Рішення № 104948351, 21.06.2022, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/6689/21

Провадження № 2/552/401/22

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.06.2022 року Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді Кузіної Ж.В.

секретаря судового засідання Мовчан В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариство «Полтавський турбомеханічний завод» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди , завданої підприємству,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонернетовариство «Полтавськийтурбомеханічний завод»(даліПАТ «Полтавськийтурбомеханічний завод»)звернувся вКиївський районнийсуд м.Полтави зпозовом до відповідача ОСОБА_1 про стягненняматеріальної шкоди,завданої підприємствупосилаючись нате,що згіднонаказу №ПТМ00000047 від 16.03.2016 року відповідач була прийнята на роботу комірника на склад напівфабрикатів, у послідуючому згідно наказу від 07.09.2017 року переведена на посаду старшого комірника. 16.03.2016 року між сторонами укладено Договір про повну матеріальну відповідальність відповідача. У зв`язку із звільненням відповідача, підприємством видано наказ від 03 вересня 2021 року №40/ОД про інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться на підзвіті у комірника ОСОБА_1 , з яким відповідач була ознайомлена . Інвентаризація проводилася в присутності відповідача ОСОБА_1 . За наслідками інвентаризації було встановлено нестача матеріальних цінностей, що були передані відповідачу у зв`язку з виконанням нею трудових обов`язків, що в свою чергу призвело до матеріальних збитків позивача в розмірі 1348016,36грн. Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача завданої шкодив розмірі 847829 грн. 80 коп., яку просив стягнути та судові витрати.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 10 грудня 2021 року відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою суду від 08 лютого 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, причина неявки невідома.

Відповідно до довідки від 25.05.2022 року на офіційному веб-сайті Київського районного суду м. Полтави розміщено оголошення про виклик ОСОБА_1 в судовезасідання. Зопублікуванням оголошенняпро викликвідповідач вважаєтьсяповідомленим продату,час імісце розглядусправи.Отже,відповідач належнимчином повідомленийпро часі місцерозгляду справи.

Суд, керуючись ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивача та не подання відзиву відповідачем ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, яка не з`явилася, на підставі наявних у матеріалах справи даних та доказів, в порядку заочного розгляду.

Суд, дослідивши докази по справі, дійшов до наступного висновку.

Судом установлено, що наказом № ПТМ00000047 від 16.03.2016 року відповідач ОСОБА_1 прийнята на роботу на посаду комірника на склад напівфабрикатів АТ «Полтавський турбомеханічний завод».

Наказом № 776 від 07.09.2017 року відповідач ОСОБА_1 переведена на посаду старшого комірника.

03 лютого 2020 року між сторонами укладений Договір про повну матеріальну відповідальність ( далі Договір) , згідно п.3 якого у випадку виявлення недостачі переданих працівнику під звіт товарно-матеріальних цінностей ( далі ТМЦ) або коштів більше встановлених допустимих норм, знищення, пошкодження, зниження якості або псування з його вини товарно-матеріальних цінностей, він зобов`язується відшкодувати недостачу коштів та заподіяну шкоду відповідним товарно-матеріальним цінностям.

П.4 Договору визначено, що розмір заподіяної шкоди визначається за фактичними витратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) товарно-матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно з установленими нормами. У разі розкрадання, недостачі, знищення або псування товарно-матеріальних цінностей розмір школи визначається за цінами, що діють за місцем роботи працівника на день відшкодування шкоди.

Відшкодування шкоди провадиться у судовому порядку на підставі ч.3 ст. 136 Кодексу законів про працю України ( п.8 Договору).

Термін дії цього Договору визначається часом перебування працівника в трудових відносинах з роботодавцем незалежно від посади ( п.10 Договору).

Договір підписаний сторонами, у тому числі відповідачем складена підписка матеріально відповідальної особи (додаток до Договору про повну матеріальну відповідальність) , а саме, що відповідач ОСОБА_1 працюючи старшим комірником ЦМС, дає цю підписку про те, що ознайомлена з правилами роботи і зобов`язується у повному обсязі виконувати всі встановлені правила щодо прийому, збереження та видачі товарно-матеріальних цінностей та коштів, а також дотримуватись порядку та термінів подання звітності (а.с. 59).

Відповідач ОСОБА_1 18 червня 2020 року ознайомлена з робочою інструкцією комірника (старшого комірника) , яка містить посадові обов`язки , права, відповідальність, вимоги до посади ( а.с. 57-58).

Ч.2 ст. 131 КЗпП України визначено , що працівники зобов`язані бережливо ставитися до майна підприємства, установи, організації і вживати заходів до запобігання шкоді.

Згідно наказу АТ «Полтавський турбомеханічний завод» № 40/ОД від 03 вересня 2021 року « Про інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться на підзвіті у комірника ОСОБА_1 » вирішено провести інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей, які знаходяться в підзвіті ОСОБА_1 станом на 02.09.2021 р., створено робочу інвентаризаційну комісію. Відповідач ОСОБА_1 ознайомлена з наказом, що підтверджується її підписом.

Наказом позивача № 50/ОД від 10 вересня 2021 року з метою виконання Наказу № 40/ЩД від 03 вересня 2021 року , ведення бухгалтерського обліку та збереження товарно-матеріальних цінностей, що перебувають на підзвіті у матеріально-відповідальної особи комірника ОСОБА_1 та у зв`язку із її звільненням залучено до роботи у вихідний день 11 вересня 2021 року для проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей , які знаходять в підзвіті ОСОБА_1 залучено працівників підприємства, у тому числі і відповідача ОСОБА_1 . Відповідач ознайомлена з наказом про що свідчить її підпис ( а.с. 63).

У період з 03 вересня по 14 вересня 2021 року проводилась інвентаризація товарно-матеріальних цінностей та в ході якої встановлено, істотні розбіжності між відомостями, відображеними в обліку та фактичною наявністю на складі товарно матеріальних цінностей, які знаходяться в підзвіті у відповідача. За наслідками інвентаризації було встановлено:

-по матеріальному складу нестача склала в кількості 74 одиниці на суку 2495,78 грн. згідно інвентаризаційної відомості;

-по матеріальному складу КТ розбіжностей немає згідно інвентаризаційної відомості;

-по матеріальному складу OB надлишки в кількості 19 одиниць на суму 851,88 гривень, нестача в кількості 22 одиниці на суму 1351,65 гривень згідно інвентаризаційної відомості;

-по матеріальному складу ЕЗЧ розбіжностей немає згідно інвентаризаційної відомості;

-по матеріальному складу New нестача 101,158 одиниць (шт., м., кг.) на суму 1540,88 гривень згідно інвентаризаційної відомості;

-по матеріальному складу New КТ нестача 2 одиниці на суку 14881,55 гривень згідно інвентаризаційної відомості;

-по матеріальному складу New 2021 нестача в сумі 89,476 одиниць (шт., мЗ) на суму 18209,28 згідно інвентаризаційної відомості;

-по матеріальномускладу New2021-KTнадлишок 356одиниць насуму 55164,30 гривень, нестача 1719 одиниць на суму 205195,13 гривень згідно інвентаризаційній відомості;

- по матеріальному складу New 2021-ОБ розбіжностей немає згідно інвентаризаційної відомості;

-по матеріальному складу New 2021-ТЛЦ розбіжностей немає згідно інвентаризаційної відомості;

-по матеріальному складу New 2021-ЕЗЧ розбіжностей немає згідно інвентаризаційної відомості;

-по ізолятору браку (матеріальний склад) розбіжностей немає згідно інвентаризаційної відомості;

-по складу ПMM нестача 51 одиниця на суму 5205,42 гривень згідно інвентаризаційної відомості;

-по складу ПДО КТ надлишок 8 одиниць на суму 3659,36 гривень, нестача 434 одиниці на суму 68 647,11 гривень згідно інвентаризаційної відомості;

-по складу ПДО ЕЗЧ розбіжностей немає згідно інвентаризаційної відомості;

-по складу ПMM New розбіжностей немає згідно інвентаризаційної відомості;

-по складу MTY N. 2 New нестача 5 одиниць на суму 2883,94 гривні згідно інвентаризаційної відомості;

-по складу MTY У 2 New ЕЗЧ нестача 166 одиниць на суку 186971,48 грн. згідно інвентаризаційної відомості;

-по складу ПДО New КТ надлишок 180 одиниць на cyмy 67057,10 гривень, нестача 2666 одиниць на суму 967367,13 грн. згідно інвентаризаційної відомості.

Таким чином, за результатами інвентаризації виявлено: надлишок 563 одиниці на суму 126 732,64 грн., нестача становить 5 329,634 одиниці (шт. кг. м3) на суму 1 474 749,35 грн.

Відповідачем підписано ряд інвентаризаційних відомостей , які не містять факту недостачі, в інших відомостях підписи відповідача відсутні, від підпису інших інвентаризаційних відомостей відмовилась, що підтверджується актами від 20 вересня 2021 року в кількості 11 штук ( а.с.200-210) .

Відповідно до пояснень, що надані відповідачем 20 вересня 2021 року на адресу голови інвентаризаційної комісії, ОСОБА_1 не заперечувала відпуск товарно-матеріальних цінностей зі складу у порушення встановленого порядку.

Наказом позивача від 21 вересня 2022 року № 883/АГ затверджено Протокол № 1 засідання інвентаризаційної комісії АТ «Полтавський турбомеханічний завод» від 20 вересня 2021 року, яким виявлено надлишок 563 одиниці на суму 126 732,64 грн. та нестачу 5 329,634 одиниці (шт. кг. м3) на суму 1 474 749,35 грн.

Згідно висновку службового розслідування причин нестачі, виявленої під час проведення інвентаризації ТМЦ, які знаходились у підзвіті у ст. комірника ОСОБА_1 від 24 вересня 2021 року, який затверджений Головою інвентаризаційної комісії АТ «Полтавський турбомеханічний завод» Батрак В.А. встановлено, що центральний матеріальний склад закривається комірником, ключі здаються на пост охорони на центральній прохідній АТ «Полтавський турбомеханічний завод». Одразу після здачі ключів, охорона ставить на сигналізацію та опечатує склад пломбою, на який нанесений індивідуальний номер , робить відповідний запис у журналі. Вранці, коли комірник отримує ключі від центрального матеріального складу та розписується у журналі, охоронець вимикає сигналізацію на центральному-матеріальному складі. Проведений візуального огляд центрального матеріального складу на предмет пошкодження та імовірних місць, де можливе несанкціоноване переміщення ТМЦ, ніяких пошкоджень, отворів та місць, де можна перемістити ТМЦ поза обліком не встановлено. Ворота та замки в приміщенні складу знаходяться у справному стані.

Суду не надано доказів, що відповідач зверталась до керівництва ПАТ «Полтавський турбомеханічний завод» з доповідними, заявами, пропозиціями щодо неналежної організації адміністрацією підприємства обліку товарно-матеріальних цінностей на складах, відповідальність за зберігання матеріальних цінностей на яких була покладена на неї.

За приписамистатті 130 КЗпП Українипрацівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Пунктами 1, 5 частини першоїстатті 134 КЗпП Українипередбачено, що відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли, зокрема, між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно достатті 135-1 цього Кодексуукладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей; шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування.

Згідно з частинами першою, третьоюстатті 136 КЗпП Українипокриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками - за розпорядженням вищестоящого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника. У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.

За загальним правилом, суд у кожному випадку зобов`язаний вживати передбачених законом заходів до всебічного, повного й об`єктивного з`ясування обставин, від яких згідно зі статтями130,135-3,137 КЗпП Українизалежить вирішення питання про покладення матеріальної відповідальності та про розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню.

Відповідно достатті 138 КЗпП Українидля покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбаченихстаттею 130 цього Кодексу.

За положеннями ч.1ст. 135-3 КЗпП Українирозмір заподіяної підприємству шкоди визначається за фактичними витратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу з установленими нормами; у разі недостачі розмір шкоди визначається за цінами, що діють у даній місцевості на день відшкодування шкоди .

Відповідно доПостанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 29.12.1992 року «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам організаціям їх працівниками «зазначено,що підпрямою дійсноюшкодою слідрозуміти втрату,погіршення абозниження цінностей, майна, необхідність провести затрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести зайві, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обов`язків, грошові виплати (п.4 абзац 2 Постанови) .

Відповідно до вимог частин 3 та 4статті 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із частиною першоюстатті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина першастатті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Частинами першою-третьоюстатті 13 ЦПК Українипередбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частиною четвертоюстатті 10 ЦПК Українипередбачено, що суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статей1та17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів»встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішеннянеобхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Таким чином, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню щодо стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди в сумі 847829 грн. 40 коп. ( в межах заявлених позовних вимог).

Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 12717 грн. 46 коп.

Керуючись ст..ст.10,12,81, 141, 259, 263-265, 280-281 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариство «Полтавський турбомеханічний завод» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди , завданої підприємству задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариство «Полтавський турбомеханічний завод» матеріальну шкоду в розмірі 847829 грн. 80 коп. ( вісімсот сорок сім тисяч вісімсот двадцять дев`ять гривень 80 коп.) , судовий збір у розмірі 12717 грн. 46 коп. ( дванадцять тисяч сімсот сімнадцять гривень 46 коп.), а всього 860547 грн. 26 коп. ( вісімсот шістдесят тисяч п`ятсот сорок сім гривень 26 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Полтавський турбомеханічний завод», місце знаходження м. Полтава, вул. Зіньківська,6, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00110792

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повний текст рішення виготовлений 27 червня 2022 року.

Головуючий Ж.В.Кузіна