Рішення № 105068597, 21.06.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2022Справа № 910/935/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., за участю секретаря судового засідання Негоди І.А., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна столиця"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

2) Акціонерного товариства "БАНК СІЧ"

про визнання банківської гарантії такою, що не підлягала виконанню

Представники:

від позивача: Гаврищук Н.Є.

від відповідача 1: Войтанович О.Й.

від відповідача 2: Пилюченко І.Г.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна Столиця» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» та Акціонерного товариства «Банк Січ» про визнання банківської гарантії такою, шо не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що банківська гарантія №203570-ГР-2511 від 07.09.2020, на переконання позивача, не підлягає виконанню, разом з тим, відповідач 2 (Гарант) безпідставно сплатив на користь відповідача 1 (Бенефіціар) суму коштів за вказаною банківською гарантією, з огляду на що позивач (Принципал) просить суд визнати банківську гарантію №203570-ГР-2511 від 07.09.2020 такою, що не підлягала виконанню.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Зважаючи на категорію та складність спору, суд приходить до висновку про розгляд справи № 910/935/22 в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2022 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; підготовче засідання призначити на 15.03.2022.

Разом з тим, статтею 1 Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", згідно п. 1 якого постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України №133/2022 від 14.03.2022 постановлено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Враховуючи викладене, засідання призначене на 15.03.2022 не відбулось.

З огляду на зазначене, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці учасників судового процесу, суддів та працівників апарату суду, суд дійшов висновку про необхідність визначення іншої дати підготовчого засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2022 суд ухвалив призначити підготовче засідання на 13.05.2022.

06.05.2022 на електронну пошту суду від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву та заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 13.05.2022 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2022 у задоволенні заяви відповідача 1 про участь у судовому засіданні, яке призначено на 13.05.2022 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, відмовлено з підстав відсутності у суду технічної можливості.

13.05.2022 через відділ діловодства суду від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву.

У підготовче засідання 13.05.2022 прибули представники сторін.

Представник відповідача 2 заявила клопотання про поновлення строку на подання відзиву.

Представник позивача просила оголосити перерву в підготовчому засіданні з метою ознайомлення з відзивом.

Відповідно до ч.1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

З метою належної підготовки справи для розгляду у підготовчому засіданні 13.05.2022 судом задоволено клопотання відповідача 2 та поновлено строк на подачу відзиву, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, задоволено клопотання позивача і оголошено перерву у підготовчому засіданні до 07.06.2022.

20.05.2022 та 27.05.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшли відповіді на відзив відповідача 1 та відповідача 2.

20.05.2022 електронною поштою до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» надійшла заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 07.06.2022 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2022 у задоволенні заяви відповідача 1 про участь у судовому засіданні, яке призначено на 07.06.2022 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, відмовлено з підстав відсутності у суду технічної можливості.

26.05.2022 на електронну пошту суду від відповідача 1 надійшли заперечення на відповідь на відзив.

У підготовче засідання 07.06.2022 прибули представники сторін.

Представником відповідача 2 заявлено та подано клопотання про долучення доказів.

У підготовчому засіданні 07.06.2022 судом з`ясовано, що в межах підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

За наслідками підготовчого засідання судом закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 21.06.2022.

16.06.2022 електронною поштою до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» надійшла заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 21.06.2022 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2022 суд ухвалив: заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задовольнити; провести судове засідання з розгляду справи призначене на 21.06.2022 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням програмного забезпечення «EASYCON».

У судове засідання 21.06.2022 прибули представники позивача та відповідача 2, представник відповідача 1 взяв участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, представники відповідачів проти задоволення позову заперечили.

У судовому засіданні 21.06.2022 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

07.09.2020 Акціонерним товариством «БАНК СІЧ» (Гарантом) було видано Банківську гарантію №203570-ГР-2511; бенефіціар - Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"; принципал - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна столиця"; основна угода: Тендерна документація процедури закупівлі «Фарби (Фарби в асортименті), згідно оголошення про закупівлю №UA-2020-07-28-001129-а.

За змістом банківської гарантії №203570-ГР-2511 від 07.09.2020 гарант безумовно зобов`язався протягом п`яти банківських днів після одержання ним паперового оригіналу першої письмової вимоги Бенефіціара, оформленої належним чином (підпис уповноваженої особи, печатка Бенефіціара (якщо передбачена)) та/або електронного SWIFT - повідомлення через Банк Бенефіціара на SWIFT, сплатити Бенефіціару повну суму Банківської гарантії, без необхідності для Бенефіціара обґрунтовувати свою вимогу, за умови, що в тексті вимоги буде зазначено, що сума, яка вимагається повинна бути сплачена у зв`язку з тим, що настала одна або декілька з таких обставин, серед яких зокрема - принципал, який став переможцем, не підписав договір про закупівлю. Повна (максимальна) сума Банківської гарантії та валюта: UAN 360 000,00 грн.

Позивач зазначає, що ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" звернулось до АТ «БАНК СІЧ» через ПАТ АБ «Укргазбанк» з письмовою вимогою за банківською гарантією №203570-ГР-2511 від 07.09.2020 відповідно до якої вимагало сплатити 360 000,00 грн у зв`язку з тим, що принципал, який став переможцем процедури торгів, не підписав договір про закупівлю.

Сторонами зазначено, що АТ «БАНК СІЧ» було перераховано на користь ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» грошові кошти у розмірі 360 000,00 грн.

В подальшому, АТ «Банк Січ» звернувся до позивача з регресною вимогою про відшкодування принципалом суми грошових коштів, сплачених гарантом бенефіціару.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що банківська гарантія №203570-ГР-2511 від 07.09.2020, не підлягала виконанню, оскільки позивачем було виконано всі необхідні умови для підписання (укладання) договору про закупівлю за результатами проведення відкритих торгів UA-2020-07-28-001129-a, відтак, виконання спірної гарантії та звернення відповідача-2 до позивача з регресною вимогою про відшкодування сплаченої суми коштів порушує права позивача, з огляду на що позивач (Принципал) просить суд визнати банківську гарантію №203570-ГР-2511 від 07.09.2020 такою, що не підлягала виконанню.

Відповідачі проти задоволення позову заперечують та зазначають, що у Банка, як гаранта, був наявний обов`язок сплатити бенефіціару кошти за наданою банківською гарантією без отримання будь-якої згоди чи схвалення позивача на здійснення такої виплати. При цьому, відповідач 1 зазначає, що в силу вимог п. 1 додатку 3 до тендерної документації він зобов`язаний був розцінити таку обставину (не надання позивачем внесених до реєстру висновків Державної санітарно-епідеміологічної експертизи №602-123-20-1/32745 від 28.03.2018/ та №602-123-20-1/32745 від 28.03.2018) як відмову позивача від укладання договору про закупівлю, наслідком чого є прийняття рішення, оформленого протоколом тендерного комітету № 20-868-т-р-2 від 05.11.2020 на підставі положень пунктів 1, 3 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі».

Позивач у відповіді на відзив зазначає, що чинне законодавство України пов`язує дійсність висновків Державної санітарно-епідеміліогочної експертизи саме із фактом присвоєння йому (наявності) номеру реєстрації в реєстрі, а не з фактом реєстрації у реєстрі висновків, відтак, відхилення відповідачем 1 тендерної пропозиції позивача є неправомірним.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Суд зазначає, що правовідносини між сторонами у даній справі виникли на підставі банківської гарантії. Особливості регулювання цих правовідносин визначено параграфом 4 глави 49 Цивільного кодексу України, положеннями глави 22 Господарського кодексу України, Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639, Уніфікованими правилами міжнародної торгової палати для гарантій за першою вимогою 1992 року.

Стаття 200 Господарського кодексу України визначає, що гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов`язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони.

Водночас статтею 546 Цивільного кодексу України визначено види забезпечення виконання зобов`язання.

Зокрема, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 563 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання (ч. 1 ст. 562 Цивільного кодексу України).

Частинами 1-3 статті 561 Цивільного кодексу України передбачено, що гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.

Кредитор може пред`явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано (ч. 4 ст. 563 Цивільного кодексу України).

Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії (ч. 2 ст. 563 Цивільного кодексу України).

За приписами ч. 1 ст. 566 Цивільного кодексу України обов`язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію. У разі порушення гарантом свого обов`язку його відповідальність перед кредитором не обмежується сумою, на яку видано гарантію, якщо інше не встановлено у гарантії.

Зобов`язання гаранта перед кредитором припиняється у разі: сплати кредиторові суми, на яку видано гарантію; закінчення строку дії гарантії; відмови кредитора від своїх прав за гарантією шляхом повернення її гарантові або шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов`язків за гарантією (ч. 1 ст. 568 Цивільного кодексу України).

Загальний порядок, умови надання та отримання банками гарантій/контргарантій та їх виконання врегульовані Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України № 639 від 15.12.2004 (далі - Положення).

Гарантія - спосіб забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов`язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов`язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії (пп. 9 п. 3 Положення).

Гарантійний випадок - одержання банком-гарантом/банком-контргарантом вимоги бенефіціара, що становить належне представлення, протягом строку дії або до дати закінчення дії гарантії/контргарантії, що свідчить про порушення принципалом базових відносин (пп. 8 п. 3 Положення).

Бенефіціар для отримання платежу за гарантією подає до банку-гаранта безпосередньо або через банк бенефіціара (залежно від того, як це визначено умовами гарантії) вимогу за гарантією, а також усі документи, передбачені умовами гарантії (якщо таке подання в ній передбачено) (п. 62 Положення).

Банк-гарант (резидент), отримавши від бенефіціара або банку бенефіціара, або іншого банку вимогу, перевіряє достовірність цієї вимоги, а також те, що вона становить належне представлення. Банк-гарант (резидент) надсилає копію вимоги, що становить належне представлення, принципалу (разом із копіями документів, якими вона супроводжувалася, якщо подання таких документів передбачалось умовами гарантії) (п. 36 Положення).

Банк-гарант (резидент) сплачує кошти бенефіціару за гарантією в разі отримання вимоги, що становить належне представлення (п. 37 Положення).

Банк-гарант (резидент) сплачує кошти за гарантією на умовах і в строки, передбачені гарантією для оплати вимоги та згідно з реквізитами, зазначеними в гарантії, якщо інші реквізити не визначені у вимозі (п. 38 Положення).

Після одержання вимоги кредитора гарант повинен негайно повідомити про це боржника і передати йому копії вимоги разом з доданими до неї документами. Гарант повинен розглянути вимогу кредитора разом з доданими до неї документами в установлений у гарантії строк, а у разі його відсутності - в розумний строк і встановити відповідність вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії (ч. 1, 2 ст. 564 Цивільного кодексу України).

Гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії (ч. 1 ст. 565 Цивільного кодексу України).

Гарант повинен негайно повідомити кредитора про відмову від задоволення його вимоги (ч. 2 ст. 565 Цивільного кодексу України).

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії (ч. 1 ст. 563 Цивільного кодексу України).

Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії (ч. 2 ст. 563 Цивільного кодексу України).

Як було встановлено судом, 07.09.2020 Акціонерним товариством «БАНК СІЧ» (Гарантом) було видано Банківську гарантію №203570-ГР-2511; бенефіціар - Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"; принципал - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна столиця"; основна угода: Тендерна документація процедури закупівлі «Фарби (Фарби в асортименті), згідно оголошення про закупівлю №UA-2020-07-28-001129-а.

За змістом банківської гарантії №203570-ГР-2511 від 07.09.2020 гарант безумовно зобов`язався протягом п`яти банківських днів після одержання ним паперового оригіналу першої письмової вимоги Бенефіціара, оформленої належним чином (підпис уповноваженої особи, печатка Бенефіціара (якщо передбачена)) та/або електронного SWIFT - повідомлення через Банк Бенефіціара на SWIFT, сплатити Бенефіціару повну суму Банківської гарантії, без необхідності для Бенефіціара обґрунтовувати свою вимогу, за умови, що в тексті вимоги буде зазначено, що сума, яка вимагається повинна бути сплачена у зв`язку з тим, що настала одна або декілька з таких обставин, серед яких зокрема - принципал, який став переможцем, не підписав договір про закупівлю. Повна (максимальна) сума Банківської гарантії та валюта: UAN 360 000,00 грн.

Тобто, надавши відповідачу 1 банківську гарантію, Акціонерне товариство "Банк Січ" взяло на себе безумовне зобов`язання сплатити Бенефіціару вказану ним у вимогах суму гарантії протягом п`яти банківських днів після одержання письмової вимоги, без необхідності для Бенефіціара обґрунтувати свою вимогу, без подання будь-яких інших документів, крім вимоги, або виконання будь-яких інших умов.

Судом встановлено, що ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" звернулось до АТ «БАНК СІЧ» через ПАТ АБ «Укргазбанк» з письмовою вимогою № ТОВВИХ-20-13131 від 23.11.2020 за банківською гарантією №203570-ГР-2511 від 07.09.2020 відповідно до якої вимагало сплатити 360 000,00 грн у зв`язку з тим, що принципал, який став переможцем процедури торгів, не підписав договір про закупівлю.

На виконання письмової вимоги № ТОВВИХ-20-13131 від 23.11.2020, АТ «БАНК СІЧ» було перераховано на користь ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» грошові кошти у розмірі 360 000,00 грн.

З огляду на викладене вище, враховуючи також відсутність договору, укладеного між позивачем та відповідачем 1 за результатами процедури закупівлі, суд зазначає, що виконання відповідачем 2 обов`язку зі сплати відповідачу 1 коштів у розмірі 360 000,00 грн відповідає змісту банківської гарантії №203570-ГР-2511 від 07.09.2020 та приписам чинного законодавства.

При цьому, щодо доводів про незаконне відхилення відповідачем 1 тендерної пропозиції позивача, а відтак і відсутність підстав для виконання банківської гарантії, суд зазначає наступне.

Так, у Додатку 3 до тендерної документації "Вимоги до документів, що надаються переможцем торгів, порядку і строків їх надання" серед обов`язкових для надання переможцем документів визначені, зокрема, копія (-ї) чинного (-их) висновку (-ів) державної санітарно-епідеміологічної експертизи, виданого (-их) уповноваженим органом, що підтверджує проходження державної санітарно-епідеміологічної експертизи для фарби, розчинника (розріджувача), запропонованих учасником-переможцем.

При цьому, перша примітка до підпункту В) пункту 1 Додатку 3 до тендерної документації містить застереження наступного змісту: "*Ненадання переможцем таких документів у строк, визначений цим пунктом, або надання таких документів з порушенням вимог, визначених цією частиною, примітки/-ок до неї, буде розцінене як відмова переможця від укладання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації".

Отже, відповідно до умов тендеру, учасник (позивач) повинен був надати копію (-ї) чинного (-их) висновку (-ів) державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

На виконання підпункту 1.5. пункту 1 підпункту В) пункту 1 Додатку 3 до тендерної документації переможець - ТОВ "Торгівельна Столиця" надало копію висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 602-123-20-1/32745 від 28.03.2018 на Матеріали лакофарбові водно-дисперсійні та копію висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 602-123-20- 1/32747 від 29.03.2018 на Розчинник (розріджувач) для захисного покриття Антикорозійна акрилатна емаль 3 в 1 Skyline Siloxane.

Разом з тим, як вбачається з протоколу № 20_868_т-р-2 від 05.11.2020 відповідач 1 дійшов висновку про відхилення тендерної пропозиції переможця торгів у відповідності до п. 1 ч.1. ст.31 та п. 3 ч. 1 ст. 31 та Закону України № 922-VIII ''Про публічні закупівлі'', оскільки учасник процедури закупівлі зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію (у зв`язку із не наданням останнім висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи, які був би віднесений до відповідного реєстру висновків), що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі та виявлено замовником згідно з частиною п`ятнадцятою статті 29 Закону, а отже переможець процедури закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю.

У листі Держпродспоживслужби №В-486/ВХ/491 від 02.11.2020 який долучено відповідачем 1 до заперечень на відповідь на відзив вказано, що за інформацією з реєстру висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи, виданих Держпродспоживслужбою у 2018 році, до зазначеного реєстру висновки № 602-123-20-1/32745 від 28.03.2018 та № 602-123-20-1/32745 від 28.03.2018 не включено.

Згідно з Порядком проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я України 09.10.2000 №247 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 січня 2001 року за №4/5195 (далі - Порядок), висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи - документ установленої форми, що засвідчує відповідність (невідповідність) об`єкта державної санітарно-епідеміологічної експертизи медичним вимогам безпеки для здоров`я і життя людини, затверджується відповідним головним державним санітарним лікарем і є обов`язковим для виконання власником об`єкта експертизи.

Державна санітарно-епідеміологічна експертиза включає такі етапи, серед яких зокрема - затвердження висновку експертизи та внесення його до реєстру висновків експертизи (пункт 7.4. Порядку).

Висновки у двох примірниках затверджує власним підписом та печаткою головний державний санітарний лікар або вповноважені ним заступники, яким делеговані повноваження в установленому порядку (пункт 7.12. Порядку).

Після затвердження висновок уноситься до реєстру висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи і йому присвоюється відповідний номер. Висновок уважається дійсним тільки за наявності номера реєстрації в реєстрі (пункт 7.13. Порядку).

Перший примірник висновку видається заявнику після затвердження і внесення до реєстру (пункт 7.14. Порядку).

Згідно з пунктами 8.3.-8.5. Порядку реєстр ведеться у паперовій формі (у вигляді журналу з пронумерованими сторінками, прошнурованого та скріпленого печаткою МОЗ України) та у вигляді записів в електронних базах даних; занесення висновку до реєстру відбувається на підставі затвердження висновку головним державним санітарним лікарем або вповноваженим заступником; номер висновку відповідає номеру в реєстрі.

Таким чином, висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи можуть вважатись дійсними тільки після внесення їх до реєстру, сама по собі наявність у висновків номеру без розміщення в реєстрі, не може свідчити про чинність таких висновків.

Разом з тим, доказів на підтвердження обставини внесення спірних висновків до реєстру позивачем суду не надано.

Зазначеним спростовуються твердження ТОВ «Торгівельна Столиця» про чинність висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 28.03.2018 № 602-123-20-1/32745 та від 28.03.2018 № 602-123-20-1/32747 та неправомірне відхилення відповідачем 1 тендерної пропозиції позивача.

Відтак, доводи позивача про наявність підстав для визнання банківської гарантії №203570-ГР-2511 від 07.09.2020 такою, що не підлягала виконанню не знайшли свого підтвердження, з огляду на що суд відмовляє у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна Столиця» у справі № 910/935/22.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача покладаються на позивача у зв`язку з відмовою в позові.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 01.07.2022

Суддя Ю.В. Картавцева