Рішення № 10497828, 13.08.2009, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 2-2218-09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2009 року Краматорський міський суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Бакуменко А.В.

при секретарі Кісточка І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство комерційний банк „ПриватБанк" звернувся з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредитування, обгрунтувавши свої вимоги тим, що 06.10.2006 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 32356 cred. Згідно умов даного кредитного договору ОСОБА_2 було надано кредит в сумі 13000 грн., строком до 07.04.2008 року, зі сплатою 30% річних за користування кредитними коштами. При цьому у відповідності до кредитного договору ОСОБА_2 зобовязалась погашати кредит та відсотки за користування кредитом щомісячно, згідно графіку погашення кредиту та відсотків за кредитом. Умови кредитного договору ОСОБА_2 не виконуються. Станом на 22.12.2008 року заборгованість по кредитному договору становить 12315 грн. 15 коп. 06.10.2007 року між Банком та ОСОБА_3 був укладений договір поруки, відповідно до котрого останній добровільно взяв на себе зобовязання перед позивачем відповідати в повному обсязі по зобовязанням ОСОБА_2. Однак до теперішнього часу жодних заходів щодо добровільного погашення кредиту відповідачами не вжито.

В судовому засіданні представник позивача, Чернобай А. О. заявлені вимоги підтримала в повному обсязі, навела пояснення аналогічні викладеним в позові та просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнала та не заперечувала проти їх задоволення.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та суду пояснив, що він дійсно ходив разом з ОСОБА_2 до банку, дівчина яка оформляла кредит запитала в нього чи знає він ОСОБА_2, він відповів, що знає та його попросили розписатись, він підписав папір не читаючи його. Ніякої домовленості про те, щоб він виступив поручителем між ним та ОСОБА_2 не було. Він разом з ОСОБА_2 та представником банку приїздили до нього до дому, де представник банку подивилась в його гаражі на швейні машинки та матеріали. Просить суд відмовити в стягнення з нього грошей, оскільки він не міг бути поручителем, та він не читав документи які підписує.

Представник відповідача ОСОБА_3, діючий за дорученням ОСОБА_4 заперечував проти задоволення позовних вимог стосовно ОСОБА_3, та просив відмовити в стягненні боргу з останнього. Суду пояснив, що ОСОБА_3 не міг бути поручителем по даному кредиту, оскільки ніяких документів він не заповнював, в кредитній справі відсутня анкета поручителя, відсутня згода дружини на те, щоб ОСОБА_3 виступив поручителем по договору, копії документів завірені не ОСОБА_3, а працівником банківської установи, на той час він не мав ніякого бізнесу, а тому просить суд виключити ОСОБА_3 з числа відповідачів по даній справі.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що вона знайома з відповідачами. Вона працює в КБ „ПриватБанк" В 2006 році ОСОБА_2 звернулась до неї з проханням про видачу кредиту. ОСОБА_2 прийшла до неї разом з ОСОБА_3. Процедура оформлення кредиту на той час не передбачала надання будь-яких документів на підтвердження того чи займається поручителем бізнесом чи ні, експерт виїзджав на місце та там оцінював все. Також не вимагалось заповнення анкети поручителя, та копії документів завірялись працівником банку. ОСОБА_3 приходив до банку, знав, що він підписує, йому розяснялись наслідки невиплати ОСОБА_2 кредиту. Вони всі разом виїхали на АДРЕСА_2 за місцем мешкання ОСОБА_3, там вона побачила тканини поролон та швейні машинки, останній займався виготовленням чохлів на машини. Потім вони проїхали на АДРЕСА_1, там ОСОБА_2 показала своє приміщення та пояснила, що гроші їй необхідні, оскільки вона бажає відкрити масажний салон, в даному приміщенні.

Суд, вислухавши сторін. Свідка, дослідивши матеріали справи набуває впевненості, що заявлені вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав.

У відповідності до ст. 60 ЦПК України «Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір."

В свою чергу, суд у відповідності до ст. 212 ЦПК України «оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.»

У відповідності до ст. 1054 ЦК України - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як вбачається з кредитного договору № 32356 сгесі від 06.10.2006 року ОСОБА_2. було надано кредит в сумі 13000 грн., банк надав їй дану суму кредиту, тобто свої зобовязання виконав в повному обсязі, а ОСОБА_2 свої зобовязання перед Банком не виконує.

У відповідності до розрахунку заборгованості на 22.12.2008 року становить 12315 грн. 15 коп та складається з:

- 7418,13 грн. - заборгованість по кредиту;

- 4897,02 грн. - заборгованість по відсотках;

Згідно ст. 1050 ЦК України "Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу" Якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу."

Відповідно до ст. 1048 ЦК України "Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом."

Згідно ст. 1049 "Позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої саме якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором."

У відповідності до Договору Поруки (а.с. 7об.) від 6 жовтня 2006 року ОСОБА_3 виступив поручителем та у відповідності до п.1.2 даного договору на добровільних засадах взяла на себе зобовязання перед Кредитором відповідати по зобовязанням Боржника ОСОБА_2 в повному обсязі.

Свій підпис на даному договорі поруки ОСОБА_3 не оспорює.

Відповідно до ст. 553 ЦК України «За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.»

На 22.12.2008 року заборгованість за кредитом становить - 12315 грн. 15 коп., ОСОБА_2 дану заборгованість за наданим їй кредитом не погашає, а у відповідності до ст. 554 ЦК України «У разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.»

Суд, не може прийняти до уваги пояснення ОСОБА_3 в той частині, що він не знав, що підписує, оскільки, як вбачається з пояснень свідка останньому розяснювалось, що він підписує, та наслідки підписання договору поруки. Окрім того, ОСОБА_3 в своїх пояснення наполягав на тому, що його ввели в оману, однак з заявою до міліції з йього приводу не звертався.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 88 ч. 1 ЦПК України «Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові виграти..» Оскільки судові витрати, а саме судовий збір в сумі 123 грн. 15 коп., та витрати на інформаціно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. позивачем підтвердженно документально (а.с. 1), з відповідачів необхідно стягнути в солідарному порядку судовий збір - в сумі - 123 грн. 15 коп., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. ст. ст. 5-8,10-15,107,208-209,212-215,218 ЦПК України, ст. 509,510,526,541-543,553-555,1054 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ЗАТ КБ „ПриватБанк": р\р 29092829003111, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299

- заборгованість за кредитом в сумі - 12315 грн. 15 коп. (дванадцять тисяч триста пятнадцять грн. пятнадцять коп..)

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ЗАТ КБ „ПриватБанк": р\р 64993919400001, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299

- судовий збір в сумі 123 грн. 15 коп.;

- витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-дений строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення ухвалене й підписане в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.