Ухвала суду № 105158844, 17.02.2022, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/2337/22

н/п 1-кс/953/1421/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2022 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Лях М.Ю.,

за участю секретаря - Хомінської Т.В.,

прокурора - Соколова О.Д.,

захисника - Санкіна А.В., Фалєєвої Л.Л.,

слідчого - Каратай Ю.І.,

підозрюваного - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції

Каратай Ю.І. по кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221250000276 від 31.10.2021 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вовчанськ, Вовчанського району, Харківської області, українця, громадянина України, в силу ст. 89 КК України раніше не судимому, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

15.02.2022 до суду надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції Каратай Ю.І. по кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221250000276 від 31.10.2021 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,підозрюваногоу вчиненнікримінальних правопорушень (злочинів), передбаченихч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189 КК України

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення посилається на те, що 29.10.2021 близько 17.45 ОСОБА_2 разом із своїм знайомим ОСОБА_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, повертався з роботи додому на автомобілі марки «Опель», білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , служби таксі «ХХХ» з вул. Привокзальної, м. Вовчанськ, Харківської області. Під час поїздки між водієм автомобіля та пасажирами ОСОБА_2 і ОСОБА_3 виник конфлікт, через який, проїхавши в автомобілі близько 300 метрів, останні вийшли з автомобіля та не розрахувались за надання послуг перевезення.

Обурившись поведінкою пасажирів, водій зателефонував директору служби таксі ОСОБА_4 , та повідомив йому про конфлікт з пасажирами.

З метою вирішення конфлікту та примушення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 сплатити кошти за проїзд, ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_1 і ОСОБА_5 та попрохав їх про допомогу, щоб вони знайшли вказаних осіб та змусили їх розрахуватись за послуги з перевезення.

Повернувшись додому за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_2 того ж дня о 19.48 отримав на свій мобільний телефон НОМЕР_2 вхідний телефонний дзвінок від ОСОБА_1 НОМЕР_3 з вимогою вийти надвір, щоб поговорити, при цьому на запитання щодо теми розмови ОСОБА_2 відповідь не отримував. Через деякий час, після неоднократних вимог вийти та постійних телефонних дзвінків, ОСОБА_2 вийшов на вулицю неподалік від місця свого мешкання.

Приблизно о 20.10 того ж дня, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 , перебуваючи неподалік від місця мешкання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, у тому числі у вигляді спричинення тяжких тілесних ушкоджень, свідомо припускаючи їх настання внаслідок нанесення ударів у життєво важливі органи, у присутності ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , в ході розмови, з метою помсти, на ґрунті раніше виниклого конфлікту через несплату грошових коштів за надання послуг перевезення та з метою отримання від ОСОБА_2 неіснуючого боргу, наніс останньому не менше п`яти ударів кулаками по різним частинам тіла. Від нанесених ударів ОСОБА_2 впав на землю, після чого ОСОБА_1 самостійно припинив свої дії.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 . ОСОБА_2 згідно з висновком судово-медичної експертизи отримав тілесні ушкодження, у тому числі тяжкого ступеня тяжкості, від яких ІНФОРМАЦІЯ_2 помер в реанімаційному відділенні КНП «Вовчанська ЦРЛ».

Крім того, 30.10.2021, приблизно о 07.50 ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_1 та повідомив про необхідність прибути до магазину «Аттіка», розташованого за адресою: Харківська область, Чугуївський район, м. Вовчанськ, вул. Ветеринарна. Приїхавши за вказаною адресою на місці знаходились ОСОБА_1 та потерпілий ОСОБА_3 .

Далі, ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_1 , на ґрунті особистих неприязних відносин з потерпілим ОСОБА_3 , маючи умисел на незаконне позбавлення волі, застосовуючи психологічне насильство, повідомив потерпілому, що він має перед ними провину. Реалізовуючи свій злочинний намір та діючи за попередньою змовою, з метою позбавлення волі, ОСОБА_5 , спільно із ОСОБА_1 , подавляючи волю ОСОБА_3 , позбавивши можливості чинити фізичний опір, погрожуючи застосуванням фізичної сили та всупереч його волі, наказали потерпілому сісти до салону автомобіля марки «Toyota». В подальшому, утримуючи ОСОБА_3 в салоні вказаного транспортного засобу, тим самим створивши зовнішні перешкоди вільного пересування, повезли останнього до іншого населеного пункту, а саме до с. Мала Вовча, що розташоване у Вовчанському району Харківської області, таким чином незаконно утримували та позбавили можливості вільно пересуватися ОСОБА_3 приблизно до 09.00 30.10.2021. Після чого ОСОБА_3 відвезли до м. Вовчанськ Чугуївського району Харківської області.

Крім того, 30.10.2021, приблизно о 08.30, перебуваючи за адресою: Харківська область, Чугуївський район, поблизу с. Охримівка, ОСОБА_5 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_1 , утримуючи ОСОБА_3 проти його волі, застосовуючи психологічне насильство, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном шляхом вимагання, з корисливих мотивів, з метою самозбагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, почали виказувати потерпілому необґрунтовані претензії, погрожуючи застосуванням фізичного насильства над ОСОБА_3 , вимагали від останнього передачі грошових коштів. ОСОБА_3 усвідомлюючи, що його життю та здоров`ю загрожує небезпека погодився на передачу грошових коштів у розмірі 500 доларів США, які він мусив віддавати протягом 5 місяців по 100 доларів США. Довівши свій умисел до кінця, розуміючи, що потерпілий погодився виконати їх умови, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 наказали ОСОБА_3 сісти до салону автомобіля марки «Toyota», після чого відвезли його до м. Вовчанськ Чугуївського району Харківської області.

В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання про продовження застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 , просили задовольнити. Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 вказує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні умисних кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 189, ч. 2 ст. 146 КК України, а також наявністю ризиків, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189 КК України, оскільки ОСОБА_1 опинившись на свободі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, має можливість перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, впливаючи на поведінку потерпілих, свідків вчинення кримінального правопорушення, перешкоджати встановленню інших свідків кримінальних правопорушень та осіб причетних до вчинення даних злочинів, так як необхідно встановити інших можливих співучасників; може знищити, спотворити будь-які із речей, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Захисники підозрюваного та підозрюваний заперечували проти задоволення клопотання, просили відмовити у його задоволенні, з урахуванням відомостей про особу підозрюваного, наявності міцних соціальних зв`язків, у зв`язку з чим просили застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані докази, вважає, що клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 у кримінальному провадженні підлягає задоволенню з наступних підстав.

Слідчим управлінням ГУНП в області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021221250000276 від 31.10.2021 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбаченого ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189 КК України, та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбаченого ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189 КК України.

16.12.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189 КК України та 30.12.2021 за ч. 2 ст. 121 КК України

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 23.12.2021 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 (шістдесят) діб, строком до 20.02.2022 включно без визначення застави в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», яка розташована за адресою: місто Харків, вул. Полтавський шлях, 99.

Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколами допиту потерпілого ОСОБА_3 , який зазначив, що 30 жовтня 2021 року ОСОБА_5 разом із ОСОБА_1 , завдавши психологічного тиску, всупереч волі потерпілого, посадили його до автомобіля та в подальшому вимагали грошові кошти за «неіснуючий борг»; аналізом інформації отриманої у операторів мобільного зв`язку; протоколом огляду мобільного телефону потерпілого ОСОБА_3 , протоколами допиту потерпілої ОСОБА_6 , яка зазначила, що 29.10.2021 неподалік домоволодіння за місцем мешкання вона бачила, як її чоловіку ОСОБА_2 невідома особа спричиняє тілесні ушкодження, вказала їх механізм спричинення, а також зазначила те, що після отримання тілесних ушкоджень її чоловік повернувся додому та розповів їй, що його бив чоловік на ім`я ОСОБА_7 ; висновками судово-медичних експертиз, та іншими матеріалами в їх сукупності.

Також, відповідно до положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі "Мюррей проти Об`єднаного Королівства" від 28.10.1994, "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30.08.1990).

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні закінчується 20.02.2022.

Постановою першого заступника керівника Харківської обласної прокуратури від 15.02.2022 строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців, тобто до 16.03.2022.

Слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Матеріали кримінального провадження, на які посилаються прокурор та слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих правопорушень обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона захисту, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчий суддя також вважає встановленим продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам підозрюваним: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Щодо доводів сторони захисту про відсутність ризиків взагалі, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Крім того, ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України є реальними та триваючими, вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо підозрюваного на більш м`який, так як альтернативні запобіжні заходи на даний час не забезпечать належний рівень процесуальної поведінки підозрюваної.

Обставини, зазначені у клопотанні, виправдовують застосування відносно підозрюваного тримання під вартою, при цьому відсутні обґрунтовані передумови для застосування відносно підозрюваного менш суворого виду запобіжного заходу. Виключно через необхідність проведення обов`язкових слідчих дій та прийняття процесуальних рішень, а також з`ясування інших важливих для досудового розслідування питань, сторона обвинувачення обґрунтовано ініціювала розгляд поданого клопотання про доцільність застосування тримання підозрюваного під вартою по зазначеному кримінальному провадженню.

Слідчий суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний перебуваючи на свободі усвідомлюючи, що ним скоєно тяжкі злочини, за вчинення яких передбачена міра покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10-ти років, не маючи стійких соціальних зв`язків з родичами, постійного ти тимчасового джерела прибутку, оскільки він не працює, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від слідства та суду на території України, чим унеможливить досягнення завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України). Зважаючи, що причетність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується у тому числі і показами потерпілих та свідків, особисто відомих підозрюваному, і, перебуваючи на волі, останній буде мати можливість здійснювати на них незаконний вплив, чим перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні. Враховуючи обставини кримінального провадження, за яких підозрюваний ОСОБА_1 фактично мешкає в одному населеному пункті разом із іншими допитаними свідками та потерпілими, а також може мати інформацію щодо їх фактичного місця мешкання та місця перебування, що дає можливість останньому застосувати відносно них фізичний та психологічний вплив з метою зміни показань у подальшому на свою користь. Зокрема, у даному кримінальному провадженні допитаний свідок, який зазначив, що після подій що мали місце 29 та 30 жовтня 2021 року до нього приходять невідомі особи та погрожують завданням фізичної шкоди та пошкодженням майна. Крім того, потерпілій ОСОБА_6 надходять повідомлення з погрозами. Не зважаючи на те, що в ході досудового розслідування свідки вже були допитані, однак суд відповідно до ст.ст. 23, 95 КПК України сприймає докази безпосередньо (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України). Враховуючи обставини вказаного злочину, ОСОБА_1 може продовжити злочинну діяльність, а саме довести свій злочинний умисел до кінця, й надалі вчиняти аналогічні дії, що пов`язані із вимаганням грошових коштів або вчиняти інші майнові злочини, що свідчить про соціальну небезпечність особи, яка може загрожувати життю чи здоров`ю потерпілих або інших осіб та унеможливлює його перебування в даний час у суспільстві, тому у органу досудового розслідування є наявні підстави вважати існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1. ст. 177 КПК України.

Зважаючи на викладене вище, є достатні підстави вважати, що ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, об`єктивно наявні та не зменшилися з моменту обрання запобіжного заходу.

При вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу судом були оцінені всі обставини з урахуванням представлених сторонами кримінального провадження матеріалів, а також вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання підозрюваним винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, міцність соціальних зв`язків підозрюваного, відомості про особу підозрюваного, його майновий стан, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовується відповідні обставини.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків. Разом з тим, враховуючи що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні трьох кримінальних правопорушень, вчинених із застосуванням насильства, що призвело до смерті потерпілого ОСОБА_2 , а також погрозою його застосування відносно потерпілого ОСОБА_3 , вказані обставини унеможливлюють запобігання зазначеним ризикам, шляхом обрання більш м`якого запобіжного заходу, з урахуванням наявності вагомих доказів вчинення підозрюваним ОСОБА_1 тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, тяжкості вчинених злочинів, відсутності міцних соціальних зв`язків, репутацію, майновий стан, а також те, що ОСОБА_1 може переховуватись від органу досудового розслідування, може продовжувати вчиняти нові кримінальні правопорушення, впливати на свідків та потерпілих, а тому запобіжний захід не пов`язаний із позбавлення волі не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти вищевказаним ризикам та не буде сприяти встановленню істини у кримінальному провадженні, у зв`язку з чим наявні об`єктивні підстави виключити судом можливість застосування застави з урахуванням доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 177, 178, 181, 193, 194, 196, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції

Каратай Ю.І. по кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221250000276 від 31.10.2021 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189 КК України - задовольнити.

Продовжити застосування до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, в межах строку досудового розслідування строком на 26 діб, тобто до 16.03.2022 року включно без визначення застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_1 , в той же строк, але з моменту вручення копії ухвали суду. Зобов`язати орган досудового розслідування негайно повідомити про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою його близьких родичів, членів сім`ї або інших осіб за вибором цієї особи в порядку, передбаченому ст.ст. 111,112 КПК України.

Встановити строк дії ухвали з 17.02.2022 по 16.03.2022.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя -