Ухвала суду № 105039704, 24.06.2022, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/6134/22

провадження № 1-кс/753/1109/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2022 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва Гусак О.С., з секретарем судового засідання Осадчуком С.В., за участі: прокурора Беженара М.Г., захисника Дуня В.В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Мельнічука А.Ю., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, українця, з середньою освітою, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуваючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , офіційно не працюючого, одруженого, раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15 частини четвертої статті 186 КК України,

в с т а н о в и в :

слідчий СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві Мельнічук А.Ю. за погодженням із прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва Беженаром М.Г. звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів стосовно підозрюваного ОСОБА_1 .

Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 , 22 червня 2022 року близько 19 год 50 хв, умисно, з корисливих спонукань, перебуваючи в торгівельному залі магазину «Сільпо», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 33-А, де здійснює свою господарську діяльність ТОВ «Сільпо-Фуд» (ідентифікаційний код 40720198), вирішив таємно викрасти чуже майно.

Реалізуючи свій умисел, направлений на таємне, умисне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою обернення чужого майна на свою користь, переконавшись та вважаючи, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає з боку сторонніх осіб, шляхом вільного доступу, взяв з торгівельних полиць товар, який належить ТОВ «Сільпо-Фуд», а саме: пиво Оболонь світле в кількості в кількості 1 шт., вартістю 57 грн. 50 коп. (без ПДВ), вафлі Світоч Артек з какао та молоком в кількості 1 шт., вартістю 10 грн. 66 коп. (без ПДВ), вафлі Світоч Артек горіхові в кількості 1 шт., вартістю 10 грн. 66 коп. (без ПДВ), пиво Tuborg Green з/б в кількості 2 шт., загальною вартістю 48 грн. 32 коп. (без ПДВ), сир Новгород-Сіверський СЗ Біфідосир 45%, вагою 0,194 кг, вартістю 54 грн. 80 коп. (без ПДВ), папір туалетний Обухів в кількості 1 шт., вартістю 7 грн. 41 коп. (без ПДВ), вафлі Премія з какао в кількості 1 шт., вартістю 25 грн. 49 коп. (без ПДВ), батончик з висівками в кількості 1 шт., вартістю 6 грн. 49 коп. (без ПДВ), арахіс Козацька слава смажений солоний смак сиру в кількості 3 шт., загальною вартістю 38 грн. 22 коп. (без ПДВ), вироби макаронні Pasta ZARA паста Капелліні, в кількості 1 шт., вартістю 43 грн. 32 коп. (без ПДВ), курячу гомілка вагою 1,558 г, вартістю 99 грн. 96 коп. (без ПДВ).

В цей час охоронець магазину ОСОБА_2 , побачивши, що ОСОБА_1 покидає магазин з неоплаченим товаром, почав кричати до останнього щоб ОСОБА_1 зупинився але ОСОБА_1 чітко усвідомлюючи факт свого викриття охоронцем магазину ОСОБА_2 , а також те, що його дії несуть відкритий характер, дотримуючись злочинного умислу спрямованого на відкрите заволодіння чужим майном, не реагуючи почав тікати з місця вчинення злочину, однак злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки був зупинений працівником охорони.

Своїми умисними діями, ОСОБА_1 , міг завдати матеріального збитку ТОВ «Сільпо-Фуд» (ідентифікаційний код 40720198) на загальну суму 402 грн. 83 коп. (без ПДВ).

Клопотання мотивоване тим, що, ОСОБА_1 , який офіційно не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше несудимий, обґрунтовано підозрюється у закінченому замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 15 та частиною четвертою статті 186 КК України, та існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину. За вчинення вказаного злочину передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від семи до десяти років. Вказані обставини можуть спонукати підозрюваного до втечі з метою уникнення покарання.

- незаконно впливати на свідків, потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні. Потерпілий та свідки надають покази, які у своїй сукупності підтверджують вину підозрюваного у вчиненні злочину, тому з метою уникнення відповідальності, або її пом`якшення з боку підозрюваного може здійснюватися незаконний вплив на них, підозрюваний також може здійснювати вплив та тиск на потерпілого, свідків, адже останні судом безпосередньо не допитані, а підозрюваному відомо їх місце роботи та проживання.

- вчинити інший злочин, оскільки підозрюваний не має постійного місця роботи.

При цьому більш м`які запобіжні заходи є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, не зможуть запобігти спробам підозрюваного перешкоджати здійсненню кримінального провадження, запобігти скоєнню підозрюваним інших кримінальних правопорушень та спробам переховатись від органів досудового розслідування та суду, а також забезпеченню можливості прийняття процесуальних рішень в найкоротші строки.

До підозрюваного ОСОБА_1 , не може бути застосований запобіжний захід у вигляді особистої поруки у зв`язку з тим, що відповідно до ч. 1 ст. 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважатиме такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, проте з оточення підозрюваного вказані особи, які могли б бути поручителями відсутні.

Запобіжний захід у виді домашнього арешту не зможе перешкодити переховування від органів досудового розслідування та суду, адже ОСОБА_1 , усвідомлює, що у разі доведення його вини йому загрожує покарання у виді позбавлення волі. Окрім того, даний запобіжний захід не може запобігти спілкуванню зі свідками, потерпілим, переховуванню від органів досудового розслідування та суду, або вчинити інший злочин.

На підставі протоколу автоматичного розподілу від 24 червня 2022 року вказане клопотання передане слідчому судді Гусак О.С.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Захисник Дунь В.В. у задоволенні клопотання слідчого просив відмовити та обрати запобіжний захід у вигляді цілодобого домашнього арешту, зазначив, що у підозрюваного наявні тісні соціальні зв`язки, оскільки він одружений та має двох малолітніх дітей, також зазначив, що він зареєстрований та проживає в м. Києві.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав позицію захисника, вину визнавав та щиро розкаювався.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши клопотання та долучені до нього копії матеріалів кримінального провадження № 12022100020001759, слідчий суддя виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Групою слідчих СВ Дарницького УП ГУНП у місті Києві розслідується кримінальне провадження № 12022100020001759, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 червня 2022 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15, частиною четвертою статті 186 КК України.

23 червня 2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15, частиною четвертою статті 186 КК України.

З матеріалів кримінального провадження № 12022100020001759 вбачається, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 передбаченого частиною другою статті 15, частиною четвертою статті 186 КК України кримінального правопорушення підтверджується - протоколом прийняття заяви про вчинення злочину, протоколом ОМП, протоколами допиту свідків, протоколом затримання у порядку ст. 208 КПК України, іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Таким чином, з долучених до клопотання матеріалів вбачається, що існує висока ймовірність, що зазначені слідчим обставини мали місце, а ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15, частиною четвертою статті 186 КК України. Причетність ОСОБА_1 до вчинення зазначеного кримінального правопорушення підтверджується достатніми на цьому етапі розслідування доказами.

Ризик незаконно впливати на потерпілого та свідків, зокрема на потерпілого ОСОБА_2 ; свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 існує, оскільки їхні показання частково дублюються із обставинами, встановленими досудовим розслідуванням, й ці особи можуть змінити їхні показання під впливом ОСОБА_1 .

Ризик вчинення ОСОБА_1 іншого кримінального правопорушення існує, оскільки, стороною захисту не спростовано, про відсутність офіційного законного джерела доходу, яке б давало йому можливість підтримувати достатній рівень життя.

Оцінюючи доводи слідчого про наявність ризику переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та/або суду, слідчий суддя враховує показання ОСОБА_1 про проживання разом з дружиною в місті Києві та наявність у нього двох малолітніх дітей (надано копію свідоцтва про шлюб та копії свідоцтв про народження). Вказане свідчить про міцні соціальні зв`язки ОСОБА_1 у суспільстві та суперечать твердженню слідчого про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування.

Тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом серед усіх запобіжних заходів, передбачених Кодексом. Відповідно до частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, в тому числі незаконно впливати на потерпілого та свідків; підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті; слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених Кодексом (частина друга).

Крім наявності вказаних ризиків, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (стаття 178 КПК України).

Визначивши такі критерії застосування слідчим суддею до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, законодавець дотримав міжнародних стандартів щодо тримання під вартою, збалансував необхідність у забезпеченні ефективного здійснення кримінального провадження та права особи, щодо якої воно відкрито, на свободу та особисту недоторканність і передбачив тримання такої особи під вартою виключно на підставі вмотивованого судового рішення.

При цьому, у пункті 57 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Корнійчук проти України» наголошено, що обґрунтування будь-якого періоду тримання під вартою, незалежно від того, наскільки воно коротке, має бути переконливо продемонстроване органами влади; обов`язок посадової особи, яка відправляє правосуддя, надавати відповідні та достатні підстави затримання на додаток до наявності обґрунтованої підозри.

У рішенні у справі «Харченко проти України» ЄСПЛ зазначив, що при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (пункт 80). У рішенні у справі «Хайредінов проти України» вказаний суд, зокрема, дійшов висновку, що національні суди порушили пункт 1 статті 5 Конвенції, оскільки при ухваленні рішень не було розглянуто можливості застосування менш суворих запобіжних заходів, ніж тримання під вартою (§ 29, § 31).

Водночас слід врахувати юридичну позицію Конституційного Суду України, згідно з якою тримання під вартою за вмотивованим рішенням слідчого судді у розумінні частини другої статті 29 Конституції України відповідає принципу верховенства права та мінімізує ризик допущення свавілля, чого неможливо досягти, враховуючи виключно тяжкість злочину та не оцінюючи конкретних обставин справи, реальних причин, що обумовлюють необхідність у триманні особи під вартою, неможливість застосування інших, більш м`яких, запобіжних заходів (абзац дев`ятий пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 червня 2019 року № 7-р/2019).

Доводи слідчого щодо усвідомлення ОСОБА_1 тяжкості можливого покарання слідчий суддя бере до уваги, проте вважає, що за необґрунтованості інших доводів тяжкість покарання не може бути єдиною підставою для застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу.

Частиною другою статті 181 КПК України передбачено можливість застосування домашнього арешту до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15, частиною четвертою статті 186 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, яке, враховуючи зміст статті 12 КК України, є тяжким злочином.

Обираючи вид запобіжного заходу ОСОБА_1 , слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15, частиною четвертою статті 186 КК України, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України ризики, оцінює в сукупності наведені у частині першій статті 178 КПК України обставини: вагомість доказів причетності ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, тяжкість можливого покарання, та вважає, що доводи клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необґрунтованими, а до ОСОБА_1 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів.

Встановлені обставини вказують на існування суспільної потреби у застосуванні до ОСОБА_1 запобіжного заходу, пов`язаного із обмеженням свободи, тому жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж домашній арешт, не буде дієвим і не зможе запобігти існуючим ризикам впливу на потерпілого, свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Керуючись статтями 181, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в :

у задоволенні клопотання слідчого відмовити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за адресою: квартира АДРЕСА_1 строком на 60 днів.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою, заборонити залишати цілодобово своє місце проживання, утримуватись від спілкування з потерпілим та свідками у кримінальному провадженні.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.

Ухвалу передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва.

Строк дії ухвали закінчується 22 серпня 2022 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.С. Гусак