Рішення № 105087590, 28.06.2022, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/19630/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" червня 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді Виниченко Л.М.,

при секретарі Ганжа Д.О.,

за участі

представника позивачки Коломайко М.О. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 755/19630/21 за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради, треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Скульська Тетяна Анатоліївна, ОСОБА_3 про визнання прийняття спадщини та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

У С Т А Н О В И В:

19.11.2021 року позивачка ОСОБА_2 в особі представника - адвоката Коломайко М.О. через засоби поштового зв`язку звернулась до Дніпровського районного суду м. Києва із позовом про поновлення строку на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та в порядку виконання рішення зобов`язати нотаріальну контору відкрити спадкову справу (а.с. 1-8).

17.01.2022 року представник позивачки ОСОБА_2 Коломайко М.О. через засоби поштового зв`язку до суду подала заяву про уточнення позовних вимог, відповідно яких просить визнати спадщину автоматично прийнятою ОСОБА_5 за ОСОБА_4 (дружина) на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України та надати додатковий строк позивачці ОСОБА_2 на подання заяви про прийняття спадщини за ОСОБА_5 терміном три місяці з дня набрання чинності рішення суду (а.с. 90-92).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачка є донькою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_1 мати позивачки - ОСОБА_4 померла. Після її смерті відкрилась спадщина на 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 . Спадкоємцями першої черги були позивачка та ОСОБА_5 . Заповіту ОСОБА_4 не складала. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачки - ОСОБА_5 . Після його смерті відкрилась спадщина на 1/3 частини вказаної квартири. Інших спадкоємців першої черги у ОСОБА_6 не має. Заповіту ОСОБА_5 не складав.

Зазначено, що спадковим майном є 2/3 квартири АДРЕСА_1 . Під час життя ОСОБА_4 та ОСОБА_5 позивачка фактично і постійно проживала разом з батьками та вели спільний побут в одній квартирі і фактично, як спадкоємець першої черги за законом, прийняла спадщину, згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, проживаючи та користуючись успадкованим майном, сплачувала комунальні послуги. Проте згідно ст. 1270 ЦК України позивачка належним чином не оформила спадщину, так як після смерті матері проконсультувалась в органах ЖЕД і у знайомого юриста, та була впевнена в тому, що спадкує за законом автоматично і нічого додатково оформлювати не повинна. Після смерті батька, пам`ятаючи отриману консультацію після смерті матері, позивачка була впевнена, що вступила в спадщину і за батьком також.

Вказано, що мати позивачки ОСОБА_4 тяжко хворіла, останнім часом перед смертю перебувала в Київському пансіонаті ветеранів праці. Позивачка була морально та фізично вимотана, так як постійно перебувала у стресі в зв`язку з хворобливим станом матері, а згодом і батька, який теж з травня 2015 року перебував в Київському пансіонаті ветеранів праці. За весь період перебування батьків в пансіонаті позивачка регулярно перераховувала кошти за їх перебування в даному закладі, також постійно навідувалася до батьків.

Зазначено, що після смерті матері стан здоров`я позивачки значно погіршився, вона проходила лікування та продовжувала догляд за хворим батьком, перебувала в постійному стресі, що постійно погіршувало її стан. Коли помер батько, позивачка отримала сильне моральне потрясіння, що ще більше погіршило стан її здоров`я, вона тяжко хворіла.

Вказано, що в 2020 році позивачка випадково дізналася про те, що спадщина відповідним чином не оформлена, хоча вона була впевнена в тому, що прийняла спадщину належним чином. Дізнавшись про не оформлення спадщини, позивачка звернулась до приватного нотаріуса Скульської Т.А., де їй пояснили, що строк на прийняття спадщини пропущений, а поновлення можливе лише за відповідним рішенням суду (а.с. 1-8).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 29.11.2021 року відкрите провадження у справі у порядку загального позовного провадження та призначене підготовче судове засідання на 05.01.2022 року (а.с. 48).

Ухвалою суду від 05.01.2022 року до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_3 , як співвласника квартири АДРЕСА_1 (а.с. 62, 63).

Ухвалою суду від 05.01.2022 року задоволено клопотання представника позивачки ОСОБА_2 Коломайко М.О. про витребування доказів, витребувано від Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Скульської Т.А. копії матеріалів спадкової справи щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та відомості про те, чи відкривалась спадкова справа щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_8 , 1938 року народження, та у разі відкриття витребувано копію спадкової справи (а.с. 64, 65).

05.01.2022 до суду від представника відповідача Київської міської ради Солдатченко Л.М. надійшов відзив на позов з проханням прийняти рішення згідно чинного законодавства на підставі поданих стороною позивача доказів (а.с. 84-86).

26.01.2022 до суду надійшли подані третьою особою ОСОБА_3 пояснення на позов із назвою відзив, у яких зазначає, що позовні вимоги підтримує, вважає, що позов необхідно задовольнити. Вказує, що він є співвласником квартири АДРЕСА_1 , яка у справі є предметом спадщини, що відкрилась після смерті його дідуся - ОСОБА_5 та бабусі - ОСОБА_4 . Він підтверджує те, що позивачка ОСОБА_2 , яка є його матір`ю, дійсно являється донькою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . ОСОБА_6 уклала шлюб з ОСОБА_3 , в шлюбі взяла прізвище чоловіка та стала ОСОБА_6 , після розірвання шлюбу не стала змінювати прізвище. Позивачка проживала разом зі своїми батьками в спадковій квартирі, вони вели спільний побут, сплачувала комунальні послуги, доглядала за батьками. Коли за станом здоров`я ОСОБА_5 та ОСОБА_4 проживали в пансіонаті, ОСОБА_2 постійно навідувалася до них, привозила все необхідне, сплачувала послуги, проводила час з батьками, доглядала їх. Після смерті батьків стан здоров`я позивачки погіршився, вона тяжко хворіла (а.с. 98-100).

Протокольною ухвалою суду від 21.02.2022 року було задоволено клопотання представника позивачки Коломайко М.О. про прийняття заяви зі зміненими позовними вимогами від 17.01.2022 за вхідним № 3089 від 18.01.2022 (а.с. 110, 111).

Ухвалою суду від 26.05.2022 року підготовче провадження закрите, справа призначена до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 28.06.2022 року (а.с. 128, 129).

В судовому засіданні представник позивачки Коломайко М.О. підтримала позов з уточненими позовними вимогами та викладені у позовній заяві обставини, додатково пояснила, що третя особа ОСОБА_3 у поданій до суду заяві визнає родинні відносини та підтверджує, що позивачка є донькою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Стосунки цих людей та третьої особи доводяться документом на придбання спадкової квартири. У рамках цієї справи позивачка не доводить родинних зв`язків зі спадкодавцями та просить визнати, що спадщина її батьками прийнята автоматично, також встановити позивачці додатковий строк для прийняття спадщини, який було пропущено через важкі хвороби останньої, тому ОСОБА_2 не може оформити спадщину, а документи спадкоємців має з`ясовувати нотаріус при оформленні спадщини.

Представник відповідача та треті особи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

У поданому відзиві на позов представник відповідача просить розглянути справу у відсутності представника Київської міської ради.

Суд, вислухавши пояснення представника позивачки, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Встановлено, що відповідно договору купівлі-продажу нерухомості від 23.12.1997 року зареєстрованого на Київській універсальній біржі за реєстраційним номером D5774/14481 та Реєстраційного посвідчення Київського міського бюро технічної інвентаризації від 26.12.1997 року, квартира за адресою: АДРЕСА_2 зареєстрована на праві власності за ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 в рівних долях (а.с. 26-28).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 21).

ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , помер (а.с. 18).

Отже, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на праві власності належало по 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 , що є спадковим майном.

Відповідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

За нормою ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Позивачка зазначає, що вона є донькою спадкодавців ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

На підтвердження позовних вимог надано копії паспорту позивачки ОСОБА_2 , свідоцтва про народження ОСОБА_6 та свідоцтва про розірвання шлюбу позивачки (а.с. 11, 22, 23).

Однак, вищевказаними документами не доводиться факт родинних відносин позивачки зі спадкодавцями, оскільки не надано жодних доказів щодо дошлюбного прізвища позивачки, у тому числі витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про розірвання шлюбу стосовно відомостей про зміну прізвища, не заявлялось клопотання про витребування витягу з актового запису, не підтверджено факту, що зазначена у свідоцтві про народження особа ОСОБА_6 та позивачка ОСОБА_2 є одна і та ж особа, також не надано рішення суду про встановлення факту родинних відносин позивачки та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , на що судом зверталась увага представника позивачки у підготовчому судовому засіданні.

За приписами частин 1, 2 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом (частина 2 ст. 13 ЦПК України).

Частиною 7 ст. 81 ЦПК України визначено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зміст вищевказаного договору купівлі-продажу нерухомості від 23.12.1997 року зареєстрованого на Київській універсальній біржі, на який вказувала представник позивачки, з посиланням на те, що покупцями квартири у договорі є ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , в інтересах якого діяла матір останнього - позивачка ОСОБА_2 , не є належним та достовірним доказом на підтвердження обставин родинних відносин позивачки зі спадкодавцями.

Письмові пояснення третьої особи у справі ОСОБА_3 , з огляду на норму частини 2 ст. 76 ЦПК України, також не є доказами по справі.

За правилами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно положень ч. 1 ст. 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин.

Відтак, у ході розгляду справи суду не доведено та матеріалами справи не підтверджено факту родинних відносин у спорі щодо спадкування, що є підставою для відмови в позові.

При цьому суд також враховує наступні обставини.

Відповідно довідки Київського пансіонату ветеранів праці від 14.04.2021 року № 75, ОСОБА_4 , 1937 року народження, проживала та була зареєстрована в Київському пансіонаті ветеранів праці за адресою: АДРЕСА_3 з 19 червня 2014 року по день смерті; померла ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 93).

Відповідно довідки Київського пансіонату ветеранів праці від 21.12.2018 року № 522, ОСОБА_5 , 1936 року народження, проживав та був зареєстрований у Київському пансіонаті ветеранів праці за адресою: АДРЕСА_4 з 27 травня 2015 року по день смерті, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 20).

Згідно частини 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Свідоцтва про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підтвердження прийняття ОСОБА_5 спадщини, відповідно частини 3 ст. 1268 ЦК України, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , як спадкоємцем першої черги за законом - пережившим подружжям, суду не надано.

За відомостями паспорту позивачки, ОСОБА_2 з 05.02.2008 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 (а.с. 11, 16).

Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.

Разом з тим, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (частина четверта статті 25 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Позовні вимоги про визнання спадщини автоматично прийнятою ОСОБА_5 , як чоловіком, за ОСОБА_4 у даному випадку не є належним способом судового захисту, оскільки особа ОСОБА_5 на час звернення позивачкою до суду помер, у зв`язку з чим відповідно до ч. 4 ст. 25 ЦК України його цивільна правоздатність припинилася. Тому у разі існування відповідних родинних відносин та дотримання вимог закону щодо спадкування в частині спадщини майна після смерті ОСОБА_4 потенційному спадкоємцю слід звертатися із вимогами про визнання права власності на таке спадкове майно.

Позивачка зверталась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Скульської Т.А. із заявою про прийняття спадщини щодо спадкового майна після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . За результатами розгляду цієї заяви 17.07.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульською Т.А. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зокрема про відмову у відкритті спадкової справи на підставі пропущення строку, встановленого законодавством для прийняття спадщини (а.с. 24).

Відповідно Витягу про реєстрації в Спадковому реєстрі від 22.05.2019 року, спадкова справа спадкодавця ОСОБА_5 не реєструвалася (а.с. 25).

Позивачка також просить надати додатковий строк на подання заяви про прийняття спадщини за ОСОБА_5 терміном три місяці.

Однак, матеріали справи не містять доказів про звернення позивачки до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини саме після ОСОБА_5 .

Частиною 1 ст. 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно частини 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За нормою частини 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом вищезазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви і ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

В обгрунтування вимог про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини позивачка стверджує, що вона постійно проживала разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з якими вела спільний побут у одній квартирі АДРЕСА_1 , після смерті яких отримавши консультації, була впевнена, що спадщину прийняла автоматично, що не потребує оформлення спадкових документів.

Зазначені позивачкою вищевказані підстави з посиланням на те, що вона вважала себе такою, що прийняла спадщину, не є такими, які можуть вважатися труднощами в написанні та поданні відповідної заяви про прийняття спадщини.

Шестимісячний строк для прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 закінчився 05.06.2019 року.

На підтвердження свого стану здоров`я позивачка надала виписку із історії хвороби № 3783/16 про знаходження на стаціонарному лікуванні з 30.06.2016 року по 02.07.2016 року та огляд невропатолога від 16.05.2016 року, що за подіями в часі відноситься до періоду задовго дати смерті ОСОБА_5 (а.с. 29, 31).

Також надано консультативний висновок № 387/19 від 16.07.2018 р. про знаходження позивачки на амбулаторному лікуванні з 02.06.2018 року по 15.07.2018 року та консультативний висновок № 564/19 від 13.02.2019 р. про знаходження на амбулаторному лікуванні з 12.12.2018 року по 12.02.2019 року (а.с. 104, 105). У цих двох консультативних висновках зазначено, що після виписки зі стаціонару заборонені переїзди та перельоти, більше полуліжкового режиму протягом 95 днів.

Отже, виходячи з останнього лікування з рекомендаціями відновлення стану здоров`я позивачкою підтверджено проходження лікування орієнтовно по травень 2019 року, у подальшому жодних доказів щодо стану здоров`я, самопочуття позивачки не надано, при цьому позовна заява подана до суду 19.11.2021 року.

Наявні квитанції про оплату житлово-комунальних послуг не мають правового значення для вирішення даного спору.

З огляду на вище викладене, відсутні підстави вважати, що у позивачки існували об`єктивні, непереборні, істотні труднощі, які б перешкоджали їй звернутися із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , до того ж така заява, взагалі, не подавалась.

За наведених обставини суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

В порядку ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України суд не розглядає питання розподілу судових витрат, враховуючи, що в межах даного спору судом ухвалено рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 1216, 1217, 1218, 1261, 1269, 1270, 1272 ЦК України, Порядком вчинення нота¬ріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, ст. ст. 2, 4, 5, 7, 10, 12, 13, 19, 76, 77, 81, 82, 89, 133, 141, 178, 223, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Київської міської ради, треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Скульська Тетяна Анатоліївна, ОСОБА_3 про визнання прийняття спадщини та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивачка - ОСОБА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач - Київська міська рада, місце знаходження: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 22883141.

Третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Скульська Тетяна Анатоліївна, місце знаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 79, офіс 1.

Третя особа - ОСОБА_3 , адреса для листування: АДРЕСА_7 .

Повне судове рішення складено 05.07.2022 року.

Суддя