Ухвала суду № 105084193, 30.06.2022, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1218/22 Провадження № 1-кс/304/181/2022

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2022 року м. Перечин

Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Чепурнов В.О., з участю секретаря судового засідання Гавій Л.В., прокурора Ужгородської окружної прокуратури Вайди В.В., старшого слідчого СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції Димчука В.М., підозрюваного ОСОБА_1 , його захисника адвоката Мушак К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції Димчука В.М., погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури Вайдою В.В., на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022071130000101 від 29 червня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, фізичної особи підприємця, одруженого, раніше не судимого,

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

В С Т А Н О В И В :

Повний текст ухвали оголошено учасникам провадження о 16.30 год 01 липня 2022 року.

Старший слідчий СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Димчук В.М. звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Ужгородської окружної прокуратури Вайдою В.В., на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022071130000101 від 29 червня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з можливістю внесення застави. Клопотання мотивує тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 за невстановлених слідством часу, дати, місця та обставин, але не пізніше 28 червня 2022 року, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, яка полягала у порушенні встановленого в Україні порядку обігу вогнепальної зброї та боєприпасів до неї та бажаючи їх настання, не маючи передбаченого п. 9 Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12 жовтня 1993 року та п. 2.1 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної та холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових металів, затвердженого наказом МВС України № 622 від 21 серпня 1998 року дозволу на придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї та боєприпасів, придбав та зберігав боєприпаси та вибуховий пристрій. 28 червня 2022 року в період часу з 16.50 год по 20.05 год під час проведення санкціонованого обшуку автомобіля марки «Jeep», моделі «Patriot», чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходився за адресою: АДРЕСА_2 , працівниками правоохоронних органів під водійським сидінням вказаного автомобіля виявлено поліетиленовий пакет, всередині якого знаходились: предмет зовні схожий на магазин до автомату Калашникова, який споряджений предметами зовні схожими на патрони до автомату Калашникова, в загальній кількості 30 штук, з маркуванням біля капсуля «82» та навпроти нього з маркуванням «3» на кожному; предмет зовні схожий на корпус ручної гранати зеленого кольору з маркуванням «176-76 Т» та написом «В-1»; предмет зовні схожий на Уніфікований запал ручної гранати модернізований з маркуванням «УЗРГМ-2 118-85, 583». 29 червня 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а саме зберігання, придбання бойових припасів, вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу. Підозрюваний по даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 28 червня 2022 року о 23.27 год був затриманий на місці проведення обшуку в порядку ст. 208 КПК України. Підозрюваний ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років. Органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які підтверджують існування окремих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема того, що підозрюваний ОСОБА_1 з метою ухилення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення даного злочину може незаконно впливати на свідків, експерта шляхом їх підкупу або залякування (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України); вчинити інші кримінальні правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України). Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, оскільки останній, усвідомлюючи покарання, яке йому загрожує в разі доведеності його вини, може переховуватися від органів досудового розслідування. Оскільки за таких обставин, більш м`які запобіжні заходи, такі як особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт, застава, не зможуть запобігти ризикам, визначеним ч. 2 ст. 177 КПК України та не можуть бути більш ефективними у порівнянні з триманням під вартою, тому просить клопотання задовольнити.

У судовому засіданні прокурор Вайда В.В. клопотання підтримав у повному обсязі, просив застосувати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання пір вартою строком на 60 діб з можливістю внесення застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, при цьому посилаючись на обставини, викладені у клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник адвокат Мушак К.М. у судовому засіданні проти задоволення клопотання категорично заперечили та просили застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Також зазначили, що у разі, якщо слідчий суддя все ж таки прийде до переконання про необхідність обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, то просять визначити заставу у найменшому розмірі, оскільки такий має на утриманні троє неповнолітніх дітей, одна з яких є інвалідом, батьків, які є інвалідами ІІІ групи, а його дружина тимчасово непрацююча.

Слідчий суддя, заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Згідно з ч. 1 та п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім цього, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суддя враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув`язнення може бути застосоване. Суд зобов`язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст.183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.

Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, яка за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (справа «Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, § 219, 21 квітня 2011 року). Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27 листопада 1997 року, § 57). Відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (п. 55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу. Затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого є тримання під вартою, що визначено в рішенні ЄСПЛ за скаргою «Феррарі-Браво проти Італії».

У судовому засіданні встановлено, що 28 червня 2022 року в ході проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області № 304/1147/22 від 23 червня 2022 року в автомобілі марки «Jeep», моделі «Patriot», чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходився за адресою: АДРЕСА_2 , в рамках матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022071170000198 від 19 квітня 2022 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України було виявлено та вилучено магазин, всередині якого наявні 30 предметів, зовні схожих на патрони, предмет, зовні схожий на гранату та предмет, зовні схожий на запал до гранати.

Як вбачається з Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 29 червня 2022 року, 29 червня 2022 року матеріали досудового розслідування за вказаним фактом були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022071130000101 з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 263 КК України.

Також встановлено, що 29 червня 2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Разом з цим встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, про що свідчать докази, зібрані органом досудового слідства та надані слідчому судді, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри.

Крім цього встановлено, що ОСОБА_1 є фізичною особою підприємцем, одружений.

Тому, з урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що жоден більш м`який запобіжний захід, окрім як тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам вчинення підозрюваним ОСОБА_1 іншого кримінального правопорушення, переховуванням його від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на свідків, експерта шляхом їх підкупу або залякування, а відтак до нього з огляду на положення ст. 177, 181 КПК України слід застосувати запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою.

Крім цього, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою, слідчий суддя вважає за можливе, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, передбачених цим Кодексом. У пункті 2 частини 5 статті 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України, слідчий суддя враховує як характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, що відноситься до категорії тяжкого злочину, кількість та ступінь ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, так і дані про особу підозрюваного, та виходячи з вимог ч. 5 ст. 182 КПК України, вважає, що розмір застави, враховуючи його майновий та сімейний стан, обставини вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, вважає, що достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків буде передбачений цим Кодексом розмір у вигляді вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 198 480 грн.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України підозрюваний або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_1 відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти наступні обов`язки, а саме: прибувати до слідчого, прокурора чи суду за їх першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання; не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований чи проживає без дозволу слідчого, прокурора чи суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Також, роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі невиконання вищеперерахованих обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно зі ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Тому, керуючись ст. 5 п. 1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст. 29 Конституції України, ст. 177, 186, 193, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції Димчука В.М., погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури Вайдою В.В., на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022071130000101 від 29 червня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 28 серпня 2022 року (включно) із визначенням застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає суму 198 480 (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) грн.

У разі внесення застави на ОСОБА_1 у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за їх першою вимогою;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання;

3) не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований чи проживає без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі внесення застави та невиконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, застава буде звернута в дохід держави.

Дата закінчення дії ухвали 28 серпня 2022 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти діб з моменту її оголошення.

Слідчий суддя: Чепурнов В. О.