Рішення № 105079803, 05.07.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2022 року Справа№200/1085/22

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України про визнання протиправним дій і зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

У січні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України (далі - ВЧ НОМЕР_4, відповідач), в якому просить: - визнати протиправними дії щодо невиплати одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 4 (чотири) повних календарних років служби; - зобов`язати нарахувати та виплатити одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення, яке складається з окладу за штатною посадою, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за виконання особливо важливих завдань, премії та індексації, з відрахуванням 1,5 % військового збору, за 4 (чотири) повних календарних років служби.

Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 посилається на те, що на день виключення його із списків особового складу Військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України відповідачем не була виплачена одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби.

Відповідач надав відзив на позовну заяву. Зазначає, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_4 НГ України з 17.04.2015 по 07.10.2016 і з 05.05.2017 по 27.01.2020. На час звільнення з військової служби позивача, він мав вислугу років на військовій службі, яка складала: 4 років 11 місяців 11 днів - у календарному обчисленні; 7 років 8 днів - у пільговому (без врахування календарної); служба разом - 12 років 10 місяців 19 днів. Також посилається на те, що поняття «календарна вислуга років» застосовується не для позначення необхідної для призначення допомоги вислуги років, а для визначення розміру грошової допомоги: «в розмірі 50 відсотків щомісячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби». При цьому, умовою набуття права на призначення і виплату одноразової грошової допомоги відповідно до ч. ст. 15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є наявність «вислуги 10 і більше років». Посилається на те, що в ч. 2 ст. 15 «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відсутня пряма вказівка на те, що право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги виникає за наявності 10 і більше календарних років вислуги. Вважає, що вимоги позивача, щодо виплати одноразової грошової допомоги 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби є безпідставними. Також вважає, що у військової частини відсутні підстави для нарахування та виплатити цієї допомоги позивачу, адже нормами Закону №2011-ХІІ, Постанови від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2018 № 200 встановлюють, що одноразова грошова допомога виплачується за наявності 10 років саме календарної служби, тоді як у позивача така служба становить 04 роки 11 місяці 11 днів. Вважає, що військова частина НОМЕР_4 Національної гвардії України не вчиняла протиправних дій відносно позивача щодо невиплати йому одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Крім того посилається на те, що позивач звернувся до суду з пропуском встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України місячного строку звернення до суду.

Ухвалою суду від 24 січня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, витребувані докази.

Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені обставини, дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту громадянину України № НОМЕР_1 , виданого 09.09.2019.

Позивач має право на пільги, установлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_2 , виданого 18.06.2015.

З витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 27.01.2020 № 17 випливає, що припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби у Національній Гвардії України та виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення старшого лейтенанта ОСОБА_1 , звільненого відповідно до ст.26 ч.5 п. 2 згідно з підпунктом ‹й» (які укладали контракт на строк до закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду) Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», з військової служби наказом командувача Національної гвардії України від 10 січня 2020 року № 5 о/с в запас з 27.01.2020. Також у наказі зазначено, що вислуга років позивача на військовій службі станом на 27.01.2020 складає: у календарному обчисленні 04 роки 11 місяців 11 днів; у пільговому (без урахування календарної) 07 років 11 місяців 8 днів; служба разом 12 років 10 місяців 19 днів.

Відповідач надав до суду лист від 03.02.2022 № 40/57/12-477 в якому зазначено, що грошова допомога при звільненні громадянину ОСОБА_1 не нараховувалась та не виплачувалась у зв`язку з відсутністю у нього на момент звільнення з військової служби календарної вислуги років, установленої ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Спірні правовідносин виникли з приводу наявності у позивача права на передбачену п. 2 ст. 15 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» допомогу при звільненні.

Пунктом 2 ст. 15 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон№ 2011-XII), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Виплата військовослужбовцям зазначеної в цьому пункті одноразової грошової допомоги при звільненні їх з військової служби здійснюється Міністерством оборони України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.

Пунктами 1 і 2 розділу XXXІІ Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 15.03.2018 № 200, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 квітня 2018 року за № 405/31857, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, що звільняються зі служби, виплачується одноразова грошова допомога в розмірах, визначених статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги обчислюється згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей».

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб», у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, установлені, періоди, що зараховуються до вислуги років для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам, зазначеним у пункті "ж" статті 1-2 такого Закону.

При цьому, пунктом 3 указаної Постанови установлені, періоди, що зараховуються до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, на пільгових умовах.

Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 806/2104/17 зазначив, що поняття «календарна вислуга років» застосовується не для позначення необхідної для призначення допомоги вислуги років, а для визначення розміру грошової допомоги: «в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби». При цьому, умовою набуття права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до частини другої статті 15 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є наявність «вислуги 10 років і більше».

Отже, у частині другій статті 15 Законі України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відсутня пряма вказівка на те, що право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги виникає за наявності 10 і більше календарних років вислуги.

Судом установлено, що загальна вислуга років на час звільнення позивача становила 12 років 10 місяців 19 днів, тобто умова про наявність 10 і більше років вислуги дотримана. Оскільки інші підстави відмови, крім недостатності років вислуги, у призначенні грошової допомоги відсутні, відповідно позивач має право на таку виплату.

При цьому, суд зазначає, що спір між сторонами виник щодо наявності у позивача права на вказану допомогу, а не щодо визначення складових для її обчислення. На момент розгляду цієї справи у суду відсутні підстави вважати, що обчисленні вказаної допомоги права позивача будуть порушені. Тому позовні вимоги щодо обчислення цієї допомоги виходячи з певних складових грошового забезпечення є передвчасними.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судовий збір позивачем не сплачувався.

Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 80, 90, 132-139, 143, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України (ідентифікаційний код: НОМЕР_5, АДРЕСА_2) про визнання протиправним дій і зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 4 (чотири) повних календарних років служби.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_4 Національної гвардії України нарахувати і виплатити ОСОБА_1 одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Повне рішення суду складене 5 липня 2022 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Куденков