Ухвала суду № 105051560, 09.04.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/5822/20

Провадження № 1-кс/522/5901/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2020 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Іванов В.В.

при секретарі Торчинській О.О.,

розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ ПортофранківськогоВП ПриморськогоВП вм.Одесі ГУНП вОдеській областіГаврищук В.В.про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 04.06.2019 року Суворовським р/с м. Одеси за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст.185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст.15, ч. 2 ст.185 КК України до 4 років п/в, ст. 75 КК України 3 роки і/с,

підозрюваного в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових за №12020160500000646 від 07.04.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Думініки О.Ф.,

захисника Броднікової Т.Г.,

обвинуваченого ОСОБА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

Органами досудового розслідування ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, за наступних обставин.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 07.04.2020 року приблизно о 01 годині 10 хвилин, більш точного часу слідством не встановлено, ОСОБА_1 разом з неповнолітнім ОСОБА_3 перебуваючи за адресою: місто Одеса, вулиця Градочальницька, 22, діючи з корисливих мотивів та переслідуючи ціль особистого збагачення, з метою заволодіння кабелем електрозв`язку, який перебував у кабельному колодязі інвентарний номер № 35840 ПАТ «Укртелеком», ідентифікаційний код 01186691, заздалегідь заготовили канцелярські ножі для перерізання кабелю.

Далі, діючи з вказаною метою та переслідуючи ціль особистого збагачення, ОСОБА_1 разом з неповнолітнім ОСОБА_3 погодили план спільних дій. Після чого, реалізуючі спільний злочинний намір ОСОБА_1 переконався, що його дії ніким не помічені, діючи таємно, шляхом вільного доступу та застосування фізичної сили, відкрив кришку вказаного люка кабельного колодязю, який знаходився на тротуарі біля будинку 22 за вказаною адресою, та проник до нього. В цей час, ОСОБА_3 , за допомогою своєї фізичної сили, закрив кришку люка з метою, щоб їх протиправні дії залишились таємними, та перебував поряд, а також контролював обстановку на місці запланованого заволодіння чужим майном, щоб у разі необхідності подати спільнику сигнал.

В результаті пошуків ОСОБА_1 у вказаному колодязі було знайдено кабельні лінії об`єкта КЛЗ 0,231 (км) ПАТ «Укртелеком в якому знаходився кабель зв`язку ТПП 20x2x0,4, довжиною 70 метрів, та кабель зв`язку ТПП 50x2x0,4, довжиною 70 метрів, від якого він, за допомогою заздалегідь заготовлених канцелярських ножів, відрізав кабель загальною довжиною 140 метрів, подавши сигнал ОСОБА_3 , який відчинив кришку люка для подальшого змотування кабелю

Змотавши кабель в моток, ОСОБА_1 разом з неповнолітні ОСОБА_3 виконали усі необхідні дії, які вважали за необхідне для таємног викрадення чужого майна, чим спричинили ПАТ «Укртелеком» матеріальн шкоду в розмірі 4 368 гривень 70 копійок, але розпорядитися викраденні майном не змогли, так як були затримані співробітниками поліції на місі, вчинення злочину.

07.04.2020 року ОСОБА_2 було затримано, згідно ст. 208 КПК України, уповноваженими працівниками Портофранківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області.

07.04.2020 року ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України.

Встановлено, що підозрюваний ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, неодружений, немає постійного місця мешкання та міцних соціальних зв`язків, є не працевлаштованою особою, а тому при обранні йому міри запобіжного заходу не пов`язаної з тримання під вартою, останній буде продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення проти власності, що підтверджується фактом вчинення ОСОБА_1 аналогічного кримінального правопорушення проти власності, є раніше судимою особою та вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення під час іспитового строку у зв`язку з чим, останній може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків: передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: може вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Інші, менш суворі запобіжні заходи, не зможуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, передбачених чинним Кримінальним процесуальним кодексом і його належної поведінки.

У зв`язку з чим, слідчий за погодженням із прокурором, звернувся до суду із клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Позиція учасників судового розгляду.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання в повному обсязі та просив його задовольнити, посилаючись на те, що наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підозрюваний ОСОБА_2 та його захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання слідчого, вказавши, що ризики, вказані в клопотанні, не обґрунтовані.

Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання слідчого, допитавши підозрюваного, заслухавши учасників кримінального провадження, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Мотиви суду.

Як встановлено в судовому засіданні, підозрюваний ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі до п`яти років, проте підозрюваний неодружений, немає постійного місця мешкання та міцних соціальних зв`язків, є не працевлаштованою особою, а тому при обранні йому міри запобіжного заходу не пов`язаної з тримання під вартою, останній буде продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення проти власності, є раніше судимою особою та вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення під час іспитового строку у зв`язку з чим, останній може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2 є запобігання спробам переховування під органу досудового розслідування чи суду та вчинення ним нових злочинів.

Інші, менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Пред`явлена підозрюваному ОСОБА_2 підозра в інкримінованому злочині підтверджується зібраними у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: протоколом огляду місця події, згідно якого біля будинку № 22 по вул. Градоначальницька в м. Одеса були виявлено та вилучено два скручених мотка кабелю «ТПП 20x02x0,4» та «ТПП 50x02x0,4», а також три канцелярські ножи; протоколами допиту свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ; протоколом допиту представника ПАТ «Укртелеком» та іншими доказами в сукупності.

Відповідно до ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно із ч.2 ст.8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Окрім цього, відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Крім того, слідчий суддя враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Погоджуючись з прокурором, слідчий суддя виходить з того, що діючий Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (Нечипорук і Йонкало проти України, no. 42310/04, §219, 21 квітня 2011 року).

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).

З урахуваннямконкретних обставинсправи тапрактики ЄСПЛ,слідчий суддявважає,що наданіорганом досудовогорозслідування доклопотання прообрання запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоювідносно підозрюваного ОСОБА_2 докази,в своїйсукупності,на данійстадії досудовогорозслідування,вказують наобґрунтованість пред`явленої ОСОБА_2 підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.

Зважаючи на положення ч. 4 ст. 183 КПК України, приймаючи до уваги що у цьому кримінальному провадженні до ОСОБА_2 не обирався запобіжний захід, дані про особу підозрюваного та його майновий стан, вважаю за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, передбачених КПК України.

Відповідно до приписів ч.1 ст.219 КПК України, досудове розслідування має бути завершене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

За результатом розгляду клопотання слідчого чи прокурора про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя застосовує запобіжний захід в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України.

Відповідно до практики ЄСПЛ, якщо тримання під вартою триває тільки через побоювання, що обвинувачений буде переховуватись від правосуддя, проте його слід звільнити з-під варти, якщо він представить відповідні гарантії, що не переховуватиметься від суду, наприклад внесе заставу (правова позиція, викладена у п.46 рішення ЄСПЛ від 26 червня 1991 року у справі «Летельє проти Франції»).

Згідно ЗУ «Про Державний Бюджет 2020 року» 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102 гривень, а тому саме з цього розрахунку буде визначена сума застави.

Зважаючи на те, що підозрюваний ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, з урахуванням його майнового стану, беручи до уваги, що ОСОБА_2 є неодружений, немає постійного місця мешкання та міцних соціальних зв`язків, є не працевлаштованою особою, а тому при обранні йому міри запобіжного заходу не пов`язаної з тримання під вартою, останній буде продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення проти власності, що підтверджується фактом вчинення ОСОБА_1 аналогічного кримінального правопорушення проти власності, є раніше судимою особою та вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення під час іспитового строку у зв`язку з чим, зважаючи на те, що у кримінальному провадженні проводяться першочергові слідчо-оперативні заходи, вважаю, що застава у розмірі 20прожиткових мінімумів для працездатних осіб зможе забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, передбачених КПК України..

Керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ ПортофранківськогоВП ПриморськогоВП вм.Одесі ГУНП вОдеській областіГаврищук В.В.про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеській слідчий ізолятор», строком на 60 (шістдесят) днівв межах досудового розслідування, тобто до 05.06.2020 року включно.

Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 42 040 (сорок дві тисячі сорок) гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за підозрюваного; провадження по справі 1-кс/522/5901/20.

Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в розумні строки;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Роз`яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою становить 60 (шістдесят) днів та обчислюється з моменту фактичного затримання особи, тобто з 07.04.2020 року.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 05.06.2020 року, включно.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: В.В. Іванов

09.04.2020