Рішення № 105068506, 07.06.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.06.2022Справа № 910/16055/21

За позовом Комунального підприємства "Київтранспарксервіс";

до Антимонопольного комітету України;

про часткове визнання недійсним та часткове скасування рішення.

Суддя Мандриченко О.В.

Секретар судового засідання Дюбко С.П.

Представники:

Від позивача: Ковтунець А. С., довіреність № 52 від 17.01.2022;

Від відповідача: Грищенко К.В., уповноважена особа.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним та часткове скасування рішення Антимонопольного комітету України від 15.07.2021 №75-р/тк у справі №38/60/42-рп/к.20.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем при прийнятті рішення від 15.07.2021 №75-р/тк у справі №38/60/42-рп/к.20 неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, не доведено обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими, неправильно застосовано норми матеріального права.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2021 відкрито провадження у справі № 910/16055/21 та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання, розгляд справи призначено на 09.11.2021.

05.11.2021 Антимонопольним комітетом України надано до суду матеріали справи №38/60/42-рп/к.20.

До господарського суду 29.11.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому Антимонопольний комітет України просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Від позивача 17.12.2021 надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" просить врахувати дану відповідь при винесенні рішення у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2022 було постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу № 910/16055/21 до судового розгляду по суті на 01.03.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.05.2022 судове засідання призначено на 07.06.2022.

Під час розгляду спору по суті 07.06.2022 у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 07.06.2022 проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити з підстав, викладених у своєму письмовому відзиві на позовну заяву.

07.06.2022 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Тимчасовою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України (далі-Комітет, відповідач) 15.07.2021 винесено рішення № 75-р/тк (далі-рішення або рішення № 75-р/тк), яким:

- визнано, що Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" (далі КП "Київтранспарксервіс", позивач, Підприємство) у період з 05.03.2019 по 05.01.2021 займало монопольне (домінуюче) становище на ринку продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у м. Києві як таке, що не мало на цьому ринку жодного конкурента;

- визнано дії Комунального підприємства "Київтранспарксервіс", які полягають у встановленні в період з 05.03.2019 по 05.01.2021 для переможців електронних аукціонів щодо продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у м. Києві обов`язку зі сплати одноразового платежу за право укладання договору про передачу в експлуатацію відповідних майданчиків для паркування та забезпечувального платежу, а також штрафів за відмову від укладання вказаного договору або підписання актів приймання-передачі таких майданчиків в експлуатацію, порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом першим частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у м. Києві шляхом встановлення таких умов придбання товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на цьому ринку;

- за порушення, зазначене в пункті 2 резолютивної частини цього рішення, відповідно до абзацу першого частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" накладено на Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" штраф у розмірі 2 605 133 (два мільйони шістсот п`ять тисяч сто тридцять три) гривні;

- зобов`язано Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" припинити порушення, зазначене в пункті 2 резолютивної частини цього рішення, про що письмово повідомити Антимонопольний комітет України протягом 10 календарних днів з дня його припинення з наданням підтвердних документів.

Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" не погоджучись з висновками Комітету, звернулося до Господарського суду міста Києва на підставі статі 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" з позовом про визнання недійним п. 2, 3 Рішення, оскільки, на думку позивача Комітетом: порушено норми матеріального права, які підлягають обов`язковому застосуванню відповідно до суті спірних правовідносин; не враховано всіх дійсних суттєвих обставин справи, які підлягають з`ясуванню при прийнятті рішення про притягнення особи до відповідальності; помилково визначено встановленими обставини, які не підтверджені та не доведені належними засобами доказування, на підставі яких відповідач мотивував власні висновки щодо наявності з боку КП "Київтранспарксервіс" правопорушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до частини першої статті 60 Закону заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Судом встановлено, що позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення № 75-р/тк від 15.07.2021 в межах зазначеного строку (01.10.2021), оскільки оскаржуване рішення було отримано позивачем 02.08.2021, що підтверджується матеріалами справи.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи на таке.

Так, позивач просить суд визнати недійсним п. 2, 3 рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 15.07.2021 № 75-р/тк в частині визнання дій Комунального підприємства "Київтранспарксервіс", які полягають у встановленні в період з 05.03.2019 по 05.01.2021 для переможців електронних аукціонів щодо продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у м. Києві обов`язку зі сплати одноразового платежу за право укладання договору про передачу в експлуатацію відповідних майданчиків для паркування та забезпечувального платежу, а також штрафів за відмову від укладання вказаного договору або підписання актів приймання-передачі таких майданчиків в експлуатацію, порушенням, передбаченим пунктом другим статті 50 та пунктом першим частини 2 статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у м. Києві шляхом встановлення таких умов придбання товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на цьому ринку та в частині накладення на Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" штрафу у розмірі 2 605 133 (два мільйони шістсот п`ять тисяч сто тридцять три) гривні за порушення, зазначене в пункті 2 резолютивної частини цього рішення, відповідно до абзацу першого частини 2 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

У своїй позовній заяві позивач посилається на те, що відповідач зобов`язаний довести, що Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" встановлювало такі ціни чи інші умови придбання, які неможливо було б встановлювати за умов існування значної конкуренції на ринку або встановлення таких умов реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Також позивач вказує, що відповідач був зобов`язаний довести дві обов`язкові умови, які тісно пов`язані між собою та існування однієї без іншої є неможливим, а саме: встановлення умов придбавання та неможливість встановлення даних умов за наявності значної конкуренції.

Відповідно до пункту 3 рішення Київської міської ради від 26.06.2007 № 930/1591 "Про вдосконалення паркування автотранспорту в місті Києві" (далі - Рішення КМР № 930/1591) КП "Київтранспарксервіс" визначено єдиним оператором з паркування транспортних засобів, стягнення паркувального збору та виготовлення абонементних талонів з паркування автомобільного транспорту у м. Києві.

Рішенням Київської міської ради від 05.03.2019 № 184/6840 "Про вдосконалення організації паркувального простору в м. Києві" (далі - Рішення КМР № 184/6840) КП "Київтранспарксервіс" було доручено розпочати продаж прав на розміщення та/або облаштування паркувальних майданчиків у м. Києві, які належать до сфери управління позивача відповідно до рішень Київської міської ради, виключно в системі електронних продажів "ProZorro.Продажі" (https://prozorro.sale), крім тих, що визначені для безпосереднього облаштування та/або експлуатації КП "Київтранспарксервіс", без передачі будь-яких прав на них третім особам.

Відповідно підпункту 1.3 пункту 1 Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб`єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 5 березня 2002 року № 49-р, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 квітня 2002 року за № 317/6605 (із змінами) (далі - Методика) монопольне (домінуюче) становище суб`єкта господарювання - становище суб`єкта господарювання на ринку, яке дозволяє йому самостійно або разом з іншими суб`єктами господарювання визначати умови обороту товарів на ринку завдяки тому, що суб`єкт господарювання, зокрема, не має на ринку товару жодного конкурента або не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб`єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар`єрів доступу на ринок інших суб`єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

Як вбачається з позовної заяви Комунального підприємства "Київтранспарксервіс", позивач не заперечує факту зайняття ним монопольного (домінуючого) становища на ринку продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у м. Києві.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб`єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Як вбачається з рішення №75-р/тк, КП "Київтранспарксервіс" визнано таким, що вчинило порушення передбачене пунктом другим статті 50 та пунктом першим частини 2 статті 13 Закону, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у місті Києві шляхом встановлення таких умов придбання товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на цьому ринку, а саме обов`язку зі сплати одноразового платежу за право укладання договору про передачу в експлуатацію відповідних майданчиків для паркування та забезпечувального платежу, а також штрафів за відмову від укладання вказаного договору або підписання актів приймання-передачі таких майданчиків в експлуатацію.

Загальні вимоги, правила та єдиний порядок ведення роботи при застосуванні систем електронних торгів для реалізації іншим суб`єктам господарювання прав на експлуатацію майданчиків для паркування Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" встановлені Положенням про порядок реалізації прав на експлуатацію майданчиків для паркування із застосуванням електронних торгів у КП "Київтранспарксервіс", затвердженим наказом директора Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" від 06.08.2019 № 70 та погодженим листом Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.07.2019 № 053-7199 (далі - Положення № 70).

Як вбачається з пунктом 5.2 Положення № 70 загальна вартість договору складається з двох основних компонентів:

- вартість експлуатації паркувального майданчика за весь період (зазвичай 1 096 календарних днів, тобто 3 роки), що підлягає оплаті на умовах договору;

- одноразовий платіж за право укладення договору (10 % від вартості експлуатації місць для паркування) (далі - Одноразовий платіж).

Одноразовий платіж сплачується переможцем торгів на користь Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" впродовж трьох банківських днів із дня підписання протоколу про результати проведення торгів та не підлягає поверненню.

Згідно з пунктом 4.3 Положення № 70 до переліку обов`язкових документів, що надаються учасником Торгів, включено, зокрема, гарантійний лист про зобов`язання сплатити штраф у розмірі 50 % від вартості договору, розрахованої за результатами Торгів, у випадку визнання такого учасника переможцем та його відмови від укладання договору (далі - Штраф 1).

Відповідно до пункту 5.3 примірної форми договору про передачу майданчика в експлуатацію, який укладається між КП "Київтранспарксервіс" та переможцем Торгів, у випадку безпідставної відмови останнього від підписання акта приймання-передачі в експлуатацію в установленому договором порядку, такий суб`єкт господарювання зобов`язується сплатити на користь Позивача 50 % від вартості одноразового платежу за право укладення договору (далі - Штраф 2).

Як вбачається з листа КП "Київтранспарксервіс" від 16.04.2020 № 053/05-1575, відповідача повідомлено, що основною метою встановлення одноразового платежу є:

- мінімізація ризиків укладання договорів із контрагентами, що мають недостатній рівень платоспроможності, що може призвести до невиконання ними своїх зобов`язань за договором, зокрема виникнення дебіторської заборгованості;

- мінімізація ризиків укладання договорів із контрагентами, які не мають дійсного наміру укласти договір та можуть його достроково розірвати.

У вищевказаному листі позивач також зазначив, що необхідність застосування Штрафу 1 обумовлена численними випадками відмов (у тому числі повторних) переможців Торгів від укладання відповідних договорів, оскільки, у випадку відмови переможця Торгів від укладання такого договору КП "Київтранспарксервіс" змушене повторно оголошувати процедуру проведення таких торгів. Вказана ситуація може повторюватися по декілька разів щодо одного й того ж майданчика, внаслідок чого Підприємство позбавляється можливості використання закріплених за ним майданчиків для паркування з метою отримання доходів, а також наповнення місцевого та державного бюджетів за рахунок сплати податків на період, коли тривають повторні торги. Наведеними діями, на думку КП "Київтранспарксервіс", Підприємству завдаються збитки.

Окремо необхідно зазначити, що Регламентом роботи електронної торгової системи "Prozorro.Продажі" ЦБД 2 щодо проведення електронних аукціонів із продажу / надання в оренду майна (активів) / передачі права (далі - Регламент ЕТС) наведено перелік визначення термінів, зокрема, гарантійний внесок - спосіб забезпечення виконання учасником зобов`язань щодо участі в електронному аукціоні, що підлягає внесенню користувачем для набуття статусу учасника електронного аукціону шляхом перерахування (або донарахування) коштів на рахунок оператора електронного майданчика. Гарантійний внесок встановлюється організатором аукціону в розмірі від 5 до 10 % від стартової ціни лота й зазначається в умовах продажу / надання в оренду майна (активів) / передачі права та оголошенні про проведення аукціону.

Одноразовий платіж сплачується на користь КП "Київтранспарксервіс" (організатора аукціону), а гарантійний внесок сплачується шляхом перерахування коштів на рахунок оператора електронного майданчика, який на відміну від одноразового платежу відповідно до пунктів 9.3 - 9.7 Регламенту ЕТС підлягає поверненню оператором.

Регламентом електронних торгів також визначено одним з інструментів гарантування добросовісності учасників внесення суб`єктами господарювання заставного платежу, який може бути утриманий у випадку відмови учасника від підписання протоколу електронних торгів або договору.

Відповідно до пункту 4.4 Положення № 70 організатор Торгів (КП "Київтранспарксервіс") безумовно дискваліфікує учасників торгів, які раніше брали участь в оголошених організатором Торгах, були визнані у встановленому порядку переможцями Торгів, але відмовилися від підписання протоколу Торгів або укладання договору. При цьому перелік суб`єктів господарювання, які підлягають такій дискваліфікації, зазначається в оголошенні про проведення Торгів, а також на сайті КП "Київтранспарксервіс" в рубриці "Дискваліфіковані учасники торгів" за посиланням https://parkservis.kiev.ua/content/ dyskvalifikovani-uchasnyky-torgiv.

Станом на 10.06.2020 до переліку включено 16 суб`єктів господарювання.

При цьому необхідно звернути увагу на те, що, за інформацією КП "Київтранспарксервіс", яка була надана Комітету, всі грошові кошти, які надходять до підприємства від сплати переможцями торгів одноразового платежу, штрафу 1 та штрафу 2, КП "Київтранспарксервіс" використовує для забезпечення власної господарської діяльності, сплати податків і зборів, виконання зобов`язань підприємства із забезпечення надходжень до бюджету міста Києва.

Згідно з пунктом 5.3 Положення № 70 витрати, пов`язані з підготовкою лота, підлягають окремому відшкодуванню з боку переможця Торгів, що підтверджується текстами відповідних оголошень про проведення Торгів.

А тому Комітет зробив висновок, з яким погоджується суд, про те, що необхідність стягнення КП "Київтранспарксервіс" з переможців торгів одноразового платежу, штрафу 1 та штрафу 2 жодним чином не пов`язана з підготовкою або проведенням торгів.

Також суд зазначає, що листом від 16.04.2020 № 053/05-1574, КП "Київтранспарксервіс" звернулося до ДП "ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ" з пропозицією внести зміни до чинного регламенту 11 проведення аукціонів із використанням системи електронних торгів "Prozorro.Sale" (Регламенту ЕТС), внаслідок чого ДП "ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ" наказом № 25 від 01.07.2020 затвердило редакцію № 1.12 Регламенту ЕТС ЦБД 2, в якій пункт 9.10 викладено таким чином:

" 9.10. У випадку проведення аукціонів з продажу прав на експлуатацію майданчика для паркування транспортних засобів, стартовою ціною лоту може вважатись сума коштів за одне паркомісце за 1 день, зазначене в оголошенні. У випадку проведення електронних аукціонів з продажу прав на експлуатацію майданчика для паркування транспортних засобів, коли стартовою ціною лоту вважається сума коштів за одне паркомісце за 1 день, винагорода оператора розраховується від фактичної річної ціни договору з урахуванням одноразового платежу за право укладання договору (у разі його наявності). У випадку якщо термін дії такого договору складає менше 12 місяців, винагорода оператора розраховується від фактичної ціни договору з урахуванням одноразового платежу за право укладання договору. У випадку проведення аукціонів з продажу прав на експлуатацію майданчика для паркування транспортних засобів, коли стартовою ціною лоту є сума коштів за одне паркомісце за 1 день, організатором може бути встановлений інший розмір гарантійного внеску: - але не більше 20 000 грн для майданчиків для паркування із загальною кількістю паркомісць до 100 одиниць; - але не більше 40 000 грн для майданчиків для паркування із загальною кількістю паркомісць більше 101 одиниці. У випадку, коли аукціон з продажу прав на експлуатацію майданчика для паркування транспортних засобів завершився із визначенням переможця, якого було дискваліфіковано або останній відмовився від підписання протоколу електронний торгів та/або укладання договору з організатором, розмір гарантійного внеску в наступному аукціоні щодо того ж майданчика для паркування одноразово може бути збільшений організатором на 100%".

Тобто ДП "ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ" затвердило редакцію Регламенту ЕТС ЦБД 2 № 1.12, яка містить положення про застосування одноразового платежу (пункт 9.10), лише після надходження відповідного звернення від КП "Київтранспарксервіс".

При цьому, як було встановлено Комітетом, щодо введення таких норм до ДП "ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ", крім позивача, ніхто не звертався.

Також судом встановлено, що листом Північного міжобласного територіального відділення Комітету від 14.04.2021 № 60-02/2971, позивачу направлено копію подання від 14.04.2021 № 60-03/120п про попередні висновки, яким запропоновано надати у разі наявності зауваження чи заперечення до подання.

КП "Київтранспарксервіс" повідомило Комітет про те, що з 09.10.2020 договори, які укладає Підприємство, вже не містять умов про сплату одноразового платежу в розмірі 10 %.

Натомість наказом КП "Київтранспарксервіс" від 09.10.2020 № 104 затверджено нову редакцію "Положення про порядок реалізації прав на експлуатацію майданчиків для паркування із застосуванням електронних торгів в комунальному підприємстві "Київтранспарксервіс" (далі - Положення № 104).

Однак, з метою встановлення чи припинено до моменту прийняття рішення у справі позивачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про яке йшлося у поданні, Комітетом було здійснено аналіз відповідних положень договору.

За результатами цього аналізу Комітетом було виявлено, що сплачуючи забезпечувальний платіж, суб`єкт господарювання позбавлялався свого права впродовж трьох років вільно користуватися та розпоряджатися власними грошовими коштами, які були сплачені КП "Київтранспарксервіс" як забезпечувальний платіж.

Положенням № 104 скасовано застосування одноразового платежу за право укладання договору (10 % від вартості експлуатації місць для паркування).

Однак, наказом КП "Київтранспарксервіс" від 10.11.2020 № 138 "Про затвердження рекомендованої форми договору про надання для експлуатації майданчика для паркування" було затверджено та введено в дію нову рекомендовану форму договору про надання в експлуатацію майданчика для паркування (далі - Договір).

Згідно з пунктом 4.7 Договору передбачено застосування забезпечувального платежу, який розраховується таким чином: розмір забезпечувального платежу = вартість надання для експлуатації майданчика для паркування 1 машино-місця за 1 день в гривнях, визначена за результатами аукціону * кількість машино-місць майданчика для паркування, експлуатація яких підлягає оплаті * 100 днів.

У пункті 4.8 Договору передбачено, що забезпечувальний платіж підлягає сплаті суб`єктом господарювання, який має намір укласти договір на користь КП "Київтранспарксервіс" впродовж п`яти календарних днів із дня підписання договору та його сплата є підставою для підписання позивачем акту приймання-передачі майданчика для паркування.

За умовами Договору, КП "Київтранспарксервіс" повертає суму забезпечувального платежу суб`єкту господарювання, який має намір укласти договір протягом 10 банківських днів після отримання від суб`єкта господарювання, акта повернення майданчика для паркування, яка залишилася після вирахування сум, визначених у пунктах 6.2 - 6.5 Договору (пункт 4.9 Договору).

Згідно з пунктом 4.10 Договору при достроковому розірванні Договору з ініціативи суб`єкта господарювання, сума забезпечувального платежу не повертається.

Строк дії такого договору становить три роки від дати його підписання (пункт 8.2 Договору).

Отже, сплачуючи забезпечувальний платіж, суб`єкт господарювання позбавляється свого права впродовж трьох років вільно користуватися та розпоряджатися власними грошовими коштами, які були стягнуті КП "Київтранспарксервіс" як забезпечувальний платіж.

При цьому суб`єкту господарювання забезпечувальний платіж може бути взагалі не повернений у разі дострокового розірвання договору. Однак розірвання договору є правом кожної з його сторін і може бути застосоване суб`єктом господарювання внаслідок обставин, які навіть не залежать від неї.

Враховуючи вищевикладене, передбачений договором забезпечувальний платіж КП "Київтранспарксервіс" застосовує на заміну скасованому одноразовому платежу за право укладання договору (10% від вартості експлуатації місць для паркування).

Таким чином, Комітетом було встановлено, що КП "Київтранспарксервіс" застосовував передбачений договором забезпечувальний платіж на заміну скасованому одноразовому платежу за право укладання договору (10 % від вартості експлуатації місць для паркування), що було не інакше як підміною понять. Цілі застосування до суб`єктів господарювання мало чим відрізнялися один від одного, а також мали на меті одержання позивачем додаткових коштів унаслідок порушення прав суб`єктів господарювання, з якими КП "Київтранспарксервіс" укладав договори про надання в експлуатацію майданчиків для паркування.

Також, у своїй позовній заяві, КП "Київтранспарксервіс" стверджує, що має повне право встановлювати умови договору на власний розсуд, оскільки дане право передбачене Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та носить своє відображення у висновках Верховного Суду, а тому реалізація права не може тягнути за собою наслідки у формі накладення штрафу Антимонопольном комітетом України.

Як вбачається з пункту 3 Рішення КМР № 930/1591 КП "Київтранспарксервіс" визначено єдиним оператором з паркування транспортних засобів, стягнення паркувального збору та виготовлення абонементних талонів із паркування автомобільного транспорту в місті Києві, споживачі, які виявили бажання отримати права на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у м. Києві, обмежені у виборі суб`єкта господарювання, який реалізує такий товар. Наявність такої ринкової влади надає КП "Київтранспарксервіс" можливість диктувати виключні умови реалізації вказаного товару.

Однак, у випадку незгоди із запропонованими КП "Київтранспарксервіс" умовами споживачі не мають можливості обрати альтернативного продавця прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у місті Києві оскільки позивач займає монопольне (домінуюче) становлення на цьому ринку.

Відповідно до приписів статті 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини четвертої статті 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України), при укладанні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Всупереч наведеним нормам КП "Київтранспарксервіс" встановлювало для переможців торгів такі умови реалізації прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у місті Києві, які суперечать конкурентному законодавству та які неможливо було б застосувати за умов наявності значної конкуренції на цьому ринку.

Щодо позбавлення позивача права на захист в межах розгляду справи № 38/60/42-рп/к.20 господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 26 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 року № 5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 6 травня 1994 року за № 90/299 (зі змінами), особам, які беруть участь у справі, не пізніше ніж за десять днів до прийняття рішення у справі, направляється копія подання з попередніми висновки у справі.

Також особам, які беруть участь у справі, при наявності зауважень чи заперечень щодо викладених обставин у такому поданні, пропонується надати до органу Комітету відповідну інформацію.

Враховуючи наведене вище, Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України листом від 14.04.2021№ 60-02/2971 направило позивачу копію подання від 14.04.2021 № 60-03/120п про попередні висновки, яким запропоновано надати у разі наявності зауваження чи заперечення до подання.

На зазначений лист КП "Київтранспарксервіс" листом від 28.04.2021 № 053/05-1907 надало Північному міжобласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України свої заперечення на подання.

Позивач, у власних запереченнях повідомив, про те, що з 09.10.2020 договори, які укладає Підприємство, вже не містять умов про сплату одноразового платежу в розмірі 10 %.

Тобто право позивача на захист не було порушене відповідачем.

Згідно з частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб`єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання чи споживачів, які б були неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Стаття 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" не містить положень стосовно мінімальної кількості фактів (подій), яка вважалася б достатньою для кваліфікації дій суб`єктів господарювання за ознаками зловживання монопольним (домінуючим) становищем. Отже, в принципі й одноразове відповідне порушення, належним чином встановлене й доведене, може бути підставою для здійснення такої кваліфікації.

Відповідно до частини третьої статті 13 вказаного Закону зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.

У розгляді справ зі спорів, пов`язаних із зловживанням монопольним становищем на ринку, господарським судам необхідно мати на увазі, що наведений у статті 29 Господарського кодексу України перелік дій, що визнаються таким зловживанням, не можна вважати вичерпним. Згідно з приписом частини першої статті 41 Господарського кодексу України законодавство, що регулює відносини, які виникають у зв`язку з недобросовісною конкуренцією, обмеженням та попередженням монополізму у господарській діяльності, складаються з Господарського кодексу України, Закону України "Про Антимонопольний комітет України", інших законодавчих актів. До таких законодавчих актів належить і Закон України "Про захист економічної конкуренції", який передбачає як кваліфікуючі ознаки зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку (частина перша статті 13), так і перелік відповідних дій чи бездіяльності (частина друга цієї статті).

Згідно з пунктом другим частини 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживання монопольним (домінуючим) становищем є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до частини 1 статті 48 наведеного Закону за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; визнання суб`єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; накладення штрафу.

За порушення, передбачені, зокрема пунктом другим статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", накладаються штрафи в розмірі, передбаченому абзацом другим частини 2 статті 52 названого Закону.

Підставами для скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України, зокрема є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (частина перша статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Отже суд приходить до висновку, що, Комітетом доведено, а позивачем не спростовано, що дії КП "Київтранспарксервіс", які полягають у встановленні для переможців електронних аукціонів щодо продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у місті Києві обов`язків зі сплати одноразового платежу за право укладання договору про передачу в експлуатацію відповідних майданчиків для паркування, забезпечувального платежу, штрафів за відмову від укладання договору або підписання актів приймання- передачі майданчиків в експлуатацію становлять порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 2 статті 50 та пунктом першим частини другої статті 13 Закону, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у місті Києві шляхом встановлення таких умов придбання товару, які неможливо було б встановити за умов наявності значної конкуренції на цьому ринку.

Щодо накладеного на Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" штрафу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон) за порушення законодавства про захист економічної конкуренції передбачене п. 2 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", накладається штраф у розмірі до 10 % доходу (виручки) суб`єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Відповідно до підпункту другого пункту 12.2 Рекомендаційних роз`яснень Антимонопольного комітету України № 39-рр від 09.08.2016 "Щодо застосування положень частин другої, п`ятої та шостої статті 52 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" у випадку порушень, передбачених п. 1 та 2 ст. 50 Закону, тяжкість яких визначається як значна, та порушень, передбачених п. 4 ст. 50 Закону, початковий розмір штрафу встановлюється в розмірі 10 % доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) або витрат покупці на придбання товару, прямо чи непрямо (опосередковано) пов`язаних із порушенням.

Згідно інформації, що наявна в матеріалах справи, яку КП "Київтранспарксервіс" надало листом від 28.04.2021 № 053/05-1908, дохід (виручка) позивача від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2020 рік становить 43 418 891 (сорок три мільйони чотириста вісімнадцять тисяч вісімсот дев`яносто одну) гривню.

Рішенням відповідача № 75-р/тк на КП "Київтранспарксервіс" було накладено штраф у розмірі 2 605 133 грн, що в свою чергу становить 5,38 % від доходу позивача за 2020 рік.

При розрахунку штрафної санкції органи Комітету керуються нормами ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та Рекомендаційними роз`ясненнями.

Відповідно до п. 17 Рекомендаційних роз`яснень, до пом`якшуючих обставин належать: припинення відповідачем дій (бездіяльності, що містять ознаки порушення, до прийняття відповідного рішення, попереднього рішення органу Комітету; відшкодування шкоди, завданої порушенням, чи усуненням наслідків порушення в інший спосіб до прийняття відповідного рішення органу Комітету; усунення умов, що сприяли вчиненню порушення, до прийняття відповідного рішення; фактичне недотримання учасником узгоджених дій їх умов та наявність доказів, що суб`єкт господарювання фактично конкурував на ринку, протягом всього часу тривання порушення; співпраця під час розгляду справи з органами Комітету, що сприяла з`ясуванню обставин справи, зокрема виявленню фактів, відомостей, про які органи Комітету не запитували, або виявленню інших порушень законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі вчинених іншими особами; вчинення порушення внаслідок впливу органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно - господарського управління та контролю або суб`єкта господарювання, в економічній залежності від якого знаходився порушник; звернення до початку розгляду справи про порушення за отримання дозволу суб`єктом господарювання на концентрацію в разі вчинення порушення, передбаченого п. 12 ст. 50 Закону.

Враховуючи вищезазначене, під час визначення розміру штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції не передбачається врахування такої обставини, як відсутність дійсної прямої майнової шкоди правам та інтересам як заявників по справі, так і іншим споживачам.

Чинним законодавством України Комітет наділений дискреційними повноваженнями та має право накладати штрафи за порушення, передбачені законодавством про захист економічної конкуренції, у розмірах, визначених статтею 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Встановлення органами Комітету у діях суб`єктів господарювання порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу здійснюються на основі аналізу та оцінки доказів, зібраних під час розгляду кожної конкретної справи та виходячи з її фактичних обставин.

Застосований до позивача штраф, відповідає вимогам Закону та становить до 10 % доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) позивача за 2020 рік, а саме складає - 5,38 % від доходу (виручки) позивача.

При визначенні розміру штрафу Комітетом враховано зокрема розмір доходу, пов`язаний з порушенням, передбаченим п. 2 ст. 50 Закону, те, що порушення Підприємством законодавства про захист економічної конкуренції виявлено вперше та те, що порушення не припинено.

Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права та під час розгляду відповідачем справи було всебічно, повно і об`єктивно розглянуто її обставини, а відтак - в суду відсутні передбачені ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підстави для визнання оспорюваного рішення недійсним.

За таких обставин, оскільки оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог Закону України "Про захист економічної конкуренції", суд приходить до висновку, що позивачем не доведено того, що його права, за захистом яких він звернувся до суду - порушені відповідачем, а відтак - вимоги позивача про визнання частково недійсним рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 75-р/тк від 15.07.2021 є необґрунтованими, у зв`язку із чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 231, 236-241 Господарського процесуального кодексу України

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 27.06.2022

Суддя О.В. Мандриченко