Ухвала суду № 104935690, 27.06.2022, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/461/22 Провадження № 2/724/262/22

У Х В А Л А

23 червня 2022 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Єфтеньєва О.Г.

при секретарі: Банарюк К.Б.

за участі сторін:

представника відповідача: Василик І.С.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Хотин Чернівецької області клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про залишення позову без руху у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданими незаконними діями,-

В С Т А Н ОВ И В:

У Хотинському районному суді Чернівецької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданими незаконними діями.

До Хотинського районного суду Чернівецької області надійшло клопотання від представника відповідача Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Замерзляка О.В. про залишення позову без руху.

В обґрунтування свого клопотання представник відповідача зазначає, що позовна заява не відповідає вимогам ч. 3 ст. 175 ЦПК України, а саме не містить: РНОКПП відповідача Управління патрульної поліції в Чернівецькій області, зазначений код ЄДРПОУ належить Департаменту патрульної поліції Національної поліції України; офіційної електронної адреси електронної пошти управління патрульної поліції; обґрунтованого розрахунку моральної шкоди; відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав та не містить обґрунтування порушення прав позивача діями чи рішенням Державної казначейської служби. До позовної заяви не додано квитанції про сплату судового збору.

Враховуючи вище викладене представник відповідача просить суд задовольнити клопотання та постановити ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Представник позивача Соник В.В. в підготовче засідання не з`явився, подав до суду заяву в якій просить суд слухати справу у його відсутності та без участі позивача, заявлені вимоги підпитує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідач ОСОБА_3 в підготовчому засіданні щодо заявленого клопотання зазначив: «на розсуд суду».

Інші сторони в підготовче судове засідання не з`явилися, хоча були повідомлені належнім чином про місце, час та дату судового засідання, причини неявки суду не повідомили.

Суд вивчивши клопотання, дослідивши матеріали справи вислухавши думку представника відповідача приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно до п. 2 п. 5 п. 6 п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти. виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору. підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Відповідно до ч. 4 ст. 175 ЦПК України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

У відповідності до ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Судом встановлено, що позовна заява відповідає вимогам ч.3 ст. 175 ЦПК України.

Щодо не зазначення позивачем електронної пошти в позовній заяві. Відповідно до п. 2 ч.3 ст. 175 ЦПК України позивач повинен зазначити відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти. Оскільки позивачу не відомі вище зазначені дані, а тому ЦПК не зобов`язує його їх вказувати.

Стосовно обґрунтування розрахунку моральної шкоди позивачем, зазначення відомостей вжиття заходів досудового врегулювання спору та підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом. З позовної заяви вбачається, а саме (а.с.4-7) позивач зазначає відомості вжиття заходів досудового врегулювання спору та підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та обґрунтовує моральну шкоду.

Щодо не зазначення позивачем РНОКПП відповідача Управління патрульної поліції в Чернівецькій області. Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб). Оскільки Управління патрульної поліції в Чернівецькій області є юридичною особою, а тому позивач повинен вказати в позовні заяві виключно код ЄДРПОУ так як РНОКПП вказується виключно для фізичних осіб. Щодо вказаного позивачем неналежного коду ЄДРПОУ, відповідач не надав до суду жодних доказів того, що зазначений код ЄДРПОУ не належить Управління патрульної поліції в Чернівецькій області.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стосовно несплати судового збору за подання позовної заяви позивачем. Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 02 березня 2022 року залишено позовну заяву без руху, оскільки до позовної заяви не додано документа, який підтверджує сплату судового збору.

14.03.2022 року на адресу Хотинського районного суду Чернівецької області надійшла заява від представника позивача про усунення недоліків на ухвалу суду від 14.03.2022 року про залишення позовної заяви без руху. До заяви додано квитанцію про плату судового збору. Таким чином позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви.

Крім того, судом встановлено, що позивач в своїй позовній заяві зазначає, двох відповідачів Державну казначейську службу України та Управління патрульної поліції в Чернівецькій області та в прохальній частині позовної заяви викладає вимогу щодо стягнення моральної шкоди завданої незаконними діями за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби.

Однак, як вбачається з постановити Великої Палати Верховного суду від 27 листопада 2019 року № 242/4741/16-ц у якому Велика Палата Верховного Суду вважає, що держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду та яким позивач зазначає порушником своїх прав. Разом із тим, залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів ДКСУ чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, (орган) яким було завдано шкоду, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 08 листопада 2017 року у справі № 761/13921/15-ц (провадження № 6-99цс17), постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 750/1591/18-ц, постанов Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 11 квітня 2018 року у справі № 461/4137/14, від 01 серпня 2018 року у справі № 520/4116/16-ц та від 20 лютого 2019 року у справі № 489/515/17, постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 17.08.2020 по справі № 0240/2961/18-а.

Державна казначейська служба України та її територіальний орган залучаються до участі в справі з метою забезпечення завдань цивільного судочинства, так як порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з державного органу визначений Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", яким встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Крім того, прийнято Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок № 845) яким визначено механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників прийнятих, зокрема, судами.

Підпунктом 2 пункту 35 Порядку № 845 встановлено, що Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсацію) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень.

Отже, стягнення коштів з Державного бюджету України виконується виключно Казначейством, а тому вимога про стягнення моральної шкоди незаконними діями відноситься до Державної казначейської служби, яка виступає в ролі розпорядника коштів, а позивач вважає, що Управління патрульної поліції в Чернівецькій області є відповідним органом державної влади, який вчинив незаконні дії та порушив його права.

Враховуючи вище викладене суд вважає, що відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху та в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без руху слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. 43, 175, 187, 260 ЦПК України суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без руху відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 27.06.2022 року.

Суддя: Олександр Георгійович ЄФТЕНЬЄВ