Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 487/4387/21
Провадження № 2/487/450/22
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.07.2022 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого-суддіА.А. Лагоди.
секретаряА.В. Мізюк
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради, Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дітей,
ВСТАНОВИВ:
25.06.2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради про визначення місця проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з батьком.
Свої вимоги обґрунтував тим, що з 21.01.2017 року перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу мають дітей. Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 07.12.2020 року вищевказаний шлюб було розірвано. Після розірвання шлюбу діти залишалася проживати з матір`ю, яка перешкоджає батькові у спілкуванні з дітьми. ОСОБА_2 вважав, що в інтересах дітей є необхідність визначення місця проживання саме з ним, оскільки він зможе краще ніж мати виховувати та утримувати дітей, що буде відповідати їх інтересам. У зв`язку з викладеним, звернувся з відповідним позовом до суду.
Ухвалою суду від 04.08.2021 року вказану позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 17.08.2021 року відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.
24.09.2021 року до суду передано зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради, Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з матір`ю.
Свої вимогиобґрунтувала тим,що з21.01.2017року перебувалау зареєстрованомушлюбі звідповідачем.Від шлюбумають дітей.Рішенням Заводськогорайонного судум.Миколаєва від07.12.2020року вищевказанийшлюб булорозірвано.Після розірванняшлюбу дітизалишалася проживатиз матір`ю. На теперішній час діти з позивачем мешкають за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначила також, що квартира, у якому проживають позивач та їх спільні з відповідачем діти перебуває в оренді. Позивач здійснює всі необхідні дії задля повного і гармонійного фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку своїх дітей, а також створює необхідний для такого розвитку рівень життя. Малолітні відвідують гуртки. Усі освітні, медичні, соціальні та супутні послуги для дітей оплачуються позивачем за рахунок власного бюджету без будь-якої фінансової чи фактичної участі батька. Позивач має постійне та достатнє матеріальне забезпечення, що свідчить про наявність у неї забезпечувати потреби дітей. Посилаються також на те, що відповідач у вихованні дітей безпосередньої участі не приймає, хоча і не ухиляється від виконання окремих своїх батьківський обов`язків, однак навчанням, фізичним, психологічним та духовним розвитком дітей не цікавиться. Діти не проживають з відповідачем з моменту розлучення сторін. Відповідачу не чиниться жодних перешкод в спілкуванні з дітьми. У зв`язку з викладеним, звернулись з відповідним зустрічним позовом до суду.
Ухвалою суду від 13.10.2021 року зустрічний позов об`єднати в одне провадження з первісним позовом.
25.01.2022 року від представника позивача за первісним позовом адвоката Соколової А.О. надійшла заява про залишення первісного позову без розгляду.
Ухвалою суду від 08.02.2022 року первісний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради про визначення місця проживання дітей залишено без розгляду.
Ухвалою суду від 25.05.2022 року закінчено підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.
Представником позивача надано суду заяву, в якій підтримує позовні вимоги та просить розглянути справу за відсутністю сторони позивача на підставі наявних доказів, що додані до позову, не заперечує проти ухвалення заочного рішення в разі неявки відповідача.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлено належним чином, про причини неявки суд не повідомлено, заяв та клопотань до суду не надходило, відзив до суду не подано.
Представники третіх осіб в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлено належним чином, про причини неявки суд не повідомлено, заяв та клопотань до суду не надходило.
У зв`язку з неявкою відповідача та не надання відзиву суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності сторін та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положеннямст. 280 ЦПК України.
Враховуючи, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи і оцінивши отримані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що з 21.01.2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі. Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 07.12.2020 року шлюб між сторонами було розірвано. (а.с.79)
Сторони є батьками малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про народження № 2651, проведений Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис про народження № 2251, проведений Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис про народження № 86, проведений Заводським районним у місті Миколаєві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області.(а.с.17-19)
Восени 2020 року сторони припинили проживати однією сім`єю. До цього часу родина проживали в квартирі АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.(а.с.112-115) Малолітні діти та ОСОБА_1 мають зареєстроване місце проживання у вказаній квартирі та проживають в ній, коли відвідують м. Миколаїв. (а.с.71-74)
Судовим наказом Заводського районного суду м. Миколаєва від 20.10.20202 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 1/2 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 23.10.2020 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття. (а.с.80)
В січні 2021 року ОСОБА_1 разом з малолітніми дітьми переїхала до Києва, де вони проживають на момент звернення до суду. Діти з ОСОБА_2 проживають разом з матір`ю у місті Києві за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.68-70) В квартирі АДРЕСА_2 , яка належить позивачу наявні всі умови для проживання трьох малолітніх дітей, так і в квартирі у місті Києві за адресою: АДРЕСА_1 , яку ОСОБА_1 орендує, наявні всі умови проживання.
Позивач зазначає, що не перешкоджає можливості для відповідача бачитися з дітьми, підтримувати зв`язок та спілкуватися, проте, нажаль, відповідач не виявляє бажання цього робити.
Також судом встановлено, що представником позивача, адвокатом Вдовиченко І.С. було подано декілька адвокатських запитів до Служби у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради про надання інформації щодо надходження заяв від ОСОБА_2 про зникнення дітей або встановлення способу участі у вихованні дітей або визначення місця проживання дітей та інших заяв, що стосуються прав та інтересів малолітніх дітей батьком яких він є. З відповідей встановлено, що з заявами про зникнення дітей, визначення місця проживання або встановлення способу участі у вихованні дітей до Служби у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради останній не звертався.(а.с.82-85)
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 забезпечує належний дітям розвиток: її син - ОСОБА_5 відвідує заняття в « ОСОБА_6 усного рахунку ОСОБА_7 ». Дитина зарахована до 1 класу ТОВ «Заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів «Міжнародна школа Мандрик» у 2020-2021 н.р.
Син - ОСОБА_8 відвідує групу повного дня ОСОБА_9 з 12.07.2021 року, про що свідчить копія Договору між дитячим клубом-садом ОСОБА_10 та ОСОБА_1 від 11.07.2021.
З вересня 2021 року донька почала відвідувати дитячий садок, докази про що будуть наданні представником позивача після надходження відповідної інформації на адвокатські запити.
ОСОБА_1 підтримує всі починання та бажання дітей, заохочує їх приймати участь у різноманітних конкурсах, про що свідчить Диплом за творчий підхід до втілення космічних мрій і яскраве бачення майбутнього від Noosphere Space Art Challenge, виданий ОСОБА_11 у квітні 2021 року, в час, коли він проживав в м. Києві разом з матір`ю - ОСОБА_1 .
Відповідно інформації, наданої директором ТОВ «Київська гімназія «Міжнародна школа Мандрик», мати ОСОБА_12 , ОСОБА_1 , за період освітнього процесу сина постійно перебувала на постійному зв`язку з керівником онлайн-коли та класним керівником сина, цікавлячись його успіхами та досягненнями з академічної складової та щодо розвитку дитини, адже була регулярно присутня на онлайн-зустрічах з педагогічним колективом школи. При цьому, батько ОСОБА_12 , ОСОБА_2 , за період освітнього процесу дитини впродовж року не відвідував освітній заклад, не був присутнім на щоквартальних індивідуальних онлайн-зустрічах з батьками, які школа організовує на регулярній основі для підтримки взаємодії та співпраці педагогічного колективу з батьками чи особами, які їх замінюють, з метою побудови освітньої траєкторії здобування освіти, а також не цікавився результатами освітнього процесу сина.
Відповідно до Свідоцтва досягнень за 2020-2021 навчальний рік, виданого керівником закладу освіти на ім`я учня ТОВ «Київська гімназія «Міжнародна школа М`Андрик» (M'Andryk International School) ОСОБА_5 , вчителі характеризують його як відкритого, кмітливого, відповідального та розумного хлопчика, який сумлінно виконує всі завдання та зацікавлений у навчанні. Робить великі успіхи та проявляє інтерес до предметів «Математика», «UBBU» «Англійська мова». Володимир залюбки долучається до занять із розвитку мовлення, занять із практичним психологом із соціально- емоційного інтелекту та до практичних занять з курсу «Подорож з М`Андриком» (кулінарні майстерки). Коментар психолога щодо його соціально-емоційної складової позитивний. Володимир активно працює на уроках, чудово включився у роботу посеред року і в цілому добре дотримується правил взаємодії.(а.с.86-97, 104-111)
Позивачка працює менеджером із збуту в ТОВ «КА-ГРУП» у місті Києві, має регулярний дохід та стабільну роботу.(а.с.81)
Позивач піклується про здоров`я своїх дітей. Нею були укладені декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу у Комунальному некомерційному підприємстві «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Солом`янського району м. Києва для свої трьох дітей. Позивач турбується станом здоров`я дітей.(а.с.98-103)
Відповідно до ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно із ч. 7 ст.7СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до п. п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України № 789-ХII від 27 грудня 1991 року у всіх діях відносно дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними або приватними інституціями, які займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно положень ст. 9 зазначеної Конвенції, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.
Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Положеннями ч.1 та ч.2 ст. 27 Конвенції визначено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно із ст. ст. 1, 17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського Судуз правлюдини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні в справі «М.С. проти України» від 11.07.2017 року Європейський суд з прав людини наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання проте, що найкраще відповідає інтересам дитини, у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення. При цьому, Європейський суд з прав людини зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по - друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що є неблагонадійним. Найкращі інтереси дитини можуть, залежно від їх характеру та серйозності перевищувати інтереси батьків.
Саме з урахуванням зазначених принципів ЄСПЛ здійснював оцінку того, чи національні суди вжили всіх заходів для визначення найкращих інтересів дитини у цій справі та визначили її місце проживання з дотриманням вимог статті 8 Конвенції
Згідно ст.141СК України мати і батько мають рівні права і обов`язки щодо дитини.
Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).
За частинами першою, другою статті 161цього Кодексу якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.
Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Аналіз наведених норм права, зокрема практики Європейського суду з прав людини, дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, повно та всебічно дослідивши обставини справи щодо визначення місця проживання малолітньої дітей, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку, виходячи в першу чергу з інтересів дітей, суд приходить до переконання про наявність підстав для визначення місця проживання дітей з матір`ю, у зв`язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Проте, суд звертає увагу, що в даній справі мова не йде про розлучення батька з дитиною, батько не має бути обмежений у своєму праві на спілкування з дитиною, турботу відносно дитини та участь у її вихованні. Більш того, виходячи з положень ст. ст. 157, 181СК України той з батьків хто проживає окремо зобов`язаний так само брати учать у вихованні та утриманні дитини, як і той хто проживає з дитиною, останній до того ж не має права перешкоджати у такому спілкуванні. А отже, батько не позбавляється можливості спілкування з дитиною та участі у її вихованні та утримання.
Керуючись ст. ст. 76, 89, 141, 263-265ЦПК України , суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради, Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дітей задовольнити.
Визначити місце проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скаргибезпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягомтридцяти днів з дня складання повногосудового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Третя особа: Служба у справах дітей Адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради, адреса: 54020, м. Миколаїв, вул. Погранична, 9, код ЄДРПОУ 24060001.
Третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, адреса: 03020, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 41, код ЄДРПОУ 37485506.
Суддя А.А. Лагода
Судове рішення № 105119141, Заводський районний суд м. Миколаєва було прийнято 07.07.2022. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 487/4387/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: