Ухвала суду № 105132022, 05.07.2022, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:754/8692/16-ц>

Провадження №: 2/755/4042/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2022 р. м.Київ

Дніпровський районний суд м. Києва, в складі: головуючого судді - Коваленко І.В., розглянувши заяву третьої особи: ОСОБА_1 про відвід судді, що подана в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до Комунального некомерційного підприємства «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району м. Києва, третя особа: ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

У липні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до лікаря - стоматолога - терапевта стоматологічного відділення філії №3 Комунального некомерційного підприємства «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району м. Києва ОСОБА_1, Комунального некомерційного підприємства «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району м. Києва про відшкодування майнової та моральної шкоди.

В подальшому, з урахуванням позовних вимог, позивач заявила позовні вимоги лише до Комунального некомерційного підприємства «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району м. Києва, оскільки ОСОБА_1 була звільнена з роботи.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 19 вересня 2016 року, яка занесена до журналу судового засідання, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено лікаря - стоматолога - терапевта стоматологічного відділення філії №3 Комунального некомерційного підприємства «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району м. Києва ОСОБА_1.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 14 листопада 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 22 березня 2017 року, позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з КНП «Консультативно-діагностичний центр» Деснянського району м. Києва на користь ОСОБА_2 68 400 грн. на відшкодування майнової шкоди та 12 000 грн. на відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 жовтня 2017 року рішення Деснянського районного суду міста Києва від 14 листопада 2016 року та ухвала Апеляційного суду міста Києва від 22 березня 2017 року у даній справі були скасовані, справу передано до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 01 листопада 2017 року вказану справу прийнято до провадження судді Деснянського районного суду м. Києва Галась І.А.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 04 травня 2022 року справу передано до Київського апеляційного суду для визначення підсудності на підставі ч.1 ст. 26 ЦПК України, оскільки ОСОБА_1 , яка залучена до участі в справі в якості третьої особи, рішенням Київської міської ради №3151/3192 від 04 листопада 2021 року призначена присяжною Деснянського районного суду м. Києва.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 22.10.2021 року підсудність цивільної справи 754/8692/16-ц за позовом ОСОБА_2 до Комунального некомерційного підприємства «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району м. Києва, третя особа: ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, визначено Дніпровському районному суду м. Києва.

09.06.2022 року цивільна справа 754/8692/16-ц за позовом ОСОБА_2 до Комунального некомерційного підприємства «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району м. Києва, третя особа: ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди надійшла до Дніпровського районного суду міста Києва, та 09.06.2022 року року передана в провадження судді Коваленко І.В., у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

13.06.2022 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва прийнято до провадження матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до Комунального некомерційного підприємства «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району м. Києва, третя особа: ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, із призначенням першого судового засідання для розгляду справи по суті на «14» липня 2022 року на 12 год. 45 хв..

04.07.2022 року на адресу суду засобами електронного зв`язку надійшли заяви третьої особи ОСОБА_1 (вх. № ЕП-5305),(вх. № ЕП-5307), (вх.№ ЕП-5308), (вх.№ ЕП-5309), (вх.№ ЕП-5357) про відвід судді Коваленко І.В. Відповідно до прохальної частини поданих заяв третя особа ОСОБА_1 заявляє відвід судді Дніпровського районного суду міста Києва Коваленко І.В. по 754/8692/16-ц та просить передати справу на новий авторозподіл. Заяви обґрунтовані тим, що у неї виникають сумніви щодо неупередженості та безсторонності судді, оскільки 13.06.2022 року головуючим суддею, всупереч вимогам ст.175, 177 ЦПК України, постановлено ухвалу про відкриття провадження. На думку ОСОБА_1 : « суддя не має права приймати до розгляду незаконно отримані докази, на підставі яких виносив рішення про відкриття провадження, переглядаючи нібито докази причому копії документів, які позивач не мав взагалі законних підстав мати у володінні».

Відповідно до ч.8 ст.40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Суд не вбачає необхідності повідомляти учасників справи про судове засідання, а тому відповідно до вимог ч. 8 ст. 40 ЦПК України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.

Вивчивши подані до суду заяви третьої особи ОСОБА_1 на предмет дотримання суб`єктом звернення вимог статті 183 Цивільного процесуального кодексу України, суд приходить до наступного.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені у статті 183 Цивільного процесуального кодексу України.

Письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України);

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, що вимагаються цим Кодексом.

Відповідно до положень ч.2 ст.183 Цивільного процесуального кодексу України, письмові заяви, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Відповідно до ч. 8 ст. 14 ЦПК України, особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (надалі ЄСІТС), можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний підпис», якщо інше не передбачено цим Кодексом. Особливості використання електронного цифрового підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Відповідно до ч. 13 ст. 14 ЦПК України, положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України.

Частиною 8 статті 43 ЦПК України встановлено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

У відповідності до вищезазначених норм ЦПК України та ч. 1ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч.ч.1-2 ст.6 зазначеного Закону).

Відповідно до ч. 1ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі, з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Згідно із ст. 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Так, відповідно до ч. 5, 6 ст. 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

За змістом п.п.15.15 п.15 розділу XIIІ Перехідних положень ЦПК України Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Водночас, відповідно до підпункту 15.1 підпункту 15 пункту 1розділу VII «Перехідні положення" ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

01 грудня 2018 року в газеті «Голос України» Державною судовою адміністрацію України було опубліковано оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Відповідно до оголошення, дослідна експлуатація системи розпочинається з 01 березня 2019 року у складі вісьмох підсистем (модулів). З 01 січня 2019 року підсистема ЄСІТС функціонує в тестовому режимі.

Проте, 01 березня 2019 року в газеті «Голос України» (№42 (7048) від 01 березня 2019 року) опубліковано повідомлення про відкликання ДСА України оголошення, опублікованого в газеті «Голос України» (№ 229 (6984) від 01 грудня 2018 року) щодо створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, в якому також зазначено, що про початок функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи буде повідомлено додатково.

Таким чином, після публікації цього оголошення, зміни, передбачені Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», пов`язані з початком функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, не набувають чинності.

Враховуючи викладене, до початку функціонування в Україні Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи всі документи мають подаватися в паперовому вигляді, а письмові заяви повинні мати власноручний підпис заявника або його представника.

Верховний Суд, вирішуючи процесуальні питання при розгляді цивільної справи №761/14537/15-ц, зазначив наступне, що згідно з ч. 2 ст. 183 ЦПК України, письмові заяви, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Ч. 4 вказаної статті визначено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без дотримання вимог ч. 1 або 2 цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

З огляду на те, що заява про відвід не підписана в належній формі відповідним учасником справи, Верховний Суд вважає, що заяву позивача про відвід суддів слід повернути без розгляду.

За встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення третій особі ОСОБА_1 поданих до суду електронною поштою фотокопій заяв, оскільки за своєю формою подані до суду заяви не відповідають вимогам ч.2 статті 183 ЦПК України, не містять підпису третьої та/або його уповноваженого представника, а також враховуючи той факт, що на дату призначену для розгляду справи по суті письмові заяви відповідно до вимог ст. 183 ЦПК України від позивача не надійшли, у іншій спосіб заяви про відвід судді від учасників цивільного процесу не надходили.

Враховуючи викладене та керуючись статями 182, 183, 260, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

п о с т а н о в и в:

Заяви третьої особи ОСОБА_1 про відвід головуючого у справі датовані 04 липня 2022 року (вх. № ЕП-5305),(вх. № ЕП-5307), (вх.№ ЕП-5308), (вх.№ ЕП-5309), (вх.№ ЕП-5357) які надійшли на електрону адресу суду у вигляді фотокопій, - повернути третій особі ОСОБА_1 без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

С у д д я