Рішення № 104930017, 24.06.2022, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2022 р. № 400/3020/22 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,Миколаїв,54020,

про:визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про:

- визнання неправомірними дії, що полягають у невірному застосуванні норм закону при призначенні та обчисленні пенсії за віком та зобов`язання провести перерахунок та виплати пенсії за віком у відповідності до ч.2 ст.40 Закону України « Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати(доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019,2020,2021, а також здійснити відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 23.02.2022.

- визнання неправомірними дії, що полягають у невиплаті при призначенні та обчисленні пенсії за віком грошової допомоги та зобов`язання провести нарахування та виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України « Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач має право на отримання грошової допомоги відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону № 1058, оскільки має необхідний страховий стаж, та пенсію не отримувала. Також відповідач при призначенні пенсії по Закону №1058 застосував показники середньої заробітної плати(доходи) в Україні не за ті роки, тому відповідно невірно визначив розмір пенсії.

Відповідач надав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки позивачу призначалася та вплачувалася пенсія відповідно до Закону № 1788, тому підстави для виплати грошової допомоги відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону № 1058 відсутні. В спірних правовідносинах має місце переведення з одного виду пенсії на інший, тому відповідно до п.4-3 розділу ХV Прикінцевих положень Закону №1058 передбачено, що з 01.10.2017 проведення перерахунку раніше призначених пенсій обчислюється із урахуванням середньої заробітної плати в Україні за 2014,2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

13.12.2006 позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до п. «е» ст.55 Закону України « Про пенсійне забезпечення» № 1788.

09.01.2007 за заявою позивача виплату пенсії було припинено.

23.02.2022 позивач звернулась із заяво про призначення/перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України « Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування» від 11.10.2017 №1058, в якій зазначила, що претендує на десять пенсій.

Рішенням 948070111087 від 28.03.2022 про перерахунок пенсії на підставі Закону України № 1058 призначена пенсія в розмірі 4685,22грн.

У розрахунку заробітку для обчислення пенсії зазначено, що середній заробіток за 3 попередні роки застосовується : за 2014-2016.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. «е» ст. 55 Закону № 1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Пунктом 7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» - «ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України постановою від 23 листопада 2011 року № 1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до п. 71 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV.

Відповідно до п. 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» і «ж» ст. 55 Закону № 1788-ХІІ, що передбачені, зокрема, Переліком № 909.

Пунктом 5 вказаного Порядку визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону № 1058-IV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е»-«ж» ст. 55 Закону № 1788-ХІІ, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

З аналізу наведених норм законодавства можна зробити висновок, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV будь-якого іншого виду пенсії.

Аналогічна правова позиція висловнена у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 року по справі № 462/5636/16-а, від 19 березня 2019 року у справі № 466/5637/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позивачу 13.12.2006 призначалася пенсію за вислугу років, яку позивач отримувала з 12.12.2006 по 09.01.2007 року, тому підстави для нарахування вказаної допомоги відсутні, адже нормою 71 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV передбачено одну з умов виплати допомоги неотримання будь-якої пенсії.

Тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягає.

Стосовно позовних вимоги в частині: визнання неправомірними дії, що полягають у невірному застосуванні норм закону при призначенні та обчисленні пенсії за віком та зобов`язання провести перерахунок та виплати пенсії за віком у відповідності до ч.2 ст.40 Закону України « Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати(доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019,2020,2021, а також здійснити відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 23.02.2022, суд зазначає наступне:

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №1058-IV за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

За правилами частини другої статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп -заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск -сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Згідно з пунктами 2, 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом №1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Положення Закону №1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію (…) за вислугу років.

Водночас частина третя статті 45 Закону №1058-IV встановлює, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Системний аналіз зазначених вище норм законодавства свідчить, що частина третя статті 45 Закону №1058-IV встановлює порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший.

Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV. Однак у випадку із заявою позивачки мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).

Суд звертає увагу, що позивачці було призначено пенсію за вислугу років, як працівнику освіти, відповідно до пункту «е» статті 55 Закону № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.

Для призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV позивачка звернулася вперше у лютому 2022 року.

Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону №1788-XII право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я (…) при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку

Статтею 7 Закону №1788-XII передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком та по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу особою на час звернення за пенсією чи ні. Пенсія за вислугу років призначається лише при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Згідно з пунктом 11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, пенсія за вислугу років призначається у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.

Таким чином, позивачка має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення.

Наведений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом України у постанові від 29 листопада 2016 року у справі №133/476/15-а (№21-6331а15), яка підтримана Великою Палатою Верховного Суду у своїй постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №577/2576/17, постановою Верховного суду від 27.02.2020 по справі № 513/298/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак, відповідачем необґрунтовано використано механізм переведення з одного виду пенсії на інший, а саме: з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, а тому при обчислені пенсії необхідно було застосувати розмір середньої заробітної плати (доходу) за три роки, що передували року призначенню пенсії за віком, як того вимагає частина 2 статті 40 Закону №1058-ІV.

Оскільки позивач із заявою про переведення з пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» звернувся до відповідача 23.02.2022 року, відповідач повинен був застосувати при обчисленні розміру пенсії показники середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019,2020,2021 роки.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159), що полягають у невірному застосуванні норм закону при призначенні та обчисленні пенсії за віком ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ).

Зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) провести перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) відповідно до ч.2 ст.40 Закону України « Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати(доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019, 2020, 2021, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 23.02.2022.

В частині позовних вимоги про визнання неправомірними дії, що полягають у невиплаті при призначенні та обчисленні пенсії за віком грошової допомоги та зобов`язання провести нарахування та виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України « Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 992,40( дев`ятсот дев`яносто дві грн.40 коп.) грн., сплачений квитанцією № 37778555 від 25.05.2022.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України .

Суддя Т. О. Гордієнко