Ухвала суду № 10516433, 09.06.2010, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 червня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючої судді Полтавцевої Г. А.

суддів Глиняного В.П., Мацелюха П.С.

прокурора Карпука Ю.А.

скаржниці ОСОБА_2

захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали скарги за апеляцією скаржниці ОСОБА_2 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 19 травня 2010 року.

Цією постановою скарга ОСОБА_2 на постанову прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства прокуратури м. Києва від 15 квітня 2010 року в частині порушення щодо неї кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, залишена без задоволення.

Рішення суду мотивовано тим, що на момент порушення кримінальної справи у прокурора було достатньо приводів і підстав до порушення кримінальної справи, а тому постанова про її порушення відповідає вимогам ст.ст.94-98 КПК.

На дану постанову скаржниця подала апеляцію, в якій просить постанову суду та постанову про порушення кримінальної справи скасувати, посилаючись на невідповідність постанови про порушення кримінальної справи вимогам ст.98 КПК України. При цьому вважає, що рішення суду не відповідає фактичним

-----------------------------------------------------

Справа № 10-973/2010 Головуючий в 1 інстанції Квасневська Н.Д.

Категорія ст.236-8 КПК Доповідач Полтавцева Г.А.

обставинам справи, що є, на її думку, істотним порушенням кримінально-процесуального закону. Посилається на передчасність винесення постанови про порушення справи через неузгодженість податкових повідомлень-рішень.

При цьому зазначає, що Акт виїзної планової документальної перевірки ПАТ «АКБ «КИЇВ» стосувався питань про дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 липня 2007 по 30 вересня 2009 року законодавства, але в цей період вона не займала посаду головного бухгалтера, тому не могла відповідати за своєчасність подання звітності та сплати відповідних податків, а звітний період подання декларацій зі збору на використання символіки м. Києва за третій квартал 2009 року на час складання акту не наступив. Вважає, що у слідчого немає достатніх даних для предявлення їй обвинувачення, що свідчить про незаконність порушення справи.

Заслухавши доповідача, скаржницю та її захисників, які підтримали апеляцію, прокурора, який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали за скаргою та матеріали, які стали підставою для порушення кримінальної справи, колегія суддів вважає, що зазначена апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. ст.94, 97-99 КПК України прокурор чи слідчий за наявності приводів і підстав, зазначених у ст.94 КПК України, зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказати в постанові ці приводи і підстави, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також подальше її спрямування.

З матеріалів справи вбачається, що 15 квітня 2010 року прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства прокуратури м. Києва була винесена постанова про скасування постанови про відмову в порушенні та порушення кримінальної справи щодо головного бухгалтера ПАТ «АКБ» ОСОБА_2, оскільки вона підозрюється в тому, що в порушення п. п. 8.4.1 п.8.4 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ПАТ «АКБ «Київ» були завищені суми амортизаційних відрахувань, визначених по податку на додану вартість по придбаних автомобілях на суму 376 369,33 гривень.

Крім того, також були виявлені порушення п.6.2, п.6.3 розділу IV «Положення про збір за право на використання символіки м. Києва» в частині несплати збору за право на використання символіки м. Києва в сумі 1365469,27 гривень та порушено п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в частині неподання податкових декларацій зі збору на використання символіки м. Києва за IV квартал 2008 року та I, II, III квартал 2009 року, що призвело з боку ОСОБА_2 до ухилення ПАТ «АКБ «Київ» від сплати податків, обовязкових платежів та зборів на загальну суму 1741838,6 гривень.

Розглядаючи скаргу в порядку ст.236-8 КПК, суд встановив, що приводом до порушення кримінальної справи став акт виїзної планової документальної перевірки від 19.01.2010 року № 17/43-20/14371869 з питань дотримання ПАТ «АКБ «Київ» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.07.2007 року по 30.09.2009 рік, а підставами достатні дані, які вказували на наявність в діях головного бухгалтера даного ПАТ «АКБ «Київ» ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

Згідно висновків перевірки встановлено порушення вимог Закону України «Про збір за право на використання символіки м. Києва», а саме несплата збору за використання символіки, що підлягає сплаті в бюджет в сумі 1741838,6 гривень шляхом неподання податкових декларацій зі збору на використання символіки м. Києва.

Таке рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає аргументованим і з ним погоджується.

Доводи скаржниці про те, що вона не може бути субєктом даного злочину не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки для їх перевірки необхідно оцінювати зібрані по справі докази, тим більше, що вона не заперечує, що 14 днів за період перевірки працювала на посаді головного бухгалтера. Але оцінювати зібрані по справі докази на стадії порушення кримінальної справи повноваженнями ні місцевий суд, ні апеляційний не наділені.

Відповідно до ст.236-8 КПК України, суддя при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи повинен зясувати лише питання про те, чи були наявними приводи і підстави, передбачені в ст.94 ч.1 КПК України, для порушення кримінальної справи, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи.

Досліджувати докази, давати їм оцінку, в інший спосіб перевіряти питання щодо доведеності чи недоведеності винності особи, зясовувати, хто з бухгалтерів за період, зазначений в Акті перевірки, був відповідальний за сплату податків, розглядати та вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінальної справи по суті, суди не вправі, оскільки це буде порушенням конституційних засад правосуддя.

Враховуючи зазначене, підстав для задоволення апеляції скаржниці ОСОБА_2 та скасування постанови суду колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Постанову Печерського районного суду м. Києва від 19 травня 2010 року, якою скарга ОСОБА_2 на постанову прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства прокуратури м. Києва від 15 квітня 2010 року в частині порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, залишена без задоволення , залишити без змін, а апеляцію ОСОБА_2 без задоволення.

Судді:

Полтавцева Г.А. Глиняний В.П. Мацелюх П.С.