов’язані з митним оформленням перевантажувача, сплатити всі необхідні митні платежі та інші збори, пов’язані з експортом перевантажувача на територію Російської Федерації.

Згідно ст.1 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність” експортом вважається продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів. Під імпортом (імпортом товарів) розуміється купівля українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України.

За таких обставин суд погоджується з доводами відповідача за первісним позовом, що передбачена Договором комісії операція з експорту перевантажувача на територію Російської Федерації припускає вивезення перевантажувача через митний кордон України і ввезення його на територію Російської Федерації, а відтак є імпортною операцією для покупця перевантажувача (ТОВ „Влада-Промтекс” ПТО”, Росія, Білгородська обл., м. Шебекіно).

З приводу викладеного, суд вважає, що умовами Договору комісії №4380 на відповідача за первісним позовом покладено обов’язок сплатити усі митні платежі та інші збори, що підлягають сплаті при вивозі перевантажувача з митної території України та його ввозі на митну територію Російської Федерації, а відповідно на ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” - обов’язок відшкодувати відповідачу за первісним позовом всі зроблені ним у зв’язку з виконанням даного Договору витрати. Тому відповідач у повній відповідності з умовами Договору комісії здійснив часткову сплату митного збору та митного ПДВ у зв’язку з очищенням перевантажувача з комплектом ЗИП для експорту на територію Російської Федерації у розмірі 3 585 000,00 рублів РФ, що по курсу НБУ на день подання зустрічного позову складає 673 513,95 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи документи.

Згідно ст.1024 ЦК України комісіонер має право на відшкодування витрат, зроблених ним у зв'язку з виконанням своїх обов'язків за договором комісії.

Виходячи із приписів вказаної норми, УАСП з ІІ „Влада-Промтекс” має право на відшкодування позивачем за первісним позовом витрат у розмірі 673 513,95 грн., які були понесені УАСП з ІІ „Влада-Промтекс” при виконанні обов'язків за Договором комісії №4380.

Пунктом 5.2. Договору комісії №4380 встановлено право УАСП з ІІ „Влада-Промтекс” утримувати комісійну винагороду та інші понесені ним у зв’язку з виконанням даного Договору витрати із грошових коштів, які були отримані від покупця (ТОВ „Влада-Промтекс” ПТО”, Росія, м. Шебекіно) в якості оплати за перевантажувач. Право комісіонера відраховувати належні йому за договором суми з усіх грошових коштів, що надійшли до нього для комітента, також передбачено ст.1020 ЦК України.

В зв’язку з чим, УАСП з ІІ „Влада-Промтекс” має право на відрахування з грошових коштів ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” належної йому до відшкодування суму понесених витрат у розмірі 804 083,60 грн.

Оскільки грошових коштів у розмірі 708 533,24 грн., які при виконанні поставки перевантажувача належать до перерахування позивачу за первісним позовом, недостатньо для відшкодування витрат відповідача за первісним позовом, відтак стягненню з ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” підлягає невідшкодована комісіонеру (УАСП з ІІ „Влада-Промтекс”) сума витрат у розмірі 95 550,36 грн.

Обставини, на які посилається позивач за первісним позовом, належними документами не підтверджені, а саме документальні докази того факту, що ним була надана вся технічна документація, в матеріалах справи відсутні.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Посилання ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” на те, що Договір комісії не містить обов’язку позивача за первісним позовом зі сплати витрат УАСП з ІІ „Влада-Промтекс” по митному оформленню перевантажувача та здійсненню інших митних платежів і зборів при експорті перевантажувача на територію Російської Федерації, є безпідставним, оскільки спростовується наявністю прямого застереження з цього приводу у п.2.7. Договору комісії №4380.

На підставі вищевказаного, суд вважає, що позовні вимоги зустрічного позову є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 гривень слід покласти на позивача.

Державне мито в сумі 1040,50грн., сплачене позивачем за зустрічним позовом, згідно Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн., згідно постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 411 слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

При уточненні зустрічних позовних вимог від 11.07.2006р. було сплачено державне мито у сумі 1853,75грн. замість 85,00грн., тому суд вважає повернути зайво сплачене державне мито.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.8 Конституції України, ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

суд - -

ВИРІШИВ:

В задоволенні первісного позову про стягнення з УАСП з ІІ „Влада-Промтекс” (61089, м. Харків, пр. Косіора, 103/41, кв.38, код 14338168) на користь ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” (84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Горького, 2, код 05763642) суми заборгованості за відвантажену та реалізовану продукцію за Договором комісії №4380 у розмірі 708 533,24 грн., пені у розмірі 63 768,00 грн., інфляційних у розмірі 140 270,00 грн., 3% річних у розмірі 31 447, 29 грн. та судових витрат відмовити.

Зустрічний позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” (84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Горького, 2, код 05763642) на користь УАСП з ІІ „Влада-Промтекс” (61089, м. Харків, пр. Косіора, 103/41, кв.38, код 14338168) суму понесених за Договором комісії №4380 витрат у розмірі 95 550,36 грн.

Зобов’язати ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” (84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Горького, 2, код 05763642) надати УАСП з ІІ „Влада-Промтекс” (61089, м. Харків, вул.Верстатобудівна, 4, код 14338168) передбачену Договором комісії №4380 наступну документацію на перевантажувач: робочу документацію (робочий проект), зокрема ескізне пророблення окремих вузлів, креслення загальних видів перевантажувача (креслення технічного проекту основних вузлів мостового перевантажувача), робочі креслення швидкозношуємих вузлів та деталей, а також прочностні розрахунки деталей та вузлів, акти попередніх випробувань механізмів та каталог запасних частин.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Старокраматорський машинобудівний завод” (84302, м. Краматорськ, вул. Горького, 2, р/р 26009980120 в Краматорському відділенні АКБ СР „Укрсоцбанк”, МФО 334486, код ОКПО 05763642) на користь Українсько - американського спільного підприємства з іноземними інвестиціями „Влада-Промтекс” (61055, м. Харків, вул.Верстатобудівна, 4, р/р 260013011847 в АКБ „Золоті Ворота”, МФО 351931, код ОКПО 14338168) державного мита у розмірі 1040,50грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00грн.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до п.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" та ст.47 Господарського процесуального кодексу України держмито в сумі 1768,75грн. підлягає поверненню Українсько - американському спільному підприємству з іноземними інвестиціями „Влада-Промтекс” (61055, м. Харків, вул.Верстатобудівна, 4, р/р 260013011847 в АКБ „Золоті Ворота”, МФО 351931, код ОКПО 14338168) як зайво сплачене.

Видати довідку на повернення держмита з Держбюджету.

Рішення підписано 15.08.2007р.

Суддя Светлічний Ю.В.