Рішення № 10514005, 14.07.2010, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 2-3184/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2010 року. Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області

у складі:

головуючого судді - Савічева В.О.

при секретарі Коршак Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про визнання споживчих кредитних договорів в іноземній валюті недійсними,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, відповідно до якого просить визнати недійсним кредитний договір № СМ SMED 03/004/2007 на суму 85000 доларів США та № СМ SMED 03/006/2007 від 19.12.2007 на суму 35000 доларів США загальною сумою 120000 доларів США, зобовязати відповідача прийняти від позивача суму в розмірі 546379,70 грн. з розстрочкою платежів на 144 місяці, за таких умов, що місячний платіж буде складатися 3794 грн. 30 коп. та у звязку з недійсністю кредитного договору визнати недійсним договори іпотеки РМ SMED 03/005/2007 від 26.11.2007 року, предметом якого являється квартира загальною площею 30 кв.м. по АДРЕСА_2, квартира загальною площею 54 кв.м. АДРЕСА_1 та № 03/008/2007 від 27.12.2007 року предметом якого являється вбудоване приміщення магазину загальною площею 53,3 кв.м. по АДРЕСА_3 і договір поруки SRSMED 03/005/2007 від 26.11.2007 року за споживчим кредитом на суму 85000 доларів США, де поручителем вказаний ОСОБА_3.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, письмово повідомив, що вимоги підтримує, покладається на свого представника ОСОБА_4

Третя особа приватний нотаріус ОСОБА_5 до суду направив заяву про розгляд справи без його участі, поклався на розсуд суду.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримали вимоги, викладені в позовній заяві, наполягали на їх задоволенні, з підстав зазначених у позові. Посилались на те, що 26 листопада 2007 року та 19 грудня 2007 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ЗАТ «ОТП Банк» були укладені кредитні договори, текст яких складений відповідачем містить положення, які значно погіршили становище позивача, як споживача за споживчим кредитом по відношенню до умов, встановлених діючим законодавством в Україні. А саме, відповідач, надавши кредит в доларах США порушив норми статті 99 Конституції, ст. 524 Цивільного кодексу України, ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», статті 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні, ст.ст. 6, 7 Постанови Національного банку України № 200 від 30.05.2007 року «Про затвердження Правил використання готівкової іноземної валюти на території України». Тому вважають, що використання відповідачем долара США, як предмету кредитування за споживчим кредитом є внесенням в кредитний договір умови яка є дискримінаційною ( такою, що в супереч принципу добросовісності має наслідок істотного дисбалансу договірних прав та обовязків на шкоду позивача), що значно погіршує становище позивача, як споживача порівняно з відповідачем - надавачем фінансових послуг в разі настання певних подій, що дає право для позивача відповідно до пункту 2 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», вимагати визнання в цілому кредитний договір недійсним.

Крім того, позивач надсилала відповідачу листи, в яких просила перевести кредитний валютний договір у долари США по курсу 5,05 грн. в національну валюту України гривню, оскільки значно, в 1,6 разів підвищився курс долару США, що ставить її в скрутне становище, що зарплату, яку вона отримувала у гривнях значно зменшилась. Однак, відповідач на це не реагував і будь-яких заходів до урегулювання порушень законодавства та погашення кредиту по курсу 5,05 грн. замість 7,9, 8,4, 8,6 грн. не приймав

Представник відповідача у судовому засіданні позов поданий позивачем, не визнав. Пояснив, що позивач хоч і оплачує щомісячно кредит але ухиляється від виконання своїх зобовязань за кредитним договором, згідно якого позивач отримав споживчий кредит у розмірі 73194 (Сімдесят три тисячі сто девяносто чотири) доларів США зі сплатою 12,5 % річних терміном погашення по 26 листопада 2022 року, а саме в частині погашення кредиту та сплати відсотків за його користування та споживчий кредит на суму 35000 (Тридцять пять тисяч) доларів США з оплатою 11% річних, терміном погашення до 19.грудня 2017 року. На теперішній час назва банку змінилась, треба вважати Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк».

Заслухавши пояснення позивача, його представника та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність встановлено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами національного банку України та угодами (договором) між клієнтом та банком.

Згідно зі ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договори про надання кредиту укладаються на власний розсуд кредитодавця і позичальника та з урахуванням вимог діючого законодавства України.

Судом встановлено, що 26 листопада та 19 грудня 2007 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ПАТ «ОТП Банк» були укладені кредитні договори № СМSMED 03/004/2007, № СМ SMED 03/006/2007.

Відповідно частині 1 базових умов, п.2, п.1.2.1, 1.7 кредитних договорів банк зобовязується надати позичальнику кредитні кошти в іноземній валюті в сумі 85000 ( вісімдесят пять тисяч) доларів США з врахуванням першочергового внеску 20,5% вартості майна, тобто 73194,25 доларів США ( сімдесят три тисячі сто девяносто чотири доларів 25 центів) на придбання нерухомого майна та в сумі 35000 (тридцять пять тисяч) доларів США на споживчі потреби.

Термін погашення по 26 листопада 2022 року в сумі 73194,25 (сімдесят три тисячі сто девяносто чотири доларів 25 центів)з оплатою відсотків у розмірі 12,5% річних та термін погашення по 19 грудня 2017 року в сумі 35000 (тридцять пять тисяч) доларів США з оплатою відсотків у розмірі 11%.

Відповідно наданого пояснення представника відповідача ПАТ «ОТП Банк» у судовому засіданні, позивачем було сплачено по погашенню кредитів на суму 50588 доларів США Представник банку підтвердив, що відповідач ОСОБА_1 направляла листи про перерахунок доларів на гривну за курсом 5,05 грн., але банк вважає її вимоги незаконними

У відповідності зі ст. 99 Конституції України, грошовою одиницею України є гривня, у звязку з чим грошове зобовязання у договорі повинно бути виражене в національній валюті України. Дане положення в цілому кореспондується з ч.1 ст. 192 ЦК України відповідно якої законним платіжним засобом на території України є грошова одиниця України.

Відповідно до ч. 1 ст. 524 ЦК України, зобовязання повинно бути виражене у грошовій одиниці України гривні. Згідно ч.2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобовязанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Іноземна валюта, як засіб платежу зокрема за зобовязаннями відповідно до ч.2 ст. 192 ЦК України може використовуватися в Україні лише у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. Згідно ч.3 ст. 533 ЦК України, використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобовязаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до ч.2 ст. 198 ГК України, виконання грошових зобовязань учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Згідно цієї ж статті грошові зобовязання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо субєкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобовязань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ст.. 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» гривня, як грошова одиниця ( національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні приймається усіма фізичними та юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території Україні.

Згідно Декрету Кабінету Міністрів «Про систему валютного регулювання і валютного контролюю який встановлює режим здійснення валютних операцій на території України, визначає загальні принципи валютного регулювання повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права і обовязки субєктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства, а саме п.1 ст. 3, валюта України єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобовязань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України.

У відповідності з підпунктами «а», «в» та «е» підпункту 6.1 та 6.2 Правил НБУ використання готівкової іноземної валюти на території України від 30 травня 2007р. № 200, фізичні особи резиденти можуть використовувати на території України готівку іноземну валюту, як засіб платежу у наступних випадках:

- сплати мита, інших податків і зборів (обовязкових платежів), митних зборів та фінансових санкцій відповідно до митного законодавства України;

- Сплати платежів за охорону та супроводження підакцизних і транзитних товарів митними органами;

- оплати товарів і послуг у зоні, що звільнена від сплати мита та податків.

Згідно підпункту 6.3, пункту 6 зазначених Правил фізичні особи, а також юридичні особи-резиденти можуть використовувати на території України готівку іноземну валюту, як засіб платежу в разі оплати дипломатичним представництвам, консульським установам іноземних держав дозволів на вїзд ( вивіз) до цих країн фізичним особам, які виїжджають у приватних справах та в службові відрядження.

Відповідно до підпункту 7.1 пункту 7 визначених Правил НБУ використання готівкової іноземної валюти на території України, резиденти-субєкти підприємницької діяльності можуть використовувати готівку іноземну валюту, як засіб платежу під час здійснення торгівлі та надання послуг за межами України, а саме на транспортних засобах, що їм належать( орендовані, зафрахтовані або ті, що формуються в Україні), у разі здійснення міжнародних пасажирських перевезень, та на міжнародних виставках, що проходять за кордоном, у разі реалізації товарів.

Таким чином, використання готівкової іноземної валюти на території України дозволяється за умови отримання індивідуальної ліцензії, яка надається виключно на підставі окремої постанови Правління Національного банку України.

Відповідно до п.1 ст.5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом.

Згідно п. 2 та 3 ст. 5 зазначеного Декрету генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового звязку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання, а саме на здійснення операцій, повязаних з торгівлею іноземною валютою з правом відкривати на території України пункти обміну валют, у тому числі на підставі агентських угод з іншими юридичними особами - резидентами.

Підпунктами (В), (Г) пункту 4 ст. 5 Декрету встановлено, що для проведення резидентами валютних операцій, а саме надання і одержання резидентами в іноземній валюті; використання іноземної валюти на території України як засобу платежу потребує отримання індивідуальної ліцензії на здійснення операції на період, необхідний для здійснення такої операції.

Згідно п.5 ст.5 Декрету НБУ індивідуальної ліцензії однієї із сторін валютної операції означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами індивідуальної ліцензії.

При розгляді судової справи відповідачем не було надано доказів, що підтверджували отримання останнім відповідної індивідуальної ліцензії для надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті та використання іноземної валюти на території України як засобу платежу . Надана ліцензія банку не передбачає видачу кредитів в іноземній валюті фізичним та юридичним особам. Таким чином, суд приходить до висновку, що при наданні відповідачем та отриманні позивачем кредиту у доларах США, а також здійснення позивачем платежів по погашенню кредиту та сплати відсотків за користування кредитом у доларах США були порушені наступні норми закону: статтю 99 Конституції України, згідно якої грошовою одиницею України є гривня; статтю 524 Цивільного кодексу України, яка визначає, що зобовязання повинно бути визначено в грошовій одиниці України гривні; статтю 3 Закону України №2346-Ш «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», яка визначає, що гривня, як грошова одиниця ( національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними та юридичними особами без будь яких обмежень на всій території України; статті 6, 7 Постанови Національного банку України № 200 від 30.05.2007 р. «Про затвердження Правил використання готівкової іноземної валюти на території України», які чітко встановлюють випадки використання фізичними та юридичними особами (резидентами України) іноземної валюти, як засобу платежу, у розрахунках на території України та статтю З Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. «про системи валютного регулювання і валютного контролю», яка встановлює, що валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобовязань, якщо інше не передбачено валютним законодавством України.

Згідно ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливої добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушення цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права, з шануванням прав та інтересів інших осіб, моральні суспільства тощо. При цьому справедливість можна трактувати як визначення нормою права обсягу, межі здійснення і захисту цивільних прав та інтересів особи адекватно її ставленню до вимог правових норм. Добросовісність означає прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обовязків. Розумність-це зважене вирішення питання регулювання цивільних відносин з урахуванням інтересів усіх учасників, а також інтересів громадян ( публічного інтересу).

Отже подальше виконання договору на умовах, що діють на даний час є порушенням одного із принципів цивільно-правових відносин, які закріплені у ст. 3 ЦК України - принципу справедливості. Умови кредитного договору є несправедливими, так, як всупереч добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обовязків на шкоду позивача, споживача кредитних послуг. Несправедливими є, зокрема, умови кредитного договору в частині надання кредиту в доларах США, що передбачає згідно умов кредитного договору погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом у доларах США, що є способом зловживання правом, коли всі ризики знецінення національної валюти України шляхом порушення вимог закону, відповідач перекладає, як субєкт підприємницької ( господарської ) діяльності виключно на відповідача позичальника за кредитним договором та споживача кредитних послуг, що є грубим порушенням частини 3 статті 13 Цивільного кодексу України. Таким чином, використання відповідачем долара США, як предмету кредитування за споживчим кредитом, є внесенням в кредитний договір пункту, що значно погіршує становище позивача, як споживача порівняно з відповідачем ( надавачем фінансових послуг) в разі настання певних подій, що дає право для позивача відповідно до пункту 2 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», за своїм вибором вимагати визнання в цілому кредитний договір недійсним.

Таким чином, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про визнання кредитних договорів недійсними № СМSMED 03/006/07 від 19.12.2007 року та, № СМSMED 03/004/07 від 26.11.2007 року на виплату кредитних платежів укладених між позивачем та відповідачем договорів іпотеки, поруки в якості забезпечення виконання зобовязання за зазначеним кредитним договором підлягає задоволенню в повному обсязі, у звязку з чим у відповідності із ст. 216 ЦК України, кожна із сторін за кредитним договором зобовязана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього договору.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 99 Конституції, ст.. 5, п.5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», ст. 3 Закону країни № 2346-Ш «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» ст.ст. 6, 7 Постанови Національного банку України № 200 від 30.05.2007 року «Про затвердження Правил користування готівкової іноземної валюти на території України», ст.ст. 13,16, 203,215,216, ч. 2 ст. 192, ч.1 ст. 524, ч.3 ст. 533, 553, 572 ЦК України, ст.ст.3, 4, 8, 10, 11, 15, 57-60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про визнання споживчих кредитних договорів в іноземній валюті недійсними задовольнити.

Визнати недійсними кредитний договір № СМSMED 03/006/07 від 19 грудня 2007 року укладений між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 на суму 35000 доларів США.

Визнати недійсним кредитний договір № СМ SMED 03/004/07 від 26 листопада 2007 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 на суму 85000 доларів США.

Визнати недійсним договір поруки № SRСМSMED 03/008/07 від 19 грудня 2007 року укладений між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» ОСОБА_1 та ОСОБА_3.

Визнати недійсним договір поруки № SRСМ SMED 03/005/07 від 26 листопада 2007 року укладений між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» ОСОБА_1 та ОСОБА_3.

Визнати недійсним договори іпотеки № РМ SMED 03/00/07 від 19 грудня 2007 року , № РМ SMED 03/005/07 від 26 листопада 2007 року, № РМ SMED 03/006/07 від 26 листопада 2007 року укладений між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 і посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5 Кременчуцького міського нотаріального округу за реєстраційним номером 20581,19105,19108.

Стягнути з відповідача Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» в особі Кременчуцьке відділення Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» Інд. Код 33631073 на користь ОСОБА_1 54693,37 доларів США сплачених нею за кредитними договорами № СМ SMED 03/006/07 від 19 грудня 2007 року та № СМ SMED 03/004/07 від 26 листопада 2007 року.

Зобовязати відповідача Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» прийняти від позивача ОСОБА_1 по кредитним договорам № СМ SMED 03/006/07, №СМ SMED 03/004 /07 на суму 546379,70 грн. ( Пятсот сорок шість тисяч триста сімдесят девять грн. 40 коп.) з розстрочкою платежів на 144 місяці до 31.12.2022 року, за таких умов, що місячний платіж буде складати 3794,30 грн. ( три тисячі сімсот девяносто чотири грн. 30 коп.)

Стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 інформаційні витрати на суму 120 грн., правову допомогу 2000 грн. та держмито на суму 51 грн. на користь держави.

Заява про апеляційне оскарження на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя: