Рішення № 104948378, 22.06.2022, Кобеляцький районний суд Полтавської області

532/2294/21

2/532/75/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2022 р. м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді Макарчука С.М., з участю секретаря судового засідання Демидюк О.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності сторін цивільну справу № 532/2294/21 за позовом ОСОБА_1 до АТ "Ідея Банк" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, у якому прохає визнати виконавчий напис, вчинений 18.12.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, зареєстрований в реєстрі за № 31102, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості за кредитним договором № Р07.23966.005446919 від 04.07.2019 на загальну суму боргу 32 316,31 грн; судові витрати стягнути з відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.12.2020 державним виконавцем Кобеляцького районного відділу ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) О.В. Головань було відкрито виконавче провадження № 64267231 від 25.01.2021, про яке позивач дізнався із Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості в загальному розмірі 32 316,31 грн.

На думку позивача вказаний виконавчий напис не підлягає виконанню як такий, що вчинений на підставі п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, з порушенням чинного законодавства.

Зокрема, позивач не отримував повідомлення про відступлення прав вимоги та не був повідомлений жодним чином про заміну кредитора, чим відповідач порушив права позивача на врегулювання питання в досудовому порядку.

Також вважає, що оскаржений виконавчий напис вчинено з грубим порушенням норм чинного законодавства, оскільки приватний нотаріус не перевірив безспірності стягнення грошових коштів, а саме, не отримав від сторін первинні документи щодо видачі кредиту, що дає підстави вважати, що заборгованість не є безспірною. При цьому позивач посилається на обов`язковість подання оригіналу нотаріально посвідченої угоди, документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання, а також вказує на недотримання процедури вчинення виконавчого напису нотаріусом через обов`язковість подання засвідченої стягувачем копії письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (у разі його наявності) з відміткою стягувача про непогашення заборгованості, яку позивач не отримував.

07.12.2021 АТ «Ідея Банк» подано відзив на позовну заяву, в якому вони заперечили проти задоволення позовних вимог та зазначили, що вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. За таких умов нотаріусу для вчинення виконавчого напису відповідачем були надані документи, які підтверджують безспірність заборгованості, а зазначену в оспорюваному виконавчому написі заборгованість можна вважати безспірною, оскільки позивач у своєму позові не зазначила жодної обставини, яка б свідчила про протилежне.

Таким чином, в обов`язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог кредитора. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису. Тому вважає, що позивачем не надано суду жодного доказу на підтвердження своєї позиції. Враховуючи зазначене, в задоволенні позову прохав відмовити.

Ухвалою від 09.11.2021 позовна заява прийнята до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

03.12.2021 судове засідання не відбулося у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

Ухвалою від 21.01.2022 відкладено у зв`язку з відсутністю відомостей про належне повідомлення третьої особи приватного нотаріуса Остапенка Є.М., про дату, час і місце розгляду справи.

Ухвалою від 30.03.2022 відкладено, виклик третьої особи приватного нотаріуса Остапенка Є.М., постановлено здійснювати через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України.

Ухвалою від 03.05.2022 відкладено, виклик третьої особи приватного нотаріуса Остапенка Є.М. постановлено здійснювати через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України.

Ухвалою від 31.05.2022 відкладено, виклик третьої особи приватного нотаріуса Остапенка Є.М. постановлено здійснювати через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України.

У судове засідання 22.06.2022 учасники справи не з`явилися.

Представником позивача подане клопотання про розгляд справи у відсутності сторони позивача.

Представником відповідача до відзиву на позов включено клопотання про розгляд справи у відсутності сторони відповідача.

Третя особа приватний нотаріус Остапенко Є.М. про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином в порядку ст.128 ЦПК України, про що свідчить поштовий конверт, який повернувся з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», причини неявки суду не повідомив, із будь-якими заявами чи клопотаннями до суду не звертався.

Третя особа Кобеляцький районний відділ державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Суми) будучи повідомлені про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явилися.

Перевіривши доводи позовної заяви та наявні матеріали у їх сукупності, суд робить такі висновки.

Судом встановлено, що відповідно до копії паспорта громадянина України, серії НОМЕР_1 виданий Кобеляцьким РВ УМВС України в Полтавській області від 14 квітня 2004 року ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася: Уярський район, Красноярський край, с. Пімія, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 3).

04 липня 2019 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір № Р07.23966.005446919 про надання останній кредиту без конкретної споживчої мети на суму 32 316,31 грн на умовах строковості, зворотності, платності та із покладенням на позичальника обов`язку повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом (а.с. 6), який не був посвідчений нотаріально.

18 грудня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем на підставі статей 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 12015 (а.с. 5), про звернення стягнення з ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася: Уярський район, Красноярський край, с. Пімія, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце роботи невідоме, яка є Боржником за Кредитним договором № Р07.23966.005446919 від 04 липня 2019, у тому числі: строковий основний борг - 17966,53 грн, прострочений основний борг - 4012,95 грн, прострочені проценти - 1646,28 грн., строкові проценти 134,87 грн., строкова плата за обслуговування кредиту 626,90 грн., прострочена плата за обслуговування кредиту 6015,94 грн., пеня 12,84 грн. Водночас, за вчинення цього виконавчого напису стягнуто плати із Стягувача в розмірі 1900,00 грн, які визнано такими, що підлягають стягненню з Боржника на користь Стягнувавча.

Постановою ВП № 64267231 від 25.01.2021 (а.с. 4) державним виконавцем Кобеляцького відділу ДВС у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Голованем О.В. за заявою Стягувача відкрито виконавче провадження про примусове виконання виконавчого напису № 31102, виданого 18.12.2020.

Постановою державного виконавця Голованя О.В. від 05.08.2021 ВП № 64267231 (а.с. 9) звернено стягнення на доходи ОСОБА_1 .

Таким чином, із зазначеного слід зробити висновок, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис про стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № Р07.23966.005446919 від 04.07.2019, який не був посвідчений нотаріально.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Так, ст. 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Зміст виконавчого напису повинен відповідати вимогам ст. 89 Закону України «Про нотаріат».

Вчинення виконавчого напису здійснюється в порядку, передбаченому главою 16 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» (далі Порядок), затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Зобов`язано КМУ опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови КМУ № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року у справі № 826/20084/14 відмовлено в задоволенні заяви ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року.

З врахуванням наведено вище, відповідно до пункту 1 Переліку «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 12.03.2020 року у справі № 757/24703/18-ц, а висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що серед документів наданих нотаріусу для вчинення оспорюваного виконавчого напису оригінал нотаріально посвідченого договору, за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, відсутній, виконавчий напис є таким, що виданий з порушенням зазначених норм.

Аналогічні правові висновки сформовані в постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року в справі № 172/1652/18 (провадження № 61-16749св19), від 06 жовтня 2021 року в справі № 361/4793/20 (провадження № 61-5910св21) від 03 листопада 2021 року в справі № 461/1940/20 (провадження № 61-13280св21).

Тож за таких обставин, суд приходить до висновку, що доводи позивачки є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки судом встановлено, що приватним нотаріусом не було дотримано умов вчинення виконавчого напису, зокрема щодо подання стягувачем документів відповідно до Переліку, а саме: відсутність оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Водночас, щодо посилань відповідача у відзиві на позов на постанови Верховного Суду України від 20 травня 2015 у справі № 6-158цс15, Верховного Суду від 25 липня 2018 року у справі № 127/15911/17, від 24 жовтня 2018 року у справі № 761/45042/16-ц, від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 та Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц суд звертає увагу, що вказані рішення суду касаційної інстанції стосувалися виконавчих написів, вчинених до набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 та не вказують на існування у нотаріуса правових підстав для вчинення виконавчого напису на підставі іншого, аніж оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), документа.

Крім того позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц. У вказаній постанові також зазначено, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на і підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 ЗУ «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.09.2019 року в справі № 357/12818/17.

У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).

Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів:

- перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса;

- другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).

Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Матеріали справи відомостей про отримання позивачем відповідного повідомлення з відміткою на такому письмовому повідомленні про його отримання не містять.

Надані відповідачем копія вимоги про усунення порушення кредитних зобов`язань від 04.11.2020 за вих. № 12.4.2/Р07.23966.005446919 та список згрупованих відправлень не містять відомостей про фактичне направлення позивачці та отримання ОСОБА_1 зазначеної вимоги.

Тому слід зробити висновок, що позивачка була позбавлена можливості надати свої заперечення щодо наявності заборгованості чи оспорити вимоги відповідача.

Зазначені вище обставини у сукупності свідчать про обґрунтованість вимог позивача, які підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Таким чином, відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн та 454,00 грн, а всього 1362,00 грн., слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Згідно з ч. 7 ст. 158 ЦПК України заходи забезпечення позову за ухвалою суду від 29.12.2021 року продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 5, 76-81, 83, 95, 247, 265, 141, 354-355 ЦПК України суд,

У Х В А Л И В:

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 18.12.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області Остапенком Євгеном Михайловичем, зареєстрований в реєстрі за № 31102, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (код ЄДРПОУ 19390819, юридична адреса: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11) боргу в сумі 32316 гривень 31 копійка.

Стягнути з АТ «Ідея Банк» на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Заходи забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали Кобеляцького районного суду Полтавської області від 09.11.2021 у виді зупинення стягнення грошових коштів за виконавчим провадженням № 64267231, відкритим на підставі виконавчого напису нотаріуса № 31102, вчиненого 18.12.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості у розмірі 32316,31 грн., до вирішення по суті позову про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, слід вважати такими, що продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання рішенням законної сили. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Вступну і резолютивну частини рішення складено 22 червня 2022 року.

Повний текст рішення суду складено 27 червня 2022 року.

Суддя