Рішення № 105150095, 04.07.2022, Хорошівський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області)

Справа № 276/248/22

Провадження по справі №2-а/276/6/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2022 року смт. Хорошів

Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючогосуддіЗбаражського А.М.,

за участі секретаря судового засіданняІгнатенко О.М.

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання незаконною та скасування постанови про закриття справи від 18.01.2022 року,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, в якому просить визнати протиправною і скасувати постанову державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Житомирській області Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Горбатюка Олександра Анатолійовича №890-ДН/0001По/08/01/-22 від 18.01.2022 про закриття справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за статтею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закрити адміністративну справу у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування позову зазначив, що ТОВ «Агробалтік» діяло відповідно до господарських договорів з Народицькою селищною радою, які на час складення постанови про закриття провадження не визнані нечинними. Крім цього, при винесенні спірної постанови державний інспектор керувався, крім статтей 253 та 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, також п.8 ч.1 ст. 247 КУпАП. Таким чином, підставами закриття провадження по адміністративній справі одночасно були: передача матеріалів справи до ГУНП у Житомирській області, наявність по тому ж факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у вчиненні кримінального правопорушення по даному факту. При цьому, державний інспектор, приймаючи рішення про закриття провадження з передачею матеріалів справи до ГУНП, одночасно дійшов висновку, що позивач вчинив адміністративне правопорушення. Відтак, постанова про закриття провадження у справі базується на взаємовиключних правових підставах. Також зазначив, що вказаним рішенням державного інспектора порушено права та інтереси позивача, а саме: на вільне пересування, не притягнення за відсутності вини до адміністративної відповідальності, нездійснення належної процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, користування належними позивачу коштами на власний вибір.

Ухвалою судді Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 10.02.2022 відкрито провадження у даній справі.

18.04.2022 відповідачем до суду подано відзив на позов, згідно з яким останній заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки оскаржувану позивачем постанову відповідач виніс в межах своїх повноважень та із дотриманням вимог чинного законодавства. Крім того, звернув увагу суду на той факт, що відповідач своєю постановою не притягував позивача до адміністративної відповідальності, а лише передав матеріали до компетентного органу для проведення перевірки на наявність в діях останнього складу кримінального правопорушення, отже, внаслідок винесення постанови про закриття провадження права позивача ніяким чином не порушені та жодних обов`язків на нього не покладено.

Заслухавши пояснення позивача та дослідивши письмові докази, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до статті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Статтею 15-2 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин, належить організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: дотриманням вимог земельного законодавства при набутті права власності на земельні ділянки за договорами купівлі-продажу, міни, дарування, застави та іншими цивільно-правовими угодами; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; дотриманням вимог земельного законодавства органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань передачі земель у власність та надання у користування, у тому числі в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.

Нормами статті 188 Кодексу передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої впади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 № 482 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності є завданнями Держгеокадастру.

Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою КМУ № 15 від 14.01.2015 (надалі - Положення), п.1 передбачено, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Відповідно до пп.25-1 п.4 Положення, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства з питань передачі земель у власність та надання у користування, зокрема в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.

Отже, повноваження, визначені ст. 15-2 ЗК України, покладені на Держгеокадастр як на центральний орган виконавчої влади що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин.

Порядок перевірки та повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель врегульовано Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» ( надалі по тексту - Закон № 963-ІV).

У відповідності до положень ст. 10 вказаного Закону № 963-ІV державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право:

безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;

у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення;

викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства України;

передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення;

проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України.

Крім того, діяльність державних інспекторів з контролю за використанням і охороною земель регламентується Інструкцією з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель матеріалів про адміністративні правопорушення, що затверджена Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.01.2017 № 6. В пункті 2 розділу 1 вказується «Вимоги Інструкції є обов`язковими для виконання державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальних органів, яким відповідно до законодавства України надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення, які діють як державні інспектори сільського господарства відповідно до статті 244 Кодексу України про адміністративні правопорушення».

Встановлено, що державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Житомирській області Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Горбатюком О.А. при проведенні перевірки вимог земельного законодавства було виявлено, що ТОВ «Агробалтік», керівником якого є позивач, використовує на підставі попередніх договорів оренди з Народицькою селищною радою, земельні ділянки, які розташовані на території вищевказаної селищної ради, в зоні радіоактивно забрудненої території внаслідок Чорнобильської катастрофи, які відносяться до 2 зони безумовного (обов`язкового) відселення. Право власності або користування земельними ділянками зареєстровано, в порушення ст.125, 126 Земельного кодексу України за ТОВ «Агробалтік» на загальну площу 159,6 га не було зареєстровано. Рішення органу, до повноважень якого належить передача у користування земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, не приймалося, земельні торги щодо права оренди не проводилися та договір оренди на вказану земельну ділянку за результатами земельних торгів не укладався, що у відповідності до ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», свідчить про факт самовільного зайняття земельної ділянки загальною площею 159,6 га ТОВ «Агробалтік».

Після проведеного обстеження державним інспектором складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 53-1 КУпАП та п.б ч.1 ст. 211 Земельного кодексу України.

Стаття 53-1 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки у вигляді накладення штрафу на громадян від десяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Поряд з цим, за самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику передбачено також кримінальну відповідальність за частиною 1статті 197-1 Кримінального кодексу України.

Згідно зістаттею 253 КУпАПу разі якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування.

Відповідно достатті 284 Кодексу України про адміністративні правопорушенняпо справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:

1) про накладення адміністративного стягнення;

2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1цього Кодексу;

3) про закриття справи.

Постанова про закриття справи виноситься приоголошенні усного зауваження,передачі матеріалівна розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору,органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247цього Кодексу.

Отже, у разі, якщо посадова особа, яка розглядає матеріали про самовільне зайняття земельної ділянки (матеріали справи про адміністративне правопорушення), встановить, що в діях порушника є ознаки злочину, відповідальність за який передбаченастаттею 197-1 Кримінального кодексу України, вона зобов`язана передати матеріали такої справи прокурору або органу досудового розслідування та закрити справу.

Під час розгляду адміністративної справи державним інспектором були встановлені обставини, що підпадають під дію статті 253 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме, що якщо в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування. Так, було встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки, внаслідок чого заподіяно значну шкоду у розмірі 411129,6 грн, яка у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Зроблено висновок, що в порушенні є ознаки злочину, відповідальність за який передбачено частиною 1 статті 197-1 Кримінального кодексу України, у зв`язку з чим було винесено постанову від 18.01.2021 за №890-ДК/000Шо/08/01/-22 про закриття справи про адміністративне правопорушення, яке вчинив ОСОБА_1 , а матеріали справи передано до Головного управління національної поліції у Житомирській області.

З огляду на вищевикладене, державний інспектор при прийнятті постанови від 18.01.2021 діяв в межах повноважень, у спосіб та в порядку, визначеним відповідно до вимог вищевказаних законів.

Доводи позивача про те, що при винесенні спірної постанови державний інспектор керувався, крім статей 253 та 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, також п.8 ч.1 ст. 247 КУпАП, що свідчить про застосування взаємовиключних правових підставах для закриття провадження по адміністративній справі, суд оцінює критично.

Так, в постанові від 18.01.2021 за №890-ДК/000Шо/08/01/-22 державний інспектор чітко зазначив, що були встановлені обставини, які підпадають під дію статті 253 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є ознаки злочину, відповідальність за який передбачено частиною 1 статті 197-1 Кримінального кодексу України. Крім цього, в резолютивній частині постанови вказано про передачу матеріалів справи до Головного управління національної поліції у Житомирській області. Відтак, встановлення саме цих обставин стало правовою підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з передачею матеріалів до органу досудового розслідування.

Посилання на інші підстави з відповідним обґрунтуванням у вказаній постанові відсутні. Саме лише зазначення в останньому абзаці мотивувальної частини постанови конкретних пунктів та статей закону не спростовує вищевказане, а помилкове посилання у постанові на норми пункту 8 статті 247КУпАП ще не свідчить про протиправність цієї постанови, за умови наявності у відповідача підстав для закриття відповідної справи про адміністративне правопорушення, передбаченихстаттями 253 та 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що постановою про закриття справи про адміністративне правопорушення встановлено факт порушення та вину позивача у його вчиненні, у той час як допущення порушень норм земельного законодавства, про яке йдеться в оспорюваній постанові, він не допускав.Варто наголосити, що за встановлених державним інспектором обставин перевірку фактів можливого самовільного зайняття позивачем земельних ділянок, внаслідок заподіяння шкоди державі, має бути здійснено органом досудового розслідування, оскільки розрахований розмір збитків вказує на ознаки кримінального правопорушення і відповідачем не приймалось рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності і не встановлювалась його вина у вчиненні адміністративного правопорушення в оспорюваній постанові від 18.01.2022.

Вищевказане узгоджується з висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеними у постанові 08.12.2021 по справі №727/3676/17 (адміністративне провадження № К/9901/2727/17).

Крім того, відповідно до статі 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначив, що рішенням державного інспектора порушено права та інтереси позивача, а саме: на вільне пересування, не притягнення за відсутності вини до адміністративної відповідальності, нездійснення належної процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, користування належними позивачу коштами на власний вибір.

Водночас, позивачем не доведено, яким чином постанова державного інспектора про направлення матеріалів справи до органу досудового розслідування впливає, зокрема, на його пересування, користування коштами та ін.

Суд враховує, що оскаржувана постанова не порушує жодним чином прав та інтересів позивача, оскільки не створює для позивача обов`язків та правових наслідків за результатами його прийняття.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Інші доводи позивача не спростовують висновків суду та судом не беруться до уваги.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

На підставі наведеного, керуючись ст.2, 5, 9, 73-77,244-246,286 КАС України, суд,

у х в а л и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до головногоуправління Держгеокадаструу Житомирськійобласті провизнання незаконноюта скасуванняпостанови прозакриття справивід 18.01.2022року - відмовити.

Постанову державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Житомирській області Горбатюка О.А. №890-ДК/0001По/08/01/-22 від 18 січня 2022 року залишити без змін.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 08.07.2022.

Суддя А.М. Збаражський