Ухвала суду № 105177798, 28.06.2022, Господарський суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

28.06.2022м. ДніпроСправа № 904/8856/21

за заявою Акціонерного товариства "Альфа-Банк" (м. Київ)

до боржника ОСОБА_1 (м. Дніпро)

про визнання грошових вимог

Суддя Примак С.А.

при секретарі судового засідання Балійчук М.В.

За участі представників сторін:

від кредитора АТ "Укрсиббанк": Міщанин Є.В.

від кредитора ОСОБА_2 : не з`явився

від кредитора АТ "Альфа-Банк": не з`явився

від боржника: ОСОБА_3

від керуючого реструктуризацією боргів: ОСОБА_4

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду від 25.11.2021 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , Введено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 . Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Призначено керуючим реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Лященко С.С. Заборонено фізичній особі ОСОБА_1 відчужувати майно. Призначено попереднє засідання суду на 18.01.2022 на 11:00.

На Веб-сайті Вищого господарського суду України 25.11.2021 оприлюднено оголошення №67715 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність для заявлення кредиторами грошових вимог до боржника.

До господарського суду 10.12.2021 від Акціонерного товариства "Альфа-Банк" надійшла заява про визнання грошових вимог на суму 4 158 788,19 грн та 4 540 грн судового збору.

Ухвалою господарського суду від 17.12.2021 прийнято заяву Акціонерного товариства "Альфа-Банк" до розгляду у попередньому засіданні на 18.01.2022. Зобов`язано керуючого реструктуризацією боргів боржника ОСОБА_4 та боржника ОСОБА_1 надати повідомлення про результати розгляду грошових вимог кредитора.

До господарського суду 17.01.2022 від боржника та розпорядника майна надійшло спільне повідомлення про результати розгляду заяви з кредиторськими вимогами до боржника (вх. суду №2296/22 від 17.01.2022), відповідно до якого боржником та розпорядником майна вказані грошові вимоги визнані у повному обсязі, як вимоги другої черги задоволення, в сумі 4 158 788,19 грн.

При цьому, відповідно до вказаного повідомлення, боржник та розпорядник майна зазначають, що ці вимоги не можуть бути включені в повному обсязі до Реєстру вимог кредиторів, оскільки на них розповсюджується строк позовної давності, з огляду на те, що на думку боржника та розпорядника майна на частину вимог розповсюджується строк позовної давності.

До господарського суду 17.01.2022 від представника боржника надійшла заява про застосування строків позовної давності (вх. суду №2178/22 від 17.01.2022), відповідно до якої представник боржника просить суд застосувати строк позовної давності до кредиторських вимог Акціонерного товариства "Альфа-Банк".

Ухвалою господарського суду від 18.01.2022 відкладено попереднє засідання на 01.03.2022, а також повідомлено учасників справи, що у судовому засіданні 01.03.2022 будуть розглядатися грошові вимоги ОСОБА_2 , Акціонерного товариства "Альфа-Банк" та Акціонерного товариства "Укрсиббанк".

До господарського суду 27.01.2022 від Акціонерного товариства "Альфа-Банк" надійшли письмові пояснення №05901-93 від 24.01.2022 (вх. суду №4361/22 від 27.01.2022) на повідомлення про результати розгляду заяв з кредиторськими вимогами, відповідно до якого кредитор просить суд визнати грошові вимоги Акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_1 у розмірі 126 065,02 доларів США, що за курсом НБУ в перерахунку на гривню станом на дату подання даної заяви (20.12.2021 - курс 27,2483 грн) становить - 3 435 057,49 грн.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та загрозою безпеки життя відвідувачів суду, судове засідання призначене на 01.03.2022 не відбулося.

Ухвалою господарського суду від 06.04.2022 призначено попереднє засідання на 10.05.2022, а також повідомлено учасників справи, що у судовому засіданні 10.05.2022 будуть розглядатися грошові вимоги ОСОБА_2 , Акціонерного товариства "Альфа-Банк" та Акціонерного товариства "Укрсиббанк". Зобов`язано учасників справи до 10.05.2022 повідомити суд актуальні електронні адреси, для здійснення надсилання процесуальних документів в електронному вигляді на вказані адреси.

Ухвалою господарського суду від 10.05.2022 відкладено попереднє засідання на 02.06.2022. Повідомлено що у судовому засіданні 02.06.2022 будуть розглядатися грошові вимоги ОСОБА_2 , Акціонерного товариства "Альфа-Банк" та Акціонерного товариства "Укрсиббанк". Зобов`язано Акціонерне товариство "Альфа-Банк" та Акціонерне товариство "Укрсиббанк" до 30.05.2022 надати письмові пояснення з приводу заяви представника боржника про застосування строків позовної давності, щодо заяви про грошові вимоги до боржника.

До господарського суду 16.05.2022 від Акціонерного товариства "Альфа-Банк" надійшли додаткові письмові пояснення по справі (вх. суду №14004/21 від 16.05.2022).

Ухвалою господарського суду від 02.06.2022 відкладено попереднє засідання на 21.06.2022, а також повідомлено, що у судовому засіданні 21.06.2022 будуть розглядатися грошові вимоги ОСОБА_2 , Акціонерного товариства "Альфа-Банк" та Акціонерного товариства "Укрсиббанк".

Ухвалою господарського суду від 21.06.2022 відкладено попереднє засідання на 28.06.2022, а також повідомлено учасників справи, що у судовому засіданні 28.06.2022 будуть розглядатися грошові вимоги ОСОБА_2 , Акціонерного товариства "Альфа-Банк" та Акціонерного товариства "Укрсиббанк".

У судове засідання 28.06.2022 з`явилися представники АТ "Укрсиббанк", боржника та розпорядник майна. Представники ОСОБА_2 та АТ "Альфа-Банк" у вказане судове засідання не з`явилися. Про дату час, та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява з грошовими вимогами до боржника, встановив.

Грошові вимоги кредитора - Акціонерного товариства "Альфа-Банк" до боржника - ОСОБА_1 виникли на підставі наступного.

11.07.2007 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 1871, відповідно до умов якого кредитор надав боржнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 74 000,00 дол. США, зі сплатою 13,5% процентів річних. З кінцевим терміном погашення заборгованості по кредиту до 01.07.2017 (пункт 1.1. кредитного договору).

Відповідно до пункту 1.2 кредитного договору кредит надавався на купівлю земельної ділянки, де в якості забезпечення виконання своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, сплати процентів, можливих штрафних санкцій, а також витрат на здійснення забезпеченою іпотекою вимоги, кредитор уклав іпотечний договір з майновим поручителем - фізичною особою ОСОБА_2 (п.1.3 кредитного договору).

11.07.2007 Акціонерний-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 , а також ОСОБА_5 уклали договір поруки, згідно норм якого поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати за виконання позичальником умов щодо сплати суми кредиту, відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених договором кредиту № 1871.

12.09.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Чуловським В.А., вчинено виконавчий напис №18965 щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 1871 від 11.07.2013 з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" у розмірі 115 655,98 доларів США.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання виникають з підстав, що встановлені статтею 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із частиною 2 статті 625 Цивільного України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність. Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, положення зазначеної норми права передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 20.04.2021 р. у справі № 910/7252/17; від 04.02.2020 р. у справі № 912/1120/16.

Заборгованість, встановлена виконавчим написом №18965, вчиненим 12.09.2017р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Чуловським В.А., не погашена ОСОБА_1 у період з 12.09.2017 р. по 25.11.2021 р. (дата відкриття провадження у справі №904/8856/21), тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням і право на стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Крім того, у постанові Верховного Суду (у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду) від 26.10.2018 у справі № 922/4099/17 з огляду на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 26.04.2017 у справі № 918/329/16, наведено висновок про те, що вимоги про стягнення грошових коштів, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу, не є додатковими вимогами в розумінні статті 266 Цивільного кодексу України, а тому закінчення перебігу позовної давності за основною вимогою не впливає на обчислення позовної давності за вимогою про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат. Стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов`язання та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову.

Таким чином, на підставі викладено та наведеного кредитором розрахунку у письмових поясненнях №05901-93 від 24.01.2022 (вх. суду №4361/22 від 27.01.2022), господарським судом встановлено, що розмір боргу боржника перед кредитором становить 3 435 057,49 грн, з яких:

- 3 151 428,84 грн - заборгованість за виконавчим написом №18965, вчиненим 12.09.2017;

- 283 628,65 грн - 3% річних.

Також суд зазначає, що відповідно до рішення №5/2019 єдиного акціонера Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" від 15.10.2019, затверджено передавальний акт та визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов`язків Акціонерного товариства "Укрсоцбанк", які зазначені у передавальному акті, виникає у Акціонерного товариства "Альф-Банк" з дати визначеної у передавальному акті, а саме - 15.10.2019.

Протоколом №4/2019 позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Альфа-Банк" від 15.10.2019 вирішено затвердити вказаний передавальний акт.

Таким чином, 15.10.2019 відповідно до підпункту г пункту 11 частини 4 статті 1 Закону України "Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків", пунктів 3.1., 5.З., постанови Правління НБУ № 189 від 27.06.2008 "Про затвердження положення про особливості реорганізації банку за рішенням його власників", затверджено передавальний акт, у відповідності до якого Акціонерне товариство "Альфа-Банк" у порядку правонаступництва набував всіх прав за переданими йому активами (включаючи права за договорами забезпечення, у тому числі поруки), а також набув обов`язків боржника за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов`язаннями без необхідності внесення змін до відповідних договорів.

Згідно пункту 1 передавального акта від 15.10.2019, внаслідок реорганізації шляхом приєднання Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" правонаступником усього його майна, майнових прав та обов`язків за цим актом є Акціонерне товариство "Альфа-Банк". Правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" виникає у Акціонерного товариства "Альфа-Банк" з дати затвердження цього передавального акту загальними зборами акціонерів Акціонерного товариства "Альфа-Банк" та рішенням єдиного акціонера Акціонерного товариства "Укрсоцбанк", а саме з 15.10.2019.

Отже, ОСОБА_1 є боржником Акціонерного товариства "Альфа-Банк" (ідентифікаційний код 23494714).

Станом на 28.06.2022 грошові вимоги Акціонерного товариства "Альфа-Банк" залишаються повністю неоплаченими збоку боржника.

Між тим, боржником та розпорядником майна заявлено заяву про застосування строків позовної давності під час розгляд вказаних грошових вимог.

Стосовно заяви боржника та розпорядника майна про застосування строків позовної давності господарський суд зазначає наступне.

Як зазначалося, дані вимоги базуються на укладеному кредитному № 1871 від 11.07.2007, а також вчиненому 12.09.2017 по відношенню до вказаного договору виконавчому напису № 18965 за яким сума заборгованості боржника перед кредитором становить 3 151 428,84 грн.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із статтею 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1статті 261 Цивільного кодексу України).

Початок позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно з частини 2 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до частини 1 статті 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку, а в силу частини третьої цієї статті після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Правила переривання перебігу позовної давності суд застосовує незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, може з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу.

Відповідно до пункту 5 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням короновірусної хвороби СОVID-19" від 30.03.2020 №540-IX, який набрав чинності 02.04.2020 року, Розділ "Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України доповнено пункт 12:. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно із постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2" в Україні встановлено карантин з 12.03.2020, який діє по теперішній час, а тому позовна давність на території України подовжується на строк дії карантину.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, починаючи з дня набрання чинності Закону України від 30.03.2020 №540-IX тобто саме з 02.04.2020 діє положення про продовження строків позовної давності на період карантину.

З огляду на те, що строк позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості за виконавчим написом № 18965 від 12.09.2017 за яким сума заборгованості боржника перед кредитором становить 3 151 428,84 грн спливає 13.09.2020 року, проте в силу п.12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України з 13.09.2020 позовна давність продовжується на строк дії карантину, тобто дії по теперішній час, а тому заява боржника та реструктуризацією боргів про застосування строку позовної давності до даних грошових вимог задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Частинами 2 та 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За змістом положень статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Відповідно до частини 2 статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

За змістом частини 4 статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства, вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;

3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Вимоги кожної наступної черги задовольняються за рахунок коштів від продажу майна боржника після повного задоволення вимог попередньої черги, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно до суми вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги.

Зазначені вимоги є конкурсними, оскільки виникли до дати відкриття провадження у справі про банкрутство.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає за необхідне визнати грошові вимоги Акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_1 на суму 4 540,00 грн (судовий збір) - позачергово, 3 151 428,84 грн - 2 черга задоволення вимог кредиторів та 283 628,65 - 3 черга задоволення вимог кредиторів.

Керуючись статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_1 на суму 4 540,00 грн (судовий збір) - позачергово, 4 158 788,19 грн - 2 черга задоволення вимог кредиторів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена у 10-ти денний строк до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддя С.А. Примак