Ухвала суду № 105179568, 06.07.2022, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 06.07.2022 Справа № 554/7064/21

Провадження № 2/554/1033/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2022 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді - Материнко М.О.

за участю секретаря судового засідання - Бормотова А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа банк», про захист прав споживачів, -

ВСТАНОВИВ:

26.07.2021 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, відповідно до якого прохав визнати кредитний договір, укладений між сторонами про надання позивачеві коштів недійсним з застосуванням наслідків недійсності правочину.

В обґрунтування позову зазначено, що при підписанні договору їй не було повідомлено про наявні кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов`язаннями споживача; тип відсоткової ставки; суму, на яку кредит може бути виданий; строк, на який кредит може бути одержаний; варіанти повернення кредиту; податковий режим сплати відсотків; позитивні та негативні аспекти пропонованих схем кредитування. Також, форма та зміст «кредитного договору» не відповідає вимогам, встановленим ст.ст. 638, 1054 ЦК України та ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки в заяві позичальника відсутні умови, які повинні бути в кредитному договорі. Позивач вважає, що до спірного договору включені несправедливі умови, наслідком застосування яких є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на його шкоду.

Тому, вона вважаю, що Кредитний договір укладений між сторонами таким, що порушує її права як споживача, та підлягає визнанню нікчемним з наступних підстав.

Ухвалою суду від 08.06.2022 року відкрито загальне позовне провадження з викликом всіх учасників справи.

Ухвалою суду від 14.06.2022 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду.

Представник відповідач по справі у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений судом рекомендованим листом з повідомленням про дату, час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомляв, відзив на позов та жодних клопотань до суду не подавав.

За таких обставин, суд, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 280 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, письмові заяви сторін по суті справи, надавши оцінку зібраним у справі доказам в їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено кредитний договір про надання коштів. Статтею 1054 ЦК Українивизначено, що за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Як вбачається із позовної заяви зобов`язання відповідача з надання коштів були виконані в повному обсязі. Згідно з приписами ч. 2ст. 11 ЦК Українипідставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно дост. 215 ЦК Українипідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостоюстатті 203 цього Кодексу. Статтею 204 ЦК Українивизначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. За змістом ч. 1ст. 203 ЦК Українизміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. А частиною другою цієї статті передбачені загальні умови, додержання яких необхідно для чинності правочину, в тому числі: особа яка вчинила правочин, повинна мати необхідних обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно дост. 215-235 ЦК Україниособа, яка вважає, що її права, речові права порушені, має право звернутися до суду з вимогами про визнання правочину недійсним, вказавши конкретну підставу для визнання його недійсним. Згідно з вимогамист. 16 ЦК України, звертаючись до суду позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту. Обравши способом захисту визнання правочину недійсним, позивач, у силуст. 12 ЦПК України,зобов`язаний довести правову та фактичну підставу недійсності правочину. За змістом ст.11та18 Закону України «Про захист прав споживачів»до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цьогоЗаконупро несправедливі умови в договорах, зокрема, про встановлення обов`язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; передбачення зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо, всупереч принципу добросовісності,його наслідком єістотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Закон України «Про захист прав споживачів»застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише в тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, типові процентні ставки, валютні знижки тощо, які передують укладенню договору. Правова позиція з цього приводу викладена в постанові Верховного суду України №6-1341цс15 від 02 грудня 2015 року Таким чином, враховуючи те, що матеріали справи спростовують твердження позивача про те, що кредитором не було надано повної, всебічної, об`єктивної та достовірної інформації про умови кредиту як перед укладенням, так і під час укладення договору про надання споживчого кредиту, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог з цих підстав. Однією з обов`язкових умов визнання договору недійсним є порушення у зв`язку з його укладенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, а позивач посилається на формальне порушення закону, в суду немає правових підстав для задоволення позову (правова позиція міститься в постанові Верховного суду України №6-94цс13 від 25.12.2013). Відповідно дост. 6 ЦК Українисторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Статтею 627 ЦК Українивизначено, що відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За приписамист. 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, умови кредитування позичальник розумілата погодила,інформацію стосовно наданих фінансових послуг в розумінніст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»та ч. 2ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»отримала. Крім того, як вбачається з положень ч. 3ст. 12 ЦПК Українита ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Як встановлено в ході розгляду справи та не було спростовано позивачем, погоджену суму коштів нею отримано, згоду на укладення договору нею протягом 14 днів після укладення спірного договору у розумінніст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»відкликано не було. Враховуючи, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів щодо недійсності оспорюваного кредитного договору, суд приходить до висновку про відсутність підстав, визначенихст. 215 ЦК України, для визнання вказаного кредитного договору недійсним. Підстави для задоволення позову, враховуючи, що доказів порушення прав позивача, з боку Акціонерного товариства «Альфа банк» немає, відсутні. Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заявлених вимог. Інших доводів, які б спростували висновки суду, матеріали справи не містять. На підставі викладеного, керуючись ст. ст.12,81,263-265,279,354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 доАкціонерного товариства«Альфа банк»,про захистправ споживачів та визнання кредитного договору, укладеного між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Альфа Банк» про надання коштів недійсним з застосуванням наслідків недійсності -відмовити.

Сторони у справі:

Позивач ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Акціонерне товариство«Альфа банк» (Код ЄДРПОУ 23494714, юридична адреса 03150 м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100).

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду як суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до п. п. 15.5, п. п. 15 п. 1 Розділу ХШПерехідних Положень ЦПК Українив новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а учасником справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішеннянабирає законноїсили,якщо протягомстроків,зазначених вище,не поданізаява проперегляд заочногорішення абоапеляційна скарга,або якщорішення залишенов силіза результатамиапеляційного розглядусправи.

Повний текст рішення суду складено та проголошено 11.07.2022 року.

Суддя М.О. Материнко