Ухвала суду № 105036476, 01.07.2022, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/3635/14-ц

Провадження № 6/487/89/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2022 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого суддіСухаревич З.М.,за участю секретаря судового засіданняСердюк В.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», боржник: ОСОБА_1 , про заміну стягувача,

ВСТАНОВИВ:

28 березня 2022 року до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну стягувача ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» на його правонаступника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», у справі №487/3635/14-ц.

Представник заявника в судове засідання не з`явився, в заяві зазначив про розгляд справи без його участі.

Боржник в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена, причини неявки суду не повідомила.

Відповідно до ч. 3ст. 442 ЦПК Українинеявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 05.06.2014 по справі №487/3635/14-ц позовну заяву ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк», заборгованість за кредитним договором №001-14904-221212 від 22.12.2012 року в розмірі 32812,00 грн., з яких: тіло кредиту 17242,50 грн., прострочене тіло кредиту 6924,50 грн., заборгованість за комісіями 8645,00 грн.; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» судовий збір у розмірі 328,12 грн.

20.02.2018 року укладено договір №248/К між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на підставі протоколу про проведення електронних торгів №UA-EA-2017-12-28-000096-b від 23.01.2018 року.

За цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників-фізичних осіб. зазначених у Додатку №1 до цього договору, надалі за текстом - боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників за кредитними договорами з урахуванням усіх змін доповнень і додатків до них, згідно з реєстром у додатку №1 до цього договору. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором (п.1 договору від 20.02.2018 №248/К).

Таким чином, згідно з умовами зазначеного вище договору відбулося відступлення права вимоги, в тому числі і за кредитним договором № 001-14904-221212 від 22.12.2012 року.

Факт набуття прав вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» підтверджується Договором про відступленням права вимоги №248/К, платіжним дорученням № 2581084 від 16 лютого 2018 року, витягом з додатку до Договору №248/К.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Тлумачення ч.1 ст. 512 ЦК дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: купівлі-продажу чи міни (ч.3 ст.656 ЦК України); дарування (ч.2 ст.718 ЦК України); факторингу (гл.73 ЦК України).

Згідно із ч.5 ст.15 закону «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

За своєю суттю заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до ч.5 ст.15 Закону «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

Аналогічний висновок зробив і Верховний Суд України в постанові від 20.11.2013 у справі №6-122цс13.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5ст. 442 ЦПК Україниу разівибуття однієїіз сторінвиконавчого провадженнясуд замінюєсторону їїправонаступником.Заяву прозаміну сторониїї правонаступникомможе податисторона (заінтересованасторона),державний абоприватний виконавець.Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Отже, заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Без заміни сторони, правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Важко уявити, щоб ст.6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у ст.6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи конвенцію. Отже, для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (рішення від 19.03.97 у справі «Hornsby v. Greece», п.40).

Враховуючи наведене, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, відсутність відомостей про відкриття виконавчого провадження, судом встановлено наявність підстав для заміни стягувача у виконавчому листі.

Керуючись ст.442 ЦПК України,ст. 512 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», боржник: ОСОБА_1 , про заміну стягувача -задовольнити.

Замінити стягувача ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ДЕЛЬТА БАНК» на його правонаступника ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ», у виконавчому листі по справі № 487/3635/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №001-14904-221212 від 22.12.2012 року.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя З.М. Сухаревич