Рішення № 105189499, 06.07.2022, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2022 Справа № 914/454/22

Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р., за участі секретаря судового засідання Прокопів І.І., у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Спиртовий завод «Суходоли»

про: стягнення 8 045 195,28 грн.,

представники

позивача: Шевчик О.І.,

відповідача: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Львівської області розглядалась справа №914/454/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спиртовий завод «Суходоли» про стягнення 8 045 195,28 грн.

У судовому засіданні 23.06.2022р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення про часткове задоволення позову (повний текст рішення складено 28.06.2022р.).

28.06.2022р. на адресу Господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн. у справі №914/454/22.

Господарський суд Львівської області ухвалою від 30.06.2022р. призначив судове засідання для ухвалення додаткового рішення у справі №914/454/22 на 06.07.2022р.

У засіданні суду 06.07.2022р. представник позивача наполягав на задоволенні заяви та покладення заявлених витрат на відповідача у повному обсязі, представник відповідача в судове засідання не з`явився, заперечень та клопотання про зменшення заявлених витрат на адресу суду не надходило.

При прийнятті додаткового рішення у справі № 914/454/22, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно з ч. ст.221 ГПК України, для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частиною 3 ст. 221 ГПК України встановлено, що у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

Згідно з ч. 5 ст. 126 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

У позовній заяві позивач зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи складає 20 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Станом на день прийняття рішення суд не розглядав та не вирішував питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу, оскільки представником позивача було зроблено заяву, що докази стосовно судових витрат будуть надані до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення у справі відповідно до приписів ч.8 ст. 129 ГПК України, відтак це питання має бути вирішено судом шляхом ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до поданої заяви про розподіл судових витрат та ухвалення додаткового рішення у справі позивачем зазначено, що розмір фактично понесених витрат, які він просить покласти на відповідача, становить 30 000,00 грн.

Судом встановлено, що представник позивача - Шевчик О.І. є адвокатом, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру адвокатів, повноваження підтверджено довіреністю №190/22 від 07.02.2022р. та свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЛВ №002285 від 19.10.2021р.

На підтвердження понесених судових витрат позивач долучив до матеріалів справи:

- копію договору про надання юридичних послуг №1/42 від 02.03.2020р., укладеного між АО «Гарант Груп» та ТзОВ «ЙЕ Енергія» (замовник/клієнт) відповідно до змісту Додаткової угоди №1 від 31.12.2020р. до договору про надання правової допомоги №1/42 від 02.03.2020р.; копію Додаткової угоди №2 від 31.12.2021р. до договору про надання юридичних послуг №1/42 від 02.03.2020р.; копію Додаткової угоди №5 від 02.02.2022р. до договору про надання правової допомоги №1/42 від 02.03.2020р.;

-копію Акту приймання-передачі наданих послуг від 24.06.2022р. за Додатковою угодою №5 від 02.02.2022р. до договору про надання правової допомоги №1/42 від 02.03.2020р. на суму 30 000,00 грн;

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частинною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави (глави 63 «Послуги. Загальні положення» підрозділу 1 розділу III Книги п`ятої цього Кодексу) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до п. 1.1 договору про надання юридичних послуг №1/42 від 02.03.2020р. (надалі - договір) узгоджено, що замовник/клієнт доручає, а АО приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу/юридичні послуги на умовах, визначених договором, а замовник/клієнт зобов`язується прийняти та оплатити належним чином надані послуги.

Відповідно до п.3 Додаткової угоди №5 від 02.02.2022р. до договору про надання правової допомоги №1/42 від 02.03.2020р. передбачено, що загальна вартість послуг, що надається виконавцем за умовами даної додаткової угоди, визначається в акті приймання-передачі наданих послуг, безпосередньо за результатами виконаних робіт (наданих послуг) з розрахунку 2 000,00 грн. за 1 годину (2 000,00 грн. за 1 судове засідання), в тому числі ПДВ, яка сплачується замовником на розрахунковий рахунок виконавця протягом трьох робочих днів з дня набрання законної сили рішенням суду.

Матеріалами справи встановлено, що 24.06.2022р. між ТзОВ «ЙЕ Енергія» та АО «Гарант Груп» був підписаний Акт приймання-передачі наданих послуг за Додатковою угодою №5 від 02.02.2022р. до договору про надання правової допомоги №1/42 від 02.03.2020р. на загальну суму 30 000,00 грн.

Тож, згідно Акта приймання-передачі наданих послуг за Додатковою угодою №5 від 02.02.2022р. до договору про надання правової допомоги №1/42 від 02.03.2020р., АО замовнику/клієнту були надані юридичні послуги, пов`язані з розглядом Господарським судом Львівської області справи №914/454/22, а саме: підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості, 3% річних та пені; підготовка розрахунку 3% річних та пені; підготовка відповіді на відзив на позовну заяву; підготовка заперечення на зменшення розміру 3% річних та пені; підготовка заперечення на клопотання про розстрочення виконання рішення; представництво інтересів в суді під час розгляду справи на судових засіданнях, всього розмір гонорару за надані послуги склав 30 000,00 грн.

Шляхом подання фактичного (кінцевого) розрахунку судових витрат представник позивача надав розгорнутий розрахунок обсягу витраченого часу для надання правової допомоги, перелік якої визначено в Акті приймання-передачі наданих послуг від 24.06.2022р., з зазначенням ставок оплати за надані послуги.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на надання правничої допомоги адвокатом у даній справі у заявленому розмірі 30 000,00 грн, судом враховано, що розмір гонорару визначено між позивачем та АО не у фіксованому розмірі, а у залежності від строків та результату вирішення спірних правовідносин, ступеню важкості справи, обсягу правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта, перелічені послуги правової допомоги у Акті приймання-передачі наданих послуг від 24.06.2022р. були реально надані позивачу, що підтверджується матеріалами справи. Також судом взято до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, заяв по суті спору, клопотань, їх значення для спору та те, що адвокатом Шевчик О.І. здійснювалось представництво інтересів позивача в Господарському суді Львівської області, про що свідчать наявні у матеріалах справи № 914/454/22 документи та протоколи судових засідань.

За приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

У рішенні ЄСПЛ «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002р. зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним в постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Судом враховано, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою (постанова Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі № 922/445/19).

Суд також враховує те, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає позицію щодо юридичного терміну «фактично понесені» витрати на правову допомогу, згідно з якою в ситуації, коли заявник ще не сплатив адвокатський гонорар, але він має сплатити його згідно із договірними зобов`язаннями на користь особи, яка представляла заявника протягом провадження у Європейському суді з прав людини, має право висувати вимоги щодо сплати гонорару згідно з договором. Відповідно Суд вважає витрати за цим гонораром «фактично понесеними». З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Тогджу проти Туреччини», заява № 27601/95, п. 158, від 31 травня 2005 року; «Начова та інші проти Болгарії», заяви №№ 43577/98 і 43579/98, п. 175, ECHR 2005 VII; «Імакаєва проти Росії», заява № 7615/02, ECHR 2006 XIII; «Карабуля проти Румунії», заява № 45661/99, п. 180, від 13 липня 2010 року; «Бєлоусов проти України», заява № 4494/07, п. 116, від 07 листопада 2013 року.

Надаючи оцінку матеріалам поданої заяви щодо заявлених витрат в сумі 30 000,00 грн, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 124 ГПК України визначено, що кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи разом з першою заявою по суті спору.

З наданих матеріалів слідує, що у позові позивач заявляв про понесення витрат на правову допомогу в сумі 20 000,00 грн, водночас у заяві про розподіл судових витрат та ухвалення додаткового рішення фактичний розмір понесених витрат склав 30 000,00 грн.

Таким чином, у даному випадку на суд покладається право, а не обов`язок здійснювати розподіл заявлених витрат, не вказаних у попередньому (орієнтованому) розрахунку, водночас тягар доказування факту завищення такого розміру та не співмірністю із заявленими вимогами, обсягом наданих послуг, тощо, покладається на представника відповідача.

Клопотання про зменшення заявлених витрат позивача на професійну правничу допомогу, відповідач не заявив.

Матеріалами справи встановлено, що в Акті приймання-передачі наданих послуг від 24.06.2022р. викладено перелік наданих послуг, вартість наданих послуг, всього на суму 30000,00 грн.

При цьому, судом встановлено, що до переліку наданих послуг правничої допомоги, зазначених в Акті приймання-передачі наданих послуг від 24.06.2022р., включено вартість послуг участі в судових засіданнях суду першої інстанції в сумі 10 000,00 грн. Тобто з фактичного (кінцевого) розрахунку судових витрат слідує, що 10 000,00 грн. складає вартість участі адвоката у 5-ти судових засіданнях зі ставкою 2000,00 грн за 1 судове засідання.

Враховуючи викладене, надавши оцінку усім матеріалам заяви та доводам, суд дійшов висновку про те, що позивач надав належні та допустимі докази на доведення понесених ним витрат та професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи №914/454/22 у розмірі 30 000,00 грн, і розмір таких витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 233, 238, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спиртовий завод «Суходоли» (місцезнаходження: Україна, 80641, Львівська обл., Бродівський р-н, с.Суходоли, вул.Заводська, буд.36; ідентифікаційний код 41125547) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія» (місцезнаходження: Україна, 01010, місто Київ, вул. Московська, будинок 32/2, ідентифікаційний код 38863790) 30 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повний текст додаткового рішення складено 11.07.2022 р.

Суддя Король М.Р.