Рішення № 105028666, 23.06.2022, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/802/22

Провадження № 2/314/608/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

23.06.2022 м. Вільнянськ

Справа № 314/802/22;

провадження № 2/314/608/2022;

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кіяшко В.О.,

секретар судового засідання Румянцева А.М.,

учасники справи:

- позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»;

- відповідач ОСОБА_1 ;

розглянувши увідкритому судовомузасіданні ум.Вільнянськ впорядку спрощеногопозовного провадженняцивільну справуза позовомАкціонерного товаристваКомерційний банк«ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

стислий виклад позицій сторін.

Представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до Вільнянського районного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця у розмірі 157374,18 грн. за кредитним договором № б/н від 27.01.2006.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 27.01.2006 ОСОБА_2 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву. Банком га підставі договору надання банківських послуг відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом, який у подальшому збільшився до 2300,00 грн. Позичальник ОСОБА_2 зобов`язалася повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений договором.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник, ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 04.01.2019.

Спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 . Вказана обставина підтверджується копіями паспортів позичальника та підповідача, де в якості адреси реєстрації зазначена: АДРЕСА_1 .

Позивачем 10.03.2021 була направлена претензія кредитора до Вільнянської державної нотаріальної контори.

22.03.2021 позивачем було отримано відповідь Вільнянської державної нотаріальної контори, в якій зазначалось, що спадкоємці померлого позичальника із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії АТ КБ ПриватБанк.

Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед АТ КБ ПриватБанк за кредитним договором № б/н від 27.01.2006 становить 157374,18 грн., яка складається з: 1000,00 грн. заборгованість за тілом кредита (в т.ч.: 0,00 грн. заборгованість за поточним тілом кредита, 1000,00 грн. заборгованість за простроченим тілом кредита), 0,00 грн. заборгованість за нарахованими відсотками, 1557,25 грн. заборгованість за простроченими відсотками, 0,00 грн. заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625, 154816,93 грн. нарахована пеня, 0,00 грн. нарахована комісія, та яку позивач просить стягнути з відповідача.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду цивільної справи повідомлений належним чином.

Відповідач про час та місце слухання справи повідомлялась належним чином, відповідно до ст.ст. 128, 130 ЦПК України. Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України, якщо відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи по суті повідомлений завчасно і належним чином, причин неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, то суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Заяви, клопотання інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 20.04.2022 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням осіб, у якій роз`яснено відповідачу, право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Інших процесуальних дій у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову) не вчинялось, провадження не зупинялось.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, надані сторонами, суд

встановив

відповідно до укладеного договору № б/н від 27.01.2006 ОСОБА_2 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву. Банком га підставі договору надання банківських послуг відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом, який у подальшому збільшився до 2300,00 грн. Позичальник ОСОБА_2 зобов`язалася повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений договором.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник, ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 04.01.2019.

Спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 . Вказана обставина підтверджується копіями паспортів позичальника та підповідача, де в якості адреси реєстрації зазначена: АДРЕСА_1 .

Позивачем 10.03.2021 була направлена претензія кредитора до Вільнянської державної нотаріальної контори.

22.03.2021 позивачем було отримано відповідь Вільнянської державної нотаріальної контори, в якій зазначалось, що спадкоємці померлого позичальника із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії АТ КБ ПриватБанк.

Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед АТ КБ ПриватБанк за кредитним договором № б/н від 27.01.2006 становить 157374,18 грн., яка складається з: 1000,00 грн. заборгованість за тілом кредита (в т.ч.: 0,00 грн. заборгованість за поточним тілом кредита, 1000,00 грн. заборгованість за простроченим тілом кредита), 0,00 грн. заборгованість за нарахованими відсотками, 1557,25 грн. заборгованість за простроченими відсотками, 0,00 грн. заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625, 154816,93 грн. нарахована пеня, 0,00 грн. нарахована комісія, та яку позивач просить стягнути з відповідача.

Оцінка аргументів учасників справи та доводів щодо порушення прав, застосовані норми права.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно доч.2ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

Згідно зп.1ст.6Європейської Конвенціїпро захистправ людинита основоположнихсвобод,ратифікованої Україною,Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року,яка відповіднодост.9Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно дост. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно зіст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України,суд розглядаєсправи напринципах змагальностіі диспозитивності,цивільні справине інакшеяк зазверненням особи,поданим відповіднодо цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно вимогст.ст.76, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У заяві позичальника від 27.01.2006 процентна ставка, неустойка, строки повернення кредиту не зазначені.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року по справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19.

Отже суд приходить до висновку про відсутність підстав вважати, що при укладенні договору між сторонами, ПАТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону «Про захист прав споживачів» № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Відповідно до ст. 608 ЦК України, зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

За приписами ст. ст. 1216, 1218 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з п. 5 ч.1 ст. 1219 ЦК України, не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбаченіст. 608 ЦК України.

У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язаннями у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця, відтак, відбувається передбачена законом заміна боржника за зобов`язанням.

Порядок пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців і порядок їх задоволення регулюються нормами ст.ст. 1281, 1282 ЦК України.

У зв`язку зі смертю боржника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту не застосовуються, а підлягають застосуванню норми ст. ст. 1281, 1282 ЦК України,щодо строків пред`явлення кредитором вимог до спадкоємців і порядку задоволення цих вимог кредитора.

Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частиною другою та третьою цієї статті, позбавляється права вимоги (ст. 1281 ЦК України).

Спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині (ст. 1282 ЦК України).

Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

У п. 32 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»№5 від 30.03.2012, роз`яснено, що з урахуванням положень ст. 1282 ЦК України, спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому, спадкоємці несуть зобов`язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов`язання фактично не пов`язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.

Аналіз зазначених норм права дає можливість зробити висновок про те, що спадкоємці можуть задовольняти вимоги кредиторів лише: у разі прийняття майна у спадщину; у межах вартості успадкованого майна; у розмірі, яка виникла за життя спадкодавця.

Главою 10 «Видача свідоцтв про право на спадщину» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, визначено, зокрема, спадщина відкривається при зверненні спадкоємця (п. 1.2); спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини (п. 2.1); право на спадкування здійснюється спадкоємцями шляхом прийняття спадщини або її неприйняття (п. 3.1); заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі (п. 3.3); при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус перевіряє наявність підстав для закликання до спадкування за законом осіб, які подали заяви про видачу свідоцтва (п. 4.1); свідоцтво про право на спадщину видається на підставі заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених ч. 2 ст. 1270 ЦК України, ст. 1276 ЦК України, - не раніше зазначених у цих статтях строків (п. 4.9);для спадкоємця, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, заява про видачу свідоцтва про право на спадщину є первинним документом, на підставі якого заводиться спадкова справа. При цьому нотаріус має виконати всі дії, які передбачені цим Порядком (п. 4.11).

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до укладеного договору № б/н від 27.01.2006 ОСОБА_2 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву. Банком га підставі договору надання банківських послуг відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом, який у подальшому збільшився до 2300,00 грн. Позичальник ОСОБА_2 зобов`язалася повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений договором.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник, ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 04.01.2019.

Зі змісту паспорту померлого позичальника ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 , виданого 24.05.2002 Вільнянським РВ УМВС України в Запорізькій області та паспорту відповідача ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , виданого 09.02.2006 Вільнянським РВ УМВС України в Запорізькій області вбачається, що позичальник та відповідач мають одну і ту саму адресу зареєстрованого місця проживання, а саме: АДРЕСА_2 .

Позивач Вільнянській державній нотаріальний конторі направляв претензію кредитора від 24.02.2021 № SAMDN20000005483886 з проханням включити кредиторські вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до спадкової маси, повідомити спадкоємців померлого про наявність заборгованості перед банком, повідомити банк про звернення спадкоємців із заявами про прийняття спадщини та повідомити банк чи видавалися свідоцтва про право на спадщину.

Згідно відповіді на претензію від 16.03.2021 № 368/02-14/79-2021, Вільнянською державною нотаріальною конторою Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) було відмовлено в наданні інформації відносно спадкоємців ОСОБА_2 з посиланням на нотаріальну таємницю.

В матеріалах справи міститься лист-претензія від 07.07.2021 № SAMDN20000005483886, яка направлялася ОСОБА_1 , однак належного підтвердження про отримання відповідачем претензії до суду не надано.

З розрахунків, наданих позивачем, заборгованість позичальника на день його смерті за договором б/н від 27.01.2006 становить 157374,18грн., яка складається з: 1000,00 грн. заборгованість за тілом кредита (в т.ч.: 0,00 грн. заборгованість за поточним тілом кредита, 1000,00 грн. заборгованість за простроченим тілом кредита), 0,00 грн. заборгованість за нарахованими відсотками, 1557,25 грн. заборгованість за простроченими відсотками, 0,00 грн. заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625, 154816,93 грн. нарахована пеня, 0,00 грн. нарахована комісія.

З копії спадкової справи № 79/2021 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 вбачається, що спадкоємець ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із заявою про прийняття спадщини не зверталася.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини не зверталася, відповідно свідоцтво про право на спадщину не видавалось.

Наведене підтверджує відсутність волевиявлення відповідача на вступ у спадщину у будь-якому вигляді після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , а доводи позивача, які ґрунтуються виключно на констатації факту наявності у паспорті громадянина України відповідача відомостей про реєстрацію її місця проживання за тією ж адресою, за якою до смерті проживав позичальник, суд вважає необґрунтованими.

Враховуючи встановлені по справі обставини, оцінюючи належність, допустимість, достатність, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до беззаперечного висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-80, 259, 263-265, 280-284, 354 ЦПК України, суд,

вирішив:

1. Взадоволенні цивільногопозову Акціонерноготовариства Комерційнийбанк «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості - відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 23.06.2022.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», адреса: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, адреса для листування: 49094, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 50, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_3 , МФО 305299.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя Вікторія Олександрівна Кіяшко

23.06.2022