Ухвала суду № 105015464, 27.06.2022, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/15255/22-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Головко Ю. Г.,

за участю: секретаря судового засідання Романенко Д. Л.,

прокурора Васіліна Є. М.,

захисника Надубової О. А.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ Національної поліції України капітана поліції Римаренка І.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні №42022000000000445 від 13.04.2022 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

ВСТАНОВИВ:

27.06.2022 до провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Головко Ю.Г. надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ Національної поліції України капітана поліції Римаренка І.М., за погодженням прокурора третього відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, підтримання публічного обвинувачення Генеральної інспекції Офісу Генерального Васіліна Є.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні №42022000000000445 від 13.04.2022 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000445 від 13.04.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 332 КК України.

Мотивуючи клопотання, слідчий посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вступив у попередню змову з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та невстановленими на даний час особами, з метою організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України поза пунктом пропуску через державний кордон у Республіку Молдова з корисливих мотивів. У подальшому ОСОБА_2 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та невстановленими особами, організував незаконне переправлення через державний кордон України двох громадян України: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за обіцяну грошову винагороду в сумі 8000 доларів США з кожного, в загальній сумі 16 000 доларів США (що станом на 06.04.2022 згідно офіційного курсу НБУ становило 468078,4 грн.).

ОСОБА_2 для вчинення кримінального правопорушення направленого на незаконне переміщення осіб через державний кордон України поза пунктом пропуску через державний кордон, спланував маршрут руху, залучив до вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та невстановлених осіб, підшукав або наказав підшукати автомобілі «ВАЗ 2101», д.н.з. НОМЕР_1 , «Volkswagen Caddy», номер кузова НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 для транспортування осіб підготував човен для водного переправлення через державний кордон.

24.06.2022 року близько 10.00 год., ОСОБА_3 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на автомобілі «Volkswagen Caddy», номер кузова НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 прибув на обумовлене місце, а саме навпроти ресторану «Royal» за адресою: Вінницька область, м. Могилів-Подільський, вул. Грецька, 20. У подальшому зустрівшись з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 посадив їх до вищевказаного автомобіля і направились по вулицям м. Могилів-Подільський, Вінницької області. Під час вказаної поїздки ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що перетин державного кордону України поза пунктом пропуску через державний кордон до Республіки Молдови буде відбуватися на човні для водного переправлення. Далі він отримав від ОСОБА_4 грошову винагороду в сумі 8000 доларів США з кожного, в загальній сумі 16 000 доларів США (що станом на 06.04.2022 згідно офіційного курсу НБУ становило 468078,4 грн.) за переправлення їх через державний кордон України поза пунктом пропуску.

Після цього ОСОБА_3 діючи відповідно до плану злочинних дій на вищевказаному автомобілі прибув за адресою: Вінницька область, м. Могилів-Подільський, пр. Героїв 154 та пересадив ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до автомобіля «ВАЗ 2101», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . При цьому повідомивши, що вказана особа безпосередньо доставить їх до місця перетину державного кордону України поза пунктом пропуску через державний кордон до Республіки Молдови.

У подальшому, ОСОБА_1 з метою реалізації спільного злочинного умислу до кінця, на автомобілі марки «ВАЗ 2101», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням останнього, розпочав перевезення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , в напрямку державного кордону України з Республікою Молдова, рухаючись на відстані близько 1000 метрів (згідно картографічного покажчика на відстані 3 хв. на автомобілі) від державного кордону в адміністративних межах с. Серебрія, Вінницької області, 25.06.2022 близько 00:15 год., були виявлені та зупинені працівниками поліції.

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин Республіки Молдова, українець, уродженцю м. Могилів-Подільський, Вінницької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюється:

- у організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприяння їх вчиненню, вчинені щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

25.06.2022 ОСОБА_1 затриманий у порядку п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України.

25.06.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Крім того, слідчий у клопотанні обґрунтовує ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме:

- п. 1 переховуватись від органів досудового розслідування та суду;

- п. 2 знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- п. 3 незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні, з метою ухилення від кримінальної відповідальності;

- п. 4 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- п. 5 вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обставини встановлені під час досудового розслідування на думку слідчого, виправдовують тримання підозрюваного під вартою, так як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного та з огляду на наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, унеможливлюють застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, оскільки, з урахуванням обґрунтованості підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, орган досудового розслідування приходить до висновку, що для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, відносно підозрюваного має бути обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м`які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного. У разі визначення слідчим суддею альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, прокурор просив визначити розмір застави не менше 188 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Захисник в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання та застосовувати запобіжний захід у вигляді застави, домашнього арешту або особистого зобов`язання, посилаючись на необґрунтованість ризиків вказаних в клопотанні. Захисник зазначив, що ОСОБА_1 має на утриманні вагітну дружину.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав свого захисника, просив звернути увагу слідчого судді, на те що не проживає за тією адресою, яка зазначена у клопотанні, та у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - повідомив адресу місця проживання. Разом з тим, будь-яких доказів на підтвердження свого фактичного місця проживання не надав.

Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000445 від 13.04.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 332 КК України.

25.06.2022 ОСОБА_1 затриманий у порядку п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України.

25.06.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена, серед іншого, у рішеннях по справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, термін «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому, відповідно до рішень ЄСПЛ, зокрема, у справах «Броуган та інші проти Сполученого Королівства» від 29.11.1988 та «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 23.10.1994, факти, що підтверджують «обґрунтовану підозру», не повинні бути такого самого рівня, як факти, на яких має ґрунтуватись обвинувальний вирок чи навіть пред`явлення обвинувачення.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, а саме:

- протоколами допиту свідків;

- протоколом огляду мобільного телефону;

- протоколом огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів (грошових коштів);

- протоколом обшуку, яким вилучено заздалегідь ідентифіковані засоби (грошові кошти).

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах.

Слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

З огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, інкримінованих йому стороною обвинувачення.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 сг. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

Разом з тим, варто зазначити, що ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні доводиться з огляду на початкову стадію досудового розслідування (рішення ЄСПЛ у справі Яжинський проти Польщі (Jarzynski v. Poland, § 43)).

Слідчий суддя вважає доведеними ризики, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та особи підозрюваного, що останній може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, що повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження і саме обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя також враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , дані, які характеризують останнього, як особу, та враховує те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та приходить висновку, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні вважає недостатньою застосування більш м`якого запобіжного заходу, як на тому наполягала сторона захисту.

Варто зазначити, що застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак приходить до висновку про задоволення клопотання, та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.

Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованих злочинів і правильності кваліфікації його дій, з чим сторона захисту не погоджується, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

Між тим, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

Відповідно до рішень ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року розмір застави повинен бути належною гарантією того, що заявник вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу, при визначенні розміру застави виправданим є врахування серйозності обставин справи.

При визначенні ОСОБА_1 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.ст. 182,183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини кримінальних правопорушень, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, слідчий суддя вважає, що застава у сумі 466 428,00 грн. з покладенням обов`язків передбачених частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Молдова, українця, уродженця м. Могилів-Подільський, Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 23.08.2022 включно, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022000000000445 від 13.04.2022.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначити у межах 188 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в сумі складає 466 428,00 гривень, зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_1 виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як підозрюваним так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:

Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО: 820172

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ

р/р UA128201720355259002001012089

Призначення платежу: Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).

Підозрюваний ОСОБА_1 зобов`язаний не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу внести кошти на вищевказаний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_1 в тому числі до фактичного внесення коштів на зазначений рахунок, підозрюваний та заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, передбачені ст. 182 КПК України.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя Ю. Г. Головко