Рішення № 105181258, 14.04.2022, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/20372/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Гончарука В.П., з секретарем Гриценко О.І. розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з додаткової відповідальністю «Страхова група «Оберіг» про стягнення шкоди завданої в наслідок ДТП, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна», звернулося до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд: стягнути на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» з ОСОБА_1 суму матеріальної шкоди в порядку регресу (суброгації) в розмірі 38 632,39 грн., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 18 червня 2019 року між страховиком АТ «Страхова компанія «Країна» та страхувальником ТОВ «Сейвавто» був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № УА/ 0214229. Предметом даного договору є страхування транспортного засобу «Фоцваген» д.н. НОМЕР_1 .

13 грудня 2019 року о 17 год 50 хв у м. Києві на вул. Стеценка, 30/7, відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участі ОСОБА_1 , який керував автомобілем «Хюндай» д.н. НОМЕР_2 та транспортного засобу «Фоцваген» д.н. НОМЕР_1 . Внаслідок вищевказаної ДТП транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень. Рішенням суду ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КпАП України. На виконання умов договору страхування позивач виплатив страхувальнику власнику автомобіля «Фоцваген» д.н. НОМЕР_1 страхове відшкодування у розмірі 68 183 грн 23 коп. Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП була застрахована в ТДВ «СГ «Оберіг», відповідно до полісу ЕР/111764269, яке відшкодувало позивачу витрати, пов`язані з виплатою страхового відшкодування, у розмірі 29 550 грн 84 коп.

Звертаючись до суду із позовом, позивач, посилаючись на ст. 27 ЗУ «Страхування» та ст. 1194 ЦК України, зазначав, що відповідач повинен відшкодувати позивачу різницю між виплаченим відшкодуванням і страховою виплатою.

08 грудня 2021 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва відкрито провадження в справі за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін.

Копію вказаної ухвали позивачем було отримано 24 січня 2022 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідачем копію ухвали, копію позовної заяви з доданими до неї документами було отримано, 17 лютого 2022 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Третьою особою копію ухвали, копію позовної заяви з доданими до неї документами було отримано, 16 лютого 2022 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Позивачем до суду додаткових заяв, пояснень подано не було, відповідачем не використано право подання відзиву на позовну заяву, третьою особою не надано суду пояснень по суті спору.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Згідно частини другої ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Судом встановлено, що 18 червня 2019 року між страховиком АТ «Страхова компанія «Країна» та страхувальником ТОВ «Сейвавто» був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № УА/ 0214229.

Предметом даного договору є страхування транспортного засобу «Фоцваген» д.н. НОМЕР_1 .

13 грудня 2019 року о 17 год 50 хв ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Хюндай» д.н. НОМЕР_2 у м. Києві на вул. Стеценка, 30/7, не врахував дорожньої обстановки не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Фоцваген» д.н. НОМЕР_1 , який рухвався попереду, та порушив вимоги п. 13.1 ПДР України. Внаслудок ДТП транспорті засоби отримали механічні пошкодження.

Відповідно до частини третьої ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За постановою Святошинського районного суду м. Києва від 08 січня 2020 року справі № 759/24058/19 ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина відповідача у вчинені дорожньо-транспортної пригоди є встановленою та не підлягає доведенню.

Цивільна відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у ТДВ «СГ «Оберіг» відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР/111764269 з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну, в сумі 130 000 грн.

Згідно розрахунку суми страхового відшкодування вартість страхового відшкодування власнику «Фоцваген» д.н. НОМЕР_1 визначено розмір страхового відшкодування 68 183 грн 23 коп.

Відповідно до платіжного доручення від 05 лютого 2020 року суму у розмірі 68 183 грн 23 коп., АТ «Страхова група «Країна» було перераховано на ремонт автомобіля «Фоцваген» д.н. НОМЕР_1 , власником якого є ТОВ «Сейвавто».

Позивач звернувся до ТДВ «СГ «Оберіг» з регресною вимогою про відшкодування шкоди в розмірі 68 183 грн 23 коп.

ТДВ «СГ «Оберіг» виконало свої зобов`язання перед позивачем частково, шляхом сплати коштів у розмірі 29 550,84 грн.

Звертаючись до суду позивач просив відшкодувати різницю між виплаченим відшкодуванням і страховою виплатою, а саме: (68 183 грн 23 коп. - 29 550,84 грн) = 38 632 грн 39 коп.

Згідно зі ст. 993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв`язку з виплатою першим на користь потерпілої страхового відшкодування, є засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов`язанні.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого. У разі якщо загальний розмір шкоди за одним страховим випадком перевищує п`ятикратну страхову суму, відшкодування кожному потерпілому пропорційно зменшується. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю потерпілих, становить 100 тисяч гривень на одного потерпілого. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Страховик, керуючись нормами Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування або про відмову у здійсненні страхового відшкодування, про що зазначено у пункті 36.1 статті 36 цього Закону.

Статтею 1194 ЦК України урегульовано питання відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37 цього Закону), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»), пункт 62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 752/16797/14-ц (провадження № 14-80цс19); Постанова ВС від 24 березня 2021р. у справі № 523/3212/19).

Окремо суд звертає увагу на те, що згідно правових позицій, висловлених Великою Палатою Верховного Суду у справі №755/18006/15-ц від 4 липня 2018 року на особу, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність обов`язок відшкодування спричиненої нею шкоди може бути покладений виключно у розмірі перевищення такої шкоди над лімітом страхової відповідальності.

Відповідач застрахував свою цивільно-правову відповідальність у ТДВ «СГ «Оберіг» відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР/111764269 з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну, в сумі 130 000 грн.

Судом встановлено, що розмір шкоди, спричиненої ДТП при зверненні до ТДВ «СГ «Оберіг» з регресною вимогою (68 183 грн 23 коп), був меншим від страхового ліміту (130 000 грн).

Зважаючи на викладене, правових підстав для задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 38 632 грн 39 коп. матеріальної шкоди суд не вбачає.

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у ст. 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі ст.ст. 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене ст. 993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно частин 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з додаткової відповідальністю «Страхова група «Оберіг» про стягнення шкоди завданої в наслідок ДТП.

В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, відшкодування судових витрат не здійснюється.

Враховуючи наведене та керуючись, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 993,1166, 1187, 1192, 1194 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 89, 141, 177,209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволені позову Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з додаткової відповідальністю «Страхова група «Оберіг» про стягнення шкоди завданої в наслідок ДТП - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 14 квітня 2022 року.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач:

Акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна», (місце знаходження: 04176, м. Київ, вул. Електриків, 29-А, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20842474).

Відповідач:

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер невідомий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 );

Третя особа:

Товариство з додаткової відповідальністю «Страхова група «Оберіг» (місце знаходження: 03040, м. Київ, вул. Васильківська, 14, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39433769).

Суддя: