Рішення № 10515977, 20.04.2010, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 2-2832/10

РІШЕННЯ

І м е н е м У к р а ї н и

20 квітня 2010 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Новака А.В.

при секретарі Чорнобай Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з зазначеним позовом посилаючись на те, що 22.10.2007 між ПАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1.35322.

Відповідно до умов кредитного договору, позивач надав відповідачу кредит у розмірі 6 000 доларів США на строк користування 24 місяці з відсотковою ставкою 21% річних для задоволення особистих потреб.

Відповідно до умов кредитного договору, відповідач зобов'язується здійснювати своєчасне погашення кредиту та сплачувати усі інші, передбачені договором платежі у порядку, визначеному кредитним договором.

Крім того, в забезпечення виконання відповідачем-1 зобовязань за кредитним договором, 22.10.2007 між Публічним акціонерним товариством «ПроКредит Банк» та відповідачем-2 ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 1.35322-ДП 1, відповідно до якого відповідач-2 на добровільних засадах бере на себе зобовязання перед позивачем відповідати за зобовязаннями відповідача-1, які виникають з умов кредитного договору, в повному обсязі цих зобовязань.

Проте, незважаючи на те, що при підписанні договорів відповідачі погодилися з їх умовами, станом на час розгляду справи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свої зобовязання не виконали, суму кредиту за кредитним договором не повернули, внаслідок чого утворилась значна заборгованість та, як наслідок, нарахування пені.

Згідно п. 4.1.1 кредитного договору, у разі виникнення простроченої заборгованості з погашення кредиту або прострочення сплати відсотків згідно графіку, або сплати штрафних санкцій більше ніж 3 банківських дні, кредитор набуває право вимагати дострокового погашення кредиту та інших нарахувань за ним.

Отже, у звязку з тим, що відповідачем-1 не було виконано своїх зобовязань за кредитним договором, позивач набув право звернутися до відповідача-1 та, відповідно, до відповідача-2 з вимогами про дострокове повернення кредиту та інших нарахувань за ним, у зв'язку з чим 22.01.2009 позивач надіслав відповідачу вимогу про повне дострокове погашення кредиту.

Відповідно до п. 4.3 кредитного договору, позичальник зобов'язаний достроково погасити кредит та інші нарахування за ним протягом п'яти банківських днів з дня відправлення кредитором письмової вимоги про дострокове погашення.

Згідно ч. 5 ст. 2.2 кредитного договору, у разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення кредиту та/або сплати відсотків за його користування та/або інших платежів згідно умов цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню. За домовленістю сторін пеня встановлюється в розмірі 0,5 відсотків, але не менше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення. Якщо сума пені, розрахована згідно умов цього пункту договору, буде меншою 15 гривень, сума пені автоматично вважається такою, що становить 15 гривень за кожний день прострочення виконання зобов'язання.

У звязку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором утворилась значна заборгованість перед позивачем, яка складається із заборгованості за кредитом, нарахованими відсотками та штрафами, загальний розмір якої становить 47010 грн. 42 коп.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд стягнути з відповідача на користь ПАТ «ПроКредит Банк» заборгованість, яка в цілому становить 47 010 грн. 42 коп., а також суму сплачених судових витрат у розмірі 470 грн. 11 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов визнала, проти задоволення вимог позивача не заперечувала та пояснила, що на даний час вона залишилась без роботи та у неї відсутня можливість погашати кредит, у зв'язку з чим утворилась заборгованість. Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив. Проте, суд вважаєза можливе розглянути справу у його відсутність на підставі аявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як зазначено в п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу, а саме: позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановленому договором.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо в зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушення зобовязання є його невиконанням або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання . Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом або пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

На основі повно і всебічно зясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний звязок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, беручи до уваги те, що відповідач позов визнала, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову ПАТ «ПроКредит Банк» в повному обсязі.

З огляду на те, що позов підлягає задоволенню відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачені судовий збір у розмірі 470 грн. 11 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення справи у розмірі 120 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 6, 11, 14-16, 509, 510, 525, 526, 530, 541, 543, 546, 553-556, 610-612, 619, 625, 1050, 1054, 1055 ЦК України та керуючись ст. ст. 1-5, 8, 10, 11, 24, 26, 27, 30, 31, 38, 40, 42, 44, 60, 95-99, 103, 105, 109, 118, 119, 123, 129, 149, 152, 212-215, 224-226 ЦПК України, -

в и р і ш и в :

позов Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2, солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк», яке розташоване за адресою: м. Київ, пр-т Перемоги, б. 107-А (р/р 290960001.980 у ЗАТ «ПроКредит Банк», код 21677333, МФО 320984), заборгованість за кредитним договором у розмірі 47 010 (сорок сім тисяч десять) гривень 42 копійки , судовий збір у розмірі 470 (чотириста сімдесят) гривень 11 копійок, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять) гривень , а всього стягнути 47 600 (сорок сім тисяч шістсот) гривень 53 копійки .

Рішення иоже бути оскаржене шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Зазначені заява та апеляційна скарга подаються до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя А. Новак