Рішення № 105151616, 21.06.2022, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 2/702/188/22

Провадження № 702/223/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2022 м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області у складі

головуючого судді Нейло І.М.,

за участю секретаря Прилуцької О.І.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувшиу відкритомусудовому засіданніМонастирищенського районногосуду Черкаськоїобласті, впорядку загальногопозовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства"ПЕРШИЙУКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙБАНК" про захист прав споживачів у спосіб визнання недійсним (нікчемним) кредитних договорів, стягнення незаконно отриманих коштів,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2022 року позивач ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діяв адвокат Латюк П.Я., звернулася до суду з позовом до АТ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" згідно якого просила визнати недійсними(нікчемними)кредитні договори укладеніз відповідачем,а саме: 05червня 2019року за№ 2001326995701, 04лютого 2021року за№ 1001807148001, 22лютого 2022року за№ 1002099728101 та стягнути грошові кошти у сумі 35 295 грн. 29 коп., які були одержані відповідачем на виконання зазначених кредитних договорів.

В обґрунтування своїх вимог позивач ОСОБА_2 посилається на те, що нею 05.06.2019 був укладений кредитний договір №2001326995701 з АТ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" на суму30000грн.З метоюпогашення заборгованостіза попереднімкредитним договором ОСОБА_2 уклалаз відповідачемкредитний договірвід 04.02.2021р.за №1001807148001 на суму44000грн. Зметою погашеннязаборгованості запопередніми кредитнимидоговорами ОСОБА_2 уклала звідповідачем кредитнийдоговір від22.02.2022р.за №1002099728101 на суму30927грн. Надумку позивачаз умовамикредитного договорувід 05.06.2019 вона необізнана тасам договірне підписувала. Сторони укладаючи спірні договори не домовилися про всі істотні умови, зокрема в договорах не вказані: процентна ставка, порядок її обчислення, наслідки прострочення виконання зобов`язання. Договорами від 04.02. 2021 року за № 1001807148001 та 22.02.2022 року за № 1002099728101 відповідачем безпідставно встановлено плату за обслуговування кредитної заборгованості, що відповідно до ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» повинно було здійснюватися безоплатно, що є наслідком істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків на погіршення становища споживача, що на думку позивача в свою чергу також є підставою для визнання їх недійсними. Нею була здійсненна переплата під час виконання кредитного договору від 05.06.2019 р. у сумі 79295 грн. 29 коп., але враховуючи, що за кредитним договором від 04.02.2021 р. у позивачки перед банком є заборгованість 44000 грн., тому вважає, що банк повинен повернути їй 35295 грн. 29 коп. Гроші за кредитним договором від 22.02.2022 р. № 1002099728101 в сумі 30927 грн. нею не використовувались, тому вважає, що за недійсним кредитним договором зазначені кошти мають бути повернуті.

Ухвалою від 23.05.2022 року провадження у справі відкрите, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого судового засідання.

03.06.2022 на адресу суду від АТ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_2 , згідно якого відповідач просив у позовних вимогах відмовити з підстав викладених у відзиві.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Латюк П.Я., позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

У судове засідання представник відповідача не з`явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Представником АТ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" заявлено клопотання про розгляд справи без його участі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

05.06.2019 року ОСОБА_2 підписано заяву № 2001326995701 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, якою підтвердила прийняття публічної пропозиції Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Надано споживчий кредит у розмірі 30000 грн. У зазначеній заяві викладені умови видачі кредиту, зокрема: розрахунковий день, строк дії кредитного ліміту процентна ставка. Підтверджує, що беззастережно приймає пропозицію ПАТ "ПУМБ", на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті ПАТ "ПУМБ": pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані в процесі обслуговування. /а.с.132/.

04.02.2021 року ОСОБА_2 підписано заяву № 1001807148001 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, якою підтвердила прийняття публічної пропозиції Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Надано споживчий кредит у розмірі 44000 грн. на споживчі цілі., яка містить інформацію про умови кредитування: тип кредиту, ліміт кредиту, мета кредиту, спосіб надання кредиту, інформацію про проценті ставки, порядок повернення кредиту, наслідки прострочення виконання/невиконання зобов`язання за договором про споживчий кредит у виді процентної ставки, графік платежів тощо./а.с.134/.

22.02.2022 року ОСОБА_2 підписано заяву № 1002099728101 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, якою підтвердила прийняття публічної пропозиції Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Надано споживчий кредит у розмірі 30927 грн. на споживчі цілі яка містить інформацію про умови кредитування: тип кредиту, ліміт кредиту, мета кредиту, спосіб надання кредиту, інформацію про проценті ставки, порядок повернення кредиту, наслідки прострочення виконання/невиконання зобов`язання за договором про споживчий кредит у виді процентної ставки, графік платежів, тощо./а.с. 137/.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ст. 509 цього Кодексу зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що ПАТ "ПУМБ" свої зобов`язання за вказаними кредитними договорами виконав, надавши позивачеві грошові кошти, що ним не спростовується.

Підписи позивача в заявах на приєднання до договорів комплексного банківського обслуговування фізичних осіб свідчить, що ОСОБА_2 ознайомлена з усіма його умовами, правами та обов`язками, іншою інформацією, надання якої передбачено чинним законодавством України.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" цей Закон застосовується до правовідносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про споживче кредитування" кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення. До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.

Згідно з ст. 13 цього Закону договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Згідно з ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Суд відмічає, що у заявах на приєднання до договорів комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 04.02.2021 року за № 1001807148001 та 22.02.2022 року за № 1002099728101 позивачем власноручно погоджено сплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Відповідно до додатку № 1 Правил розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, затверджених Постановою Правління Національного банку України від 08 червня 2017 року № 49 загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, пов`язані з отриманням, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги банку, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту (включаючи комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення та інші платежі), кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб (страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів та інших осіб, а також інші обов`язкові платежі), які сплачуються споживачем згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (крім платежів, що згідно із законодавством України не включаються до загальних витрат за споживчим кредитом). .

Крім того суд зауважує, що умова договору про надання споживчого кредиту, укладеного після 16 жовтня 2011 року, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України "Про захист прав споживачів" (будь-які збори, відсотки, комісії, платежі), є нікчемною на підставі частини четвертої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів". Ця норма діяла з 16 жовтня 2011 року до внесення змін на підставі Закону України від 15 листопада 2016 року № 1734-VIII "Про споживче кредитування", тобто до 10 червня 2017 року. (постанова Верховного Суду від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц (провадження № 61-8062сво18).

Таким чином, на час підписання ОСОБА_2 заяв на приєднання до спірних договорів банківського обслуговування, Закон України"Проспоживче кредитування" та узгоджені сторонами умови передбачали право кредитодавця на отримання платежів за обслуговування кредитної заборгованості.

Разом із тим, відповідно до ст. 11 Закону України "Про споживче кредитування" після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно матеріалів справи судом не встановлено, а позивач у відповідності до ст. ст. 76-80 ЦПК України не довів, що банком встановлено комісію саме за отримання позивачем на його вимогу інформації, яка є безоплатною у відповідності до ст. 11 вищевказаного Закону.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Із матеріалів справи суд установив, що позивач була ознайомлена з умовами кредитних договорів, що підтверджується її особистим підписом у заявах: 05.06.2019 року, 04.02.2021 року та 22.02.2022 року а також схвалила правочини своїми наступними діями спрямованими на їх виконання. Будь-яких доказів, які б свідчили про введення позивача в оману під час укладення таких договорів суд не встановив.

Доводи позивача щодо того, що умови договорів від 05.06.2019 року та 04.02.2021 є несправедливими, так як була встановлена плата за обслуговування кредитної заборгованості, суд відхиляє, оскільки комісія за обслуговування кредитної заборгованості була їй відома в момент підписання заяв пор приєднання до договору комплексного банківського обслуговування, а відтак порушення вимог ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" щодо несправедливості такої умови договору не встановлено.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Аналогічна правова норма міститься у ч. 1 ст. 81 ЦПК України.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (висновок Верховного Суду у постанові від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17).

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 2 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, враховуючи наведене вище суд прийшов до переконання про те, що оскільки позивачем не доведено викладений у позовній заяві доводів, а відтак відсутні підстави для визнання оспорюваних кредитних договорів недійсними, а тому у цій частині вимоги позову не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення грошових коштів у сумі 35 295 грн. 29 коп., які були одержані відповідачем на виконання зазначених кредитних договорів, суд прийшов до переконання про те, що оскільки в основній вимозі відмовлено повністю, а відтак відсутні підстави для задоволення похідних вимог, а тому у таких слід відмовити.

У відповідності до ч. 7 ст. 141 ЦПК України, оскільки у задоволенні позову відмовлено та позивач звільнений від слати судового збору, останні необхідно компенсувати за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-80, 259, 265, 273, 354, пунктом 3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

В позовнихвимогах ОСОБА_2 до Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" про захист прав споживачів у спосіб визнання недійсним (нікчемним) кредитних договорів, стягнення незаконно отриманих коштів, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30-ти днів до Черкаського апеляційного суду через Монастирищенський районний суд Черкаської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повнийтекст судовогорішення виготовлено 30.06.2022р.

Суддя І.М. Нейло