Справа № 1-54/10
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2010 року Липовецький районний місцевий суд
Вінницької області
В складі: головуючого судді ПОРОХОВОГО Г.І.
при секретарі ПОПРОЦЬКОЇ О.А.
з участю прокурора ЛАШКЕВИЧА О.І.
адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Липовець кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець міста Прага, житель АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, одруженого, раніше судимого, не працюючого
- в вчинені злочину передбаченого ч.2 ст.185 КК України
В С Т А Н О В И В :
27 жовтня 2009 року біля 16:00 год, ОСОБА_2 маючи намір на таємне викрадення чужого майна, увійшовши до магазину «Кузьменчиха», шо належить ОСОБА_3 та знаходиться в АДРЕСА_2, скористувавшись зайнятістю продавця, вчинив крадіжку грошей з каси магазину на суму 200 гривень.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою винність визнав повністю щиро розкаявся в вчиненому, суду пояснив,що 27 жовтня 2009 року він повертався з села Дашів в місто Вінницю.Приблизно о 16 годині від з товаришом увійшли в магазин, щзоб купити води. Колийого товариш купував воду, він скористався неуважністю продавця, засунув руку в касу, звідки вийняв жмут грошей, які поклав до свої кишені, вийшли з магазину сіль в автомобіль і поїхали далі. Про вчинення крадіжки він товаришу нічого не розповідав. У місті Вінниця він витратив гроші на власні потреби.
Підсудний винним себе у вчиненні цього злочину визнав повністю. Показав, що злочин вчинив за обставин, викладених вище. З висновком судово-криміналістичної експертизи згоден. У вчиненому щиро каявся.
Відповідно до вимог ст. 299 КПК України суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Винність підсудного доведена також матеріалами кримінальної справи:
- - Протоколом огляду місця події, магазин «Кузьменчиха». (а.с.5-6)
- - протоколом огляду місця події (а.с.4)
- - протоколами предявлення особи для впізнання (а.с.32,39-40)
Проаналізувавши та оцінивши всі зібрані по справі докази суд дії ОСОБА_2 кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України, тобто таємне викрадання чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
При призначенні виду та міри покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини що помякшують та обтяжують покарання.
Як особа ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується позитивно.
До обставин що помякшують його покарання суд відносить щире розкаяння в вчиненому, відшкодування заподіяних збитків.
Обставин що обтяжують відповідальність судом не здобуто.
Виходячи з наведеного суд вважає що покарання ОСОБА_2. слід призначити відповідно до санкції ч.2 ст.185 КК України, у виді позбавлення волі
При цьому суд приймає до уваги те, що від злочину тяжких наслідків не настало, підсудний позитивно характеризується за місцем проживання, а тому суд прийшов до висновку, що виправлення та його перевиховання не потребує ізоляції від суспільства, а від відбування призначеного покарання його слід звільнити з випробуванням та іспитовим строком під умовою не вчинення другого злочину.
Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_2 засуджений вироком Замостянського районного суду міста Вінниці 27 січня 2010 року, за ст. 185 ч.2 КК України до 3-х років позбавлення волі, за злочини, який ним був вчинений 07 жовтня 2009 року, а тому суд прийшов до висновку, що відповідно до ч.4 ст.70 КК України йому слід призначити покарання шляхом складання за правилами передбаченими ст..72 КК України
Запобіжний захід до набрання вироком чинності змінити з утриманні під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши з зала суду.
Судові витрати пов'язані з проведенням дослідження підлягають стягненню з засудженого на користь науково дослідного експертного криміналістичного центру УМВД України у Вінницькій області.
Керуючись ст.ст.323 , 324 КПК України , -ст.65 КК України
З А С У Д И В :
ОСОБА_2 визнати винним в вчинені злочину передбаченого ст. 185 ч.2 КК України та призначити покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст..70 КК України, остаточне покарання за сукупністю вироків, призначити ОСОБА_2 шляхом приєднання не відбутого покарання за вироком Замостянського районного суду міста Вінниці 27 січня 2010 року, яким він був засуджений за ст. 185 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі, до покарання визначеного цим вироком, та остаточно визначити покарання за сукупність злочинів у виді 5 ( пяти) років позбавлення волі.
Відповідно до ст.. 75 КК України ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням та іспитовим строком на 3 (три) роки з умовою, що протягом іспитового строку він не вчинить нового злочину.
Відповідно до вимог ст..76 КК України, покласти обовязки на ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально виконавчої системи, та зявлятись в органи кримінально виконавчої системи для реєстрації.
Судові витрати по справі стягнути в сумі 300 гри. 48 коп. стягнути з ОСОБА_2 на користь науково дослідного експертного криміналістичного центру УМВД України у Вінницькій області. ( (Код ЗКПО 24525055, Банк ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, рахунок № 31250272210172,(плата за послуги , дактилоскопічне дослідження 101-Д від1 листопада 2009 рік)
Запобіжний захід до набрання вироком чинності змінити з утримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши з під варти з зала суду..
Вирок може бути оскаржено до кримінальної палати апеляційного суду Вінницької області через Липовецький районний суд протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення.
С У Д Д Я: (Г.І. ПОРОХОВИЙ.)
Судове рішення № 10494399, Липовецький районний суд Вінницької області було прийнято 22.07.2010. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 1-54/10. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: