Ухвала суду № 105126186, 30.06.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

30.06.2022Справа № 911/543/22за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області

до Міністерства юстиції України

за участю третіх осіб, які не заявляються самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Державної установи "Ірпінський виправний центр (№132)"

2. Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№115)

про скасування державної реєстрації права власності

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Токарєва К.К.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області до Міністерства юстиції України про усунення перешкод у користуванні та розпорядження земельною ділянкою державної власності сільськогосподарського призначення з кадастровим номером №3210900000:01:165:0001 шляхом скасування державної реєстрації права власності Міністерства юстиції України на земельну ділянку, заг. площею 17,1 га, з одночасним припиненням права власності на вказану ділянку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 15.06.2022.

03.06.2022 через систему Електронний суд від відповідача надійшло клопотання про продовження строку для подання відзиву.

09.06.2022 через відділ діловодства суду від третьої особи 2 надійшли письмові пояснення по суті спору.

15.06.2022 через систему Електронний суд від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

У підготовчому засіданні 15.06.2022 представник відповідача заявила клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, а представник третьої особи 2 заявила клопотання про повернення позовної заяви.

Протокольною ухвалою суду від 15.06.2022 відкладено підготовче засідання на 30.06.2022.

27.06.2022 на електронну пошту суду від прокуратури надійшли заперечення на подані клопотання про повернення позовної заяви та залишення позовної заяви без розгляду.

У підготовчому засіданні 30.06.2022 представники відповідача та третьої особи 2 підтримали подані клопотання, прокурор заперечував проти клопотань.

Розглянувши подані клопотання, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

В обґрунтування клопотання про залишення позовної заяви без розгляду відповідач зазначає, що у прокурора відсутні підстави для звернення до суду із даним позовом в інтересах держави в особі позивача; прокурор не навів належного обґрунтування необхідності захисту інтересів держави, що свідчить про відсутність у прокуратури підстав для представництва інтересів держави у суді; та прокурором не доведено належними та допустимими доказами, що позивачем не вживалися заходи на захист порушених інтересів держави.

Клопотання Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№115) про залишення позовної заяви без розгляду обґрунтовано відсутність доказів порушення інтересів держави, невиконання або неналежне виконання уповноваженими особами позивача своїх функцій щодо вжиття заходів із врегулювання спірних правовідносин. На думку третьої особи, прокурор не довів належним чином підстав для представництва інтересів держави у суді.

Заперечуючи проти клопотань прокурор зазначає, що підставами звернення до суду із даним позовом було виявлення факту порушення вимог законодавства при реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (а саме, земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення) та факт невжиття Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області заходів на відновлення порушеного права протягом розумного строку. Прокурор стверджує, що наразі немає підстав для залишення позову без розгляду з підстав, зазначених у поданих клопотанням.

Згідно з абз. 1 і 2 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до аб. 1 - 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Одночасно згідно з положеннями ч. 3 - 5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Разом з тим, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі №924/1237/17).

Таким чином, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

З огляду на викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Предметом спору у даній справі є скасування державної реєстрації права власності Міністерства юстиції України на земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Пунктом 21 п. 4 та п .7 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою КМУ від 14.01.2015 №15, передбачено, що Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених ЗК України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Відповідно до пп. 13 п. 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Київській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 21.05.2021 №248, останнє відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення на території Київської області.

Таким чином, позивач у даній справі є розпорядником спірної земельної ділянки.

Окрім того, із матеріалів справи вбачається, що прокурор неодноразово звертався до Головного управління Держгеокадастру у Київській області із повідомленням про порушення інтересів держави, проте позивачем не вживалося жодних заходів з метою відновлення порушеного права, зокрема призначення необхідних перевірок та звернення до суду з позовної заявою про захист порушених інтересів держави.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість підстав щодо представництва прокурором інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області у даній справі та відповідно відмову у задоволенні клопотань про залишення без розгляду позовної заяви та про повернення позовної заяви.

Керуючись ст. 119, 177, 226, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Міністерства юстиції України про продовження процесуального строку від 03.06.2022 - задовольнити.

2. Долучити до матеріалів справи письмові пояснення від 09.06.2022, відзив на позовну заяву від 15.06.2022, та заперечення від 27.06.2022.

3. У задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про повернення позовної заяви від 15.06.2022 - відмовити.

4. У задоволенні клопотання Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№115) про залишення позовної заяви без розгляду від 15.06.2022 - відмовити

5. Відкласти підготовче засідання на 03.08.2022 о 14:35 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44-Б, зал №2.

6. Повідомити сторін, що додаткові письмові докази, висновки експертів, клопотання, заяви, пояснення, можуть бути подані до суду у строк - до 22.07.2022.

7. Викликати учасників справи у підготовче засідання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 07.07.2022.

Суддя Н.І. Зеленіна