Рішення № 10507870, 08.07.2010, Сокологірський міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Первомайський міський суд Луганської області)

УКРАЇНА

Справа № 2-1371/10 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2010 р. Первомайський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Русанової Т.Т.

при секретарі Жиляковій Л.М.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в місті Первомайську цивільну справу за позовом позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені), -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що рішенням Первомайського міського суду № 2-416 від 30.03.2009 р. з відповідача на її користь стягнуті аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі 360,00 грн. щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. Син ОСОБА_3 знаходиться на її утриманні.

Виконавчий лист № 2-416 від 30.03.2009 р. по примусовому стягненню аліментів на виконанні ВДВС Первомайського МУЮ Луганської області з 09.04.2009 р.

Відповідач знає, що він повинен сплачувати аліменти за рішенням суду, але не приймає ніяких заходів по утриманню сина, в порушення вимог ст. 180 СК України.

Аліменти сплачує не регулярно та за порушенням строків їх сплати, про що свідчить довідка ВДВС Первомайського міського управління юстиції.

Відповідно до ст. 196 СК України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобовязана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен прострочення. Враховуючи вищевикладене, вважає, що заборгованість виникла з вини відповідача.

Станом на 05.07.2010 р. заборгованість по аліментам складає 4795,02 грн.

Просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, неустойку (пеню), станом на 05.07.2010 р. в сумі 4795,02 грн., в звязку з виникненням заборгованості по аліментам.

В суді позивачка підтримала свої позовні вимоги та додатково пояснила, що коли були присуджені аліменти, відповідач обіцяв їх платити, але не сплачував. У шлюбі з ним перебувала з 2002 року по 2008 рік, син ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішення суду про стягнення аліментів ухвалено 30.03.2009, аліменти були присуджені у сумі 360 грн., після цього відповідач півроку аліменти не платив, вона писала заяву про притягнення його до кримінальної відповідальності. Йому дали виправний термін, який до жовтня місяця, але, поки вона знову не звернулась до суду, аліменти він не платив. Він особливо працювати не хоче, працевлаштовуватися не поспішає. На сьогоднішній день у нього перед нею нема боргу по аліментам. У неї середня заробітна плата біля 1000 грн. на місяць.

Відповідач позов не визнав та пояснив, що він працює «по шабашам», з 1997 року їздить по нашій країні та Росії, одне, що вміє робити - будівельні роботи. 10 років він працював в Москві, в 2007 році померла мати, після чого він вирішив залишитися дома, але за 10 років втратив всі звязки. Через 2 місяці дружина його покинула. Тут настала світова криза, роботи не було. Коли йому погрожував «строк», він продав свій золотий браслет, сплатив заборгованість, потім була зима, роботи не було. Потім була робота в лютому та березні, так вийшло що він сплатив заборгованість по аліментам, а в юстиції дізнався про суд по пені. За період з 28.02.2009 року його суд вже покарав, а з жовтня 2009 року пеня складе 1,5 тис. грн. Вона хоч, щоб він попав у кабалу, потім піде пеня на пеню. Родина дружини має підсобне господарство, забезпечена, дитина не голодна. В сезон він заробляє приблизно 600- 1500 грн., і сидіти без роботи може по три тижні, освіти у нього нема. До позовних вимог ОСОБА_1 просив застосувати строк позовної давності.

Представник третьої особи Державний виконавець ОСОБА_4 в суді пояснила, що позивачка неодноразово зверталась з того питання, що боржник не сплачує аліменти, зверталась з заявою про порушення кримінальної справи. Боржник неодноразово викликався до відділу, але за викликами не зявлявся, були зроблені запити до облікових установ щодо наявності рухомого та нерухомого майна. За боржником була зареєстрована квартира, на яку було накладено арешт у березні 2009 року. ОСОБА_2 вявився у виконавчій службі сама в той момент коли хотів продати квартиру. Саме тоді сплатив всю заборгованість по аліментам станом на 01.10 2009 року. Потім сплата аліментів також була не щомісячна, у лютому, у квітні, у травні 20010 року сплатив всю заборгованість по аліментам. Станом на 01.06 2010 р. заборгованості по аліментам немає. Маються квитанції за 29.09.2009 року на суму 2574 грн., 16.02.2010 360 грн., 30.04.2010 360 грн., 17.05.2010 1800 грн. 21.06 2010 - 360 грн. Боржник пояснив, несплату аліментів тяжким матеріальним становищем та відсутністю роботи. Нарахування пені та індексації не входить до її обовязків.Дослідивши надані докази, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

В суді встановлено:

Згідно з виконавчим листом по справі № 2-416/09 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі 360 грн. на місяць з 25.02.2009 р. і до повноліття дитини. Виконавчий лист виданий 30.03.2009 р. (с. 8).

Згідно з довідкою Первомайського ВДВС на підставі зазначеного виконавчого листа ОСОБА_2 вперше сплатив аліменти в вересні 2009 р. в сумі 2574 грн., потім у лютому 2010 р. сплатив 360 грн., в травні 2010 р. 1800 грн., в червні 2010 р. в сумі 360 грн., тобто аліменти сплачував не регулярно із затримкою на півроку.

За таких обставин позивачка правомірно ставить питання про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Відповідно до ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобовязана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожний день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Визначений позивачкою розмір неустойки за період з 28.02.2009 р. по 30.06.2010 р. відповідає вимогам ст. 196 СК України, тобто нею правильно нараховано пеню у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожний день прострочення. При цьому, суд погоджується з тим, що аліменти не сплачено з вини відповідача, його вина встановлена вироком Первомайського міського суду від 07.10.2009 р., яким ОСОБА_2 засуджений за ст. 164 ч. 1 КК України до одного року позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України з випробувальним строком один рік.

Однак, позовні вимоги задовольняються судом частково виходячи з наступного:

Згідно зі ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). ОСОБА_1 звернулася до суду 29.04.2010 р., тобто з пропуском строку позовної давності до вимог про стягнення неустойки з 28.02.2009 р. Оскільки відповідач просив застосувати строк позовної давності, загальну суму позову повинно бути зменшено на 1344,42 грн. (заявлені до 29.04.2009 р.).

Крім того відповідно до ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

На день розгляду справи судом заборгованість по аліментам погашена, тобто збитки позивачці відшкодовані. На день предявлення позову заборгованість по аліментам складала 1800 грн., тому суд прийшов до висновку, що сума неустойки (пені) не може перевищувати 1800 грн., інакше рішення суду не відповідало б вимогам розумності та справедливості.

Крім того, відповідач пояснив у суді, що джерелом його доходів є сезонні будівельні роботи, з жовтня 2009 р. він засуджений і не може виїздити на заробітки на період іспитового строку, ця обставина признається судом такою, що має істотне значення. На думку суду істотне значення має також та обставина, що будівельні роботи дійсно носять сезонний характер тому відповідач не має регулярного доходу.

На підставі викладеного та керуючись ст. 196 СК України, ст.. 258, 551 ЦК України,

ст. 221-215, ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 1800 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у розмірі 51 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ у розмірі 120 грн. на розрахунковий рахунок 31218259700054 в УДК м. Первомайська код 24053509, МФО 804013.

Рішення у повному обсязі буде виготовлено 13 липня 2010 року.

Рішення набирає законної сили після десятиденного строку для оскарження.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через місцевий суд в апеляційний суд Луганської області.

Суддя Русанова Т.Т.