Вирок № 105152086, 08.07.2022, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 695/2595/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2022 року смт Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Романової О.Г.,

за участю:

секретаря судових засідань- Соломки Л.М., Данілової О.С.,

прокурора - Цапка А.А.,

потерпілої - ОСОБА_1 ,

представників потерпілої - Гвоздь В.Д., Солонько М.Ф.,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

захисника - Короля О.А.,

представника цивільного відповідача ПАТ ««НАСК`Оранта» - Гончаренко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Чорнобай обвинувальний акт по кримінальному провадженню, зареєстрованому 02.08.2020 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12020250150000741 за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, українця, працюючий упакувальником ТОВ «ЕСО-Автотехнікс», одружений, на утриманні має малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , особою з інвалідністю, ліквідатором аварії на ЧАЕС, учасником бойових дій не являється, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-

в с т а н о в и в:

05.11.2020 до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з Черкаського апеляційного суду, за визначеною підсудністю, надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020250150000741 від 02.08.2020 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 09.11.2020 призначено підготовче судове засідання на 19.11.2020 о 10:30 год.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 09.12.2020 призначений судовий розгляд у вищезазначеному кримінальному провадженні на 18.12.2020 о 13:00 год. Зобов`язано Деснянський районний відділ філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київської області скласти та подати до суду в строк до 18 січня 2021 року досудову доповідь стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 . Прийнято до розгляду у кримінальному провадженні поданий потерпілою ОСОБА_1 цивільний позов до ПАТ «НАСК «Оранта» та ТОВ «ЕСО-АВТОТЕХНІКС» про відшкодування матеріальних та моральних збитків від злочину.

31.12.2020 до суду надійшло заперечення на цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням від цивільного відповідача ТОВ «ЕСО-АВТОТЕХНІКС».

12.01.2021 надійшла досудова доповідь Деснянського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київської області відносно обвинуваченого ОСОБА_2

21.01.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву про відшкодування матеріальних та моральних збитків від злочину від цивільного відповідача ПАТ «НАСК «Оранта».

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 11.02.2021 за клопотанням представника потерпілої ОСОБА_1 - адвоката Солонько М.Ф. призначено судово-психологічну експертизу, проведення якої доручено Черкаському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України, яке знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Пастерівська, 104. На вирішення експертів поставлені наступні питання: чи є ситуація дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 02 серпня 2020 року близько 07 год. 10 хв. на території Золотоніського району Черкаської області на 5 км. + 650 м. автодороги Золотоноша-Черкаси, зі сторони міста Черкаси в напрямку міста Золотоноша, внаслідок якого ОСОБА_4 загинув на місці ДТП, а пасажир зазначеного автомобіля потерпіла ОСОБА_1 отримала тяжкі тілесні ушкодження, психотравмуючою для ОСОБА_1 .?; якщо так, то чи отримала ОСОБА_1 моральні страждання?; якщо ОСОБА_1 отримала моральні страждання, то який можливий розмір складає грошова компенсації за отримані моральні страждання?

26.05.2021 на виконання ухвали про призначення судово-психологічної експертизи до суду надійшов висновок експерта від 28.04.2021 № СЕ-19/124-21/2241-ПС.

17.06.2021 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог.

13.07.2021 цивільним відповідачем - ПАТ «НАСК «Оранта» поданий відзив на уточнення позовних вимог.

22.07.2021 цивільним відповідачем - ТОВ «ЕСО-АВТОТЕХНІКС» подано заперечення щодо прийняття до розгляду судом уточнення позовних вимог.

09.08.2021 потерпілою ОСОБА_1 подано до суду заяву про збільшення позовних вимог.

31.08.2021 ПАТ «НАСК «Оранта» подано до суду відзив на збільшення позовних вимог

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 19.10.2021, занесеною до журналу судового засідання, уточнені позовні вимоги повернуті потерпілій ОСОБА_1 , збільшені позовні вимоги прийняті до розгляду.

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Гр. ОСОБА_2 02.08.2020 близько 07 години 10 хвилин, керуючи автомобілем «Renault Master», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись на території Золотоніського району Черкаської області по автодорозі Золотоноша - Черкаси, зі сторони м. Черкаси в напрямку м. Золотоноша, в порушення вимог лінії дорожньої розмітки 1.1, пунктів 2.3 б); 2.9 б); 10.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306, знаходячись на 5 км. вказаної автодороги + 650 м., керуючи транспортним засобом у стані стомлення, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагував на її зміну, перед перестроюванням та зміною напрямку руху свого автомобіля, та не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам руху, виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з автомобілем «ВАЗ 2107», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , після чого, продовжуючи рух по зустрічній смузі руху, зіткнувся з автомобілем марки «ВАЗ 2106», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які рухались один за одним зі сторони м. Золотоноша у напрямку м. Черкаси.

Унаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди:

-водій автомобіля «ВАЗ 2106», реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_4 , згідно з висновком експерта № 05-8-02/223 від 03.08.2020, отримав тяжкі тілесні ушкодження, за ознакою небезпеки для життя, у вигляді сполученої травми тулуба, таза та кінцівок: травми грудної клітки з розривом передніх продольних зв`язок 3-го грудного хребця та розривом спинного мозку, крововиливами по ходу грудного відділу хребта, розривами аорти, крововиливами в міжреберні м`язи ліворуч, забоєм легень, саднами грудної клітки, травми органів черевної порожнини з розривами печінки, селезінки, крововиливом у жирову капсулу правої нирки, травми тазу з переломом лонної кістки ліворуч, розривом лонного з`єднання та крижово-клубкового з`єднання праворуч, травми лівої нижньої кінцівки з відкритим переломом лівої стегнової кістки, забійними ранами та саднами лівої нижньої кінцівки, синця, садна правої нижньої кінцівки, різані рани, садна лівої верхньої кінцівки, садна правої верхньої кінцівки, внаслідок яких загинув на місці пригоди;

- пасажир автомобіля «ВАЗ 2106», реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_1 , згідно з висновком експерта № 05-8-01/324 від 15.10.2020, отримала тяжкі тілесні ушкодження, за ознакою небезпеки для життя, у вигляді травми органів черевної порожнини з розривом селезінки, що супроводжувалась внутрішньою кровотечею та травми грудної клітки з лівобічними переломами ребер, що ускладнилась накопиченням крові та повітря в плевральні порожнині, тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, в зв`язку з тривалим розладом здоров`я, у вигляді закритого перелому правої променевої кістки, легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, у вигляді рваних ран нижніх кінцівок;

- водій автомобіля «ВАЗ 2107», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_5 , згідно з висновком експерта № 05-8-01/325 від 19.10.2020, отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, в зв`язку з тривалим розладом здоров`я, у вигляді закритого перелому п`яткової кістки лівої ступні;

- пасажир автомобіля «Renault Master», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_6 , згідно з висновком експерта № 05-8-01/275 від 15.10.2020, отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, в зв`язку з тривалим розладом здоров`я, у вигляді закритого перелому правої плечової кістки.

Згідно з висновком експерта № 4/727 від 13.10.2020, порушення правил безпеки дорожнього руху водієм автомобіля «Renault Master», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , а саме вимог пунктів лінії дорожньої розмітки 1.1, пунктів 2.3 б); 2.9 б); 10.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та настання наслідків у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень учасникам події та спричинення смерті ОСОБА_4 .

Суд кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 286 КК України та визнає його винним у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло середні, тяжкі тілесні ушкодження потерпілим та спричинило смерть потерпілого.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе визнав повністю, пояснив, що на час події він працював водієм у ТОВ «ЕСО-АВТОТЕХНІКС». 02.08.2020 близько 07 год. 00 хв. він керував транспортним засобом «Renault Master», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ТОВ «ЕСО-АВТОТЕХНІКС» та рухаючись по автодорозі Золотоноша-Черкаси, зі сторони м. Черкаси в напрямку м. Золотоноша, на 5 км. вказаної автодороги + 650 м., виконуючи маневр перестроювання, виїхав на смугу зустрічного руху, де скоїв зіткнення з автомобілем «ВАЗ 2107», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 . Після зіткнення він втратив керування та скоїв зіткнення з другим автомобілем марки «ВАЗ 2106», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_4 . Після зіткнення він підбіг до автомобіля «ВАЗ 2107», переконавшись що пасажири живі, він підбіг до автомобіля «ВАЗ 2106», витяг пасажира цього автомобіля - потерпілу ОСОБА_1 , повернувся до водія, але він був вже мертвий. Після цього викликав швидку допомогу. Зазначає про те, що у стані алкогольного сп`яніння він не перебував, але був у стані стомлення, оскільки працював не у свою зміну. Чому відволікся від контролю за дорожньою обстановкою та відповідно не відреагував на її зміну, не пам`ятає, але напевно заснув за кермом. Він намагався уникнути першого зіткнення з автомобілем «ВАЗ 2107» шляхом скерування свого транспортного засобу в кювет, а тому відбулося дотичне зіткнення із вказаним автомобілем. Після зіткнення його транспортний засіб відкинуло на зустрічну полосу, де відбулося лобове зіткнення з автомобілем марки «ВАЗ 2106», під керуванням ОСОБА_4 . Стаж водіння у нього 10 років. Раніше до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху він не притягувався. До часу даної події працював у ТОВ «ЕСО-АВТОТЕХНІКС» біля року. Наразі він звільнився за власним бажанням. У добровільному порядку відшкодував 29 500 грн., але більше коштів він не мав, оскільки має на утриманні неповнолітню дитину та дружину. Від відшкодування шкоди він не відмовляється, а тому просить суд обрати йому покарання без реального позбавлення волі, щоби у разі звернення до нього цивільних відповідачів в порядку регресу мати можливість працювати та відшкодувати завдану шкоду. Щиро кається та просить пробачення у потерпілої. Повідомив про те, що він намагався підійти до потерпілої щоби поспілкуватися з приводу подальшого відшкодування, але йому казали, що ще рано, оскільки потерпіла не оговталася від смерті чоловіка, потім останній робили операцію.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин та мотиви суду.

Судом взяті до уваги показання потерпілої ОСОБА_1 , яка суду пояснила, що з обставин, які відбувалися 02.08.2020 пам`ятає лише те, що з ранку цього числа вона їхала зі своїм чоловіком - ОСОБА_4 на автомобілі марки «ВАЗ 2106», реєстраційний номер НОМЕР_3 по автомобільній дорозі Золотоноша-Черкаси в напрямок м. Черкаси. Їхали вони на ринок м. Черкаси торгувати продуктами харчування. Чоловік сидів за кермом, вона - поруч на пасажирському сидінні. Пам`ятає, що проїхали річку Самозванку, потім вже нічого не пам`ятає. Прийшла до тями вона лише в лікарні, чоловік внаслідок ДТП помер на місці. Обвинувачений ОСОБА_2 , після події, її в лікарні не відвідував. Гроші надавав частинами на загальну суму 29500 грн. Вибачився лише у суді. Вона та її родина неодноразово зверталася до обвинуваченого з проханням надати ще матеріальну допомогу на лікування, але останній всіляко уникав розмови про відшкодування, а тому вважає, що у обвинуваченого відсутнє щире каяття. Просила суд обрати обвинуваченому найсуворіше покарання передбачене положеннями ч. 2 ст. 286 КК України, у виді реального позбавлення волі.

Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, 17.06.2021 звернувся до суду із заявою в якій просить суд справу розглядати без його участі. У заяві повідомив про те, що претензій до обвинуваченого ОСОБА_2 немає. Із цивільним позовом звертатися не буде. Просить суд суворо не карати обвинуваченого, призначити найменшу міру покарання з можливих (а.с. 217 т.2).

Також, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, а саме в частині допиту свідків обвинувачення.

Крім визнання обвинуваченим своєї вини, його вина у вчиненні інкримінованого злочину повністю підтверджується належними, допустимими й беззаперечними доказами, повно, всебічно та об`єктивно проаналізованими, оціненими в їх сукупності та безпосередньо дослідженими в ході судового розгляду даного кримінального провадження, а саме:

-відомостями протоколу огляду місця події від 02.08.2020 із схемою ДТП та фото таблицями до нього, відповідно до яких місце дорожньо-транспортної пригоди знаходиться автодорога Золотоноша-Черкаси, 5 км +650 м., стан покриття - сухе, дорожнє покриття для двох напрямків шириною 9,1 м., число смуг для руху в одному напрямку огляду - одна, її ширина - 4,6 м, число смуг для руху на зустріч напрямку огляду - одна, її ширина - 4,5 м., ширина узбіччя - 3 м., ширина розділяючої смуги - 0,1 м. На проїжджій частині нанесена дорожня розмітка 1.1 ПДР України. Загальний стан видимості дороги - 250 м. (прямої ділянки дороги), зона видимості елементів проїжджої частини з робочого місця водія - 250 м., оглядовість із кабіни водія на смузі руху автомобіля вправо - не обмежена, видимість конкретної перешкоди - 250 м. Труп гр. ОСОБА_4 знаходиться на правому узбіччі на відстані 669,6 м. від кілометрового стовпчика «5 км», на спині, головою в напрямку м. Золотоноша, ногами в бік м. Черкаси. Одягнутий в салатову теніску, темні спортивні штани. Огляд транспортних засобів: Renault Master, д.н. НОМЕР_1 - суцільна деформація передньої частини, локалізація яких у лівій стороні у вигляді погнутості; ВАЗ 2107 д.н. НОМЕР_2 - локалізація пошкоджень на лівому боці вздовж бокових дверей та заднього крила, відокремлене заднє ліве колесо, деформовано переднє ліве колесо; ВАЗ 2106 д.н. НОМЕР_3 - суцільна деформація передньої частини у вигляді погнутості кузову, деталей (а.с. 3-18 т. 2);

-відомостями висновку експерта від 13.10.2020 № 4/727, відповідно до яких у дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди, та за обставин зазначених в постанові про призначення експертизи, водій автомобіля Renault Master р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_2 для забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен був діяти у відповідності до вимог лінії дорожньої розмітки 1.1 ПДР України, перетинати яку забороняється, та вимог п.п. 2.9 б), 10.1 ПДР України. У дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди та за обставин, зазначених у постанові слідчого про призначення експертизи, водій автомобіля ВАЗ-2107 р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_5 у момент виникнення небезпеки для його руху (виїзд автомобіля Renault Master р.н. НОМЕР_1 на його смугу руху) повинен був негайно зменшити швидкість руху керованого ним транспортного засобу аж до його зупинки (з технічної точки зору-застосувати екстрене гальмування, як найефективніший спосіб для уникнення даної дорожньо-транспортної пригоди), тобто повинен був діяти у відповідності до вимог п. 12.3 ПДР України. У дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди та за обставин, зазначених у постанові слідчого про призначення експертизи, водій автомобіля ВАЗ - 2106 р.н. НОМЕР_3 ОСОБА_4 у момент виникнення небезпеки для його руху (виїзд автомобіля Renault Master р.н. НОМЕР_1 на його смугу руху) повинен був негайно зменшити швидкість руху керованого ним транспортного засобу аж до його зупинки (з технічної точки зору-застосувати екстрене гальмування, як найефективніший спосіб для уникнення даної дорожньо-транспортної пригоди), тобто повинен був діяти у відповідності до вимог п. 12.3 ПДР України. Оскільки автомобіль Renault Master р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , виїхавши на зустрічну смугу руху до моменту зіткнення не був загальмований, тому вирішення питання про наявність у водія автомобіля ВАЗ-2107 р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_5 та водія автомобіля ВАЗ - 2106 р.н. НОМЕР_3 ОСОБА_4 технічної можливості запобігти зіткнення шляхом гальмування втрачає сенс, так як зменшення швидкості та навіть повна зупинка автомобіля ВАЗ-2107 р.н. НОМЕР_2 та ВАЗ - 2106 р.н. НОМЕР_3 не виключала зіткнення з зустрічним автомобілем Renault Master р.н. НОМЕР_1 , який до моменту зіткнення не гальмувався та не зупинився. З технічної точки зору, в причинному зв`язку з виникненням ДТП, був виїзд автомобіля Renault Master р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 на смугу зустрічного руху у момент, коли зменшення швидкості та навіть повна зупинка автомобіля ВАЗ-2107 р.н. НОМЕР_2 та ВАЗ - 2106 р.н. НОМЕР_3 не виключала зіткнення з зустрічним автомобілем Renault Master р.н. НОМЕР_1 , який до моменту зіткнення не гальмувався (а.с. 28-32);

-відомостями висновку експерта № 05-8-01/325 від 06.08.2020, відповідно до яких у гр. ОСОБА_5 виявлено тілесне ушкодження: закритий перелом п`яткової кістки лівої ступені, яке виникло від дії тупого твердого предмета чи предметів, не виключено в термін, вказаний у постанові про призначення експертизи, відноситься - до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, в зв`язку з тривалим розладом здоров`я (а.с. 49 т. 2);

-відомостями висновку експерта № 05-8-01/324 від 06.08.2020, відповідно до яких у гр. ОСОБА_1 виявлено тілесні ушкодження: тупа травма органів черевної порожнини з розривом селезінки, що супроводжувалась внутрішньою коровотечею; травма грудної клітки з лівобічними переломами ребер, що ускладнилась накопиченням крові та повітря в плевральній порожнині; закритий перелом правої променевої кістки; рвані рани нижніх кінцівок. Дані ушкодження виникли від дії тупого твердого предмета чи предметів, не виключено, в термін вказаний у постанові про призначення експертизи, та відносяться: травма органів черевної порожнини з розривом селезінки, що супроводжувалась внутрішньою кровотечею та травма грудної клітки з лівобічними переломами ребер, що ускладнилась накопиченням крові та повітря в плевральній порожнині, в зв`язку з небезпекою для життя - до категорії тяжких тілесних ушкоджень; закритий перелом правої променевої кістки - до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, в зв`язку з тривалим розладом здоров`я; рвані рани нижніх кінцівок - до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я (а.с. 50-51 т. 2);

-відомостями висновку експерта № 05-8-02/223 від 02.08.2020, відповідно до яких смерть ОСОБА_4 настала від тупої поєднаної травми тулуба, таза та кінцівок, що ускладнилась травматичним шоком. Враховуючи вираженість трупних змін смерть настала за 24-48 годин до проведення експертизи трупа. При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження: травма грудної клітки з розривом передніх продольних зв`язок 3-го грудного хребця та розривом спинного мозку, крововиливами по ходу грудного відділу хребта, розривами аорти, крововиливами в міжреберні м`язи ліворуч, забоєм легень, саднами грудної клітки; травма органів черевної порожнини з розривами печінки, селезінки, крововиливом в жирову капсулу нирки; травма тазу з переломом лонної кістки ліворуч, розривом лонного з`єднання та крижово-клубового з`єднання праворуч; травма лівої нижньої кінцівки з відкритим переломом лівої стегнової кістки, забійними ранами та саднами лівої нижньої кінцівки; синець, садна правої нижньої кінцівки; різані рани, садна лівої верхньої кінцівки; садна правої верхньої кінцівки. Вказані тілесні ушкодження (окрім різаних ран) виникли від дії тупого твердого предмета чи предметів, не виключено під час дорожньо-транспортної пригоди і є складовими сполученої травми тулуба, таза та кінцівок та відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, в зв`язку з небезпекою для життя. Різані рани - виникли від дії сколків скла. В крові трупа ОСОБА_4 спирти не виявлено (а.с. 52-54 т. 2);

-відомостями висновку експерта № 4/672 від 10.09.2020, відповідно до яких до моменту ДТП деталі робочої гальмівної системи, рульового керування та ходової частини автомобіля Renault Master р.н. НОМЕР_1 перебували у працездатному стані (а.с. 56-62 т. 2);

-відомостями висновку експерта № 4/670 від 18.09.2020, відповідно до яких до моменту ДТП деталі рульового керування та підвіски автомобіля ВАЗ-2107, р.н. НОМЕР_2 знаходилися у працездатному стані. Дати відповідь на питання «Чи знаходились деталі ходової частини та робочої гальмівної системи автомобіля ВАЗ-2107 р.н. НОМЕР_2 , в працездатному стані до моменту дорожньо-транспортної пригоди?» не представляється можливим з причин зазначених у дослідницькій частині. Оскільки, товщина гальмових дисків передніх коліс не відповідають вимогам підприємства виробника, тому згідно з вимогами п. 31.4.1 а) ПДР України, експлуатація даного транспортного засобу заборонялася. Водій автомобіля ВАЗ-2107 р.н. НОМЕР_2 мав можливість виявити вказані невідповідності шляхом своєчасного проведення технічного обслуговування (а.с. 65-73 т.2);

- відомостями висновку експерта № 4/671 від 18.09.2020, відповідно до яких до моменту ДТП деталі рульового керування та ходової частини автомобіля ВАЗ-2106 р.н. НОМЕР_3 знаходились в працездатному стані. В наданих умовах дослідити робочу гальмівну систему в повній мірі не представилось можливим. Оскільки, діаметр заднього лівого гальмового барабана не відповідає вимогам підприємства виробника, тому згідно з вимогами п. 31.4.1 а) ПДР України, експлуатація даного транспортного засобу заборонялася. Водій автомобіля ВАЗ-2106 р.н. р.н. НОМЕР_3 мав можливість виявити вказані невідповідності шляхом своєчасного проведення технічного обслуговування автомобіля (а.с. 76-84 т. 2);

-відомостями висновку експерта № 4/668 від 22.09.2020, відповідно до яких в первинний контакт вступала передня ліва бокова частина автомобіля Renault Master р.н. НОМЕР_1 , а саме передній бампер, переднє ліве крило та передня ліва бокова частина автомобіля ВАЗ-2107 р.н. НОМЕР_2 , а саме передній бампер, переднє ліве крило. Кут між поздовжніми вісями автомобілів Renault Master р.н. НОМЕР_1 та ВАЗ-2107 р.н. НОМЕР_2 знаходиться в межах близько 180о +- 5о . Місце зіткнення автомобілів Renault Master р.н. НОМЕР_1 та ВАЗ-2107 р.н. НОМЕР_2 у момент первинного контакту знаходилося на смузі руху автомобіля ВАЗ-2107 р.н. НОМЕР_2 . Встановити точне розташування місця зіткнення автомобілів Renault Master р.н. НОМЕР_1 та ВАЗ-2107 р.н. НОМЕР_2 відносно елементів проїзної частини не представляється можливим, у зв`язку з відсутністю достатньої кількості інформативних ознак, які могли б свідчити про точне розташування місця зіткнення (а.с. 87-97 т. 2);

-відомостями висновку експерта № 4/669 від 22.09.2020, відповідно до яких в первинний контакт вступала передня ліва частина автомобіля Renault Master р.н. НОМЕР_1 та передня ліва частина автомобіля ВАЗ-2106 р.н. НОМЕР_3 . Кут між повздовжніми вісями автомобілів Renault Master р.н. НОМЕР_1 та ВАЗ-2106 р.н. НОМЕР_3 у момент первинного контакту знаходився в межах близько 180о +- 5о. Місце зіткнення автомобілів Renault Master р.н. НОМЕР_1 та ВАЗ-2106 р.н. НОМЕР_3 у момент первинного контакту знаходилося в кінці слідів гальмування автомобіля ВАЗ-2106 р.н. НОМЕР_3 та в районі утворення подряпин виступаючими частинами автомобіля ВАЗ-2106 р.н. НОМЕР_3 , позначених на план-схемі до протоколу огляду місця ДТП від 02.09.2020 позначками L6, L7, L5, L12, тобто на смузі руху автомобіля ВАЗ-2106 р.н. НОМЕР_3 (а.с. 100-108 т. 2);

-відомостями протоколу слідчого експерименту від 09.09.2020 проведеного на а/д Золотоноша-Черкаси, 5 км + 650 м., біля с. Деньги, за участю потерпілого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_7 , відповідно до яких, перебуваючи на місці події, в умовах максимально наближених до пригоди, останні відтворили обставини даної дорожньо-транспортної пригоди, а саме за кермом автомобіля ВАЗ-2107 р.н. НОМЕР_2 перебував ОСОБА_5 , на передньому пасажирському сидінні перебувала ОСОБА_7 . Рухались по а/д сполученням Золотоноша-Черкаси, зі сторони м. Золотоноша у напрямку м. Черкаси, біля с. Деньги, на 5 км+650 м., у своїй смузі, посередині, на відстані 1,5 м. від правого краю дороги за напрямком автомобіля. Бачили, як попереду, по зустрічній смузі рух, наближався мікроавтобус білого кольору, який різко почав змінювати свій напрямок руху вліво, в його сторону та виїхав на зустрічну смугу руху. ОСОБА_5 , з метою уникнення зіткнення, вивернув кермо вправо, у напрямку узбіччя, але зіткнення уникнути не вдалося та автомобілі зіткнулися лівими боковими частинами, через що автомобіль ВАЗ-2107 розвернуло посеред дороги. Під час слідчого експерименту була складена план-схема з фото таблицями. Зауважень від учасників слідчих експериментів та понятих не надходило (а.с. 110-116 т. 2);

- відомостями протоколу слідчого експерименту від 09.09.2020 проведеного на а/д Золотоноша-Черкаси, 5 км + 650 м., з участю підозрюваного ОСОБА_2 та його захисника Короля О.А., відповідно до яких підозрюваний показав, що 02.08.2020 близько 07 год. 10 хв. він їхав на службовому автомобілі Renault Master р.н. НОМЕР_1 , по автодорозі сполученням Черкаси-Золотоноша у напрямку від м. Черкаси до м. Золотоноша. Рухався зі швидкістю близько 70 км./год. В ході слідчого експерименту ОСОБА_2 детальні обставини вказати не зміг зазначивши, що не знає як виїхав на зустрічну смугу руху, тобто бачив коли вже відбулося. Вказав напрямок руху та повідомив, що це відбулося неподалік с. Деньги, інші обставини вказати не зміг. Під час слідчого експерименту була складена план-схема з фото таблицями. Зауважень від учасників слідчих експериментів та понятих не надходило (а.с. 117-122 т. 2).

Судом також були досліджені інші процесуальні документи надані стороною обвинувачення, які безпосередньо не доводять вину обвинуваченого, а саме:

-висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 118 від 02.08.2020, відповідно до відомостями якого у гр. ОСОБА_2 ознак сп`яніння не виявлено (а.с. 19 т. 2);

-протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 02.08.2020, відповідно до відомостям якого ОСОБА_2 було затримано 02.08.2020 о 12 год. 20 хв. в присутності захисника Короля С.А. та понятих. Роз`яснені підстави затримання, права та обов`язки, передбачені положеннями ч.ч. 3, 7 ст. 42 КПК України (а.с. 23-36 т. 2).

Отже, дослідивши матеріали кримінального провадження, допитавши обвинуваченого, потерпілу, суд приходить до наступних висновків.

Гр. ОСОБА_2 є суб`єктом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Об`єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України включає три обов`язкові ознаки: діяння - порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту; наслідки у вигляді заподіяння потерпілому смерті, тяжких тілесних ушкоджень; причинний зв`язок між порушенням правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту і зазначеним у статті наслідкам.

Як встановлено судом в судовому засіданні діяння обвинуваченого полягають у порушенні останнім вимог лінії дорожньої розмітки 1.1, пунктів 2.3 б); 2.9 б); 10.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306.

Розмітка 1.1 (вузька суцільна лінія) поділяє транспортні потоки протилежних напрямків (осьова розмітка) на дорогах з двома чи трьома смугами руху в обох напрямках, позначає межі смуг руху у попутному напрямку (розділювальна розмітка), позначає межі проїзної частини, на які в`їзд заборонено.

Відповідно до п. 2.3 б) для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Водієві забороняється: керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані стомлення, а також перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу (п. 2.9 б)).

Згідно п. 10.1 ПДР України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Внаслідок вказаних порушень настали наслідки у виді смерті ОСОБА_4 , отриманням потерпілою ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень, потерпілим ОСОБА_5 тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, ОСОБА_6 тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Вказані наслідки, на думку суду, перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із порушенням обвинуваченим ПДР України.

Суб`єктивна сторона злочину характеризується необережною формою вини.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Отже, оцінивши всі зібрані докази відповідно до ст. 94 КПК з точки зору їх належності й допустимості, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку, здійснивши судовий розгляд у межах пред`явленого обвинувачення, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та доведеність винуватості ОСОБА_2 у його вчиненні.

Мотиви призначення покарання.

При вирішенні питання про призначення обвинуваченому покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, враховує постанову Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та доповненнями та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Обставинами, які відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченому є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, часткове відшкодування обвинуваченим збитків потерпілій в розмірі 29500 грн.

Верховний Суд під час розгляду справи за № 199/6365/19 у постанові від 15.11.2021 зазначив, що розкаяння передбачає, окрім визнання собою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Отже, щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.

Суд враховує обвинуваченому в пом`якшуючу обставину щире каяття, оскільки останній визнав свою провину, в судовому засіданні вибачився перед потерпілою, у добровільному порядку частково відшкодував шкоду завдану потерпілій в розмірі 29500 грн.

Твердження потерпілої та її представників про відсутність у обвинуваченого щирого каяття, оскільки останній свідомо ухилявся від подальшого відшкодування шкоди потерпілій, як і твердження обвинуваченого про те, що потерпіла не бажала отримувати подальшу допомогу, не знайшли свого підтвердження матеріалами кримінального провадження. Натомість факт часткового відшкодування обвинуваченим шкоди в розмірі 29500 грн. визнаний обома сторонами та вважається доведеним.

Обставин, які відповідно до ч. 1 ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

За кваліфікацією злочин, вчинений ОСОБА_2 , відноситься до категорії тяжких злочинів.

Отже, з урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, зокрема те, що обвинувачений грубо порушив Правила дорожнього руху, що призвело до тяжких наслідків - у вигляді завдання потерпілій ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень, потерпілому ОСОБА_5 - тілесних ушкоджень середньої тяжкості, потерпілому ОСОБА_4 - смерті, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів призначення йому основного покарання у вигляді реального позбавлення волі на певний строк у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу України, за якою він обвинувачується.

Суд не вбачає передбачених законом підстав для застосування до призначеного покарання

положень ст. ст. 75, 76 КК України, а також ст. 69 КК України, які б давали суду можливість прийти до висновку про звільнення обвинуваченого ОСОБА_2 від відбуття покарання із випробуванням, або застосування до нього більш м`якого покарання.

При цьому суд враховує принципову позицію потерпілої, які втратила чоловіка, а сама внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримала інвалідність третьої групи, щодо призначення обвинуваченому покарання у виді реального позбавлення волі на максимальний строк передбачений санкцією ч. 2 ст. 286 КК України.

Також враховує позицію захисника Короля О.А. про те, що його підзахисний обвинувачується у скоєнні необережного злочину, щиро кається, вину визнав, частково відшкодував збитки, хоча і не є цивільним відповідачем по справі, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Отже, зважаючи на те, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, відомостей щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України матеріали справи не містять, вчинив злочин з необережною формою вини, вину визнав, щиро кається, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, має на утриманні неповнолітню дитину, також враховуючи досудову доповідь Деснянського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області, наявність декількох обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого та відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе не призначаючи йому максимального строку покарання, яке передбачено санкцією ч. 2 ст. 286 КК України та визначає його у мінімальному розмірі виду покарання передбаченого санкцією даної статті, а саме у виді трьох років позбавлення волі.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує грубе порушення Правил дорожнього руху з боку обвинуваченого, що спричинило тяжкі наслідки, та приходить до висновку про призначення йому додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом на строк два роки.

При цьому суд також враховує, що відповідно до положень ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Рішення щодо цивільного позову.

09.08.2021 потерпіла, вона же цивільний позивач по справі, звернулась до суду із заявою про збільшення позовних вимог (а.с. 218-224 т. 2).

Позовні вимоги мотивує тим, що нею було витрачено на складне оперування, лікування та відновлення грошові кошти в загальній сумі 44967 грн. 99 коп.

По причині загибелі її чоловіка їй спричинена матеріальна шкода у вигляді витрат на судмедспецпослуги на суму 2480,20 грн., поховання в сумі 4590 грн., ритуальні послуги в сумі 1400 грн., проведення помінального обіду в день поховання в сумі 12000 грн., пальне в сумі 648,06 грн., автобус на кладовище в сумі 300 грн., вантажний автомобіль на кладовище в сумі 300 грн., на копачів в сумі 1500 грн., послуги батюшки в сумі 500 грн., хустки в сумі 400 грн., печиво в сумі 150 грн., цукерки в сумі 450 грн., рушники в сумі 400 грн., панахида в сумі 220 грн., а всього на загальну суму 18628,06 грн.

На проведення помінального обіду на 9 днів нею було витрачено на ринку та в магазинах на продукти харчування кошти в розмірі 2824 грн.

На проведення помінального обіду на 40 днів були витрачені кошти в розмірі 3373 грн.

Крім того, внаслідок ДТП були повністю зіпсовані продукти харчування, які були в їх автомобілі та які вони везли продавати на ринок в м. Черкаси на загальну суму 11555 грн.

Також, внаслідок ДТП, нею була отримана моральна шкода, яку вона оцінює в розмірі 5346000 грн.

Зазначена матеріальна та моральна шкода, за винятком страхового відшкодування, повинна бути відшкодована за рахунок власника автомобіля Renault Master р.н. НОМЕР_1 - ТОВ «ЕСО-АВТОТЕХНІКС».

Відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/7194862 цивільно-правова відповідальність винного в ДТП ОСОБА_2 була застрахована в ПАТ «НАСК «Оранта».

Згідно ст. 22 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпілому внаслідок ДТП відшкодовується також моральна шкода. При цьому страховик НАСК «Оранта» відшкодовує не більш ніж 5 відсотків ліміту. Згідно страхового полісу ліміт відповідальності становив 260000 грн. Отже, відповідач НАСК «Оранта» повинен сплатити на її користь моральну шкоду в розмірі 2248,40 грн.

Крім того, ч. 1 ст. 24 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв`язку із лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Мінімальний розмір страхового відшкодування за шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілого становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я, але не більше 120 днів (ч. 2 ст. 24 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Враховуючи мінімальну заробітну плату в розмірі 4723 грн., 1/30 частина мінімальної заробітної плати становить 157,43 грн.

Відповідно до лікарняних медичних документів вона перебувала на стаціонарному лікуванні в період з 02 серпня 2020 року по 10 серпня 2020 року, з 10 серпня 2020 року по 21 серпня 2020 року включно та з 22 жовтня 2020 року по 28 жовтня 2020 року включно, загалом 27 днів. Отже, ПАТ «НАСК «Оранта»» повинно відшкодувати шкоду пов`язану з лікуванням в розмірі 4250,61 грн.

Також, відповідно до вимог чинного законодавства України, по причині встановлення їй інвалідності 3 групи, ПАТ «НАСК «Оранта»» повинно сплатити їй 12 мінімальних заробітних плат, що становить 56676 грн.

Згідно ст. 27 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком відшкодовуються шкода, пов`язана із смертю потерпілого, а саме загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Оскільки, вона перебувала на повному утримання свого чоловіка - ОСОБА_4 , тому по причині його загибелі на місці ДТП ПАТ «НАСК «Оранта»» повинно сплатити їй грошові кошти в розмірі 170028 грн.

Пунктом 27.3 ст. 27 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик у випадках, передбачених підпунктами «г» і "ґ" п. 41.1 та підпунктом «в» пункту 41.2 ст. 41 цього Закону відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

На підставі вищевикладеного просить суд стягнути з ПАТ «НАСК «Оранта»» на її користь страхове відшкодування за завдану застрахованою особою матеріальну та моральну шкоду в розмірі 339437 грн. Стягнути з ТОВ «ЕСО-АВТОТЕХНІКС» на її користь завдану матеріальну шкоду в розмірі 18860 грн. 26 коп. Стягнути з ТОВ «ЕСО-АВТОТЕХНІКС» на її користь завдану моральну шкоду в розмірі 5336500 грн.

31.08.2021 представником ПАТ«НАСК «Оранта»» ОСОБА_8 поданий відзив на збільшення позовних вимог, відповідно до яких останні визнають позовні вимоги в частині: страхового відшкодування пов`язаного з лікуванням потерпілої в сумі 17845,13 грн.; в розмірі 5 % від страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю в сумі 892,25 грн., моральну шкоду пов`язану зі смертю потерпілого в сумі 56676 грн., шкоду пов`язану зі стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок ДТП в сумі 56676 грн., витрати пов`язані з проведенням поховання в розмірі 4590 грн., страхове відшкодування за шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілого в сумі 4732 грн. Щодо задоволення інших позовних вимог заперечили.

Щодо страхового відшкодування пов`язаного з лікуванням потерпілої зазначили, що до позовної заяви були залучені чеки на придбання ліків для лікування потерпілої ОСОБА_1 на загальну суму 40179,75 грн. Відповідно до висновку лікаря-експерта Управління медичного асистансу ТОВ «Гарант-АСІСТАНС» про розмір збитків - сума чеків, що підлягають оплаті становить 17845,13 грн. Звертають увагу суду на те, що в чеках наданих позивачем зазначені медичні препарати, які не мають жодного відношення до лікування травм отриманих в результаті ДТП.

Щодо страхового відшкодування за шкоду, завдану смертю потерпілого зазначили, що страхова компанія відшкодовує витрати пов`язані з погребінням померлого. До матеріалів справи додано тільки товарний чек, що підтверджує витрати позивача на ритуальні послуги в сумі 1400 грн. виданий ФОП ОСОБА_9 без підтвердження чи має ця фізична особа-підприємець право займатися цим видом діяльності та без уточнення , що саме було включено до ритуальних послуг. Погоджуються зі сплатою 4590 грн., відповідно до товарного чеку 03.08.2020 виданого ОСОБА_10 . Всі інші позовні вимоги з приводу витрат пов`язаних з похованням померлого не мають документального підтвердження.

Щодо товару, який було зіпсовано внаслідок ДТП, позивачка не надала жодного документа, що підтверджував би перелік товару на суму 11550 грн. у транспортному засобі.

Щодо страхового відшкодування моральної шкоди потерпілій, яка зазнала ушкодження здоров`я, погоджуються сплатити кошти в розмірі 5 % страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до положень ст. 26-1 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в розмірі 892,25 грн.

Щодо страхового відшкодування пов`язаного із стійкою втратою працездатності зазначили, що товариство погоджується на сплату страхового відшкодування в розмірі 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі станом на дату настання страхового випадку, що становить 56676 грн., оскільки позивачці встановлено 3 групу інвалідності та з доданих останньою документів прослідковується причино-наслідковий зв`язок між ДТП, що сталася 02.08.2020 та встановленням останній інвалідності.

Щодо відшкодування шкоди утриманцям померлого зазначили, що оскільки станом на дату ДТП позивачу виповнилося повних 44 роки, остання не відноситься до кола утриманців померлого.

Щодо сплати страхового відшкодування пов`язаного зі смертю потерпілого повідомили, що товариство погоджується зі сплатою страхового відшкодування пов`язаного із моральною шкодою, заподіяною смертю фізичної особи в розмірі 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі в сумі 56676 грн.

31.12.2020 цивільним відповідачем - ТОВ «ЕСО-АВТОТЕХНІКС» подано заперечення на цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, відповідно до якого у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ТОВ «ЕСО-АВТОТЕХНІКС» матеріальної та моральної шкоди просить відмовити у повному обсязі з наступних підстав.

11.12.2019 між ТОВ «ЕСО-АВТОТЕХНІКС» та ОСОБА_2 був укладений трудовий договір, за умовами якого останній був прийнятий на роботу на посаду водія транспортного засобу. На час укладення трудового договору ОСОБА_2 мав посвідчення водія на право керування транспортним засобом категорії «В».

Для виконання обов`язків водія за трудовим договором ОСОБА_2 був переданий автомобіль Renault Master, 2019 р.в., д.н. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ТОВ «ЕСО-АВТОТЕХНІКС», а також реєстраційний документ на транспортний засіб.

З моменту передачі автомобіля відповідальність водія ОСОБА_2 була застрахована на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів укладеного між ТОВ «ЕСО-АВТОТЕХНІКС» та ПАТ «НАСК «Оранта»».

Досудовим розслідуванням встановлено, що ТОВ «ЕСО-АВТОТЕХНІКС» не є учасником ДТП, автомобіль Renault Master, д.н. НОМЕР_1 , яким на законних підставах керував ОСОБА_2 , був технічно справним, а за наслідками своєї діяльності ТОВ «ЕСО-АВТОТЕХНІКС» не спричинило жодних протиправних дій, які могли би призвести до вказаного ДТП, що об`єктивно доводить відсутність протиправної поведінки і вини в діях ТОВ «ЕСО-АВТОТЕХНІКС».

Крім того, зазначають про те, що цивільна відповідальність ОСОБА_2 була застрахована, а тому відшкодування шкоди повинно бути покладено на ПАТ «НАСК «Оранта»».

Також не підлягають до задоволення позовні вимоги стосовно стягнення витрат на поминальні обіди, оскільки вказані витрати не відносяться до комплексу заходів щодо поховання померлого, передбаченого ЗУ «Про поховання та похоронну справу» та збитки внаслідок зіпсованого у ДТП товару, оскільки у матеріалах кримінального провадження відсутні відомості щодо кількості зіпсованого товару та розміру збитків.

Стосовно позовної вимоги про стягнення моральної шкоди зауважили, що розмір шкоди завищений позивачем та не відповідає вимогам розумності та справедливості. Крім того, зазначили, що відшкодування моральної шкоди повинно бути покладено на ПАТ «НАСК «Оранта»».

Представник цивільного позивача - адвокат Солонько М.Ф. в судовому засіданні додатково до зазначеного у позовній заяві пояснив, що на лікування потерпілої ОСОБА_1 куплялися ліки, які були необхідні для призначеного лікарями лікування, а тому він не погоджується із висновком лікаря-експерта Управління медичного асистансу ТОВ «Гарант-АСІСТАНС» про те, що розмір збитків пов`язаного із лікуванням потерпілої становить 17845,13 грн. та частина чеків надана потерпілою не мають жодного відношення до лікування травм отриманих в результаті ДТП. Наприклад, стосовно чеку на придбання тесту для перевірки захворюваності на Covid-19, який на той час був обов`язковим перед проведенням операції особі. Зауважив на тому, що частина чеків не була збережена, оскільки потерпіла та її родина на час події була у шоковому стані, а тому не думала про необхідність документування витрат. Також, потерпіла не може підтвердити документально кількість продукції, яка була в автомобілі належної її чоловіку та яку останні везли на продаж до м. Черкаси. Стосовно стягнення із ПАТ «НАСК «Оранта» страхового відшкодування шкоди утриманцю померлого зазначив, що потерпіла ОСОБА_1 перебувала на утриманні свого чоловіка ОСОБА_4 , оскільки вона ніде не працювала, а її чоловік був приватним підприємцем. Також, він не погоджується із думкою представника цивільного відповідача ПАТ «НАСК «Оранта» про те, що до відшкодування потерпілої підлягає страхова виплата за шкоду, заподіяну здоров`ю в розмірі 892,25 грн., яка обраховується останніми в розмірі 5 % від страхового відшкодування пов`язаного з лікуванням потерпілої в сумі 17845,13 грн., оскільки до вказаної суми повинна бути також віднесене страхове відшкодування за шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілої в розмірі 4723 грн., із якої потім повинно бути відраховано 5 % страхового відшкодування.

Потерпіла ОСОБА_1 стосовно цивільного позову повідомила, що вона повністю підтримує позицію її представника та зауважила на тому, що на її лікування не куплялося нічого зайвого, а лише те, що призначав лікар. Стосовно чека на начебто придбання ліків від Covid-19, зазначила, що від цього захворювання її не лікували, але робили тестування на хворобу, оскільки ця вимога була обов`язковою умовою для її перебування в лікарні. Погоджується з тим, що придбання беруші вушні та води не відноситься до витрат на лікування. Повідомила, що жоден із цивільних відповідачів не відшкодував їй матеріальну та моральну шкоду у добровільному порядку. Із заявою про відшкодування шкоди в порядку страхування до ПАТ «НАСК «Оранта» вона зверталася, але їй повідомили, що до ухвалення судом вироку виплата страхового відшкодування зупинена. Зазначила, що вона понесла ще більше витрат, але багато чеків не збереглося. Просила задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі.

Представник цивільного відповідача ПАТ «НАСК «Оранта» за довіреністю Гончаренко І.В. повідомила про те, що вона підтримує відзив на збільшені позовні вимоги. Зазначає про те, що ПАТ «НАСК «Оранта» визнає позовні вимоги цивільного позивача в частині: страхового відшкодування пов`язаного з лікуванням потерпілої в сумі 17845,13 грн.; в розмірі 5 % від страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю в сумі 892,25 грн., моральну шкоду пов`язану зі смертю потерпілого в сумі 56676 грн., шкоду пов`язану зі стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок ДТП в сумі 56676 грн., витрати пов`язані з проведенням поховання в розмірі 4590 грн., страхове відшкодування за шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілого в сумі 4732 грн. Щодо задоволення інших позовних вимог заперечила з підстав зазначених у відзиві. Зауважила на тому, що потерпіла ОСОБА_1 не зверталася до ПАТ «НАСК «Оранта» із заявою про виплату їй страхового відшкодування. Стосовно придбання на лікування потерпілої ліків, звертає увагу, що частина чеків не має причинно-наслідковий зв`язок із лікуванням завданих потерпілій внаслідок ДТП тілесних ушкоджень, що підтверджується висновком лікаря-експерта Управління медичного асистансу ТОВ «Гарант-АСІСТАНС». Стосовно включення до розрахунку страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю, окрім страхового відшкодування пов`язаного з лікуванням потерпілої в сумі 17845,13 грн. також страхове відшкодування за шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілої в розмірі 4723 грн., покладалася на думку суду.

Вирішуючи цивільний позов суд встановив наступне.

У відповідності до вимог ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди (ст. 1166 ЦК). Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Згідно положень ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до наказу про укладення трудового договору від 11.12.2019 № 1298-к ОСОБА_2 був прийнятий на роботу у ТОВ «ЕСО-АВТОТЕХНІКС» на посаду водія транспортно-експедиторського відділу (а.с. 144 т. 1) та за останнім, відповідно до наказу № 65/1-1 від 12.12.2019 про закріплення автомобіля за водієм компанії, був закріплений автомобіль Renault Master, 2019 року випуску, р.н. НОМЕР_1 (а.с. 145 т. 1).

Відповідно до положень ст. 1194 ЦК особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За визначенням ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

На момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди цивільна-правова відповідальність ТОВ «ЕСО-АВТОТЕХНІКС» була застрахована. Забезпеченим транспортним засобом зазначений автомобіль марки Renault Master, 2019 року випуску, р.н. НОМЕР_1 .

Так, 07.05.2020між ПАТ «НАСК «Оранта»» та ТОВ «ЕСО-АВТОТЕХНІКС» було укладено поліс №АО/5358127 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 40 т. 3). Відповідно до п. 2 вказаного полісу страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором (полісом). Строк дії договору становить з 13.05.2020 до 12.05.2021.

Страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю становить згідно полісу - двісті тисяч грн., за шкоду, заподіяну майну - сто тисяч грн.

Виходячи із суті обвинувачення суд вважає, страховий випадок настав, а тому мають бути застосовані правові норми здійснення страхових виплат згідно з договором страхування.

Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Представник цивільного відповідача ПАТ «НАСК» Оранта» Гончаренко І.В. визнала у повному обсязі наступні позовні вимоги цивільного позивача ОСОБА_1 : моральну шкоду пов`язану зі смертю потерпілого в сумі 56676 грн., шкоду пов`язану зі стійкою втратою працездатності потерпілою внаслідок ДТП в сумі 56676 грн., страхове відшкодування за шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілої в сумі 4732 грн.

Відповідно до положень ст. 27.3 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Отже, враховуючи те, що мінімальна заробітна плата станом на день настання страхового випадку (02.08.2020) становила 4723 грн., розмір страхового відшкодування пов`язаного зі смертю потерпілого дійсно становить 56676 грн. (4723х12=56676), а отже вказана сума підлягає стягненню з ПАТ «НАСК» Оранта» на користь ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 26 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відшкодовується у розмірах, визначених відповідно до Цивільного кодексу України. Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить: у разі встановлення III групи інвалідності - 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку.

Згідно довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААВ № 346582 (а.с.25 т.3), ОСОБА_1 28.01.2021 встановлена третя група інвалідності, причиною інвалідності зазначено загальне захворювання. Наявність причинно-наслідкового зв`язку між ДТП, що сталася 02.08.2020 та встановленням позивачці третьої групи інвалідності не заперечується цивільним відповідачем ПАТ «НАСК`Оранта».

Таким чином, враховуючи те, що мінімальна заробітна плата станом на день настання страхового випадку (02.08.2020) становила 4723 грн., розмір страхового відшкодування пов`язаного зі стійкою втратою потерпілою працездатності становить 56676 грн. (4723х12=56676), а отже вказана сума також підлягає стягненню з ПАТ «НАСК» Оранта» на користь ОСОБА_1 .

За правилами ст. 24 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначений порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з лікуванням потерпілого.

Так п. 24.1 цього Закону передбачено, що у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я.

Пункт 24.2. визначає, що мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілого, становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я, але не більше 120 днів.

Пункт 24.3. встановлює, що якщо страховику не надані документи, що підтверджують розмір витрат, зазначених у пункті 24.1 цієї статті, або їх документально підтверджений розмір є меншим, ніж мінімальний розмір, визначений відповідно до пункту 24.2 цієї статті, страховик здійснює відшкодування у розмірі, визначеному в пункті 24.2 цієї статті.

Відповідно до виписки з історії хвороби № 3956 (а.с. 68 т. 1) ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні у медичному закладі охорони здоров`я з 02.08.2020 по 10.08.2020 (8 днів).

Відповідно до виписки з історії хвороби № 6258 (а.с. 69 т. 1) ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні у КНП «Черкаська обласна лікарня» Черкаської обласної ради з 10.08.2020 по 21.08.2020 включно (12 днів).

Згідно відомостям виписки з історії хвороби № 13368 (а.с. 70 т. 1) ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні у КНП «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» з 22.10.2020 по 28.10.2020 включно (7 днів).

Отже, загалом позивачка ОСОБА_1 перебувала на лікуванні у закладах охорони здоров`я 27 днів.

Враховуючи те, що мінімальна заробітна плата станом на день настання страхового випадку (02.08.2020) становила 4723 грн., 1/30 частина мінімальної заробітної плати становить 157,43 грн.

Таким чином, до стягнення з ПАТ «НАСК» Оранта» на користь ОСОБА_1 підлягає страхове відшкодування за шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілої в розмірі 4250,61 грн. (157,43х27=4250,61).

Відповідно до відомостям відзиву на збільшення позовних вимог (а.с. 38-39 т. 3) цивільний відповідач ПАТ «НАСК «Оранта» частково визнає наступні вимоги позивача: страхове відшкодування пов`язане з лікуванням потерпілої на суму 17845,13 грн., 5 % від страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю на суму 892,25 грн., витрати пов`язані з проведенням поховання на суму 4590 грн.

Відповідно до п. 27.4. ст. 27 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Відповідно до статті 1201 ЦК України, особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати. Допомога на поховання, одержана фізичною особою, яка зробила ці витрати, до суми відшкодування шкоди не зараховується.

Згідно ст. 1 ЗУ «Про поховання та похоронну справу», поховання - діяльність відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у межах повноважень, визначених цим Законом, а також суб`єктів господарювання, спрямована на:

забезпечення належного ставлення до тіла (останків, праху) померлого (далі - тіла);

забезпечення права громадян на захоронення їхнього тіла відповідно до їх волевиявлення, якщо таке є;

створення та експлуатацію об`єктів, призначених для поховання, утримання і збереження місць поховань;

організацію і проведення поховань померлих та/або загиблих (далі - померлих);

надання ритуальних послуг, реалізацію предметів ритуальної належності.

Позивач зазначає про те, що по причині загибелі її чоловіка їй була спричинена матеріальна шкода у вигляді витрат на судмедспецпослуги на суму 2480 грн., поховання згідно накладної від 03.08.2020 в сумі 4590 грн., проведення панахид, ритуальні послуги, поминальні обіди, пальне для автомобіля.

Суд не вбачає підстав для стягнення витрат, пов`язаних з проведенням поминальних обідів, пального для автомобіля та витрат на судмедспецпослуги так як такі витрати не відносяться до страхових витрат в розумінні п. 27.4. ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ст.1201 ЦК України.

В підтвердження інших витрат на поховання (придбання труни, хреста, свічок, рушників, покривал, подушок, таблички, корзини, стрічок) позивачка надала накладну від 03.08.2020 на суму 4590 грн. Вказану накладну суд визнає належним доказом понесених позивачем витрат спрямованих на організацію і проведення поховань, а тому вказані витрати підлягають стягненню з ПАТ «НАСК`Оранта»» на користь позивача.

Також позивачем до матеріалів цивільного позову був наданий товарний чек № 192 від 02.08.2020 про надання ритуальних послуг в розмірі 1400 грн. ФОП ОСОБА_9 (а.с. 108 т. 1).

Представник цивільного відповідача ПАТ «НАСК`Оранта»» зазначила про те, що вказаний товарний чек не є належним доказом по справі, оскільки в матеріалах справи відсутнє підтвердження право вказаної ФОП займатися цим видом діяльності та у товарному чеку відсутній перелік наданих послуг.

Із вказаними твердженнями суд не погоджується із наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 2 ЗУ «Про поховання та похоронну справу», ритуальні послуги - послуги, пов`язані з організацією поховання та облаштуванням місця поховання.

Отже, враховуючи той факт, що товари, які були придбані для поховання померлого зазначені у накладній від 03.08.2020 на суму 4590 грн., суд не може виключити, що зазначена у товарному чеку № 192 від 02.08.2020 сума в розмірі 1400 грн. стосується надання послуг із самої організації поховання, а оскільки вказана послуга може не мати матеріального виразу, як у випадку придбання товарів для поховання, на думку суду, не зазначення у чеку переліку наданих послуг не є достатньою самостійною підставою для відмови у задоволенні позову в цій частині із зазначених підстав.

Також, суд не вважає підставою для визнання неналежним доказом понесення позивачем витрат на поховання в розмірі 1400 грн., оскільки в матеріалах справи відсутнє підтвердження право вказаної ФОП займатися цим видом діяльності, оскільки належним доказом факту отримання вказаних послуг є письмові докази у виді накладних, чеків тощо, який заповнений належним чином та містить необхідні реквізити. Вказаний чек містить номер, дату видачі чеку, назву послуги, відомості щодо оплати вартості послуги та відтиск печатки ФОП ОСОБА_9 , а отже у суду відсутні достатні підстави вважати, що ФОП ОСОБА_9 надала послугу позивачу не маючи право на здійснення такого виду діяльності як організація проведення поховання.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про доведеність позивачем позовних вимог в частині стягнення з ПАТ «НАСК`Оранта»» витрат на поховання в розмірі 4590 грн. та 1400 грн., а всього на суму 5990 грн.

Підстави щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю потерпілого передбачені статтею 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Як зазначалось раніше підстави для відшкодування шкоди, пов`язаної з лікуванням потерпілого передбачені статтею 24 вказаного Закону.

Відповідно до відомостям історій хвороби № 3956, № 6258, № 13368 та консультативного висновку спеціалістів від 12.11.2020 діагноз ОСОБА_1 зазначений наступний: ЗЧМТ. Струс головного мозку. ЗТГК. Множинні травми органів грудної порожнини. Травма органів грудної та черевної порожнини. Перелом 3-6 ребер зліва. Післятравматичний пневмоторакс, плеврит зліва. Закрита травма живота, розрив селезінки, внутрішньочеревна кровотеча. Закритий перелом правої променевої кістки. Стан після лапаротомії, спленектомій. Очеревні спайки з постійним больовим та диспепсичним синдромом.

Потерпілою надані копії чеків на придбання ліків та медичних виробів, які, з її показань, вона придбавала за рекомендацією лікарів.

Відповідно до доказів приєднаних до позовної заяви, документально підтверджені наступні призначення лікарів: кордарон 200 мг по 1тб х 3рази в день, бісапролол 5мг, 1тб в 12 год., гепацеф-комбі по 1,0 гр.х2 рази вдень, 7 днів, муколван по 4,0 мл. х 2 рази в день, 7 днів, дексалгін по 2,0 мл., в/м при болях, лактіале по 1 тб. х 2 рази в день, флюконазол 100 мг 1 тб. вдень 10 днів, кетанов по 2,0 мл. при болях (виписка з медичної карти № 6258, а.с.69 т. 1). При цьому у вказаних призначеннях міститься допис ліків ручкою (кардан), однак вказаний допис не посвідчений підписом лікуючого лікаря, а тому не може прийматися судом до уваги, як дійсно призначений лікарем. У консультативному висновку спеціаліста від 20.10.2020 (а.с. 77 т. 1) містяться наступні призначення лікаря: тризипін лонг 1000 мг 1 т вранці - 1 місяць, І бетаргін 1 стік х 2р/д - 2 тижні.

Придбання ліків за документально підтвердженими призначеннями лікарів відображені в наступних чеках:

-чек № 38242 від 09.08.2020, дексалгін на суму 223,80 грн., муколван на суму 42,40 грн.;

-чек № 21117 від 11.08.2020, гепацеф комбі на суму 265,76 грн. з врахуванням знижки, муколван на суму 39,96 грн. з врахуванням знижки;

-чек № 145571 від 11.09.2020, кардіодарон - здоров`я на суму 94,61 грн.;

-чек б/н (а.с.90) дексалгін на суму 265,83 грн.

-чек № 0000019680 від 05.08.2020, дексалгін на суму 265,83 грн.;

-чек № 0000086453 від 07.08.2020, дексалгін на суму 53,17 грн.;

-чек № 145572 від 11.09.2020, бісопролол-тева на суму 31,92 грн.;

-чек № 59059 від 12.08.2020, гепацеф-комбі, муколван на суму 643 грн.;

-чек № 18314 від 10.08.2020, гепацеф-комбі, муколван , дексалгін на суму 464,70 грн.;

-чек № 21222 від 13.08.2020, лактовіт фотре на суму 240 грн.;

-чек № 56369 від 26.08.2020, дексалгін на суму 41 грн.;

-чек № 245803 від 26.08.2020, бетаргін на суму 148,90 грн.

Всього на загальну суму 2820,88 грн.

Також, суд враховує у витрати на лікування потерпілої придбанні останньою медичні матеріали (бинти, шприци, голки ін`єкційні, фізичній розчин, системи, медичні перчатки,пеленки, памперси) на загальну суму 2826,31 грн.

Крім того, підлягають стягненню із цивільного відповідача ПАТ «НАСК`Оранта»» на користь позивачки ОСОБА_1 документально підтверджені витрати на проведення діагностики (УЗІ, ренген, тощо) на загальну суму 2000 грн. (товарний чек від 23.09.2020 на суму 280 грн., товарний чек від 02.08.2020 на суму 645 грн., товарний чек від 03.08.2020 на суму 95 грн., товарний чек від 05.08.2020 на суму 95 грн., товарний чек від 08.08.2020 на суму 95 грн., товарний чек від 06.08.2020 на суму 140 грн., товарний чек № 1 від 21.09.2020 на суму 80 грн., товарний чек від 19.10.2020 на суму 570 грн.

Заперечуючи щодо стягнення з ПАТ «НАСК» Оранта»» на користь позивача витрат пов`язаних із лікуванням потерпілої (придбання ліків) представник цивільного відповідача зазначає про те, що у чеках наданих позивачем зазначені медичні препарати, які не мають жодного відношення до лікування травм останньої, наприклад: беруші з мотузкою, продукти харчування, товари для лікування Covid, одяг тощо. А тому, враховуючи висновок лікаря експерта Управління медичного асистансу ТОВ «Гарант-Асістанс» про розмір збитків визнають витрати в розмірі 17845,13 грн.

Суд погоджується із вказаними твердженнями, оскільки дійсно в матеріалах кримінального провадження містяться чеки на придбання одягу, продуктів харчування, ліків для лікування Covid, деякі чеки не містять конкретизацію назви придбаних ліків (товари медичного призначення, медичні товари тощо), із яких не можливо зробити висновок, які товари придбавалися та чи мають вони відношення до лікування потерпілої внаслідок ДТП.

Отже, визначаючи суму, яка підлягає стягненню із цивільного відповідача ПАТ «НАСК`Оранта»» на користь позивача, суд приймає до уваги висновок лікаря експерта Управління медичного асистансу ТОВ «Гарант-Асістанс» про розмір збитків, відповідно до якої сума збитку, що підлягає відшкодуванню позивачу становить 17845,13 грн., оскільки ліки які були призначено потерпілій та зазначені судом вище можуть мати аналоги, які суд, не маючи освіти в галузі фармацевтичної справи, може помилково не врахувати у своїх підрахунках, а тому враховуючи те, що за підрахунками суду до стягнення із ПАТ «НАСК`Оранта»» на користь позивачки ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати в меншому розмірі (7647,19 грн.) ніж визнано цивільним відповідачем (17845,13 грн.), то до стягнення із ПАТ «НАСК`Оранта»» на користь позивачки ОСОБА_1 підлягає страхове відшкодування пов`язане з лікуванням потерпілої в розмірі визнаному цивільним відповідачем, а саме 17845,13 грн.

Відповідно до положень ст. 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Згідно положень ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Отже, на думку суду, до розрахунку страхового відшкодування моральної шкоди потерпілій особі, яка зазнала ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди слід включати витрати пов`язані із лікуванням потерпілої особи (придбання ліків), які становлять 17845,13 грн. та страхове відшкодування за шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілої у лікарні в розмірі 4732 грн.

Таким чином, враховуючи положення ст. 26-1 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», до стягнення із ПАТ «НАСК» Оранта»» на користь позивачки ОСОБА_1 підлягає страхове відшкодування в розмірі 1128,86 грн. (17845,13+4732=22577,13 грн. х5/100).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до змісту позовних вимог позивача остання просить суд стягнути із ПАТ «НАСК» Оранта»» на її користь шкоду у розмірі вартості продуктів харчування, які були у транспортному засобі, який потрапив у ДТП, на загальну суму 11555 грн.

Однак, враховуючи те, що в матеріалах кримінального провадження відсутні відомості щодо наявності у транспортному засобі «ВАЗ 2106», реєстраційний номер НОМЕР_3 продуктів харчування, та їх наявність та вартість не була доведена позивачем, вказана позовна вимога не підлягає до задоволення судом.

Також, не підлягає до задоволення позовна вимога позивача про стягнення з ПАТ «НАСК» Оранта»» на її користь відшкодування страхової шкоди утриманцю померлого в розмірі 170028 грн. з наступних підстав.

Згідно п. 27.2 ст. 27 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Згідно з ч. 1 ст. 1200 ЦК України, у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Шкода відшкодовується:

1) дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років);

2) чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно;

3) особам з інвалідністю - на строк їх інвалідності;

4) одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім`ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, - до досягнення ними чотирнадцяти років;

5) іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, - протягом п`яти років після його смерті.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Суд звертає увагу на те, що станом на момент ДТП в якій загинув її чоловік (02.08.2020), позивачці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 виповнилося 44 роки, отже вона не була особою пенсійного віку.

У підтвердження перебування на утриманні свого чоловіка остання надала виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серія ААБ № 127025, відповідно до відомостям якої її чоловік - ОСОБА_4 був зареєстрований фізичною особою-підприємцем, що, на думку суду, є недостатнім доказом перебування позивача на утриманні померлого.

Отже, суд приходить до висновку, що позивач не довела належними та допустимими доказами, що вона перебувала на утриманні померлого чоловіка, а в матеріалах справи відсутні докази про доходи останнього та його можливість утримувати позивача, як і докази про те, що вона потребувала такої допомоги.

Констатуючи вищезазначене суд приходить до висновку, що до стягнення з ПАТ «НАСК» Оранта»» на корить ОСОБА_1 підлягає наступне страхове відшкодування: страхове відшкодування пов`язане зі смертю потерпілого в розмірі 56676 грн., страхове відшкодування пов`язане зі стійкою втратою працездатності потерпілої внаслідок ДТП в розмірі 56676 грн., страхове відшкодування за шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілої (лікарняні) в розмірі 4250,61 грн., страхові витрати на поховання в розмірі 5990 грн., страхове відшкодування пов`язане з лікуванням потерпілої (придбання ліків) в розмірі 17845,13 грн., 5 % від страхової виплати за шкоду заподіяну здоров`ю в розмірі 1128,86 грн., а всього 142566,60 грн.

Вирішуючи позовні вимоги пред`явлені до цивільного відповідача ТОВ «ЕСО-АВТОТЕХНІКС» щодо стягнення з нього на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 18860,26 грн. та моральну шкоду в розмірі 5336500 грн., суд приходить до наступних висновків.

Частина 1 ст. 128 КПК визначає, що особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

При цьому, відповідно до ч. 5 вказаної норми процесуального закону цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Аналіз норм статей 1167, 1172, 1187, 1188 ЦК дає підстави для висновку про те, що шкода, (в тому числі моральна), завдана внаслідок ДТП з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Положення статей 1187, 1188 ЦК є спеціальними по відношенню до статей 1166, 1167 ЦК, у зв`язку з чим перевага у застосуванні має надаватися спеціальним нормам.

До вказаних висновків дійшов ВС у постановах від 19 червня 2019 року у справі № 630/163/16-к, від 14 березня 2019 року у справі № 632/1400/16-к.

Отже, суд не приймає до уваги твердження цивільного відповідача ТОВ «ЕСО-АВТОТЕХНІКС» про те, що товариство не є належним відповідачем по справі, а відповідати за наслідки ДТП повинен ОСОБА_2 та ПАТ «НАСК» Оранта»».

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Моральна шкода полягає, між іншим, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Відповідно до ст. 1167 ЦК під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд має навести у рішенні відповідні мотиви.

Отже, як установлено ч. 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Таким чином, законом установлено загальні критерії щодо меж судової дискреції у вирішенні питання про розмір грошового відшкодування моральної шкоди. Тобто визначення розміру такого відшкодування становить предмет оціночної діяльності суду.

Отже, при прийнятті рішення щодо розміру моральної шкоди завданої позивачу суд враховує висновок експерта від 28.04.2021 № СЕ-19/124-21/2241-ПС, відповідно до якого розмір моральної шкоди позивачу, на думку експерта, становить 891 МЗП станом на момент винесення рішення суду, однак вирішує вказане питання на власний розсуд враховуючи вимоги розумності, справедливості та пропорційності.

За сукупністю встановлених обставин судом підтверджена проблематизація життя позивача ОСОБА_1 після загибелі чоловіка, нав`язане залучення її до тривалого процесу правового відстоювання своїх прав, що стало додатковою психотравмуючою проблемою для неї та спричинила психоемоційний стрес. Безспірно у ОСОБА_1 були порушені привичні стосунки, які стали наслідком втрати чоловіка, крім того, внаслідок отриманих при ДТП травм потерпіла отримала інвалідність третьої групи та вимушена терпіти та нести витрати на тривале лікування, а тому ситуація, яка досліджується по справі, може розглядатися як психотравматична основа для спричинення моральної шкоди для неї.

Суд беззаперечно констатує, що втрата рідної людини не можна зрівняти ні з чим, а моральні переживання оцінити неможливо. Однак, також враховує те, що вчинений ОСОБА_2 злочин є необережним, матеріальну відповідальність за його дії несе його роботодавець ТОВ «ЕСО-АВТОТЕХНІКС», а тому приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині відшкодування моральної шкоди підлягають до часткового задоволення в розмірі 1 500 000 грн., що на думку суду буде відповідати вимогам розумності, справедливості та пропорційності.

Однак, на думку суду, із вказаної суми підлягає відрахуванню моральна шкода стягнута судом із ПАТ «НАСК» Оранта»» в розмірі 57804,86 грн. (56676 грн. - страхове відшкодування моральної шкоди пов`язане зі смертю потерпілого + 1128,86 грн. - страхове відшкодування моральної шкоди пов`язане з ушкодженням здоров`я) та 9500 грн. - в рахунок відшкодування моральної шкоди сплаченої обвинуваченим ОСОБА_2 , про які зазначає позивач у своїй позовній заяві. До вказаних висновків суд прийшов з наступних підстав.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року (справа № 755/18006/15-ц), у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.

Відповідно до ст. 1194 ЦК особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок із виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених ст. 37) чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Стосовно, позовної вимоги позивача про стягнення із ТОВ «ЕСО-АВТОТЕХНІКС» на її користь завдану їй матеріальну шкоду в розмірі 18860,26 грн., суд констатує, що вказана позовна вимога належним чином не обґрунтована позивачем та не підтверджена належними доказами, а тому відмовляє у її задоволенні.

На твердження представника цивільного відповідача ПАТ «НАСК» Оранта»» стосовно того, що позивачем не була подана до страхової компанії заява про виплату страхового відшкодування суд зазначає наступне.

Положеннями ст. 35 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регламентовано, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про ДТП подає страховику (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону) заяву про страхове відшкодування.

Суд звертає увагу, що визначений Законом «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядок звернення потерпілого до страховика із заявою про здійснення страхового відшкодування є не досудовим порядком урегулювання спору, визначеним як обов`язковий в розумінні ст. 124 Конституції України, а позасудовою процедурою здійснення страхового відшкодування, яка загалом не виключає право особи безпосередньо звернутися до суду з позовом про стягнення відповідного відшкодування.

Обов`язок відшкодування шкоди, завданої ДТП, у тому числі, коли йдеться про вчинення злочину, передбаченого ст. 286 КК, обумовлений не порушенням певного договірного зобов`язання, а фактом спричинення шкоди майну, здоров`ю та життю людини. Застосування положень Закону «Про обов`язкове страхування цивільноправової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у кримінальному судочинстві не повинно суперечити його засадам і обмежувати права потерпілого. Право особи у випадку завдання шкоди кримінальним правопорушенням, передбаченим ст. 286 КК, порушене саме фактом заподіяння такої шкоди, а тому особа вправі самостійно обирати способи відшкодування такої шкоди. Це також узгоджується зі статтями 15, 16 ЦК.

Наведене узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, що викладений у постанові від 19 червня 2019 року (справа № 465/4621/16-к) і зводиться до того, що для задоволення в межах кримінального провадження цивільного позову потерпілого до страховика про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК, попереднє звернення потерпілого до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному ст. 35 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не є обов`язковим.

Рішення щодо речових доказів, відшкодування процесуальних витрат та скасування арешту майна.

Долю речових доказів вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України, а саме:

- автомобіль марки «Renault Master», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який переданий на відповідальне зберігання ТОВ «ЕСО-АВТОТЕХНІКС» - залишити у власності останнього;

- автомобіль марки «ВАЗ 2107», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_5 - залишити у власності останнього;

- автомобіль марки «ВАЗ 2106», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_1 - залишити у власності останньої.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню із обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 14383,60 грн. (довідка про витрати на проведення експертизи № 4-000727 від 13.10.2020 на суму 1307,60 грн., довідка про витрати на проведення експертизи № 4-000672 від 10.09.2020 на суму 2615,20 грн., довідка про витрати на проведення експертизи № 4-000670 від 18.09.2020 на суму 2615,20 грн., довідка про витрати на проведення експертизи № 4-000671 від 18.09.2020 на суму 2615,20 грн., довідка про витрати на проведення експертизи № 4-000668 від 22.09.2020 на суму 2615,20 грн., довідка про витрати на проведення експертизи № 4-000669 від 22.09.2020 на суму 2615,20 грн.).

Також, відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню із цивільного відповідача ТОВ «ЕСО-АВТОТЕХНІКС» на користь держави витрати на залучення експерта у пропорційному розмірі до задоволених позовних вимог про стягнення моральної шкоди в розмірі 2194,32 грн. ( 8172,50 х 26,85% /100 %), що підтверджується довідкою про витрати на проведення експертизи № СЕ-19/124/2241-ПС від 28.04.20210.

Іншу частину витрат в розмірі 5978,18 грн. слід віднести за рахунок держави, оскільки позивач ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору на підставі ЗУ «Про судовий збір».

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 04.08.2020 накладений арешт на автомобілі: «Renault Master», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 належить ТОВ «ЕСО-АВТОТЕХНІКС», м. Київ, вул. Закревського, 16; «ВАЗ 2106», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 належить ОСОБА_1 , жительниці АДРЕСА_2 ; «ВАЗ 2107», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 належить ОСОБА_5 , жителю АДРЕСА_3 .

Враховуючи, що арештоване майно: автомобіль «ВАЗ 2106», реєстраційний номер НОМЕР_3 , автомобіль «ВАЗ 2107», реєстраційний номер НОМЕР_2 не підлягає спеціальної конфіскації та перебуває у володінні інших осіб, відмінних від обвинуваченого та цивільних відповідачів, суд приходить до висновку про необхідність скасування арешту накладеного ухвалою слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 04.08.2020, справа № 695/1774/20 на вказані транспортні засоби. Однак, враховуючи те, що до ТОВ «ЕСО-АВТОТЕХНІКС» ОСОБА_1 пред`явлений цивільний позов, який частково задоволений судом, ухвала Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 04.08.2020 в частині накладення арешту на автомобіль марки «Renault Master», реєстраційний номер НОМЕР_1 не підлягає до скасуванню.

Рішення суду щодо запобіжного заходу та зарахування строку попереднього ув"язнення в строк відбуття покарання.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_2 не обирати.

Оскільки відповідно до відомостей протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 02.08.2020 (а.с. 23 т.2) ОСОБА_2 був затриманий на місці вчинення кримінального правопорушення 02.08.2020, ухвалою слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 03.08.2020, справа № 695/1774/20, останньому обраний запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, один день перебування останнього під вартою слід зарахувати у строк відбування покарання.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_2 винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки.

Початок строку відбування покарання рахувати з моменту затримання ОСОБА_2 після набрання вироком законної сили.

Зарахувати у строк покарання один день (02.08.2020) попереднього ув`язнення ОСОБА_2 у строк відбуття покарання із розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_2 не обирати.

Речові докази:

- автомобіль марки «Renault Master», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який переданий на відповідальне зберігання ТОВ «ЕСО-АВТОТЕХНІКС» - залишити у власності останнього;

- автомобіль марки «ВАЗ 2107», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_5 - залишити у власності останнього;

- автомобіль марки «ВАЗ 2106», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_1 - залишити у власності останньої.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 14383,60 грн.

Стягнути із ТОВ «ЕСО-АВТОТЕХНІКС», м. Київ, вул. Миколи Закревського, 16, код ЄДРПОУ: 30721457 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 2194,32 грн.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 04.08.2020, справа № 695/1774/20 в частині накладення арешту на автомобіль «ВАЗ 2106», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 належить ОСОБА_1 , жительниці АДРЕСА_2 ; автомобіль «ВАЗ 2107», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 належить ОСОБА_5 , жителю АДРЕСА_3 .

Цивільний позов ОСОБА_1 до ПАТ «НАСК «Оранта»», ТОВ «ЕСО-АВТОТЕХНІКС» про відшкодування матеріальних та моральних збитків задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ «НАСК «Оранта»», м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-д, код ЄДРПОУ: 00034186 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відомості про РНОКПП в матеріалах справи відсутні, жительниці АДРЕСА_2 страхове відшкодування в розмірі 142566,60 грн. (сто сорок дві тисячі п`ятсот шістдесят шість гривень 60 коп.)

Стягнути з ТОВ «ЕСО-АВТОТЕХНІКС», м. Київ, вул. Миколи Закревського, 16, код ЄДРПОУ: 30721457 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відомості про РНОКПП в матеріалах справи відсутні, жительниці АДРЕСА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 1 432 695,14 грн. (один мільйон чотириста тридцять дві тисячі шістсот дев`яносто п`ять гривень 14 коп.).

У іншій частині в задоволенні позову - відмовити.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору, інші учасники судового провадження також мають право на отримання в суді копії вироку.

Суддя Чорнобаївського

районного суду Черкаської області О. Г. Романова