Рішення № 104964250, 21.06.2022, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2022 року № 320/15277/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я. В., за участю секретаря судового засідання Янкового Д.В. розглянувши у місті Києві у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради, в якому позивач просить:

- визнати дії Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради щодо відмови надати у повному обсязі інформацію та копії документів безкоштовно по запиту №29/10-2 від 29.10.2021 ОСОБА_1 протиправною;

- зобов`язати Відділ Державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради надати безкоштовно повну інформацію та копії документів по запиту ОСОБА_1 до Бориспільської міської ради №29/10-2 від 29.10.2021 протягом 5 робочих днів з дня набрання рішенням законної сили;

- визнати дії Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради щодо відмови надати у повному обсязі інформацію та копії документів з приводу позапланової перевірки ТОВ КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС по запиту №29/10-2 від 29.10.2021 ОСОБА_1 , у зв`язку з її загальнодоступністю протиправними;

- зобов`язати Відділ Державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради надати повну інформацію та копії документів з приводу позапланової перевірки ТОВ КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС по запиту ОСОБА_1 до Бориспільської міської ради №29/10-2 від 29.10.2021 протягом 5 робочих днів з дня набрання рішенням законної сили.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що відповідач, як розпорядник публічної інформації, протиправно не надав у повному обсязі інформацію, яку вимагав позивач згідно з його інформаційним запитом. Посилаючись на положення Закону України "Про доступ до публічної інформації", позивач заявляє про порушення відповідачем норм чинного законодавства, прав та законних інтересів позивача.

Ухвалою суду від 29.11.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 09.02.2022 здійснено перехід до розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, призначено дату судового засідання.

Бориспільська міська рада проти позову заперечує та пояснила, що на запит позивача було направлено частину документів та повідомлено, що надання повної запитуваної інформації передбачає виготовлення копій документів, які позивач зможе отримати після оплати вартості на копіювання та друк таких документів.

У письмових поясненнях представник позивача зазначив, що посилання відповідача на ч. 2 ст. 21 Закону України "Про доступ до публічної інформації" є помилковим, оскільки вказана правова норма регулює питання відшкодування витрат саме на копіювання та друк (що передбачає виготовлення паперових копій документів), а не на виготовлення електронних копій документів.

Ухвалою суду від 17.05.2022 відмовлено у залученні до участі у справі в якості третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ТОВ «Київтранспаксервіс» та ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 01.06.2022 відхилено зауваження Відділу державного архітектуро-будівельного контролю Бориспільської міської ради на протокол судового засідання від 17.05.2022.

Ухвалою суду від 21.06.2022 відмовлено у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

У судовому засіданні 21.06.2022 представник позивача підтримав позовну заяву з підстав, викладених у ній. Представник відповідача заперечував проти задоволення позовної заяви.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_1 , виданим Ново-Волинським МРВ УМВС України в Житомирській області 11.08.1998.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на офіційну електронну пошту Бориспільської міської ради був направлений запит про отримання публічної інформації від 29.10.2021 №29/10-2-5, в якому просив відповідача:

- надати інформацію, якими нормативно-правовими актами регулюється Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради стосовно порядку оприлюднення інформації про проведення позапланових перевірок та в який термін здійснюється оприлюднення даної інформації перед або після проведення позапланової перевірки на офіційному веб-сайті;

- надати інформацію про внесення до Інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) інформації (в т.ч. дату та час) про позапланову перевірку 18.10.2021 у гр.. ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 , з наданням належним чином завірених копій документів, що стали підставою проведення позапланової перевірки та про її результат (у тому числі копії заяв, службових записок, посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), наказу (рішення, розпорядження) про проведення перевірки, акта щодо виявлення або відсутності порушень законодавства, розпорядчого документа про усунення порушень, копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю) тощо);

- надати інформацію про внесення до Інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) інформації (в т.ч. дату та час) про позапланову перевірку 19.10.2021 у ТОВ «КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС» по вул. Чумацька, 4 в м. Бориспіль Київської області, з наданням належним чином завірених копій документів, що стали підставою проведення позапланової перевірки та про її результат (у тому числі копії заяв, службових записок, посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), наказу (рішення, розпорядження) про проведення перевірки, акта щодо виявлення або відсутності порушень законодавства, розпорядчого документа про усунення порушень, копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контрою) тощо.

Відповідь на цей запит позивач просив направити на вказану у запиті електронну адресу.

У відповідь на цей запит Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради надав відповідь на запит, відповідно до якої запитувані документи складаються з 115 аркушів, тому згідно статті 21 Закону України «Про доступ до публічної інформації» якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більше як 10 сторінок, запитувач зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір фактичних витрат визначається відповідним розпорядником на копіювання та друк в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку з чим відповідачем було надано лише 10 сторінок на електронну пошту, та повідомлено, що одержувати запитувані документи в повному обсязі можливо лише після надання Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради підтверджуючого документа щодо повної оплати витрат на копіювання та друк або сканування вищевказаних документів.

Не погоджуючись з правомірністю надання відповідачем такої відповіді на запит, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі, з приводу чого суд зазначає таке.

У статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) зазначено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

Таким чином, у положеннях частини першої статті 10 Конвенції проголошується ряд свобод. Зокрема, право на свободу вираження своїх поглядів включає не тільки свободу дотримуватися своєї думки, тобто не переслідуватися за свої переконання, але також можливість вільно отримувати і розповсюджувати інформацію та ідеї. Принциповий момент в реалізації права на свободу вираження поглядів полягає в тому, що таке право може мати транскордонний характер. При цьому автори Конвенції не виставляли ніяких умов щодо того, хто саме може брати участь у розповсюдженні інформації. Таким чином, це може бути будь-який громадянин країни, яка є учасницею Конвенції.

Разом із тим норми частини другої статті 10 Конвенції встановлюють певні обмеження щодо свободи вираження поглядів. Але такі обмеження можуть бути пов`язані лише з шістьма моментами, а саме: 1) захист інтересів національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки; 2) запобігання заворушенням чи злочинам; 3) охорона здоров`я чи моралі; 4) захист репутації чи прав інших осіб; 5) запобігання розголошенню конфіденційної інформації; 6) підтримання авторитету і безсторонності суду.

Кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств.

Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

У практиці Європейського суду з прав людини склався уже усталений підхід, що доступ до публічної інформації охороняється статтею 10 Конвенції.

Так у справі «Співдружність Матерів Південної Чехії проти Республіки Чехія» (Sdruzeni Jihoceske Matky v. Czech Republic, заява № 19101/03) ЄСПЛ визнав, що відмова надати на запит інформацію з боку державних органів була формою втручання у право на свободу одержувати інформацію, і тому цей випадок повинен розглядатися на предмет дотримання вимог статті 10 Конвенції.

Підтвердженням включення питань доступу до інформації до обсягу статті 10 є також справа «Угорське об`єднання громадських свобод проти Угорщини» (Tarsasag a Szabadsagjogokert v. Hungary, заява № 37374/05), в якій ЄСПЛ зазначив, що «…Суд нещодавно наблизився до ширшого розуміння поняття «свобода одержувати інформацію»… і відповідно до визнання права на доступ до інформації». ЄСПЛ також підкреслив, що запитана інформація була вже готова і могла бути надана. Водночас на державі лежав обов`язок не перешкоджати суспільному рухові такої інформації. Європейський суд одноголосно прийняв рішення про те, що у цій справі держава Угорщина вчинила порушення статті 10 Конвенції.

У справі «Молодіжна ініціатива з прав людини проти Сербії» (Youth Initiative for Human Rights v. Serbia, заява № 48135/06) ЄСПЛ підкреслив, що «концепція «свободи отримувати інформацію» включає право доступу до інформації»; «коли неурядова організація займається справами громадського інтересу, як у випадку цього заявника, вона виконує роль громадського «сторожового пса» і має таку ж важливість, як ЗМІ» - ця теза також є важливою у цьому рішенні. Зауваживши, що відносно заявника «мало місце втручання у його право на свободу вираження» і що таке втручання суперечило національному законодавству Сербії, суд визнав порушення статті 10 Конвенції.

У рішення в справі «Угорський Гельсінський комітет проти Угорщини» (Magyar Helsinki Bizottsag v. Hungary, заява № 18030/11) Велика Палата ЄСПЛ узагальнила практику Суду у справах із доступу до публічної інформації та виокремила такі чотири порогові критерії, відповідно до яких обмеження доступу до інформації може оцінюватися як втручання у реалізацію свободи вираження поглядів: 1) мета запиту на інформацію (розкриття інформації повинно надати доступ до питань, що становлять суспільний інтерес і тим самим забезпечити участь в управлінні державними справами); 2) характер запитуваної інформації (інформація повинна становити предмет загального суспільного інтересу); 3) роль запитувача інформації у її наступній передачі громадськості (критерій дає змогу встановити, чи особа бажає отримати доступ до інформації з метою інформування громадськості в якості «сторожового пса» демократії); 4) стан готовності та доступності запитуваної інформації (критерій дозволяє оцінити, чи може відмова в наданні інформації вважатись втручанням у свободу отримувати та передавати інформацію).

Так само стаття 34 Конституції України встановлює, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Відповідно до частин першої-другої статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону №2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до статті 5 Закону №2939-VI одним із способів доступу до інформації є надання такої за запитами на інформацію.

Частиною першою статті 12 Закону №2939-VI визначено, що суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону №2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Згідно з положеннями статті 19 Закону №2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону №2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Частиною четвертою тієї ж статті закріплено, що у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Положеннями статті 21 Закону №2939-VI визначено, що інформація на запит надається безкоштовно.

У разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.

Розмір фактичних витрат визначається відповідним розпорядником на копіювання та друк в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо розпорядник інформації не встановив розміру плати за копіювання або друк, інформація надається безкоштовно.

Приписами частини першої статті 22 Закону №2939-VI передбачено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

Отже, за змістом наведених статей можна виділити такі ознаки публічної інформації:

1) готовий продукт інформації, який отриманий або створений лише в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством;

2) заздалегідь відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація;

3) така інформація знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень або інших розпорядників публічної інформації;

4) інформація не може бути публічною, якщо створена суб`єктом владних повноважень не під час виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків;

5) інформація не може бути публічною, якщо створена не суб`єктом владних повноважень.

Таким чином, визначальним для публічної інформації є те, що вона є заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним суб`єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків.

При цьому, якщо запит стосується інформації, яка міститься в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль (наприклад, без проведення додаткового змістовного аналізу), то така інформація відповідає критеріям відображеності та задокументованості і є публічною. Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник не володіє запитуваною інформацією, але зобов`язаний нею володіти.

Зокрема, така правова позиція викладена в пункті 1.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 № 10 Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації та постановах Верховного Суду від 27.06.2019 у справі № 522/817/15-а (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 82685681) та від 06.09.2019 у справі № 128/4752/15-а (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 84076931).

Як було встановлено судом, позивачем на офіційну електронну пошту Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради був направлений запит про отримання публічної інформації від 29.10.2021 №29/10-2, у якому просив відповідача:

- надати інформацію, якими нормативно-правовими актами регулюється Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради стосовно порядку оприлюднення інформації про проведення позапланових перевірок та в який термін здійснюється оприлюднення даної інформації перед або після проведення позапланової перевірки на офіційному веб-сайті;

- надати інформацію про внесення до Інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) інформації (в т.ч. дату та час) про позапланову перевірку 18.10.2021 у гр.. ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 , з наданням належним чином завірених копій документів, що стали підставою проведення позапланової перевірки та про її результат (у тому числі копії заяв, службових записок, посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), наказу (рішення, розпорядження) про проведення перевірки, акта щодо виявлення або відсутності порушень законодавства, розпорядчого документа про усунення порушень, копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю) тощо);

- надати інформацію про внесення до Інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) інформації (в т.ч. дату та час) про позапланову перевірку 19.10.2021 у ТОВ «КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС» по вул. Чумацька, 4 в м. Бориспіль Київської області, з наданням належним чином завірених копій документів, що стали підставою проведення позапланової перевірки та про її результат (у тому числі копії заяв, службових записок, посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), наказу (рішення, розпорядження) про проведення перевірки, акта щодо виявлення або відсутності порушень законодавства, розпорядчого документа про усунення порушень, копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контрою) тощо.

Ця інформація, безумовно, є публічною, оскільки стосується діяльності суб`єкта владних повноважень та прийняття ним рішень, а також була відображена (задокументована) ним. Окрім того, факт належності вказаної інформації до публічної не заперечується сторонами.

Натомість Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради разом з листом від 04.10.2021 №1010 направив позивачеві лише 10 аркушів запитуваних документів. При цьому, із посиланням на ст. 21 Закону України "Про доступ до публічної інформації" відповідач зазначив, що у разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. До вказаного листа відповідачем додано розрахунок на оплату витрат на копіювання або сканування запитуваних документів.

Суд звертає увагу, що предметом спору у даній справі є саме надання відповідачем неповної інформації на запит відповідача, а не ненадання інформації через відсутність у відповідача деяких документів.

Надаючи оцінку твердженням відповідача в частині необхідності позивачу оплатити витрати, пов`язані з копіюванням та друком, суд зазначає таке.

Як було вказано вище, відповідно до частини третьої статті 21 Закону №2939-VI розмір фактичних витрат визначається відповідним розпорядником на копіювання та друк у межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо розпорядник інформації не встановив розміру плати за копіювання або друк, інформація надається безкоштовно.

Згідно з приміткою до постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 року № 740 «Про затвердження граничних норм витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб за виготовлення однієї сторінки встановлюється на дату копіювання або друку документів.

Суд звертає увагу, що вказані правові норми регулюють питання відшкодування витрат саме на копіювання та друк (що передбачає виготовлення паперових копій документів) та не передбачають обмеження права на отримання інформації в електронному вигляді, зокрема не передбачають встановлення плати за сканування копій документів.

Крім того, аналіз частини другої статті 34 Конституції України та частини другої статті 7 Закону України «Про інформацію» свідчить, що особа має право вибирати на власний розсуд форму копій документів, які вона запитує, а саме паперову чи електронну.

Відповідно до матеріалів справи позивач просив надіслати запитувані документи в електронному вигляді на його електронну адресу, проте зазначеного відповідач не врахував та протиправно посилався на необхідність здійснення оплати витрат на копіювання та друк запитуваних документів, що передбачає виготовлення паперових копій документів, а також на сканування наявних документів.

В той же час, відповідно до відповіді відповідача від 04.10.2021 №1010 інформація про проведення позапланової перевірки ТОВ «КИЇВТРАСПАРКСЕРВІС» внесені до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) та завантажено всі документи, які стали підставою для проведення позапланової перевірки у відповідності до вимог законодавства. Отже вони знаходяться в електронному вигляді та не потребують виготовлення шляхом друку або сканування.

Суд звертає увагу, що надання вже існуючої інформації в електронному вигляді не є створенням нової інформації, оскільки в цьому випадку йдеться про переведення вже існуючої у відповідача інформації в електронний вигляд, тобто надання інформації, яка вже існує та розпорядником якої є відповідач.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 лютого 2022 року у справі № 9901/119/21.

Крім того, Верховний Суд вже неодноразово висловлював позицію, що у разі якщо переведення в електронну форму (сканування) не є технічно неможливим та не покладає на розпорядника надмірний тягар, враховуючи ресурсні можливості, вимога щодо надання копії документів у сканованій формі повинна бути задоволена (пункти 30-31 постанови Верховного Суду від 23 жовтня 2020 року у справі № 818/1043/17 та пункти 28-30 постанови Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі № 820/4258/17).

Таким чином, суд вважає, що відповідачем не було доведено, що надсилання в електронному вигляді копій запитуваних документів на електронну пошту позивача є технічно неможливим або покладає на Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради надмірний тягар, а тому відповідач був зобов`язаний задовольнити запит позивача та надати копії запитуваних позивачем документів в електронному (сканованому) вигляді безкоштовно у повному обсязі.

Отже, оцінивши обґрунтованість вимог позивача, суд дійшов висновку, що відмова Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради є протиправною, оскільки порушує право запитувача на отримання запитуваної інформації та вибір форми надання такої інформації.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати по сплати судового боргу у справі відсутні.

Керуючись статтями 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати дії Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради щодо відмови надати у повному обсязі інформацію та копії документів безкоштовно по запиту №29/10-2 від 29.10.2021 ОСОБА_1 протиправними.

Зобов`язати Відділ Державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради (код ЄДРПОУ: 40329193, адреса: 08301, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 72) надати безкоштовно повну інформацію та копії документів по запиту ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) до Бориспільської міської ради №29/10-2 від 29.10.2021 протягом 5 робочих днів з дня набрання рішенням законної сили.

Визнати дії Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради щодо відмови надати у повному обсязі інформацію та копії документів з приводу позапланової перевірки ТОВ КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС по запиту №29/10-2 від 29.10.2021 ОСОБА_1 , у зв`язку з її загальнодоступністю протиправними.

Зобов`язати Відділ Державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради (код ЄДРПОУ: 40329193, адреса: 08301, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 72) надати повну інформацію та копії документів з приводу позапланової перевірки ТОВ КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС по запиту ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) до Бориспільської міської ради №29/10-2 від 29.10.2021 протягом 5 робочих днів з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.