Рішення № 105011056, 25.05.2022, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2022 р. м. Київ Справа № 911/1667/21

Господарський суд Київської області у складі судді Мальованої Л.Я. за участю секретаря судового засідання Білов М.В. розглянувши справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Білоцерківський завод Трібо, Київська обл., м. Біла Церква

до Товариства з обмеженою відповідальністю Mega Falcon, Республіка Узбекистан,

м. Ташкент

про стягнення 1 735 332 грн. 12 коп.

представники сторін:

позивавча - Крутоус М.В.;

відповідача - не з`явився.

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 62 534, 24 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ на день подання позову 1 709 686 грн. 12 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином обов`язку по оплаті поставленого товару за договором поставки № 31/0104-19 від 01.04.2019 року.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в засідання суду не з`явився, про причини неявки не повідомив суд належним чином, відзив на позов не надав.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2019 року між ТОВ "Білоцерківський завод "Трібо" та ТОВ "Mega Falcon" було укладено договір поставки № 31/0104-19, відповідно до умов якого продавець зобов`язується протягом строку дії договору поставляти покупцю фрикційні вироби, далі - товар, за його замовленням окремими партіями, згідно специфікацій, які є невід`ємною частиною договору, а покупець зобов`язується приймати товар та оплачувати його згідно умов договору.

Відповідно до п. 2.1. договору ціна товару встановлюється в доларах США та погоджується сторонами в специфікації на кожну окрему партію товару.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що загальна орієнтовна ціна договору складає: 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч) доларів США 00 центів.

Згідно з п. 2.3. договору строк оплати товару погоджується сторонами в специфікації на кожну окрему партію товару. Оплата товару вважається здійсненою в день зарахування грошових коштів на валютний рахунок продавця.

На виконання умов договору Позивач поставив Відповідачу товар, проте відповідач свої зобов`язання не виконав належним чином, за поставлений товар не розрахувався в повному обсязі, в зв`язку з чим за останнім обліковується заборгованість в сумі 62 534, 24 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ на день подання позову 1 709 686 грн. 12 коп.

Доказів сплати заборгованості суду не надано.

Згідно до ст.ст. 365, 366 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Так, відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Відповідно до частин 1-4 ст. 5 Закону України «Про міжнародне приватне право» у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом. Вибір права може бути здійснений щодо правочину в цілому або його окремої частини. Вибір права щодо окремих частин правочину повинен бути явно вираженим.

Згідно до ст. 43 вказаного Закону, сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.

Відповідно до п.п. 8.2.,8.3. Договору, якщо сторони не можуть дійти згоди шляхом перемовин, спори, розбіжності або вимоги, що виникають з приводу виконання умов даного Договору підлягають вирішенню у господарському суді Київської області (Україна). Правом, що регулює відносини по даному Договору є матеріальне право України.

Крім того, відповідно до ст. 32 Закону України «Про міжнародне приватне право» зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом. У разі відсутності вибору права до змісту правочину застосовується право, яке має найбільш тісний зв`язок із правочином. Якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов`язаний з правом держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження.

Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 44 Закону України «Про міжнародне приватне право» у разі відсутності згоди сторін договору про вибір права, що підлягає застосуванню до цього договору, застосовується право відповідно до частин другої і третьої статті 32 цього Закону, при цьому стороною, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту договору, є: 1) продавець - за договором купівлі-продажу.

Відповідно до Конвенції про визнання й приведення у виконання іноземних арбітражних рішень (1958), учасниками якої є Україна та Узбекистан:

Стаття II: Кожна Договірна Держава визнає письмову угоду, по якому сторони зобов`язуються передавати в арбітраж усі або які-небудь спори, що виникли або можуть виникнути між ними у зв`язку з яким-небудь конкретним договірним або іншими правовідносинами, об`єкт якого може бути предметом арбітражного розгляду.

Термін "письмова угода" включає арбітражне застереження в договорі, або арбітражна угода, підписана сторонами, або вбачається з обміну листами або телеграмами.

Стаття III : Кожна Договірна Держава визнає арбітражні рішення як обов`язкові й приводить їх у виконання відповідно до процесуальних норм тієї території, де запитується визнання й виконання цих рішень на умовах, викладених у нижченаведених статтях. До визнання й виконання арбітражних рішень, до яких застосовується ця Конвенція, не повинні застосовуватися суттєво більш обтяжливі умови або більш високі мита або збори, ніж ті, які існують для визнання й виконання внутрішніх рішень.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 62 534, 24 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ на день подання позову 1 709 686 грн. 12 коп. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, у зв`язку тим, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, що призвело до необхідності позивачу звертатися з позовом до суду та здійснювати додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого частиною 9 ст.129 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13 73-92, 129, 236, 238, 240 ГПК Ураїни, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Mega Falcon" (Республіка Узбекистан, м. Ташкент, Мірабатський район, вул. Банокатій, буд. 186/1, код 306270966, ідентифікаційний номер 703628) на користь Товариства обмеженою відповідальністю "Білоцерківський завод "Трібо" (09108, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 95, код 35046274) - 62 534 (шістдесят дві тисячі п`ятсот тридцять чотири) доларів 24 центів США, що еквівалентно по курсу НБУ на день подання позову 1 709 686 (один мільйон сімсот дев`ять тисяч шістсот вісімдесят шість) грн. 12 коп. боргу, 25 646 (двадцять п`ять тисяч шістсот сорок шість) грн. 00 коп. судового збору.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України .

Повний текст рішення підписано 29.06.2022 року.

Суддя Л.Я. Мальована